Ухвала

від 30.09.2024 по справі 204/8165/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1695/24 Справа № 204/8165/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі матеріали досудового розслідування № 42024040000000016 за апеляційними скаргами прокурора Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, маючого вищу освіту, працюючого на посаді голови Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради, який є депутат Дніпровської міської ради VIII скликання, одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року, було відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №6 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджене з прокурором Лівобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 .

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 21 жовтня 2024 року, з покладенням на останнього обов`язків передбачених ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя врахував, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, а також, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України, підозрюваний, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може незаконно впливати на потеплілих та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Разом з цим, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_8 раніше не судимий, має місце реєстрації та постійне місце проживання в м. Дніпро.

Слідчий суддя врахував особу підозрюваного, вважав, що прокурором не доведено, що застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому клопотання прокурора про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає. При цьому, суд вважав можливим, застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби в межах строку досудового розслідування, з покладанням певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що наразі буде достатнім запобіжним заходом, який забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання визначеним ризикам, і в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

В апеляціях:

- прокурор не погодившись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з альтернативою внесення застави у розмірі 1 031 575 (один мільйон тридцять одна тисяча п`ятсот сімдесят п`ять) гривень 72 коп.

Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Вказує, що слідчим суддею не було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_8 розуміє, що підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, та усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування та у подальшому суду.

Крім того, ОСОБА_8 в під час здійснення службової діяльності неодноразово зустрічався з документацією, тендерних закупівель, а отже підозрюваний достовірно знає, яким чином можливо приховати свої злочинні дії, як вплинути на свідків чи потерпілих, що може допомогти йому уникнути кримінальної відповідальності, за вчинення злочину.

Разом з цим, ОСОБА_8 має можливість впливати на посадових осіб адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради з проханням змінити, знищити чи приховати службову документацію цієї частини. ОСОБА_8 може незаконно впливати на свідків, які є його підлеглими.

Прокурор також вважав доведеними наявність ризиків, передбачених п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_8 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вважав, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_8 необхідним є застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив визначити ОСОБА_8 розмір застави у розмірі, який перевищує трьохсот прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у сумі 1 031 575,72 грн.

- захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 не погодившись з вказаним рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 .

Вважає, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, винесена з грубим порушенням та нехтуванням прав підозрюваного.

На думку апелянта, клопотання слідчого є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Вважає, що підозра пред`явлена ОСОБА_8 є необґрунтованою і не може бути підставою для застосування до нього запобіжного заходу у будь-якому вигляді.

Ризики, зазначені слідчим у клопотанні, на думку апелянта є суперечливими та не відповідають дійсності. Вважає, що прокурором наведено лише припущення та шаблонні фрази загального характеру.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення прокурора на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, який наполягав на її задоволенні, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави, заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту; вислухавши підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили відмовити у її задоволенні, підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту та наполягали на її задоволенні, рішення слідчого судді просили залишити без змін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею дотримано у повному обсязі.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є запобіжні заходи.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею в цілому були дотримані.

При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимогст. 178 КПК та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов`язок розглядати обґрунтованість підозри, що, за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», «42310/04, § 219, 21.04.2011р.).

Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).

Таким чином, обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Ризик же, в свою чергу, - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Прийняте оскаржуване рішення про застосування запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту слідчий суддя мотивував наявністю в матеріалах провадження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Також слідчий суддя взяв до уваги, що останній має постійне місце реєстрації та проживання у м. Дніпрі, раніше не судимий, одружений, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, та застосував до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, з покладенням обов`язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На думку апеляційного суду, обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у скоєні інкримінованих йому злочинів, на даній стадії досудового розслідування, підтверджується зібраними по справі доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що фактів і інформації, які на даній стадії досудового розслідування свідчать про можливу причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінального правопорушення, в клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

Доводи прокурора щодо необхідності застосування до ОСОБА_8 виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів не вважає достатньо переконливими і такими, що у сукупності свідчать про можливість усунення встановлених щодо останнього у клопотанні ризиків лише у такий спосіб.

Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що ризик можливого переховування мотивовано слідчим тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному. Проте у разі визнання винуватим підозрюваному загрожує покарання у вигляді - позбавленням волі з конфіскацією майна та позбавленням права займати певні посади.

Окрім того, у підозрюваного наявні певні соціальні зв`язки, а саме останній одружений, має постійне місце проживання.

Відтак ризик переховування хоча й наявний, проте ймовірність його реалізації не є високою.

Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають доказове значення для кримінального провадження, колегія суддів зазначає, що вказаний ризик може бути усунений шляхом застосування до ОСОБА_8 відсторонення від посади.

Ризик незаконного впливу на свідків, потерпілих або інших підозрюваних, колегія суддів вважає вагомість вказаного ризику порівняно невисокою та він може бути усунутий шляхом застосування до ОСОБА_8 менш обтяжливого запобіжного заходу, з покладенням на нього відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

При цьому також приймається до уваги, що на протязі часу з дня обрання запобіжного заходу, - 30 серпня 2024 року, - до дня апеляційного розгляду не виникло будь-яких підстав для висновку, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не є дієвим та достатнім щодо підозрюваного ОСОБА_8 , порушень з його боку не було.

За викладених обставин колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

На переконання апеляційного суду, аргументи захисника та його посилання на наявність у підозрюваного ОСОБА_8 постійного місця проживання, роботи, а також відсутність судимостей, не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки це не спростовує висновку суду про те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити,сховати абоспотворити речіі документи,які маютьдоказове значеннядля кримінальногопровадження, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недоведеність існування підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що висунута ОСОБА_8 на даній стадії досудового розслідування підозра, є обґрунтованою, та в цілому вірно встановив наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, що дає обґрунтовані підстави вважати, про слушність висновків слідчого судді про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Також, апеляційний суд враховує те, що прокурор не надав суду раціонального пояснення щодо необхідності застосування до підозрюваного саме тримання під вартою, на відміну від домашнього арешту, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

На думку колегії суддів, з урахуванням віку та стану здоров`я підозрюваного ОСОБА_8 , особи останнього, який має постійне місце проживання, характер вчинення кримінального правопорушення, наявність на утриманні дружини, отже обраний слідчим суддею підозрюваному запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, в сукупності з обов`язками, передбаченими ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде порушувати його права, передбачені ст. 43 Конституції України.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені в апеляційних скаргах доводи і підстави, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, відтак ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 194, 196 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скаргипрокурора Лівобережноїокружної прокуратури ОСОБА_6 ,захисника ОСОБА_7 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування до 21 жовтня 2024 року, з покладенням на останнього обов`язків передбачених ст. 194 КПК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4