Рішення

від 24.09.2024 по справі 146/635/23

ТОМАШПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 146/635/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.,

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: керівник Тульчинської окружної прокуратури, який діє в інтересах держави в особі Томашпільської селищної ради

відповідач: ОСОБА_1

ТОВ «Нью Агро»

треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області,

ОСОБА_2

вимоги позивача: про витребування земельної ділянки

представник позивача: прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Мазур І.А.

представник Томашпільської селищної ради: Щербатий А.І.

представник ОСОБА_1 : адвокат Барвінський О.П.

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

09 травня 2023 року керівник Тульчинської окружної прокуратури Хоменко П.Л., який діє в інтересах держави в особі Томашпільської селищної ради звернувся до суду з позовом в якому просить витребувати у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Агро», що знаходиться за адресою: с.Ракова Тульчинського району, ЄДРПОУ: 42512835 в комунальну власність в особі Томашпільської селищної ради, що знаходиться за адресою: пл.Тараса Шевченка, 1, смт. Томашпіль Тульчинського району Вінницької області, ЄДРПОУ: 04326248, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею: 1,8216 га, з кадастровим номером: 0523980600:01:002:0324 та розташована на території Томашпільської селищної ради (колишньої Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області).

Цивільний позов обґрунтовано наступним.

Тульчинською окружною прокуратурою за результатами вивчення стану законності при розпорядженні земельними ділянками на території Тульчинського району Вінницької області виявлено порушення вимог Земельного кодексу України при наданні Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області у приватну власність громадянам України земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Встановлено, що ОСОБА_2 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-22482/15/19-СГ від 28.11.2019, безоплатно отримав у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0521482800:05:009:0112, площею 1,9600 га для ведення особистого селянського господарства , що розташована на території Вернигородської сільської ради Козятинського району Вінницької області.

18.12.2019 державним реєстратором Стрижавської селищної ради зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521482800:05:009:0112 за ОСОБА_2 .

Таким чином ОСОБА_2 використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання.

Разом з тим встановлено, що у подальшому наказом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-1534/15-20-СГ від 18.01.2020 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та надано йому у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 1,8216 га, з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, що розташована на території Антонівської сільської ради (на теперішній час Томашпільської селищної ради) для ведення особистого селянського господарства.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області № 2-1534/15-20-СГ від 18.01.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради Вінницької області 20.01.2020 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 .

У подальшому 31.01.2020, приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Дібровою Л.О. посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, укладеного між ОСОБА_4 - представником за довіреністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 представником за довіреністю ОСОБА_3 , про що винесено відомості про вчинений правочин в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Реєстр прав власності на нерухоме майно та зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що надання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 1,8216 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, що розташована на території Антонівської сільської ради, суперечить актам цивільного законодавства і порушує інтереси держави, а тому є незаконним. ОСОБА_2 набув право власності на землю без відповідної правової підстави.

Таким чином вказана земельна ділянка підлягає витребуванню у ОСОБА_3 на користь територіальної громади в особі селищної ради.

При цьому після оформлення права власності на оспорювану земельну ділянку власником ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, площею 1,8216 га об`єднано із земельними ділянками із кадастровими номерами 0523980600:01:002:0313 та з кадастровим номером 0523980600:01:002:0310 площею 1,8213 га кожна, які увійшли до складу новоутвореної земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0321 площею 5,4648 га.

У подальшому ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 0523980600:01:002:0321 площею 5,4648 га було поділено на три земельні ділянки площею по 1,8216 га кожна.

Під час опрацювання документації щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0321 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324, що виділена із об`єднаної земельної ділянки, співпадає з земельною ділянкою з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312.

Таким чином витребуванню підлягає земельна ділянка з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324.

У подальшому гр. ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324 площею 1,8216 га 17.10.2022 надала в оренду ТОВ «Нью Агро» терміном на 49 років.

Таким чином земельну ділянку необхідно витребувати як і в ОСОБА_3 так і в орендаря ТОВ «Нью Агро».

19 червня 2023 року відповідачем ОСОБА_3 подано до суду відзив, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову.

Відзив мотивовано наступним.

31 січня 2020 року гр. ОСОБА_3 придбано в гр. ОСОБА_2 шляхом укладення договору купівлі-продажу земельну ділянку площею 1,8216 га кадастровий номер 0523980600:01:002:0312 для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

При купівлі земельної ділянки ОСОБА_3 було сплачено всі необхідні податки та збори.

Право власності продавця було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 20.01.2020, номер запису про право власності 35137521. Тому держава офіційно визнала та підтвердила факт набуття права ОСОБА_2 , що свідчить про законність такого факту.

ОСОБА_3 передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «Нью Агро».

Відповідачка ОСОБА_3 з позовною заявою не погоджується, а позовні вимоги вважає такими, що порушують її право власності, як добросовісного набувача. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущених в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайству при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Відповідачка ОСОБА_3 вказує, що в країні відсутній дієвий механізм відшкодування завданих збитків, що може ускладнити відшкодування витрачених на купівлю спірної земельної ділянки коштів.

ОСОБА_3 при купівлі спірної ділянки не знала та не могла знати про те, що гр. ОСОБА_2 вже скористався правом на отримання безоплатно у власність земельної ділянки, а держава в особі державного реєстратора речових прав при реєстрації права власності не виявила те, що гр. ОСОБА_2 вже скористався правом на безоплатне отримання ним у власність земельної ділянки, як наслідок держава в особі відповідального органу допустила вчинені незаконні дії гр. ОСОБА_2 , хоча могла та була зобов`язана перевірити даний факт.

В даному випадку відповідальність має нести саме гр. ОСОБА_2 , який безоплатно набув земельну ділянку у власність та має ставитись вимога про компенсацію державі за рахунок ОСОБА_2 вартості, відповідно до нормативно-грошової оцінки, земельної ділянки, а не про позбавлення гр. ОСОБА_3 законно набутої нею земельної ділянки.

Заявлені позовні вимоги є неспівмірними з правовими наслідками, які можуть настати у разі задоволення позову, що полягають у позбавленні ОСОБА_3 законно набутої земельної ділянки та порушенні договірних зобов`язань, які передбачають матеріальні втрати щодо компенсації збитків внаслідок розірвання договору оренди.

Також вимога щодо стягнення з гр. ОСОБА_3 судового збору є необґрунтованою, оскільки нею не було порушено жодного закону при укладенні договору купівлі продажу та вона є добросовісним набувачем земельної ділянки.

20 червня 2023 року третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було надано до суду пояснення на позовну заяву, згідно яких 21.11.2019 на адресу Головного управління надійшло клопотання гр. ОСОБА_2 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,8216 га, яка розташована на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

До вищевказаного клопотання гр. ОСОБА_2 було додано всі документи та графічні матеріали, які передбачені положеннями ст. 118 ЗК України. У згаданому клопотанні ОСОБА_2 зазначив, що правом безплатної приватизації земельної ділянки по даному виді цільового призначення не скористався.

За результатами розгляду клопотання ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у наданні відповідного дозволу, Головним управлінням було прийнято наказ № 2-23083/15-19-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 29.11.2019. Разом з тим 03.01.2020 на адресу Головного управління надійшло клопотання ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,8216 га, яка розташована на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.

Єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено у порядку, встановленому ст. 186-1 Земельного кодексу України. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку ст. 186-1 ЗК України, норми ст. 118 ЗК України не містять.

За результатами розгляду вказаного клопотання та у зв`язку з відсутністю підстав для відмови в затвердженні проектної документації Головним управлінням було прийнято наказ № 2-1534/15-20-СГ «Про надання у власність» від 18.01.2020.

Враховуючи вищевикладене, при прийнятті оскаржуваного наказу Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області діяло виключно в межах та в спосіб передбачений чинним законодавством.

Також земельне законодавство взагалі не передбачало обов`язку Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області при розпорядженні землями сільськогосподарського призначення здійснювати перевірку фактів подвійного набуття громадянами у власність земельних ділянок.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області при розгляді клопотань ОСОБА_2 та при прийнятті спірного наказу діяло виключно в межах та у спосіб, що прямо передбачені нормами земельного законодавства.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 15 травня 2023 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на земельну ділянку площею 1, 8216 га. з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324, заборонено органам, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки площею 1,8216 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324, заборонено ОСОБА_3 , ТОВ «НЬЮ АГРО» вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324, та заборонено державним кадастровим реєстраторам вчиняти дії, спрямовані на внесення відомостей до Державного земельного кадастру щодо поділу чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 травня 2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 20 червня 2023 року.

19 червня 2023 року відповідачем ОСОБА_3 подано до суду відзив.

20 червня 2023 року третьою особою, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області було надано до суду пояснення на позовну заяву.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 20 червня 2023 року підготовче засідання відкладено на 06 липня 2023 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 06 липня 2023 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 29 серпня 2023 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 08 вересня 2023 року зупинено провадження по справі за до з`ясування питання щодо кола спадкоємців відповідача ОСОБА_3 та закінчення терміну для прийняття спадщини.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 29 лютого 2024 року провадження у справі поновлено, витребувано відомості щодо кола спадкоємців відповідача ОСОБА_3 .

Ухвалою Томашпільського районного суду від 02 травня 2024 року залучено ОСОБА_1 , як правонаступницю ОСОБА_3 .

Ухвалою Томашпільського районного суду від 03 вересня 2024 року розгляд справи відкладено на 24 вересня 2024 року.

Доводи учасників справи.

В судовому засіданні прокурор Томашпільського відділу Тульчинської окружної прокуратури Мазур І.А. позовну заяву підтримав, посилаючись на обставини зазначені в ній, просив позов задовольнити. Вказав, що після безоплатного отримання земельної ділянки ОСОБА_2 повторно безоплатно отримав ще одну земельну ділянку. В подальшому продав її ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 земельну ділянку успадкувала ОСОБА_1 . Оскільки земельна ділянка була отримана ОСОБА_2 в порушення вимог чинного законодавства вона підлягає поверненню.

Представник Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області Щербатий А.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити за обставин викладених в позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Барвінський О.П. в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що його довіритель отримала земельну ділянку відповідно до вимог закону, жодних порушень не допустила.

Представник відповідача ТОВ «Нью Агро» в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника Томашпільської селищної ради, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і допустимість доказів по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п.11 постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року, суд, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги чи заперечення сторін, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, має мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно п.24 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України визначається, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель, перелік яких визначений законом.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом (п. 24 розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України).

Судом встановлено, що на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області «Про надання у власність» № 2-1534/15-20-СГ від 18.01.2020 ОСОБА_2 було надано у власність земельну ділянку площею 1,8216 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312 для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області за межами населеного пункту, на підставі чого 20.01.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 було зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за № 35137521.

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31.01.2020, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дібровою Л.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 166, земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312 відчужена ОСОБА_2 ОСОБА_3 , про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис №35288116 від 31.01.2020.

У свою чергу, ОСОБА_3 передала право оренди земельної ділянки ТОВ «Нью агро» на підставі договору оренди землі № б/н від 28.05.2020 року. 26.11.2021 інше речове право припинено на підставі додаткової угоди від 26.11.2021.

Однак, як видно з наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області «№ 2-22482/15-19-СГ від 28.11.2019 ОСОБА_2 вже було надано у власність земельну ділянку площею 1,9600 га з кадастровим номером 0521482800:05:009:0122, що розташована на території Вернигороцької сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Як видно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 322916427 від 15.02.2023 право власності на земельну ділянку площею 1,9600 га з кадастровим номером 0521482800:05:009:0122 зареєстровано 18.12.2019 року. Вказана земельна ділянка з кадастровим номером 0521482800:05:009:0122 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Марунько О.Г. та зареєстрованого в реєстрі за №2052, відчужена ОСОБА_6 , про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис від 26.12.2019 за № 34941979.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 287679066 від 01.12.2021 видно, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523980600:01:002:0310 на праві власності належить ОСОБА_3 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 287677227 від 01.12.2021 видно, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523980600:01:002:0313 на праві власності належить ОСОБА_3 .

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 329717666 від 20.04.2023 видно, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523980600:01:002:0321 площею 5,4648 на праві власності належить ОСОБА_3 Об`єкт нерухомого майно припинено: підстава поділ об`єкта нерухомого майна.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 328605175 від 10.04.2023 видно, що земельна ділянка з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312 площею 1,8216 на праві власності належить ОСОБА_3 , право оренди земельної ділянки зареєстровано за ТОВ «Нью Агро» на підставі договору оренди землі б/н від 17.10.2022.

Відповідно до копії актового запису про смерть № 224 від 09 серпня 2023 року, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно довідки приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 спадщину її майна прийняла її донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно п.п. 3.12. п.3. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Згідно інформаційної довідки Державного підприємства «Вінницький науково дослідний та проектний інститут землеустрою» Держгеокадастру № 391 від 19.04.2023, в ході аналізу відомостей про геодезичні (прямокутні) координати внесені до Державного земельного кадастру земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324 не виявлено перетину її контуру з аналогічними відомостями із поземельної книги земельної ділянки із кадастровим номером 0523980600:01:002:0312. Тобто, площа земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324 співпадає з аналогічними даними закритої поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, яка раніше була надана у власність ОСОБА_2 відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру від 18.01.2020, площею 1,8216 га.

Згідно вироку Томашпільського районного суду Вінницької області від 15 лютого 2023 року у справі № 146/30/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначено узгоджене сторонами угоди про примирення від 30 листопада 2022 року покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить одна тисяча сімсот гривень. Судом встановлено, що внаслідок своїх умисних протиправних дій, ОСОБА_2 незаконно отримав у власність земельну ділянку площею 1,8216 га, для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, що розташована на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, вартістю 132983,10 гривень спричинивши тим самим значної шкоди Томашпільській селищній раді на вищевказану суму.

Отже, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 на час отримання спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312. за наказом ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 18.01.2020 №2-1534/15-20-СГ, вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, попередньо отримавши у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0521482800:05:009:0122. При цьому, всупереч вимогам ст. ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_2 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області із заявою про відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області не повідомив, що право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ним вже використано.

Таким чином, земельна ділянка площею 1,8216 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, що знаходиться на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області за межами населеного пункту, незаконно, всупереч вимогам ч. 4 ст. 116, ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України вибула з державної власності внаслідок протиправного використання ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання понад норму, встановлену законом.

Відповідно до статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 328 ЦК України, права власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частиною 2 статті 373 ЦК України встановлено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 4 статті 11 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Статтею 80 Земельного кодексу України встановлено, що самостійними суб`єктами права власності на землю є, зокрема, держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Згідно зі статтями 83-84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

За таких обставин, реалізація повноважень Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області мала здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке забороняє повторне отримання безоплатно у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства (понад норми безоплатної приватизації, встановлені Земельним кодексом України).

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» утворена Томашпільська територіальна громада шляхом об`єднання Томашпільської, Антонівської, Великорусавської, Вилянської, Гнатківської, Горишківської, Жолоб?янської, Кислицької, Комаргородської, Липівської, Нетребівської, Олександрівської, Паланської, Пеньківської, Пилипи-Борівської, Раківської, Рожнятівської, Стінянської, Яланецької Томашпільського (нині - Тульчинського) району Вінницької області.

Відповідно до абз. 6 п. 8 ч.1 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» утворено Тульчинський район, до складу якого увійшла територія Томашпільської громади.

Згідно пп. 4 п. 6-1 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту.

Таким чином, спірна земельна ділянка, яка знаходилась на території Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, перейшла у комунальну власність Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області.

З огляду на викладене, вбачається очевидний факт порушення інтересів держави в особі Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області як законного власника та розпорядника земель сільськогосподарського призначення в межах територіальної громади, так як земельна ділянка площею 1,8216 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, що знаходиться на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, за межами населеного пункту, вибула з державної власності внаслідок протиправного повторного використання (вдруге) ОСОБА_2 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду цільового призначення понад норму, встановлену законом.

Зі змісту ст. 116 Земельного кодексу України вбачається, що наявність рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність визначається в якості обов`язкової передумови для подальшого отримання свідоцтва про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлена судом.

Правовою підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312 площею 1,8216 га, був наказ Головного управління Держгеокадастру в Вінницькій області від 2-1534/15-20-СГ від 18.01.2020 «Про надання у власність». Оскільки вказаний наказ виданий з порушенням чинного законодавства, він не може вважатися підставою для набуття права власності особою на спірну земельну ділянку та не породжує відповідних правових наслідків.

Дана позиція узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16, а саме про те, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 15.10.2019 у справі № 911/3749, від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18, від 01.02.2020 у справі №922/614/19). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного, не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - суд знає закони (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17). Тому суд має самостійно дати правову оцінку таким правовідносинам.

Таким чином, з власності держави в особі територіальної громади Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області незаконно і безпідставно вибула на користь ОСОБА_2 земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 1,8216 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0312, яка в подальшому реалізована ОСОБА_2 - особою, яка фактично не набула всіх правомочностей власника.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, серед іншого, можуть бути визнання правочину недійсним або інший спосіб, встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадку (ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (зокрема, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

У постанові КГС Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1607/17 висловлена позиція, згідно з якою належність способу захисту означає, що він має відповідати змісту порушеного права, способу (характеру) правопорушення, має враховувати наслідки, які спричинило правопорушення, а також відповідати правовій меті, до якої прагне суб`єкт захисту.

Згідно з висновками, викладеними у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 викладено висновок Великої Палати Верховного Суду, застосування ефективного способу захисту приводить до реального поновлення порушеного права (забезпечує припинення його невизнання чи оспорювання) або припиняє неможливість задоволення інтересу. Ефективний спосіб захисту спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів настільки, наскільки це можливо.

Розглядаючи справу суд має з`ясувати, чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. 1 ст. 316, ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Незаконність дій осіб при набутті права власності на земельну ділянку не може розцінюватися як воля власника спірного нерухомого майна на вибуття майна з його володіння.

Тобто, воля органів державної влади або територіальної громади як власника земель може виражатися лише в таких діях, які відповідають вимогам законодавства, інтересам держави і суспільства. Оскільки спірна земельна ділянка вибула з комунальної власності на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, волі територіальної громади на таке вибуття не було.

Згідно з п. «д» ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється, зокрема, шляхом застосування інших, передбачених законом, способів захисту.

Таким способом відповідно до статті 388 ЦК України є право власника витребувати своє майно від особи, яка придбала майно за відплатним договором в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач).

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі ст. 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 388 ЦК України, є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у п.50 постанови від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 власник з дотриманням вимог ст.388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужено до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для того витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У наведеній постанові Верховного Суду мова йде про ланцюжок договорів, на підставі яких відбувається зміна саме власників, а не користувачів земельних ділянок. Вданому випадку земельна ділянка вибула з володіння позивача поза його волею без прийняття ним відповідного рішення, на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, а тому наявні законні підстави для її витребування і від ОСОБА_1 на користь територіальної громади.

Такий спосіб захисту відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

Отже, зважаючи на положення ч. 2 ст. 16, ст. 387 ЦК України, ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України, висновки Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту в даному випадку є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (яка є правонаступником Антонівської сільської ради Томашпільського району Вінницької області) земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,8216 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324, яка співпадає згідно межам і площі земельній ділянці, що мала кадастровий номер 0523980600:01:002:0312 без визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, на підставі якого зареєстровано право власності ОСОБА_2 , а також без визнання договору купівлі-продажу, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , недійсним.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державної реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Суб`єкт, за яким зареєстровано право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Така позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц.

Крім того, слід зауважити, що набуття особою права володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав. При цьому реєстрація права власності хоча і є необхідною умовою, з якою закон пов`язує виникнення речових прав на нерухоме майно, однак реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, про що зазначив, зокрема у постановах від 27 червня 2018 року у справі № 921/403/17-г/6, від 08 серпня 2019 року у справі № 909/472/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 911/1455/19.

Наведене є втіленням запровадженого в Україні у сфері обігу нерухомості "принципу внесення", в силу якого право, яке підлягає реєстрації, виникає в момент такої реєстрації. Відповідний правовстановлюючий документ (правочин (договір), акт тощо) є підставою для переходу до особи прав на нерухомість, тобто породжує відповідні зобов`язання з передачі майна, а безпосередньо набуття особою усіх повноважень власника (володіння, користування, розпорядження) відбувається в момент внесення до реєстру відповідного запису про державну реєстрацію отриманого речового права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2021 № 686/25728/19).

Таким чином, останнім набувачем спірної земельної ділянки фактично стала ОСОБА_1 .

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п. 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617 у тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.

На підставі рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем. Відтак, пред`явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Таку позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

У зв`язку з викладеним, з урахуванням ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», висновків Верховного Суду, викладених вище, з метою повного відновлення прав та інтересів Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області як власника земельної ділянки, вбачається необхідним застосувати такий спосіб захисту прав як витребування земельної ділянки у ОСОБА_1 .

За таких обставин, ефективним способом захисту порушених прав є витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельної ділянки площею 2,0000 га з кадастровим номером 0523980600:01:002:0324, що знаходиться за межами населеного пункту на території Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області на користь Томашпільської селищної ради Тульчинського району Вінницької області оскільки саме такий спосіб захисту, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 26, п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» та практики Верховного Суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме запису про право власності позивача.

На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положеньст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем. при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 2684 грн., а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідачів стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2684 грн., по 1342 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 81, 89, 261, 263, , 265, 268, 280-282, 354, 430 ЦПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 316-321, 388 ЦК України, 78, 158, 162 ЗК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги керівника Тульчинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Томашпільської селищної ради до ОСОБА_1 , ТОВ «Нью Агро», треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_2 про витребування земельної ділянки задовольнити повністю.

Витребувати у ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Агро», що знаходиться за адресою: с.Ракова Тульчинського району, ЄДРПОУ: 42512835 в комунальну власність в особі Томашпільської селищної ради, що знаходиться за адресою: пл.Тараса Шевченка, 1, селище Томашпіль Тульчинського району Вінницької області, ЄДРПОУ: 04326248, земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею: 1,8216 га, з кадастровим номером: 0523980600:01:002:0324 та розташована на території Томашпільської селищної ради (колишньої Антонівської сільської ради Томашпільського району) Вінницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Агро», ЄДРПОУ: 42512835 на користь Вінницької обласної прокуратури (IBAN UA568201720343110002000003988 в банку Державна Казначейська служба України, м.Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Вінницька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909909) судовий збір в сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) у рівних частках по 1342 грн. (одній тисячі триста сорок дві гривні) з кожного.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 15 травня 2023 року, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

Позивач: Тульчинська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Томашпільської селищної ради, код ЄДРПОУ: 04326218, адреса: 24200, Вінницька область, смт. Томашпіль пл. Тараса Шевченка, 1;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт: НОМЕР_3 , виданий 19 квітня 2004 року Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області, адреса: 24225, Вінницька область, Тульчинський район, с.Комаргород, вул.Пирогова, 17;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Агро», ЄДРПОУ: 42512835, адреса: 24262, Вінницька область, Тульчинський район, с.Ракова, вул.. Центральна, 84;

Третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруна сторонівідповідача: Головне управління Держгаокадастру у Вінницькій області, ЄДРПОУ: 39767547, адреса: 21027, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Келецька, 63;

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт: НОМЕР_5 виданий 25 вересня 2015 року Старосинявським РСУДМС України в Хмельницькій області, адреса: 21050, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Замостянська, 20.

Повний текст рішення виготовлено: 02 жовтня 2024 року

Суддя: О. В. Пилипчук