Постанова

від 24.09.2024 по справі 160/6592/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 вересня 2024 року м. Дніпросправа № 160/6592/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 р. в адміністративній справі №160/6592/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2024 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Додатковим рішенням від 25 квітня 2024 р. судом першої інстанції здійснено розподіл судових витрат та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн., який складається із фіксованого гонорару у розмірі 10000 грн. за представництво в суді першої інстанції та 10000 грн. - гонорар у випадку вирішення судом спору на користь позивача.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про відсутність детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити додаткове рішення без змін.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 цього ж Кодексу.

Визначаючи судові витрати до відшкодування, суд першої інстанції керувався статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яким врегульовано питання витрат на професійну правничу допомогу.

Цією процесуальною нормою визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7).

Судом першої інстанції досліджено договір №25 про надання правничої (правової) допомоги від 01.03.2023, за умовами якого за надання правничої (правової) допомоги, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі в окружному адміністративному суді 10000,00 гривень. Також, сторони договору досягли домовленості про те, що в разі, якщо буде досягнуто мету представництва (судом прийнято рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №29734000706 та№30034000706) клієнт додатково сплачує адвокату гонорар в розмірі 10000,00 грн.

Актом від 11.04.2024р. про надання правничої (правової) допомоги (послуг) за Договором №25 про надання правничої (правової) допомоги від 01.03.2023 сторони підтвердили надання адвокатом правничої (правової) допомоги, а саме - представництво інтересів клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді у справі №160/6592/23 за позовом клієнта до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Адвокат склав та подав суду: позовну заяву (адміністративний позов) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2023 №29734000706 та від 27.12.2022 №30034000706 Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків; клопотання про поновлення провадження у справі б/н від 30.01.2024; заяву щодо судових витрат б/н від 03.03.2024 року; додаткові пояснення б/н від 08.04.2024; Адвокат представляв інтереси клієнта в Дніпропетровському окружному адміністративному суді в підготовчих засіданнях у справі №160/6592/23 04.05.2023, 24.05.2023, 07.03.2024, у судових засіданнях 26.03.2024, 11.04.2024.

Колегія суддів вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат у розмірі 10000 грн. на професійну правничої допомогу в суді першої інстанції відповідає критеріям, визначеним у частині 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та є співмірною із складністю справи (загальне позовне провадження), ціною позову 4834335 грн., обсягом виконаних адвокатом робіт (у т.ч. позовна заява 28 арк., подані до суду документи 210 од.), часом, витраченим адвокатом на представництво інтересів позивача в суді (5 судових засідань).

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставним відшкодування позивачу за рахунок відповідача додаткового гонорару у розмірі 10000 грн. при вирішенні спору судом на користь позивача.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвокату.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Дослідивши надані позивачем документи на підтвердження судових витрат, практику ЄСПЛ та Верховного Суду, колегія суддів вважає, що «гонорар успіху» не був необхідним у зв`язку з розглядом справи № 160/6592/23 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення суду першої інстанції скасуванню в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача додаткового гонорару у розмірі 10000 грн. В частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (фіксований гонорар) у розмірі 10000 грн. додаткове рішення залишається колегією суддів без змін.

Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 р. в адміністративній справі №160/6592/23 скасувати в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТІМУСАГРО ТРЕЙД" за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судових витрат на суму 10000 грн. (додатковий гонорар адвоката).

В іншій частині додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 р. в адміністративній справі №160/6592/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 24 вересня 2024 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяА.В. Шлай

суддяО.О. Круговий

суддяН.П. Баранник