Ухвала

від 03.10.2024 по справі 580/9794/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2024 року справа № 580/9794/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/9794/24 за позовом товариства з обмеженою діяльністю «Уманьміськбуд» (вул.Успенська 29 офіс 5, м.Умань, Черкаська область, ЄДРПОУ 40494369) до Головного управління ДПС у Черкаській області (ЄДРПОУ ВП 44131663, вул. Хрещатик 235, м.Черкаси, 18001), Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43005393, Львівська площа 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

03.10.2024 вх. №46696/24 позивач (представник позивача - адвокат) у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Черкаській області про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН від 11.07.2024 №11402251/40494369; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою діяльністю «Уманьміськбуд» (ЄДРПОУ 40494369) від 31.05.2024 №86 датою подання на реєстрацію (31.12.2023).

Додатково просить позивач здійснити розподіл судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, проте не обгрунтовує сплачену суму за вимоги немайнового характеру до різних відповідачів у зв`язку із використанням підсистеми ЄСІТС.

Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Навіть за умови пред`явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов`язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача необхідно визначати окремо (висновки ВС у справі № 758/5118/21).

Національне законодавство не містить жодних інших випадків, коли б пільги щодо сплати судового збору пов`язувалися з об`єднанням або роз`єднанням позовних вимог (висновки Верховного Суду у справі № 758/5118/21).

Після 04.10.2021 під час подання до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір», в електронній формі, застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». проте в наданому бланку ордері немає підпису адвоката.

Відповідно до п.4 Положення про ордер на надання правничої допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі Положення № 41) передбачено, що ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Перелік реквізитів, що має містити ордер визначені у пункті 12 Положення № 41: 12.10. підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); 12.11. підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); 12.12. підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Положення № 41 в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, що затверджує Рада адвокатів України.

Відповідно до абзацу першого пункту 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Обов`язковим реквізитом ордеру, що досліджується у цій справі, є необхідність вчинення власноручного підпису адвоката (у графі «Адвокат»).

Перевіривши наданий ордер серії СА №1095019 на представництво інтересів позивача ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про невідповідність вимогам ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.12 Положення № 41, позаяк відсутність одного із обов`язкових реквізитів (підпису адвоката) свідчить про неналежні повноваження адвоката.

На офіційному сайті Черкаського окружного адміністративного суду розміщена інформація (https://adm.ck.court.gov.ua/sud2370/pres-centr/news/1626026/) про підтвердження повноважень: до уваги представників сторін з покликанням на висловлену Верховним Судом позицію у справах № 466/76/22, № 380/16075/22. Підписання цифровим підписом за допомогою засобів ЄСІТС доданого до створеного в Електронному суді документа файлу, що містить зображення заповненого бланку ордера, засвідчує надсилання цього додатку відповідним користувачем ЄСІТС та підтвердження ним відповідності електронної копії доданого ордера його оригіналу в паперовій формі, проте не прирівнює таку дію до видачі адвокатом ордера в електронній формі шляхом створення електронного документа. Накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо змісту, лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України передбачений обов`язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Позивач обрав самостійний спосіб захисту відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України, проте не окреслює зміст і характер порушеного права кожним із обраних відповідачів.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач вважає індивідуальний акт Комісії Головного управління ДПС у Черкаській області протиправним, проте Комісія як суб`єкт владних повноважень не є учасником справи, вимоги сформовані до ГУДПС у Черкаській області без урахуванням найменування відповідача згідно реєстраційних даних.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновки Верховного Суду України у справі №800/301/16).

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити.

Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі: об`єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог (ч.7 ст.6), проте суд не відкрив провадження у справі.

У позовній заяві позовні вимоги не є однорідними, позаяк стосуються індивідуального акта (п.2 ч.1 ст.5 КАС України) та необгрунтованої вимоги зобов`язального характеру.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони.

У додатку до позовної заяви без опису і без зазначення кількості аркушів кожного додатка надані копії документів (насипом у коробці) усупереч вимог ч.2 ст.94 КАС України та ДСТУ.

Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).

Згідно з частиною 1 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 160, 161, 169, 241-243, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заявуТОВ «Уманьміськбуд» залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено яким відповідачем щодо протиправності індивідуального акта; доказу сплати судового збору за вимогами до другого відповідача - ДПС України у сумі 2422.4 грн (3028х0.8) з урахуванням сплаченої суми належить доплатити 1816.80 грн (2422.4х2-3028); докази підтвердження витрат на правичу допомогу для забезпечення реагування відповідачів; належні докази на підтвердження аовноважень адвоката; надання опису додатків до позовної заяви з дотриманням вимог ДСТУ та зазначенням кількості аркушів кожного додатка; редакції адміністративного позову з дотриманням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України із зазначенням відомостей про електронний кабінет та правильного найменування відповідача під час формування позовних вимог.

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА