Постанова

від 01.10.2024 по справі 160/17842/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 жовтня 2024 року справа 160/17842/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

при секретарі Личкатій Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Слобожанської окружної прокуратури на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 (суддя Рябчук О.С.) про повернення позовної заяви Слобожанської окружної прокуратури до Царичанської селищної ради, Відділу освіти Виконавчого комітету Царичанської селищної ради про оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди Прядівського ліцею

ВСТАНОВИВ:

Слобожанська окружна прокуратура 03.07.2024 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Царичанської селищної ради та Відділу освіти Виконавчого комітету Царичанської селищної ради щодо невжиття заходів з оформлення правовстановлюючих документів на будівлі і споруди Прядівського ліцею;

- зобов`язати Царичанську селищну рада та Відділ освіти Виконавчого комітету Царичанської селищної ради вжити заходи з оформлення правовстановлюючих документів на будівлі і споруди Прядівського ліцею.

Прокурор вказує, що у власності Царичанської селищної ради перебуває нерухоме майно будівлі і споруди Прядівського ліцею, проте, правовстановлюючі документи не оформлені, речові права не зареєстровані в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в реєстрі прав власності на нерухоме майно, в державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є порушенням частини 4 статті 334 ЦК України, пункту 2 частини 1 статті 3, статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

В обгрунтування необхідності захисту інтересів держави прокурор вказує що відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно створює передумови для зловживань при розпорядженні цим майном, ризик його вибуття з власності територіальної громади, що матиме наслідком порушення прав дітей на освіту. При цьому відсутній державний орган, який міг би зобов`язати Царичанську селищну рада та Відділ освіти Виконавчого комітету Царичанської селищної ради вжити заходи з оформлення правовстановлюючих документів на будівлі і споруди Прядівського ліцею.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 позовна заява прокурора повернута. Прийняте рішення суд мотивував тим, що прокурор не має повноважень на звернення з таким позовом оскільки не передбачено право органів місцевого самоврядування оскаржувати рішення, дії, бездіяльність іншого органу місцевого самоврядування. Захист інтересів дітей здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

В апеляційній скарзі Слобожанська окружна прокуратура просить дану ухвалу скасувати. Посилаються на помилковість висновку суду що прокурор діє в інтересах органу місцевого самоврядування та що у прокурора відсутні підстави для звернення з цим позовом.

Надаючи оцінку законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором в порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру», право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 53 КАС України, в разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, представництво інтересів держави в суді є конституційним завданням прокуратури і суди не можуть обмежувати прокурора у реалізації цього повноваження якщо ним дотриманий встановлений законом порядок при здійсненні процесуальних дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави. Якщо прокурор обгрунтує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, підстави для представництва, відсутність державного органу, який зобов`язаний захищати порушені інтереси держави, а суд підтвердить підстави для представництва, в такому випадку позовна заява прокурора не може бути повернута. В іншому випадку буде порушена конституційна норма про представництво прокурора інтересів держави та інтереси держави залишаться незахищеними, особливо в тому випадку, коли крім прокуратури захистити інтереси держави нікому.

На переконання колегії суддів, в позовній заяві прокурор належним чином обгрунтував що Царичанською селищною радою, власником будівель і споруд Прядівського ліцею, порушуються вимоги закону про обов`язкову реєстрацію права власності на нерухоме майно, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження цим майном, ризик його вибуття з власності територіальної громади, що матиме наслідком порушення прав дітей на освіту. Є очевидним, що у спірних правовідносинах відсутній державний орган, який міг би зобов`язати Царичанську селищну рада та Відділ освіти Виконавчого комітету Царичанської селищної ради вжити заходи з оформлення правовстановлюючих документів на будівлі і споруди Прядівського ліцею. Відтак немає ніякого підгрунтя висновок суду першої інстанції що у прокурора відсутні повноваження на звернення з таким позовом оскільки не передбачено право органів місцевого самоврядування оскаржувати рішення, дії, бездіяльність іншого органу місцевого самоврядування. Прокурор звертається з позовом не в інтересах органу місцевого самоврядування, а як самостійний позивач тому що відсутній державний орган, який би міг захистити інтереси держави щодо обов`язкової реєстрації права власності на будівлі і споруди органу закладу освіти.

Суд першої інстанції не навів жодної законодавчої норми стосовно того, що захист інтересів дітей здійснюється Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини та що прокурор не має права звертатись з позовом на захист інтересів держави якщо це пов`язано із захистом прав дітей на освіту.

Керуючись статтями 241 244, 315, 320 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Слобожанської окружної прокуратури задовольнити.

Скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 про повернення позовної заяви прокурора.

Справу направити для продовження розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з 01.10.2024 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови.

Повну постанову складено 02.10.2024.

Головуючий суддяА.В. Суховаров

суддіО.В. Головко

суддіТ.І. Ясенова