Постанова

від 03.10.2024 по справі 420/14078/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14078/24

Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В.

Дата і місце ухвалення 05.08.2024 р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, в якому позивач просила суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за № 04-05/52 від 29.04.2024 року в частині визначення строку виплати заробітної плати: в травні 2024 року (п.2 наказу);

- визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за квітень 2024 року в передбачені законом строки;

- зобов`язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за квітень 2024 року з утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.

17 травня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ст. 238 КАС України.

27 травня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшли заперечення на вказану заяву.

06 червня 2024 року від відповідача надійшло клопотання, зокрема зазначено, що у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання щодо можливості закриття провадження у справі. Станом на дату розгляду заяви про закриття провадження у справі позивачу вже виплачено заробітну плату за квітень 2024 року, що не заперечується позивачем. Тому підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, виходячи із підстав та предмету позову немає.

На підтвердження обставин, вказаному у клопотанні, відповідачем додано копію наказу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області від 29.04.2024 року № 04-05/52, яким скасовано наказ № 04-05/13 від 31.01.2024 року щодо призупинення нарахування та виплати зарплати, зокрема ОСОБА_1 , та доручено відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності ТУ ДСАУ в Херсонській області провести розрахунок та виплату в травні 2024 року заробітної плати ОСОБА_1 за січень 2024 року і наступні місяці, відповідно до табелю обліку робочого часу Білозерського районного суду Херсонської області.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про закриття провадження у справі №420/14078/24 задоволено. Закрито провадження по справі №420/14078/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом порушено норми процесуального права, просить скасувати ухвалу в частині закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржуваний позивачем протиправний наказ начальника ТУ ДСА України в Херсонській області за № 04-05/52 від 29.04.2024 року в частині визначення строку виплати позивачу заробітної плати (п.2 наказу) відповідачем не скасований. Апелянт зазначає, що дії ТУ ДСА України в Херсонській області в їх сукупності свідчать про те, що відповідач взагалі не визнає заявлених позивачем вимог та вважає свої дії по несвоєчасній виплаті позивачу заробітної плати, яке до того мало місце на протязі 4 місяців, правомірними. На думку апелянта, повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними рішень і дій ТУ ДСА України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно позивачу заробітної плати за квітень 2024 року у встановлені законом строки.

Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України установлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2018 року у справі №800/369/17 зазначила, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з`ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.

Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб`єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Колегія суддів констатує, що висновки суду першої інстанції є передчасними, оскільки аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України необхідним є установлення факту виправлення суб`єктом владних повноважень порушень, які оскаржуються позивачем в судовому порядку. При цьому, відповідне усунення порушень має бути здійснено суб`єктом владних повноважень самостійно та в обсязі, який дає підстави для висновку про повне відновлення порушених прав позивача, з яким останній погоджується.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції також враховує висновки, викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2024 року у справі № 280/1038/23, які відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Водночас, із матеріалів справи установлено, що позивач не повідомляла суд про повне їх відновлення та не вказувала про те, що рішення суду у цій справі вже не зможе повністю відновити її законних прав та інтересів.

Навпаки, позивач заперечувала проти закриття провадження у справі з підстав того, що пункт 2 наказу № 04-05/52 від 29.04.2024 року, який є предметом оскарження у даній справі, відповідачем скасований не був. Позивач також стверджувала, що повне відновлення її законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати своєчасно позивачу заробітної плати за квітень 2024 року у встановлені законом строки, з огляду на наміри позивача в подальшому звернутись за відшкодуванням моральної шкоди.

Колегія суддів зазначає, що вказаним доводам позивача судом першої інстанції жодної правової оцінки надано не було. Суд фактично обмежився загальним висновком, що відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, без належного вмотивування таких висновків

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» (заява № N 2689/65) Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain» (заява №28090/95), «Beles and others v. the Czech Republic» (заява № 47273/99), «RTBF v. Belgium» (заява №50084/06).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на відсутність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційних скарг, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Щодо клопотання апелянта про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

З огляду на положення 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Аналіз положень ст. 139 КАС України дає обґрунтовані підстави вважати, що розподіл судових витрат, зокрема, судового збору за подання апеляційної скарги, здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Право ж суду апеляційної інстанції на зміну цього розподілу виникає у випадку зміни судового рішення або ухвалення нового по суті позовних вимог.

Отже, за правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу апелянта, що аналогічні висновки було викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 756/6141/16-а.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2024 року скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 03.10.2024 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька