Постанова

від 01.10.2024 по справі 751/2460/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 жовтня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/2460/21

Головуючий у першій інстанції Маслюк Н. В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1355/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Шкарупою Ю.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Чернігівська міська рада, Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Управління (служба) у справах дітей Чернігівської міської ради, ОСОБА_3 ,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи у залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2024 року (повний текст складено 29.07.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2024 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 , звернулася до Новозаводського районного суду м. Чернігова із позовом до ОСОБА_2 , Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, в якому просила:

- визнати недійсним рішення Чернігівської міської ради №40/VII-11 від 21.03.2019 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність безоплатно ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:010:0717 площею 0,0321 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що ОСОБА_1 в порядку спадкування належить 21/75 частки у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , власником 13/25 частин у праві власності на зазначений житловий будинок з господарськими є ОСОБА_2 .

Указаний житловий будинок станом на 1987 рік був об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . Рішенням Нарсуда Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987 він був поділений в натурі між подружжям на частки - 13/25 та 12/25. Цим же рішенням суду була поділена і земельна ділянка - по 306 кв.м кожному.

Наголошувала, що всі співвласники житлового будинку з господарськими спорудами мали і мають право на користування земельною ділянкою, на якій розташований даний об`єкт нерухомості в обсягах і межах, визначених вищевказаним рішенням від 16.04.1987.

Скориставшись тим, що неповнолітні співвласники не проживали в даному будинку, ОСОБА_2 захватив частину земельної ділянки, право на користування якою у нього не було, змінив межі земельної ділянки, що знаходилась у його правомірному користуванні і подав до Чернігівської міської ради розроблений, за його заявою та за визначеними ним вихідними даними, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Рішенням Чернігівської міської ради №40/VІІ-11 від 21.03.2019 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність безоплатно ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 , площею 0,0321 га (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717).

Уважала оспорювань рішення незаконним, так як ОСОБА_2 передано у власність частину земельної ділянки, яка перебувала у користуванні інших співвласників відповідно до рішення Нарсуду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.07.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Чернігівської міської ради про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації земельної ділянки задоволено.

Визнано незаконним рішення Чернігівської міської ради №40/VII-11 від 21.03.2019 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність безоплатно ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Скасовано державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:010:0717 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо даної земельної ділянки.

У задоволенні позовних вимог до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 908 грн на користь держави.

Стягнуто з Чернігівської міської ради судовий збір у розмірі 908 грн на користь держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позивачу в задоволенні позову відмовити, посилаючись на його незаконність і необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що загальна площа існуючої на даний час земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , на якій знаходиться житловий будинок, фактично складає 0,0617 га (617 кв.м.), тоді як будь-якого судового рішення про поділ цієї земельної ділянки між співвласниками вказаного житлового будинку не існує і ніколи не існувало.

Відповідач зазначає, що на момент набуття ним права власності на 13/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 за договором дарування частини житлового будинку від 20.12.2006, земельна ділянка за цією адресою була поділена парканом та перебувала у фактичному користуванні співвласників житлового будинку не так, як зазначено у доданій до позовної заяви у справі від 21.12.1986 щодо оцінки будинку по АДРЕСА_2 , а саме так, як зазначено у збірному кадастровому плані, який міститься у складі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0321 га АДРЕСА_1 .

Уважає, що Новозаводський районний суд м. Чернігова неправильно застосував ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 118, 119 Земельного кодексу України та ст. 50 Закону України «Про землеустрій». Чернігівською міською радою та ОСОБА_2 було належним чином дотримано передбачену законом процедуру набуття громадянином України у власність спірної земельної ділянки.

Звертає увагу суду на те, що під час розроблення проекту землеустрою межі земельної ділянки кадастровий номер 7410100000:01:010:0717 були погоджені, що підтверджується підписаними ОСОБА_7 актом про встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) та погодження зовнішніх меж земельної ділянки та актом прийому-передачі межових знаків на зберігання, копії яких знаходяться у матеріалах справи у складі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0321 га АДРЕСА_1 .

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Підгорного К.Є., які просили задовольнити апеляційну скаргу, представника позивача адвоката Святної О.В., яка просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, матеріали інвентаризаційної справи №3976, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Визнаючи оспорюване рішення Чернігівської міської ради незаконним та скасовуючи державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:010:0717, суд першої інстанції виходив з того, що до складу цієї земельної ділянки входить частина земельної ділянки, що перебувала у правомірному користуванні позивача та не була в нього вилучена чи припинено право користування нею у встановленому законом порядку.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом у справі встановлено, що за договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального будинку на праві особистої власності з кількістю кімнат від однієї до п`яти від 24.10.1965 ОСОБА_5 надано на праві безстрокового користування земельну ділянку в АДРЕСА_3 (нині АДРЕСА_1 ) загальною площею 595 кв.м.

Рішенням Народного суду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зареєстрований 03.12.1954, розірвано.

Поділено домоволодіння по АДРЕСА_2 , виділено ОСОБА_6 кімнату І-6 площею 9,8 кв.м вартістю 1 059 рублів, кімнату І-5 площею 8,3 кв.м вартістю 897 рублів, частину кімнати І-4 площею 8,2 кв.м вартістю 886 рублів, веранду І-7 площею 7,8 кв.м вартістю 745 рублів, веранду ІІ площею 5,6 кв.м вартістю 649 рублів, погріб а-І вартістю 378 рублів, частину огорожі вартістю 62 рублі, а всього на суму 4 676 рублів, що становить 13/25 частини будинку.

ОСОБА_5 виділено кімнату І-3 площею 15,2 кв.м вартістю 1 643 рублі, частину кімнати І-4 площею 9,8 кв.м вартістю 1 059 рублів, кухню І-2 площею 9 кв.м вартістю 859 рублів, сіни І вартістю 843 рублі, крильце вартістю 80 рублів, частину огорожі вартістю 88 рублів, а всього на суму 4 342 рублі, що становить 12/25 частини домоволодіння.

Земельну ділянку поділено між сторонами навпіл по 306 кв.м кожному, згідно червоної лінії на генплані (том 1 а.с. 23-24).

На підставі вказаного рішення 14.04.1988 видано виконавчий лист, який повернутий до суду у зв`язку з його виконанням, що підтверджується записом на ньому: «26.04.1988 проведено розподіл земельної ділянки».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.

Спадщину після його смерті прийняв син - ОСОБА_7 , але своїх спадкових прав не оформив, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_5 спадщину прийняли в рівних частках, по 12/75 кожен, дружина померлого - ОСОБА_7 та діти померлого - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , але своїх спадкових прав жоден не оформив.

12.11.2016 померла ОСОБА_10 , після її смерті спадщину прийняли в рівних частках (по 6/75 кожен) мати померлої - ОСОБА_7 та неповнолітній син ОСОБА_1 .

Згідно з рішенням виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради № 186 від 26.09.2016 ОСОБА_4 призначено опікуном над ОСОБА_1 (том 1 а.с.12).

Рішенням виконавчого комітету Новозаводської районної у м. Чернігові ради №234 від 28.11.2016 неповнолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлено статус дитини-сироти (том 1 а.с.11).

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.06.2018 у справі №751/1814/18 за ОСОБА_1 визнано право власності на 6/75 частин будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_11 (том 1 а.с. 13-15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 , після смерті якого спадщину прийняли мати померлого - ОСОБА_7 та неповнолітня дочка ОСОБА_3 по 6/75 часток житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1 а.с. 159).

На день смерті ОСОБА_7 належало 24/75 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 (12/75 часток - після смерті чоловіка ОСОБА_7 , 6/75 часток - після смерті дочки ОСОБА_11 та 6/75 часток - після смерті сина ОСОБА_8 , однак остання своїх спадкових прав за життя не оформила.

Зазначені вище обставини встановлені рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03.09.2020 у справі №751/3116/20, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/5 частку житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті бабусі ОСОБА_7 (том 1 а.с.17-21).

Щодо 13/25 часток домоволодіння, які рішенням Народного суду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987 були виділені ОСОБА_6 , встановлено наступне.

14.04.2000 ОСОБА_12 померла.

Заочним рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15.05.2006 у справі №2-1317/06 визнано за ОСОБА_13 право власності на 13/25 частини будинку АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої матері ОСОБА_14 (а. 47-48 інвентаризаційної справи № 3976).

Згідно з договором дарування від 31.05.2006, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Коваленком В.В. та зареєстровано в реєстрі за №2502, ОСОБА_13 безоплатно передала у власність ОСОБА_15 , належні їй на праві особистої приватної власності 13/25 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 (а. 53 інвентаризаційної справи № 3976).

Відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 20.12.2006, який посвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Гезою І.А. та зареєстровано в реєстрі за №3954, ОСОБА_15 передала у власність ОСОБА_2 безоплатно житловий будинок «А-1» № 15, 13/25 частин якого відчужуються за даним Договором з відповідною частиною надвірних будівель, розташований по АДРЕСА_2 (том 1 а.с. 97, а. 67 інвентаризаційної справи №3976).

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 в порядку спадкування належить 21/75 частка, а відповідачу ОСОБА_2 за договором дарування - 13/25 частин у праві власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 .

Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації 01.09.2008 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок АДРЕСА_2 (том 1 а.с.98-106).

19.08.2011 ОСОБА_2 звернувся до Чернігівської міської ради із заявою про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0321 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою АДРЕСА_4 (том 1 а.с.92).

Рішенням Чернігівської міської ради 10/VII-19 від 11.08.2016 надано дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.93).

За заявою ОСОБА_2 , на підставі указаного рішення міської ради, ФОП ОСОБА_16 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0321 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (том 1 а.с.94-116).

Рішенням Чернігівської міської ради 40/VII-11 від 21.03.2019 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у власність безоплатно земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та встановлено ставку земельного податку на рівні 0,5 відсотка нормативної грошової оцінки ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , площею 0,0321 га (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) (том 1 а.с.43, 91).

27.03.2019 згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:010:0717) зареєстровано за ОСОБА_2 (том 1 а.с. 42, том 2 а.с.63).

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28.09.2021 у справі призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експерту ОСОБА_17 (том 1 а.с. 185-189).

Згідно з висновком за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 11.12.2023 №41-21, фактичні межі земельної ділянки АДРЕСА_1 , що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , не відповідають межам земельної ділянки кадастрового номеру 7410100000:01:010:0717, відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тобто фактичні межі встановлені на місцевості не відповідають межам земельної ділянки кадастрового номеру 7410100000:01:010:0717, відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Площа земельної ділянки АДРЕСА_1 , що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_2 , становить 0,0318 га (318 кв.м), що менше площі 0,0321 га (321 кв.м) відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, на 0,0003 га (3 кв.м). Для приведення фактичних меж відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, потрібно фактичну поворотну точку К перенести у поворотну точку Н(7) на 0,60 м, фактичну точку З перенести у точку О(9) на 0,54 м, із точки О(9) під кутом 45* на відстані 1,0 м встановити точку М(8), з`єднати точку Н(7) з точкою М(8).

При проведені накладання розмірів земельної ділянки, які вказані на плані земельної ділянки згідно рішення нарсуду Новозаводського району від 16.04.1987 на збірний кадастровий план земельної ділянки, встановлено, що межі, конфігурація та площа земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 кадастровий номер 74110100000:01:010:0717 не відповідають площі, межам та конфігурації земельної ділянки, виділеної для співвласника відповідної частини житлового будинку (на даний час ОСОБА_2 ) рішенням нарсуду Новозаводського району від 16.04.1987. Частина земельної ділянки площею 0,0046 га (46 кв.м), площею 0,47 кв.м, що була виділена рішенням нарсуду Новозаводського району від 16.04.1987 іншому співвласнику житлового будинку була передана у власність ОСОБА_2 (том 1 а.с.209-236).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності до ст. 90 Земельного кодексу Української РСР (чинного до 01.01.1992) на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною.

При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

Відповідно до ч.1 ст.91 Земельного кодексу Української РСР особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок.

Згідно із ч. 2 ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані також не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також, дотримуватися правил добросусідства.

В силу ч. 3 ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відповідно до пп. «б», «в» ч. 1 ст. 81 ЗК України у редакції, що діяла протягом всього періоду тривання спірних правовідносин, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності та приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Згідно з ч. 2, 5 ст. 116 цього ж Кодексу, набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений статтею 118 ЗК України.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб .

Згідно з частиною першою статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності та його державної реєстрації.

Згідно із положеннями ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а)визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г)визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Статтею 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їм земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В силу ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно приписів ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У справі встановлено та підтверджено висновком земельно-технічної експертизи №41-21 від 11.12.2023 невідповідність меж спірної земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:010:0717, проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; невідповідність площі, межам та конфігурації земельної ділянки, виділеної для співвласника відповідної частини житлового будинку (наразі ОСОБА_2 ) рішенням нарсуду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987, зокрема: частина земельної ділянки площею 0,0046 га (46 кв.м), площею 0,47 кв.м, що була виділена рішенням нарсуду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987 іншому співвласнику житлового будинку була передана у власність ОСОБА_2 .

Докази правомірного вилучення чи припинення права користування частиною земельної ділянки площею 0,47 кв.м, що була виділена рішенням нарсуду Новозаводського району м. Чернігова від 16 квітня 1987 року іншому співвласнику житлового будинку, до моменту передання її у власність відповідача ОСОБА_2 , у справі відсутні.

Отже ОСОБА_2 здійснено приватизацію частини земельної ділянки, що в той момент перебувала у правомірному користуванні позивача.

При цьому, як вбачається із проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель наданих у власність або постійне користування гр. ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка) АДРЕСА_1 , при його розробленні не надавалось та не враховувалось рішення нарсуду Новозаводського району м. Чернігова від 16 квітня 1987 року.

З огляду на вищевикладене, районний суд обґрунтовано визнав незаконним рішення Чернігівської міської ради № 40/VII-11 від 21.03.2019 в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність безоплатно ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0321 га по АДРЕСА_1 , оскільки до складу земельної ділянки, що передана у власність відповідача згідно з цим рішенням, входить частина земельної ділянки, що перебувала у правомірному користуванні позивача та не була в нього вилучена чи припинено право користування у встановленому законом порядку.

При цьому, колегія суддів зазначає, що спосіб захисту наведений у позовній заяві прямо передбачений законом - пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України та абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Це узгоджується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 446/1120/21.

Доводи апеляційної скарги про те, що загальна площа існуючої на даний час земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , на якій знаходиться житловий будинок, фактично складає 0,0617 га (617 кв.м.), будь-якого судового рішення про поділ цієї земельної ділянки між співвласниками вказаного житлового будинку не існує і ніколи не існувало, є помилковими, оскільки рішенням Народного суду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987 поділено земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , між сторонами навпіл по 306 кв.м. кожному.

Посилання відповідача на збірний кадастровий план, який міститься у складі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель не наданих у власність або постійне користування ОСОБА_2 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0321 га АДРЕСА_1 , апеляційний суд відхиляє, оскільки його складено без урахування рішення Народного суду Новозаводського району м. Чернігова від 16.04.1987.

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи встановлено факт порушення прав позивача, посилання в апеляційній скарзі на погодження меж під час розроблення проекту землеустрою із ОСОБА_7 , а також на дотримання Чернігівською міською радою та ОСОБА_2 передбаченої законом процедури набуття громадянином України у власність спірної земельної ділянки, не свідчать про законність оспорюваного рішення Чернігівської міської ради.

Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2024 року - без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2024 року.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: Н.В. Висоцька

Н.В. Шитченко