Постанова

від 12.09.2024 по справі 761/46295/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 761/46295/23 Апеляційне провадження № 22-ц/824/13536/2024Головуючий у суді першої інстанції - Матвєєва Ю.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Ламбуцька Т.О.,

за участю:

представника заявника ОСОБА_1 ,

представника ВДВС Хорошої Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Асап" на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2024 року у цивільній справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Асап", заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, на дії головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Натели Важанівни,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року ТОВ ФК "Асап" звернулося до суду зі скаргою, в якій просило:

- визнати дії Головного державного виконавця Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Хорошої Н.В. під час здійснення розподілу коштів стягнутих в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 такими, що вчинені з порушенням норм ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 15 розд. VII Інструкції з організації примусового виконання рішень;

- визнати дії в.о. начальника Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Письока Ю.В. щодо неналежного розгляду звернення, а саме скарги на дії/бездіяльність Головного державного виконавця Хорошої Н.В. такими, що вчинені з порушенням норм ч. 3 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- зобов`язати Бориспільський ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) усунути порушення у строк встановлений законом, шляхом перерозподілу коштів, стягнутих з ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3, які неправомірно зараховані на сплату виконавчого збору відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження», та направити кошти на задоволення вимог ТОВ «Фінансова компанія «АСАП».

Скаргу обгрунтовано тим, що у провадженні Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з виконання виконавчого листа № 2-10889 від 05.09.2011 про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 солідарно на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором.

27.04.2023 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва замінено стягувача у вказаному виконавчому провадженні з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «АСАП».

Надалі скаржнику стало відомо, що протягом перебування на виконанні вищевказаного виконавчого листа державним виконавцем регулярно проводилось стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_2 , однак всупереч вимогам ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження» стягнені кошти не перераховувались стягувачу, а направлялись в повному об`ємі на сплату виконавчого збору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.05.2024 у задоволенні скарги відмовлено (т. 2, а.с. 20, 21).

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають істотне значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги у повному обсязі.

В обгрутування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що головним державним виконавцем Хорошою Н.В. не було вчинено належних та достатніх дій щодо повідомлення стягувача - ПАТ КБ "Надра" про наявність стягнутих з боржника коштів для перерахування на користь банку цих коштів, та щодо розшуку нового кредитора боржника, до якого перейшло право вимоги як правонаступника ПАТ КБ "Надра", натомість прийнято самостійне рішення про зарахування таких грошових коштів у погашення виконавчого збору.

При цьому, висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець був позбавлений можливості здійснювати перерахунок коштів стягувачу, оскільки у нього були відсутні відомості про шляхи їх отримання останнім, вважає необгрунтованим, адже державний виконавець не був позбавлений можливості звернутися до банку або ж до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з подібним запитом, з яким звертався до Національного банку України (т. 2, а.с. 24-39).

Представник заявника у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Представник державної виконавчої служби у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, а також вимоги ст. 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконанні у Бориспільському відділі державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - Відділ) на виконанні перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 2-10889/10 від 05.09.2011, року виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва про стягнення із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» суму боргу за Кредитним договором № 322/П/27/2008-840 від 08.07.2008 в розмірі 173 189,50 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 1383784,11 грн., заборгованість по несплаченим відсотками в розмірі 31 288,16 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 249992,39 грн., пені за прострочення сплати кредиту в розмірі 3922,68 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 31 342,22 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., щодо боржника ОСОБА_2 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.04.2023 у справі № 761/8099/23 первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (надані - ПАТ «КБ «НАДРА») замінено на його правонаступника - ТОВ «ФК «АСАП», у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого листа.

20.06.2023 головним державним виконавцем Відділу Хорошою Н.В. винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.

07.07.2023 головним державним виконавцем Відділу Хорошою Н.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, з тексту якої вбачається, що залишок боргу станом на дату винесення постанови становить 1 610 682,00 грн., а залишок виконавчого збору - 86 749,98 грн.

18.07.2023 заявник звернувся до відділу із заявою щодо надання інформації про суму стягнутих в рамках виконавчого провадження з боржника коштів та їх розподілу.

16.08.2023 представником заявника було отримано відповідь на запит, в якому в.о. начальника відділ ОСОБА_5 повідомив, що на виконанні у відділі дійсно перебувало виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа від 29.04.2011 № 2-10889, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованості на користь ВАТ КБ «Надра».

Також, в даній відповіді зазначено, що згідно розпоряджень на перерахунок коштів державним виконавцем стягнуто 136 250,61 грн., з яких 79 943,89 грн. направлено на сплату виконавчого збору та 56 256,72 грн., кошти на користь стягувача та 50 грн. витрати виконавчого провадження.

30.10.2023 ТОВ "ФК "АСАП" було направлено скаргу на ім`я начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо проведення службової перевірки дій Головного державного виконавця Хорошої Н.В., на яку 14.11.2023 було отримано ідентичну за змістом відповідь, надану Відділом на вищезгаданий запит Управління забезпечення примусового виконавця рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

14.11.2023 у відповідь на скаргу на адресу ТОВ "ФК "АСАП" було надано відповідь.

Звертаючись до суду зі скаргою, заявник, як на підставу для її задоволення, посилався на те, що головним державним виконавцем Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошою Н.В. під час розподілу коштів стягнутих в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 було порушено норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень в частині розподілу стягнутих з Боржника коштів, а саме суму грошових коштів, яка підлягала направленню Стягувачу, неправомірно зараховано на сплату виконавчого збору.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості:

1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача;

3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів);

4) у четверту чергу стягуються штрафи, накладені виконавцем відповідно до вимог цього Закону, та виконавчий збір або основна винагорода за виконавчими документами про стягнення аліментів.

Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (ч. 2 ст. 45 цього Закону).

Приписи ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» регулюють порядок виплати стягнутих грошових коштів. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті грошові кошти, стягнуті з боржника (у тому числі одержані від реалізації майна боржника), зараховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця.

Стягувачу - юридичній особі стягнуті грошові суми перераховуються виконавцем у встановленому порядку на визначені стягувачем рахунки (ч. З ст. 47 цього Закону).

Абзацом 2 ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що органам державної виконавчої служби та приватним виконавцям забороняється використовувати стягнуті з боржників грошові кошти, що підлягають виплаті стягувачам, на цілі, не передбачені цією статтею, а також звертати на них стягнення для виплати іншим особам, які не є стягувачами за виконавчими документами, під час примусового виконання яких такі кошти стягнуто (крім випадків, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні).

Визначені у ст.ст. 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження» норми щодо черговості розподілу стягнутих з боржника грошових сум та порядку виплати стягнутих грошових коштів кореспондуються з нормами, викладеними в розділі VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/2 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) (надалі - Інструкція).

Розділ VII Інструкції з організації примусового виконання рішень також регулює питання обліку і звітності за сумами на рахунках органів державної виконавчої служби.

Згідно абз. 1 п. 1 розділу VII Інструкції стягнуті з боржника грошові суми підлягають зарахуванню на рахунки для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, відкриті Міністерством юстиції України, міжрегіональними управліннями Міністерства юстиції України, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також рахунки, у тому числі в іноземній валюті, в державних банках, приватними виконавцями - в державних банках, у тому числі рахунки в іноземній валюті (далі - депозитний рахунок).

Операції з грошовими коштами на рахунках, визначених пунктом 1 цього розділу, здійснюються тільки в безготівковій формі. Не допускаються видача та переказ стягнутих виконавцем сум стягувачам без зарахування на депозитний рахунок (п. 2 розділу VII Інструкції).

При надходженні коштів на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби чи рахунок авансового внеску відповідальна особа органу державної виконавчої служби повинна невідкладно повідомити начальника органу державної виконавчої служби, від якого боржника чи стягувача надійшли кошти і в якій сумі. Начальник органу державної виконавчої служби на виписці з рахунку Державної казначейської служби України або банку ставить напис "ознайомлений", підпис та дату ознайомлення. Після цього відповідальна особа органу державної виконавчої служби невідкладно повідомляє державного виконавця про надходження депозитних сум. Державний виконавець на виписці Державної казначейської служби України або банку поряд із сумою, що надійшла на рахунок, ставить дату та підпис (п. 11 розділу VII Інструкції).

Водночас п. 12 розділу VII Інструкції передбачено, що у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов`язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється в порядку, визначеному статтею 45 Закону (п. 13 розділу VII Інструкції).

Також, відповідно до абзаців 2 та 4 п. 13 розділу VII Інструкції у разі наявності відомостей від стягувана про шляхи отримання ним коштів державний виконавець невідкладно після ознайомлення з інформацією про надходження коштів готує одне розпорядження (додатки 6, 7) у тому числі за зведеним виконавчим провадженням), яким визначає належність указаних коштів та спосіб перерахування стягувачу, яке затверджується начальником органу державної зиконавчої служби із зазначенням дати та скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби. Розпорядження готується в двох примірниках, оригінал видається відповідальній особі, копія залишається у виконавчому провадженні.

Підготовка розрахункових документів про перерахування коштів здійснюється відповідальною особою органу державної виконавчої служби невідкладно після отримання розпорядження державного виконавця

Перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних інструкцій.

Платіжна інструкція підписується начальником органу державної виконавчої служби та відповідальною особою органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем.

Копії платіжних інструкцій (реєстри до платіжних інструкцій) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам (п. 14 розділу VII Інструкції).

Згідно п. 15 розділу VII Інструкції у разі надходження суми, яка не задовольняє вимоги усіх стягувачів, а також за необхідності відрахування виконавчого збору, основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження виконавець невідкладно складає розрахунок, який повинен містити загальну суму стягнених коштів, суму, що залишилась після відрахування витрат виконавчого провадження, перелік стягувачів кожної черги, визначених статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження», та суму коштів, яка перераховується кожному стягувачу, суму стягненого виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця, штрафів у разі винесення відповідних постанов. Розрахунок долучається до матеріалів зведеного виконавчого провадження. Розрахунок державного виконавця затверджується начальником органу державної виконавчої служби (кошти розподіляються на підставі розрахунку державного виконавця та перераховуються на підставі розпорядження).

З аналізу вищезазначених норм можна дійти висновку, що у результаті надходження від Боржника - ОСОБА_2 , на депозитний рахунок державної виконавчої служби грошових коштів, головний державний виконавець Відділу Хороша Н.В. була зобов`язана провести ряд виконавчих дій щодо повідомлення на той момент стягувача - ПАТ «КБ «НАДРА», про наявність належних йому коштів та запропонувати останньому зазначити шляхи отримання ним коштів.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що у період часу до 20.06.2023 (момент заміни первісного стягувача правонаступником) державний виконавець був позбавлений можливості здійснювати перерахунок коштів стягувачу, оскільки у нього були відсутні відомості про шляхи їх отримання останнім.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що головним державним виконавцем було вчинено належні виконавчі дії щодо повідомлення та отримання від стягувача - ПАТ "КБ "Надра" інформації про шляхи отримання ним коштів.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, з матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_3 вбачається, що 29.10.2020 головним державним виконавцем Відділу Хорошою Н.В. на адресу Національного банку України було надіслано запит щодо термінового надання реквізитів ПАТ «КБ «НАДРА» для перерахування стягнутих з Боржника коштів.

За результатами розгляду такого запиту державного виконавця Національним банком України у відповідь проінформовано, що у зв`язку із завершенням процедури ліквідації ПАТ «КБ "Надра" за зверненням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку, накопичувальний рахунок у національній валюті ПАТ «КБ «Надра», який було відкрито у Національному банку України для здійснення процедури ліквідації, закрито 18.09.2020, а для отримання інформації про рахунок, на який можна перерахувати стягнуті з боржника кошти, запропоновано звернутись безпосередньо до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас, як вбачається, головний державний виконавець Відділу Хороша Н.В. звернулась з відповідним запитом з метою отримання інформації про актуальний рахунок ПАТ «КБ «НАДРА» не безпосередньо до самого стягувача - ПАТ «КБ «Надра», чи до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, яким здійснювався процес ліквідації ПАТ «КБ «Надра», а до Національному банку України, як установи у якому було відкрито банківській рахунок стягувача, чим, у свою чергу, порушила п. 12 розділу VII Інструкції, яким передбачено, що у разі відсутності відомостей, яким чином проводити виплату коштів, виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів, а не фінансову установу в якій відкрито рахунок стягувача.

Таким чином, ані стягувачу - ПАТ «КБ «Надра», ані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не було відомо про наявність на депозитному рахунку органу державної виконавчої служби стягнутих з Боржника грошових коштів, оскільки головним державним виконавцем Відділу Хорошою Н.В. не було вжито належних дій щодо повідомлення стягувача.

У свою чергу, звернувшись безпосередньо до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб головний державний виконавець Відділу Хороша Н.В. могла б встановити інформацію зокрема щодо продажу портфелю кредитів, який містив права вимоги до Боржника - ОСОБА_2 , а також інформацію про учасника - переможця відкритих торгів, до якого ці права вимоги перейшли, та встановити зв`язок з правонаступником ПАТ «КБ «Надра».

Проте, у матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_3 відсутні будь-які інші звернення, окрім як до Національного банку України, щодо надання відомостей про рахунок на який можна перерахувати стягнуті з боржника кошти.

Отже, висновок суду першої інстанції про те, що державний виконавець був позбавлений можливості здійснювати перерахунок коштів стягувачу, оскільки у нього були відсутні відомості про шляхи їх отримання останнім, є помилковим, адже головний державний виконавець відділу Хороша Н.В. не була позбавлена можливості звернутися до ПАТ "КБ "Надра" або ж Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з подібним запитом, з яким зверталася до Національного банку України.

Крім того, висновок суду першої інстанції про те, що як тільки виконавцю стали відомі реквізити рахунків правонаступника стягувача, грошові кошти у сумі 4 027,49 грн, що надійшли на виконання виконавчого документа № 2-10889, останній перерахував на користь нового стягувана ТОВ «ФК «АСАП» у сумі 3 610,89 грн. та у рахунок виконавчого збору 401,21 грн., не свідчать про законністьпідстав для вчинення державним виконавцем оскаржуваних дій щодо зарахування в рахунок виконавчого збору в більшому об`ємі, ніж пропорційно до фактично стягнутих з Боржника коштів, та які підлягали перерахуванню на користь стягувача, адже матеріали справи не містять жодного належного, допустимого та достатнього доказу про те, ким, коли та на якій підставі було прийнято рішення про зарахування стягнутих з боржника коштів у рахунок виконавчого збору, а державним виконавцем, у свою чергу, не надано жодного документа, який би підтвердив законність прийняття такого рішення, а також не надано жодного документа, який тим чи іншим способом спростовував би заявлені скаржником вимоги.

Також, слід зауважити, що, як вже зазначалося вище, відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження" у третю чергу задовольняються вимоги стягувана та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми, при цьому розподіл грошових сум у зазначеній черговості здійснюється в міру їх стягнення (ч. 2 ст. 45 цього Закону).

Тобто, оскільки державним виконавцем було стягнуто 136 250,61 грн., то 10 % від цієї суми, які підлягали зарахуванню в рахунок виконавчого збору становить 13 625,06 грн.

Натомість, як вбачається, державним виконавцем в рахунок виконавчого збору зараховано 79 943,89 грн., замість належних 13 625,06 грн.

У свою чергу, розглядаючи справу, суд першої інстанції не врахував вищевстановлених обставин справи та помилково дійшов висновку про те, що дії державного виконавця узгоджуються з вимогами ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що порушене право заявника підлягає захисту шляхом визнання дій Головного державного виконавця Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) Хорошої Н.В. під час здійснення розподілу коштів стягнутих в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 такими, що вчинені з порушенням норм ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження», ч. 15 розд. VII Інструкції з організації примусового виконання рішень, а також зобов`язання Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ) усунути порушення у строк встановлений законом, шляхом перерозподілу коштів, стягнутих з ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3, які неправомірно зараховані на сплату виконавчого збору відповідно до ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про виконавче провадження», та направити кошти на задоволення вимог ТОВ «Фінансова компанія «АСАП».

Разом з тим, щодо вимог про визнання незаконними дій в.о. начальника Бориспільського ВДВС Письока Ю.В. щодо неналежного розгляду скарги на дії/бездіяльність державного виконавця Хорошої Н.В., слід зазначити наступне.

Як вже зазначалося вище, 30.10.2023 ТОВ "ФК "АСАП" було направлено скаргу на ім`я начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо проведення службової перевірки дій Головного державного виконавця Хорошої Н.В., на яку 14.11.2023 було отримано ідентичну за змістом відповідь, надану Відділом на вищезгаданий запит Управління забезпечення примусового виконавця рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

14.11.2023 у відповідь на скаргу на адресу ТОВ "ФК "АСАП" було надано відповідь.

У свою чергу, за умовами ст. 451 ЦПК України та у відповідності до загальних положень Закону України «Про виконавче провадження» прийняття відповідних рішень та винесення процесуальних документів державним виконавцем є виключно його дискреційними повноваженнями, у проведення яких суд втручатись не вправі.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради від 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеної у справах «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» від 09 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17 грудня 2004 року, завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, а тому суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже. оскільки заявнику була надана відповідь на його скаргу, а повноваження надавати ту або іншу відповідь на звернення (скаргу) учасника виконавчого провадження за своєю правовою природою є дискреційними та відносяться до виключної компетенції керівництва органів виконавчої служби, колегія суддів приходить до висновку, що вищевказана вимога скаржника задоволенню не підлягає

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, постановлена судом ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Асап" - задовольнити частково.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2024 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Асап", заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство юстиції України, на дії головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Натели Важанівни - задовольнити частково.

Визнати дії Головного державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Хорошої Натели Важанівни під час здійснення розподілу коштів стягнутих в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3 такими, що вчинені з порушенням норм частини 1 статті 45 ЗУ «Про виконавче провадження», частини 15 розділу VII Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Зобов`язати Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) усунути порушення у строк встановлений законом, шляхом перерозподілу коштів, стягнутих з ОСОБА_2 в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_3, які неправомірно зараховані на сплату виконавчого збору відповідно до частини 1 статті 45 ЗУ «Про виконавче провадження», та направити кошти на задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АСАП»(ЄДРПОУ 43575529, місцезнаходження: 02072, м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 16, оф. 163, рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478).

У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 30 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова