Рішення

від 03.10.2024 по справі 147/1036/24

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1036/24

Провадження № 2/147/348/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.

з участю секретаря Прокопенко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Друга Тростянецька державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна,

в с т а н о в и в:

31 липня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Тростянецького відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Друга Тростянецька державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна, в якому просила зняти арешт з всього невизначеного майна ОСОБА_1 , який було накладено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, виданий 01.11.2001, реєстраційні номери обтяження: 4142188 та 4142254 від 30.11.2006 та скасувати їх. В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що вона є власникомземельної ділянкиплощею 2,2199га,кадастровий номер0524183900:01:002:0257,розташованої замежами с.Нова Ободівка Вінницької області (державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ №732839). Маючи намір продати вказану земельну ділянку, їй стало відомо, що на все належне їй невизначенемайно,накладено арешт.Згідно із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна слідує, що реєстратором Другої тростянецької нотаріальної контори 30.11.2006 під номерами 4142188 та 4142254 було внесено записи про наступне обтяження: арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладений згідно з постановою б/н від 01.11.2001 ДВС у Тростянецькому районі. Згідно інформації з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкта нерухомого майна за №379906089 від 23.05.2024, на все належне позивачу невизначене майно відділом державної виконавчої служби у Тростянецькому районі накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, виданий 01.11.2001,особа,майно якоїобтяжується - ОСОБА_1 .

22.05.2024 вона звернулася до Тростянецького відділу ДВС у Гайсинському районі Вінницької області із заявою про зняття арешту з належного їй майна, але отримала відмову з підстав того, що відділ не має на виконанні незавершених виконавчих проваджень щодо ОСОБА_1 , а строк зберігання виконавчих проваджень переданих до архіву органу державної виконавчої служби закінчився. Саме через це відділ ДВС не може перевірити наявність арешту майна, надати копію постанови про накладення чи зняття арешту з майна боржника та рекомендує зняти арешт з майна в судовому порядку.

Оскільки наразі на виконанні у Тростянецькому відділі ДВС не перебуває незавершених виконавчих проваджень, за якими боржником була б ОСОБА_1 , тому вона змушена звертатися за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.

Ухвалою судді від 05 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року замінено первісного відповідача Тростянецький відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на належного відповідача Тростянецько-Ладижинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Ухвалою суду від 02 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, 03.10.2024 через канцелярію суду подала заяву про проведення судового розгляду без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, 05.09.2024 подав заяву про розгляд справи без їх участі, оскільки держнотконтора немає зацікавленості у вирішенні даної справи.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною третьою статті 129КонституціїУкраїни визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 вказаної статті, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 6 Конвенції прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним ЗакономУкраїни принципу верховенства права.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Частиною першою статті2ЦПКУкраїни передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Згідно зі ст.12ЦПКУкраїни цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд, вивчивши подані сторонами докази, дослідивши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті приходить таких висновків.

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №732839, виданого 19.10.2011 вбачається, що ОСОБА_1 , жителька с. Нова Ободівка Тростянецького району Вінницької області, на підставі розпорядження Тростянецької РДА №50 від 10.02.2011 є власником земельної ділянки площею 2,2199 га, кадастровий номер 0524183900:01:002:0257 (а.с.7).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна встановлено, що у розділі «Актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна» земельна ділянка кадастровий номер 0524183900:01:002:0257, площею 2,2199 га, власником є ОСОБА_1 , у розділі «Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» наявні два записи:

1. Тип обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 4142188, зареєстровано: 30.11.2006 13:36:13 за №4142188 реєстратором: Друга тростянецька державна нотаріальна контора. Підстави обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 01.11.2001, ДВС у Тростянецькому районі. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно. Власник: ОСОБА_1 . Додаткові дані: архівний запис №191021-1552 від 13.11.2001, заявник Друга тростянецька ДНК

2. Тип обтяження: заборона на нерухоме майно, реєстраційний номер обтяження 4142254, зареєстровано: 30.11.2006 13:40:29 за №4142254 реєстратором: Друга тростянецька державна нотаріальна контора. Підстави обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, б/н, 01.11.2001, ДВС у Тростянецькому районі. Об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме. Власник: ОСОБА_1 . Додаткові дані: архівний запис №191021-1552 від 13.11.2001, заявник Друга тростянецька ДНК (а.с.9-10).

З листа №8781 від 23.05.2024 виданого Тростянецьким ВДВС у Гайсинському районі Вінницької області вбачається, що на виконанні у відділі ДВС станом на 22.05.2024 згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження не перебуває незавершених виконавчих проваджень, за якими боржником була б ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 . Перевірити наявність арешту майна боржника, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.11.2001 ДВС у Тростянецькому районі та надати копію постанови про накладення чи зняття арешту з майна боржника неможливо, так як згідно Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 № 2274/5 із змінами і доповненнями, строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік. А передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню (а.с.8).

Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначене дає суду підстави дійти висновку, що оскільки на день звернення ОСОБА_1 до суду за захистом своїх прав, пов`язаних з неможливістю реалізації прав власника майна, відсутні виконавчі провадження відносно неї, право власності на дану земельну ділянку належить позивачу ОСОБА_1 , а тому її право підлягає захисту в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 316, ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Вимоги позивача, що ґрунтуються на її праві на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду України №6-26цс13 від 15 травня 2013 року, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковою для суду.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

На сьогодні позивач має намір реалізувати свої права власника майна, проте через наявність арешту позбавлена можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право позивача.

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 24), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/190 (пункти 5.6, 5.9)).

Задоволення вимоги про зняття заборони відчуження будь-якого належного позивачу майна, відповідає способу та призводить до ефективного захисту прав власника.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення з позовом до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, оскільки відсутні дані про наявність відносно ОСОБА_1 невиконаних виконавчих проваджень, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений нею спосіб, шляхом зняття арешту з майна.

Щодо розподілу судових витрат.

Приписами ч. 1 ст.133ЦПКУкраїни унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України судові втрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача.

Враховуючи, що позивач просить не стягувати з відповідача судові витрати зі сплати судового збору, суд дійшов висновку про залишення таких витрат за позивачем.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа Друга Тростянецька державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати заборону на нерухоме майно власника ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження 4142188 та 4142254 від 30.11.2006, накладені на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження б/н від 01.11.2001, ДВС у Тростянецькому районі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач Тростянецько-Ладижинський відділ державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), код ЄДРПОУ 34928025, адреса місця знаходження: вул. Собора, 90, с-ще Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область;

третя особа Друга тростянецька державна нотаріальна контора Вінницької області, адреса місця знаходження: вул. П. Кравчика, 33, м. Ладижин, Гайсинський район, Вінницька область.

Повний текст рішення складено 03 жовтня 2024 року.

Суддя А.М.Мудрак