Рішення

від 27.09.2024 по справі 580/7216/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2024 року справа № 580/7216/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки-сервіс» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліки-сервіс» звернулося до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаський області №0052060403 від 25.04.2024 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки-сервіс» штрафу в розмірі 43937 (сорок три тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн. 33 коп.

- стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки-сервіс» (код ЄДРПОУ: 37412218, вул. Європейська, буд. 42а, м. Умань, Черкаська обл., 20305) понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаський області (код ЄДРПОУ: 44131663, вул. Хрещатик, буд. 235, м. Черкаси, Черкаська обл., 18002).

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику учасників справи.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на момент складання акту камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 року №2876-ІХ до ПК України, в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які зокрема пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану, який введений в Україні з 24.02.2022 року, тобто в цій частині вказаний вище закон має зворотну дію в часі.

Позивач вважає, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

На думку позивача, приймаючи спірне ППР, відповідач діяв з порушенням презумпції правомірності рішення платника податків, встановленої в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, який повинен бути застосований беручи до уваги наявність правової колізії між нормами Податкового кодексу України.

Також позивач звернув увагу про порушення принципу «правової визначеності», оскільки норми Податкового кодексу України не сформульовані з достатньою чіткістю та неодноразово змінювались, що не дало змогу платникам податків вживати необхідних заходів для уникнення порушень податкового законодавства.

На підставі наведеного позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач у визначений судом час подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача зводиться до того, що Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку своєчасної реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) ТОВ «Ліки-сервіс» та встановлено, що платником ТОВ «Ліки-сервіс» несвоєчасно зареєстровано податкові накладні.

Також відповідач звернув увагу, що тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

Тому норма п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування: штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Відповідач наголосив, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН із датою складання починаючи з 16 січня 2023 року.

При цьому порушення платником податків граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Закону №2876-IX, тягне за собою накладання на такого платника податків штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.

ТОВ «Ліки-сервіс» не подано до ГУ ДПС у Черкаській області заяву у довільній формі та відповідні документи (копії документів), що підтверджують неможливість своєчасної реєстрації податкових накладних відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 за №225, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження»

На підставі наведеного відповідач вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

Головним управлінням ДПС у Черкаській області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки-сервіс» щодо дотримання строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), якою встановлено порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено акт від 27.03.2024 №3100/23-00-04-03-04/37412218, яким встановлено, що на підставі аналізу даних ЄРПН перевіркою встановлено, що ТОВ «Ліки-сервіс» складено та несвоєчасно зареєстровано податкові накладні, періодом виписки з 31.03.2021 по 11.02.2024.

За результатами розгляду заперечень позивача №02-4/24 від 06.04.2024 на акт перевірки постійна комісія з питань розгляду заперечень в Головному управління ДПС у Черкаській області сформувала висновок №165/23-00-04-03-04/37412218 від 19.04.2024, яким вирішила:

1. висновки акту перевірки від 27.03.2024 №3100/23-00-04-03-04/37412218 «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних» ТОВ «Ліки-сервіс» (код ЄДРПОУ 37412218) в частині застосування штрафних санкцій до несвоєчасно зареєстрованих розрахунків коригування до податкових накладних згідно таблиці 1 скасувати, згідно Таблиці 2 застосувати штрафну санкцію за ставкою 10% по 2 розрахунках коригування та 2% - по 1 розрахунку коригування, штрафні санкції до несвоєчасно зареєстрованих податкових накладних залишити без змін;

2. за порушення вимог податкового законодавства визначити ТОВ «Ліки-сервіс» (код ЄДРПОУ 37412218) грошові зобов`язання в сумі 89196,09 гривень штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних та податкових накладних.

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.04.2024 №00052060403 про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 89196,09 грн., застосованих відповідно до ст. 120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішенням контролюючого органу.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Органи державної податкової служби згідно п.75.1 ст.75 ПК України, мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Законом України № 1797-VIII від 21.12.2016 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно ст.102 Кодексу, контролюючий орган має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39 2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З наведеного правового регулювання вбачається, що камеральна перевірка з питань реєстрації податкових накладних проводиться без попередження платника податків, без його згоди та не потребує присутності під час її проведення. При цьому, період за який проводиться перевірка становить 1095 днів.

Вирішуючи питання про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій у період дії карантину та в умовах воєнного стану щодо податкових накладних датованих груднем 2021 року, суд виходить з таких обставин.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених ПН та/або РК коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 ПКУ, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

За правилами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З наведених норм Податкового кодексу України слідує висновок, що порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних є підставою для застосування відповідальності у вигляді штрафу в залежності від пропущеного строку реєстрації.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Абзацом вісімнадцятим п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень Законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112,8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс- мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Цим же Законом від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ підпункт 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України викладено в такій редакції:

« 69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.».

Отже, з 27.05.2022 законодавець фактично відновив відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, які платники податків мали право зареєструвати у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Вказаний Закон регулює перехідний період для реєстрації податкових накладних датою виписки лише з 24.02.2022. При цьому, платникам податків не надано перехідного періоду з метою забезпечення можливості реєстрації податкових накладних, датою складання у період дії карантину та до запровадження в Україні воєнного стану 24.02.2022.

Суд звертає увагу, що вимога щодо «якості закону» та можливості незастосування судом такого закону ґрунтуються, у першу чергу, на положеннях частини першої статі 57 Конституції України, яка встановлює, що «кожному гарантується право знати свої права і обов`язки». З цієї конституційної норми слідує те, що у випадку встановлення судом факту того, що закон сформульований у спосіб, який не дозволяє особі знати свої права і обов`язки, застосування (тлумачення) такого закону повинно відбуватися судом на користь особи, яку позбавили (звузили) на підставі цього закону певного права або встановили (розширили) для неї нові обов`язки.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010 констатував, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України у справі від 22 вересня 2005 року №5-рп/2005 міститься наступний висновок «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».

У практиці, зокрема, адміністративного судочинства можна зустріти приклади застосування принципу in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права), який запозичено з кримінального судочинства та загальноприйнято розуміти наступним чином: у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Європейський суд з прав людини, зокрема у рішенні від 14.01.2011 у справі Щокін проти України, № 23759/03 та № 37943/06 зазначає про «закон» та його критерії у контексті забезпечення захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права. Розуміється якість закону, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (рішення у справі Beyeler проти Італії, 28.05.2002, №33202/96).

В контексті наведених висновків Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що положення Закону від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ, якими внесено зміни до Податкового кодексу України, не відповідають критерію «якості закону», оскільки позбавили платників податків можливості спрогнозувати свою поведінку та передбачати юридичні наслідки такої поведінки.

Однією з основних засад податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку, яка закріплена пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України та передбачає: правомірність рішень платника податків в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Касаційним адміністративним судом неодноразово застосовано тлумачення якості Закону з метою захисту суб`єкта приватного права у його спорі з суб`єктом владних повноважень, зокрема, у постановах від 09.07.2020 у справі № 823/647/17, від 17.06.2020 у справі № 826/17578/15, від 29.04.2020 у справі № 826/2338/17, від 29.04.2020 у справі №826/18792/16 та від 11.02.2020 у справі № 816/502/16.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-ІХ Про внесення змін до розділу XX Перехідні положення ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування (далі - Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023, підрозділ 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану та протягом шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, збільшено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування (далі - ПН/РК) до податкових накладних в ЄРПН, встановлені пунктом 201.10. ст. 201 ПКУ, та зменшено розміри штрафів за їх порушення, які встановлено пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ.

Відповідно, визначені пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ строки реєстрації в ЄРПН застосовуються до ПН/РК, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом №2876-ІХ та діють тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, та становлять:

для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для ПН/РК коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Згідно з пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 цього підрозділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі:

2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких ПН/РК, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів (п. 90 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

З аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що штрафи у розмірах, встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ, застосовуються у разі порушення платником податку передбачених пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПКУ граничних строків реєстрації ПН/РК у ЄРПН.

На переконання суду, наведений закон допускає неоднозначне тлумачення прав та обов`язків платників податків щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у період дії воєнного стану, оскільки містить норму яка визначає застосування у зменшеному розмірі штрафів протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року №64/2022. Разом з тим, визначає, що пом`якшення відповідальності стосується тільки податкових накладних з датою реєстрації після набрання ним чинності.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Зважаючи на ту обставину, що зміни внесені вищенаведеним Законом зменшують відповідальність платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та надають платникам додатковий час для реєстрації податкових накладних на період воєнного стану, який введено 24.02.2022, тому з урахуванням презумпції правомірності рішень платника податків та «якості закону», на дату винесення податкового повідомлення-рішення від відповідач повинен був їх врахувати. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій у період дії воєнного стану в розмірах, визначених нормами пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України є несправедливим.

Перевіривши розрахунок штрафних санкцій, наданий позивачем щодо реєстрації 1525 податкових накладних, суд дійшов висновку, що він здійснений виходячи з розмірів штрафних санкцій, які визначені в розмірах встановлених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України, тому обґрунтована сума штрафних санкцій, яка мала бути застосована до позивача становить 45258,76 грн.

Відповідно, оскаржене податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 43937,33 грн. підлягає скасуванню.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області №0052060403 від 25.04.2024 в частині застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки-сервіс» штрафу в розмірі 43937 (сорок три тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн. 33 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ліки-сервіс» (вул. Європейська, буд. 42а, м. Умань, Черкаська обл., 20305, код ЄДРПОУ 37412218) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО