Постанова

від 03.10.2024 по справі 922/808/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/808/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С. , суддя Гетьман Р.А.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вх.1394Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2024 (ухвалене суддею Ємельяновою О.О. у приміщенні Господарського суду Харківської області , повний текст складений 17.05.2024) у справі №922/808/24

за позовом Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс", м. Харків,

про стягнення 23 255,99 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс про стягнення штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 12 888,00 грн, пеню у розмірі - 10 367,99 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.05.2024 у справі № 922/808/24 у позові відмовлено частково; клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штраф за несвоєчасну поставку товару у розмірі 6 444,00 грн, пеню у сумі 5 184,00 грн та судовий збір у розмірі 1 514,00 грн. В частині стягнення штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 6 444,00 грн, пені у сумі 5183,99 грн відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач не виконав свої договірні зобов`язання щодо своєчасної поставки товару, у зв`язку з чим позивачем нараховано суму штрафу у розмірі 12 888,00 грн та пеню у розмірі - 10 367,99 грн. Відповідно до пропорційно задоволеного розміру позовних вимог господарський суд зменшив суму витрат зі сплати судового збору, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, на 50%, визначивши її у розмірі 1514,00 грн.

Позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» подало на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, просить це рішення в частині стягнення судового збору змінити та викласти в новій редакції, згідно з якою стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 3028 грн, а в іншій частині рішення залишити без змін.

В обґрунтуванні апеляційної скарги заявник вказує, що відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16 зазначається, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ч.3 ст.551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки. Таким чином, суд першої інстанції помилково зменшив судовий збір на 50%.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Пуль О.А., суддя Мартюхіна Н.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вх.1394Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.05.2024 у справі №922/808/24 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи; встановлено відповідачу строк до 19.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання позивачу; встановлено сторонам строк до 19.07.2024 для подання заяв, клопотань, тощо з доказами їх надсилання іншій стороні; ухвалено, що всі заяви, клопотання і заперечення подаються тільки в письмовій формі.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 у зв`язку з відпусткою головуючого судді Тарасової І.В. визначено такий склад колегії: головуючий суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А.

Станом на день ухвалення постанови, на адресу Східного апеляційного господарського суду відзиву від відповідача не надходило.

Проаналізувавши матеріали справи колегія суддів встановила такі обставини спору.

Як зазначає позивач, 18.04.2023 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс" (відповідач, постачальник) було укладено договір про закупівлю №ОД/НХ-23-175НЮ.

Відповідно до умов договору, цей договір укладений за результатом проведеної закупівлі UA -2023-03-23-011980-а № 19728618, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у тому числі з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2020 року № 1178.

Згідно пункту 15.1. договору, строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.12.2023 року. На період дії воєнного станку строк дії договору визначається із урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дні його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178.

Відповідно до пункту 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, відповідно до специфікації № 1 (додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умова цього договору.

Найменування товару: запасні частини до тепловозів 2ТЕ10 (крани). Виробник товару: ТОВ «ТРС», м. Харків, Україна. Кількість, асортимент, марка товару визначаються у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору (пункти 1.2.-1.4. договору).

Згідно пункту 4.1. договору, сторони погодили, що постачальник здійснює поставку товару на склад покупця (65098, м. Одеса, вул.. Степна, 2) на умовах DDP відповідно до «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та правил «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 року, умови цього договору мають перевагу.

Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до прийняття товару. Строк поставки товару протягом 10 робочих днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем. Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару (пункт 4.2. договору).

Згідно пункту 4.6. договору, датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

Покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації № 1 (додаток № 1) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов`язані із виконанням цього договору (пункт 6.1. договору).

Ціна у цьому договорі та первинних документах вказується в національній валюті України гривні.

Загальна ціна договору без ПДВ становить 71 600,00 грн., крім того ПДВ 20 % 14 320,00 грн., усього з ПДВ 85 920,00 грн. Ціна договору включає в себе обов`язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов`язані зі виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов`язаних із виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього договору (пункти 6.2. 6.3. договору).

Згідно пунктів 7.1. 7.2. договору, оплата за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 10 банківський день з дати реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування з операції по постачанню товарів (виконанню робіт, наданню послуг), які підлягають оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлених чинним законодавством порядку та строки, відповідно до рахунку фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно пункту 4.2. цього договору та специфікації № 1 (додаток № 1) при наявності документів, зазначених у пункті 5.4. цього договору.

23.10.2023 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. №НХ08/3900 з вимогою сплатити штраф за не поставку товару, згідно пункту 9.3.1 договору.

Проте, вищевказана вимога було залишена без задоволення, у зв`язку із чим, позивач звернувся із відповідним позовом до суду, про стягнення із відповідача штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 12 888,00 грн, та пеню у сумі 10 367,99 грн.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса, сплатило судовий збір в сумі 3028,00 грн, що відповідає встановленому законом розміру.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає про таке.

За змістом частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У відповідності до частини 1 статті 610 та пункту 3 частини 1статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Як зазначає позивач, останнім у відповідності до пункту 4.2 укладеного договору, 19.09.2023 року було направлено відповідачу письмову рознарядку за вих. №НХ08/2998 на електронну адресу постачальника на поставку крана індикаторного у кількості 40 шт., на суму 85 920,00 грн.

У зв`язку із чим, строк виконання письмової рознарядки за вих. №НХ08/2998 від 19.09.2023 року постачальником складав до 03.10.2023 року включно (10 робочих днів з моменту надання письмової рознарядки, абзац 2 пункт 4.2 договору).

Проте, станом на теперішній час письмова рознарядка за вих. №НХ08/2998 від 19.09.2023 року є невиконаною, тому позивачем заявлено вимоги про стягнення із відповідача штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 12 888,00 грн., та пеню у сумі 10 367,99 грн.

Згідно з пунктом 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до пункту 9.3. договору, постачальник за цим договором несе зокрема таку відповідальність:

9.3.1. при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15 % від вартості непоставленого у строк товару на умовах, передбачених пунктом 4.2. договору, а за прострочення понад 15 календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 % від вартості непоставленого у строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань до поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено місцевим судом, відповідачем у встановлений строк свого обов`язку з поставки товару не виконано, чим допущено прострочення виконання умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені та штрафу) відповідно до умов пункту 9.3. договору.

Судом першої інстанції здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу штрафу за несвоєчасну поставку товару у розмірі 12 888,00 грн, та пеню у сумі 10 367,99 грн за період з 19.10.2023 року по 08.03.2024 рік (відповідно до наданого розрахунку позовних вимог) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно.

Водночас господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру санкцій, бо вони є надмірно великими порівняно зі збитками кредитора, в порядку п.1 ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України

В апеляційній скарзі позивач не заперечує проти правомірності зменшення місцевим господарським судом розміру штрафних санкцій, але разом з тим зазначає, що місцевий суд дійшов передчасного висновку у частині стягнення судових витрат, а саме лише частини судового збору, з відповідача на користь позивача, чим порушив норми процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, місцевим судом було зазначено, що позивачем при поданні до суду в березні 2024 року позову з вимогами майнового характеру на суму 23255,99 грн було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто мінімальному розмірі, передбаченому Законом України "Про судовий збір".

З огляду на зазначене, враховуючи, що позовні вимоги місцевим судом були задоволені частково на суму 11628,00 грн, у відповідності до п.2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, господарський суд поклав на відповідача витрати щодо сплати судового збору в розмірі 1514,00 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції у частині визначення розміру судових витрат (судового збору), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з огляду на наступне.

Як було встановлено вище, часткову відмову в позовних вимогах було зумовлено тим, що, керуючись своїми дискреційними повноваженнями, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про доцільність зменшення розміру штрафу та пені на 50% на підставі заявленого клопотання відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак, колегія суддів зауважує, що судовий збір, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Крім того, згідно ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №902/339/16, від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи наведені висновки Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, застосувавши своє право на зменшення розміру неустойки, помилково зменшив судовий збір на 50%.

Відтак, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді першої інстанції, відповідно до наведених вище положень чинного законодавства та практики Верховного Суду щодо його застосування, мають бути покладені на відповідача у повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій, окрім того, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи, що судом першої інстанції у справі було неправильно розподілено судові витрати, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції (в оскаржуваній частині) ухвалено з порушенням норм процесуального права, а тому рішення підлягає частковому скасуванню.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/808/24 скасувати в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОВОЗРЕМСЕРВІС» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» витрат по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн., в цій частині прийняти нове рішення у справі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тепловозремсервіс" (61010, м. Харків, вул. Основ"янська, буд. 55, ЄДРПОУ 42768341) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ЄДРПОУ 40081200) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 028,00 грн, та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4542,00 грн.

В іншій частині рішення по справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено 03.10.2024

Головуючий суддя В.В. Россолов

Суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман