П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/9415/23
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Слободонюк Михайло Васильович
Суддя-доповідач - Сушко О.О.
03 жовтня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛД ОІЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових - повідомлень рішень,
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023 №819/02-32-09-01/43857552 форми "ПС", згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1000 грн., податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023 №820/02-3209-01/43857552 форми "ПС", згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 80000 грн. та податкове повідомлення-рішення від 19.01.2023 №821/02-32-09-01/43857552 форми "ПС", згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 20 000 грн.
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що 14.12.2022 в.о. начальника Головного управління ДПС у Вінницькій області Оксаною Домерат з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального в Україна, керуючись статтями 20, 61, 62, на підставі п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 та на виконання вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України та доповідної записки управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 1852/02-32-09-01 від 14.12.2022, видано наказ № 3949к "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ", відповідно до якого зобов`язано провести фактичну перевірку ТОВ "ГОЛД ОІЛ" (ЄДРПОУ 43857552), за адресою місця здійснення діяльності (розташування акцизного складу): Вінницька обл., Іллінецький район, смт. Дашів, вул. Козацька, 24-А, АЗС, терміном 10 діб з 15.12.2022, період, що перевіряється з 07.10.2020.
14.12.2022 на підставі зазначеного наказу посадовим особам ГУ ДПС у Вінницькій області Кривонос О.Ф. та ОСОБА_1 видано направлення на перевірку за № 4891 та № 4889.
15.12.2022 зазначені посадові особи прибули на проведення фактичної перевірки за адресою місця здійснення господарської діяльності ТОВ "ГОЛД ОІЛ". Направлення на проведення перевірки було пред`явлено, а копію наказу ГУ ДПС у Вінницькій області № 3949к від 14.12.2022 вручено оператору АЗС ОСОБА_2 .
За результатами фактичної перевірки, яка проводилась з 15.12.2022 по 23.12.2022, складено акт від 26.12.2022 № 11991/02-32-09-01/43857552.
У висновках цього акту зазначено про порушення позивачем вимог:
- п.п 230.1.2 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, що на думку контролюючого органу полягає у тому, що за період з 11.02.2022 по 24.02.2022 в позивача був відсутній позитивний результат повірки або оцінки відповідності на рівнемір-лічильник рівня пального магнітострикційний зонд 924В №190916200; за період з 16.06.2021 (з моменту реалізації пального) до 24.02.2022 відпуск пального здійснювався через 4 паливороздавальні колонки на які був відсутній позитивний результат повірки та оцінки відповідності;
- п.п. 230.1.3 п. 230.1 статті 230 Податкового кодексу України, а саме, розпорядником акцизного складу уніфікований номер 101720 не подано до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною, Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального в кількості 1 електронного документу за 1 звітну добу, а саме за 15.06.2021.
На підставі вказаного акту фактичної перевірки 19.01.2023 ГУ ДПС у Вінницькій області були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №820/02-3209-01/43857552 форми "ПС", згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 80000 грн. (4*20000грн.);
- №821/02-32-09-01/43857552 форми "ПС", згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 20 000 грн. (1*20000 грн.);
- №819/02-32-09-01/43857552 форми "ПС", згідно якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 1000 грн. (1документ * 1000 грн.).
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, яка визначає права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК);
В силу п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме спочатку провести податкову перевірку.
Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа № 826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа № 1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа № 807/242/14) та інших.
Водночас суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки, про що також неодноразово висловлювався Верховний Суд у своїх постановах від 19.11.2019 у справі № 160/8859/18, від 30.06.2019 у справі № 825/1747/17.
Відтак, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Разом з тим, у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Як свідчать матеріали справи, як підставу для проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ" у наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.12.2022 № 3949к зазначено підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 1852/02-32-09-01 від 14.12.2022.
Таким чином, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства та доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області, а також норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків (п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України). Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього підприємства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.
