Ухвала

від 03.10.2024 по справі 520/24790/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

03 жовтня 2024 року Справа № 520/24790/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові заяву Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ ЛАН» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення-

ВСТАНОВИВ:

04.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ ЛАН» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0/26034/0408 від 13.05.2024 р. згідно з яким до ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» застосовано штраф за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних у розмірі 12 153,28 гривень.

Головного управління ДПС у Харківській області подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування заяви зазначено, що позивач пропустив строк для звернення з адміністративним позовом до суду.

Позивачем не подавалось заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Стаття 123 КАС України встановлює наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, зокрема, частиною третьою цієї статті визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини 4 статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац 3 пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Позивач скористався досудовим порядком оскарження податкового повідомлення-рішення (процедурою адміністративного оскарження), тому застосуванню підлягає норма пункту 56.19 статті 56 ПК України, яка прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 19.09.2024 року по справі № 260/311/24.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення від 13.05.2024 № 0/26034/0408, яке було оскаржено позивачем до ДПС України в адміністративному порядку.

Рішення про результати розгляду скарги на податкове повідомлення рішення було отримано позивачем 29.07.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З адміністративним позовом ТОВ «ЧАРІВНИЙ ЛАН» звернулось до суду 04.09.2024 року.

Тобто, позивач звернувся з даним позовом поза межами місячного строку звернення з позовом до суду встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України.

Позивачем до позовної заяви не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на позицію Верховного Суду в постанові від 20.07.2023 року по справі №240/5534/22, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.

Так, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку.

При цьому, заяву Головного управління ДПС у Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду буде розглянуто після закінчення строку наданого позивачу для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.123, ст. 240, ст. 248, ст. 256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧАРІВНИЙ ЛАН» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Бабаєв А.І.