Рішення

від 02.10.2024 по справі 750/11827/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/11827/24

Провадження № 2/750/2193/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Мойсієнко К.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Чернігівської обласної ради про зобов`язання вчинити певні дії,

третя особа Комунальне підприємство «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради,

в с т а н о в и в :

15 серпня 2024 року ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської обласної ради, в якому, згідно уточненої позовної заяви від 28 серпня 2024 року, просить зобов`язати голову Чернігівської обласної ради видати розпорядження про повернення його до роботи на посаді виконуючого обов`язки начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 16 липня 2024 року.

Обґрунтовано позов тим, що позивач з 06 грудня 2021 року працював на посаді виконуючого обов`язки начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради. У зв`язку із мобілізацією до лав Збройних Сил України ОСОБА_4 було увільнено від роботи. 26 березня 2024 року наказом ТВО командира військової частини НОМЕР_1 позивача звільнено з військової служби, про що останній в усній формі повідомив відповідача. Одночасно зі звільнення з військової служби при медичному обстежені у ОСОБА_4 було виявлено онкологічне захворювання, у зв`язку із чим у період з березня 2024 року по липень 2024 року він проходив лікування, в тому числі хірургічне втручання та курс хіміотерапії. 15 липня 2024 року позивач офіційно звернувся до Управління комунального майна Чернігівської обласної ради із заявою про поновлення його на робочому місці. Проте, листом від 16 липня 2024 року позивачу було надано лише письмові пояснення на його заяву без фактичного поновлення на посаді, у зв`язку із чим він звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Представник відповідача надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю. У відзиві, зокрема, зазначено, що ОСОБА_4 було звільнено з військової служби 26 березня 2024 року, а із заявою про поновлення його на роботі він звернувся лише 15 липня 2024 і не надав жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки на роботу з часу звільнення військової служби, а тому йому було направлено листа про необхідність надання вказаних доказів.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, заяв чи клопотань до суду не подав, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Розпорядженням голови Чернігівської обласноїради від06грудня 2021року №308 ОСОБА_4 призначений виконуючимобов`язки начальникаКомунального підприємства«Чернігівське міжміськебюро технічноїінвентаризації» Чернігівськоїобласної ради з 09 грудня 2021 року до призначення керівника підприємства у встановленому порядку.

На виконання зазначеного розпорядження між Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради, як органом управління підприємством, яке діяло від імені Чернігівської обласної ради, та ОСОБА_4 було укладено контракт з виконуючим обов`язки керівника Комунального підприємства Чернігівської обласної ради від 09 грудня 2021 року на строк до призначення керівника в установленому порядку.

Згідно наказу № 1-О ОСОБА_4 було увільнено від роботи з 01 березня 2022 року у зв`язку із призовом на військову службу під час мобілізації відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) № 48 від 01 березня 2022 року.

Відповідно до наказу № 31 від 15 лютого 2023 року, виконуючим обов`язки начальника КП «ЧМБТІ» було призначено ОСОБА_5 (а.с. 22).

На даний час, згідно розпорядження Чернігівської обласної ради від 24 травня 2023 року № 117, виконуючим обов`язки начальника КП «ЧМБТІ» призначено ОСОБА_6 на період відсутності ОСОБА_4 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по строковій частині) від 26 березня 2024 року № 98 позивача звільнено у запас та з 26 березня 2024 року та виключено зі списків особового складу і всіх видів забезпечення (а.с. 23).

Згідно копії військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 01 березня 2022 року по 26 березня 2024 року.

Як зазначено у позовній заяві, про своє звільнення з військової служби 26 березня 2024 року позивач повідомив роботодавця в усній формі. Також позивач зазначає, що одночасно зі звільнення з військової служби при медичному обстежені у нього було виявлено онкологічне захворювання, у зв`язку із чим у період з березня 2024 року по липень 2024 року він проходив лікування, в тому числі хірургічне втручання та курс хіміотерапії.

На підтвердження проходження лікування позивачем до позовної заяви додано медичну документацію (а.с. 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19-20, 21).

15 липня 2024 року позивач подав голові Чернігівської обласної ради заяву про поновлення його на посаді у зв`язку із закінченням військової служби з 16 липня 2024 року, надавши до заяви копію паспорта та копію військового квитка (а.с. 24).