Слід звернути увагу, що зазначена контролюючим органом правова підстава норми п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України дійсно пов`язують підстави для проведення фактичної перевірки із фактом отримання контролюючим органом в установленому порядку інформації про можливі порушення платником податків тих вимог чинного законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки.
В спірному випадку, наказ про проведення фактичної перевірки містить посилання як на фактичну підставу для її проведення лише на доповідну записку управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 1852/02-32-09-01 від 14.12.2022.
Тобто, для перевірки наявності визначених законом передумов для проведення фактичної перевірки згідно означених контролюючим органом підстав суду необхідно дослідити зміст такої доповідної записки.
Так, у доповідній записці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 1852/02-32-09-01 від 14.12.2022 про проведення фактичної перевірки суб`єкта господарювання ТОВ "ГОЛД ОІЛ" зазначено, що листами ДПС України від 07.09.2021 №20446/7/99-00-09-02-03-07 та від 03.11.2021 № 24544/7/99-00-09-02-03-07 доручено провести звірку достовірності даних щодо зареєстрованих резервуарів/ємностей та вимірювального обладнання на території акцизних складів, які використовуються суб`єктами господарювання, що отримали ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.
За таких обставин начальник управління контролю за підакцизними товарами висловлює пропозицію з метою протидії незаконному обігу пального та впорядкування обліку пального надати дозвіл на проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ" на підставі п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Отже, проаналізувавши зміст цієї доповідної записки судом не встановлено жодних відомостей чи інформаційних даних про те, що в діяльності ТОВ "ГОЛД ОІЛ" існують можливі порушення податкового законодавства.
Надалі, досліджуючи зміст листів ДПС України від 07.09.2021 №20446/7/99-00-09-02-03-07 та від 03.11.2021 № 24544/7/99-00-09-02-03-07, на які міститься посилання у зазначеній вище доповідній записці, судом встановлено, що наведена в них інформація є загальною та фактично зводиться до надання доручення територіальним органам ДПС щодо проведення дієвого контролю за обігом пального. Проте, викладена у цих листах інформація взагалі не містить посилань на можливі порушення податкового законодавства саме ТОВ "ГОЛД ОІЛ".
Дані листи ДПС України визначають на необхідність активізування контрольно-перевірочні заходи щодо АЗС, реальних обсягів резервуарів та обладнання, яке використовується на акцизних складах. Втім, будь-якої інформації стосовно позивача та його діяльності, які б вказували на можливі порушення ним, як платником податків, вимог чинного законодавства, такі листи взагалі не містять.
Також, під час розгляду цієї справи відповідач не надав інших письмових і належним чином оформлених доказів, які б підтвердили, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу слугувала саме інформація про порушення/можливі порушення ТОВ "ГОЛД ОІЛ" вимог законодавства. Як у доповідній записці, яку контролюючий орган визначає як підставу для проведення фактичної перевірки, так і в самому наказі про призначення перевірки, взагалі не конкретизовано суть порушення/ймовірного порушення, про яке можливо вести мову із наявних документів.
Фактично, умовою призначення фактичної перевірки відносно позивача, про що власне відображено як в доповідній записці начальника управління контролю за підакцизними товарами так і в наказі від 14.12.2022 № 3949к, є необхідність упередження протидії незаконному обігу та впорядкування обліку пального (тобто, мета перевірки пошук порушень), а не наявність отриманої контролюючим органом інформації про можливі порушення платником податків вимог законодавства та перевірки такої інформації.
Варто зазначити, що інформація ДПС як підстава, яка підпадає під дію підпунктів 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, повинна містити саме інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
Верховний Суд у постанові від 5 березня 2019 року по справі № 820/4893/18 зазначив, що інформація, яка надходить до податкових органів, може бути підставою для проведення фактичної перевірки згідно статті 80 ПК України, лише у тому випадку, якщо в такій йдеться посилання на конкретні порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи.
У постанові від 18.12.2018 у справі № 820/4895/18 Верховний Суд в подібних правовідносинах вказав, що у наказі про призначення фактичної перевірки, має бути крім посилання на норми, що їх регулюють, посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, інформація, яка слугувала підставою.
Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року по справі №820/4891/18, від 18 квітня 2022 у справі №440/6887/20.
Слід наголосити, що у спірному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки (інформація про можливі порушення платником), крім посилання на норми, що їх регулюють. У наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) встановлена податковим органом. Адже, як вказував суд вище, у доповідній записці управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Вінницькій області № 1852/02-32-09-01 від 14.12.2022 таких обставин взагалі не міститься.
При вирішенні цього спору слід враховувати висновки Верховного Суду (зокрема, але не виключно, викладені у постановах від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21) відносно того, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі.
Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.
Тому оцінка правомірності проведеної перевірки повинна надаватися з урахуванням достатності змісту наказу для висновків про фактичну підставу проведення відповідної перевірки. При цьому суд зазначає, що "підстава" це не нумероване позначення пункту 80.2 статті 80 ПК України, а обставини, які в цьому підпункті розкриваються та мають об`єктивно існувати. Іншими словами під "підставою" у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України необхідно розуміти не порядковий номер підпункту пункту статті, а безпосередньо інформацію, відомості та інші обставини (подібна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 1 липня 2019 року по справі N 140/2181/18, від 10 липня 2019 року по справі N 160/7669/18).
Беручи до уваги встановлені обставин, слід вказати, що ГУ ДПС у Вінницькій області, як суб`єкт владних повноважень, не надало письмових та належним чином оформлених доказів, які б підтверджували, що підставою для прийняття наказу про проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ", була інформація про можливі порушення позивачем вимог податкового законодавства за місцем провадження господарської діяльності. Адже, у наказі відповідача від 14.12.2022 № 3949к відсутні належні посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють та доповідної записки, яка такі підстави не розкриває. У наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності підприємства вимогам чинного законодавства та на підставі яких відомостей або документів (дата, номер) були встановлені можливі факти сумнівності у діяльності позивача.
Враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність в наказі ГУ ДПС у Вінницькій області від 14.12.2022 № 3949к будь-якого посилання на отриману відповідачем в установленому порядку інформацію про факти, які б свідчили про можливі порушення позивачем законодавства, та суперечливість наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву підстав для такої перевірки фактичній меті її проведення, суд вважає, що призначення та проведення фактичної перевірки щодо позивача було здійснено протиправно. Відповідно, суд погоджується з доводами позивача про те, що допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ "ГОЛД ОІЛ" призводять до відсутності правових наслідків такої.
Такий правовий висновок був неодноразово підтриманий Верховним Судом за результатами розгляду спорів із подібними правовідносинами (зокрема постанови по справі № 120/5229/20-а від 12.10.2021, по справі № 120/5729/20-а від 12.10.2021 та інші). Такої ж позиції дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у своїх постановах від 28.06.2022 у справі № 120/15803/21-а, від 16.01.2024 у справі № 120/7171/23.
Зважаючи на встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних на те підстав, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення від 19.01.2023 №820/02-3209-01/43857552, від 19.01.2023 №821/02-32-09-01/43857552 та від 19.01.2023 №819/02-32-09-01/43857552 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.
А оскільки наведені мотиви безпосередньо свідчать про неправомірність прийнятих відповідачем рішень та дають самостійні підстави для їх скасування, суд першої інстанції не вдавався до перевірки інших підстав позову, в тому числі по суті зафіксованих перевіркою порушень вимог податкового законодавства. В цьому контексті слід застосовувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 в справі № 826/17123/18.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постановах від 15 червня 2022 року у справі №826/16874/18, від 13 липня 2022 року у справі №0840/3592/18, від 25 листопада 2022 року у справі №640/5640/19, від 11 січня 2023 року у справі № 340/2736/21, від 06 грудня 2023 у справі № 640/15008/20.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122068111 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них акцизного податку із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Сушко О.О.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Слободонюк Михайло Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні