Ухвала

від 02.10.2024 по справі 583/4983/24

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/4983/24

2-з/583/39/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

Суддя Охтирськогоміськрайонного судуСумської областіСавєльєва А.І.,розглянувши заяву представника позивача Головного управління Держгеокадастру у Сумській області -Лавріненко Руслана Миколайовича про забезпечення позову,

у с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Гео Альянс Ясенівське», Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогазексплуатація» про визначення порядку користування земельною ділянкою (в порядку ст. 56 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», мотивуючи свої вимоги обставинами, викладеними у позовній заяві.

У порядку забезпечення позову представник позивача ОСОБА_1 просить накласти арешти на земельні ділянки, що належать громадянці російської федерації ОСОБА_2 та заборонити їй розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднаних земельних ділянок.

Обґрунтовуючи подану заяву посилається на те, що Охтирською окружною прокуратурою до Охтирського міськрайонного суду пред`явлено позов в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Сумській області до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ «Гео Альянс Ясенівське», ТОВ «Нафтогазексплуатація» про конфіскацію земельних ділянок. Підставами звернення до суду стали порушення ст.ст.13,14,41 Конституції України, ст. ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_2 спірних земельних ділянок.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судом не викликалися в судове засідання учасники справи.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, оцінивши доводи позивача про необхідність забезпечення позову, не вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог по суті, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. При цьому, вказана стаття не встановлює для заявника обов`язку надавати докази на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує заяву про забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18, від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).

У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», судам роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який просить позивач вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Заявлений ОСОБА_3 вид забезпечення позову у виді накладення арешту на земельні ділянки передбачений нормами чинного законодавства (п. 1, ч. 1 ст. 150 ЦПК України) та є доцільним в рамках цієї справи та співмірним із заявленими вимогами, оскільки у даній справі оспорюється право власності відповідача на ці земельні ділянки, й відповідно існують ризики того, що у разі невжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, а отже істотного ускладнення ефективного захисту порушених прав позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду. У такому випадку вжиття заявленого прокурором заходу забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямований виключно на збереження існуючого становища земельних ділянок, які є предметом спору, до завершення розгляду справи.

Водночас слід зазначити, що обраний ОСОБА_1 вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене нерухоме майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Таким чином, необхідність обрання такого виду забезпечення позову є обґрунтованим та заява в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Тобто, суд має право, однак не зобов`язаний вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача.

Випадки обов`язкового застосування зустрічного забезпечення встановлені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, відповідно до якої суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують обставини, за наявності яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Крім того, підстав вважати, що застосування судом заходів забезпечення позову спричинить ОСОБА_2 значні збитки відсутні, а тому відсутні і підстави для застосування судом зустрічного забезпечення позову відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 156, ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи або за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представникапозивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Для забезпечення позову застосувати заходи забезпечення:

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:0006 площею 0,3197 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада;

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:0005 площею 1,8256 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада;

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:3988 площею 0,3197 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада;

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:0008 площею 1,8331 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада;

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:0007 площею 1,8238 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада;

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:0011 площею 0,3197 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада;

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:0013 площею 0,2997 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада;

-Накласти арешт на земельну ділянку, що належить громадянці російської федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з кадастровим номером 59203389200:01:002:0012 площею 2,0103 га, яка знаходиться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада.

Заборонити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , національний паспор іноземця, номер: НОМЕР_1 , виданий 19.06.2007, видавник:тп уфмс росії по псковській області в струго-красненському районі, країна громадянство: російська федерація, засоби зв`язку: невідомі, місце реєстрації: АДРЕСА_1 російської федерації) розпоряджатись, змінювати цільове призначення, здійснювати перетворення, поділ, об`єднання земельних ділянок з кадастровими номерами 5920389200:01:002:0006 площею 0,3197 га; 59203389200:01:002:0005 площею 1,8256 га; 59203389200:01:002:3988 площею 0,3197 га; 59203389200:01:002:0008 площею 1,8331 га; 59203389200:01:002:0007 площею 1,8238 га; 59203389200:01:002:0011 площею 0,3197 га; 59203389200:01:002:0013 площею 0,2997 га; 59203389200:01:002:0012 площею 2,0103 га, що знаходяться за адресою: Сумська область Охтирський район Чернеччинська сільська рада.

Копії ухвали направити учасникам справи.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Ухвала про забезпечення позову виконується в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно зі ст.158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.І.Савєльєва