Листом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради № 04-479 від 16 липня 2024 року позивачу було запропоновано надати підтверджуючі документи щодо відсутності на робочому місці після виключення зі списків особового складу військової частини для прийняття відповідного рішення по заяві ОСОБА_4 про поновлення на роботі з 16 липня 2024 року (а.с. 25).

Як пояснила у судовому засіданні представник відповідача, до звернення позивача до суду з даним позовом у Чернігівської обласної ради взагалі не було ніякою інформації щодо відсутності ОСОБА_4 на робочому місці з 26 березня 2024 року по дату надходження заяви про поновлення. З урахованням інформації з медичної документації, доданої до матеріалів справи, позивач підтвердив, що проходив курс лікування з квітня 2024 року, а фактичне закінчення військової служби - березень 2024 року, таким чином приступити до роботи позивач мав вже 27 березня 2024 року.

Частиною 1 статті 4Цивільного процесуальногокодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 5ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124Конституції України та ст.13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до статті 129Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Вказані принципи викладені і в нормах цивільного процесуального законодавства, а саме ст. ст. 2, 12, 13 ЦК України.

Згідно частини другої статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, який триває і до тепер.

Згідно частини 3 статті 119КЗпП України за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини п`ятої статті 119КЗпП України гарантії, визначені у частині третій цієї статті, зберігаються за працівниками, які під час проходження військової служби отримали поранення (інші ушкодження здоров`я) та перебувають на лікуванні у медичних закладах, а також потрапили у полон або визнані безвісно відсутніми, на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідних підрозділах розвідувальних органів України після їх звільнення з військової служби у разі закінчення ними лікування в медичних закладах незалежно від строку лікування, повернення з полону, появи їх після визнання безвісно відсутніми або до дня оголошення судом їх померлими.

Згідно ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Дати початку та закінчення військової служби, що зазначені у військовому квитку, визначають період, протягом якого на працівника поширюються гарантії, що передбачені у ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Таким чином, після звільнення з військової служби, працівник надає роботодавцю військовий квиток із позначкою про таке звільнення. Обов`язку написання працівником заяви про бажання повернення до роботи після звільнення з військової служби, а роботодавця видавати наказ, законодавством не передбачено.

Судом встановлено, що позивача було увільнено від роботи з 01 березня 2022 року згідно наказу № 1-О «у зв`язку із призовом ОСОБА_4 на військову службу».

Таким чином, хоча чинним трудовим законодавством і не передбачено необхідності видання наказу про повернення до роботи працівника після звільнення з військової служби, проте, у даному випадку є необхідним вирішення заяви позивача, адже на його місці вже працює інша особа на час його відсутності і таке призначення відбулося за призначенням голови Чернігівської обласної ради.

З часу подання позивачем заяви роботодавець допускає невиправдану бездіяльність, оскільки не прийнято жодного рішення по заяві ОСОБА_7 , який звільнився з військової служби і бажає приступити до виконання своїх трудових обов`язків. При цьому суд враховує, що прийняття рішення у трудових правовідносинах з позивачем чи про повернення його до роботи, чи про звільнення його з посади відноситься до компетенції роботодавця. Проте, тривалий час рішення щодо працівника не прийнято, хоча з часу звернення позивача до суду з даним позовом у роботодавця наявні всі матеріали, які Управління комунального майна Чернігівської міської ради просило надати ОСОБА_4 у своєму листі від 16 липня 2024 року і які є достатніми для прийняття рішення по його заяві.

Відповідно до положень частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ізчастинами першою,другою статтті16Цивільного кодексуУкраїни кожнаособа маєправо звернутисядо судуза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового правата інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

За вказаних обставин, у зв`язку із необхідністю захисту трудових прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити його вимоги шляхом зобов`язання Чернігівської обласної ради прийняти рішення по заяві ОСОБА_4 від 15 липня 2024 року про повернення його до роботи на посаді виконуючого обов`язки начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ) до Чернігівської обласної ради (місцезнаходження: пр-т Миру, 43, м. Чернігів; ідентифікаційний код юридичної особи - 25618741) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов`язати Чернігівську обласну раду прийняти рішення по заяві ОСОБА_4 від 15 липня 2024 року про повернення його до роботи на посаді виконуючого обов`язки начальника Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради з 16 липня 2024 року.

Стягнути з Чернігівської обласної ради на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.10.2024.

Суддя