Ухвала

від 03.10.2024 по справі 146/982/21

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

03.10.2024

Справа №146/982/21

Провадження по справі №1-кп/150/22/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суду Вінницької області у складі:

головуючої: судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю учасників кримінального провадження:

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинувачених адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021020200000068 від 20.04.2021 відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше судимого Томашпільським районним судом Вінницької області 24.11.2021 за ч.1 ст.185 КК України до штрафу в сумі 20400 гривень (штраф сплачено);

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, одруженого, раніше не судимого,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

13 квітня 2021 року біля 18 год. 00 хв. ОСОБА_5 , діючи повторно, спільно з особою, відносно якої виділено справу в окреме провадження та ОСОБА_4 , проїжджаючи повз територію тракторної бригади, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належної ПрАТ ПК «Поділля», на узбіччі дороги побачили резервуар-ГСМ об`ємом 15 м3, який розділений на шість металевих частин, одна з яких наповнена білою речовиною.

Побачивши дані частини резервуара у ОСОБА_5 , у особи, відносно якої виділено справу в окреме провадження та ОСОБА_4 , раптово виник умисел на викрадення п`яти частин резервуара.

Реалізуючи свій злочинний умисел, біля 18 год. 00 хв. 13.04.2021 року за попередньою змовою ОСОБА_5 , особа, відносно якої виділено справу в окреме провадження та ОСОБА_4 , під`їхали на автомобілі марки «ЗИЛ» державний номерний знак, НОМЕР_1 синього кольору, який на праві власності належить ОСОБА_7 , однак фактичним користувачем якого є ОСОБА_5 , до зазначених частин резервуара, які являли собою резервуар ГСМ об`ємом 15 м3, що на праві власності належать ПрАТ ПК «Поділля».

Під`їхавши до даних частин резервуару вони діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що їхні дії є непомітними для сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно викрали п`ять металевих частин, від резервуара ГСМ об`ємом 15 м3, загальною вагою 378 кг, які погрузили у трьох руками. на кузов вищевказаного автомобіля та з місця події зникли розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, обернувши його на свою користь.

Ринкова вартість одного кілограма брухтів чорних металів станом на момент вчинення крадіжки, а саме 13.04.2021 року становить 6,47 грн. (шість гривень 47 копійок).

Своїми протиправними діями ОСОБА_5 , особа, відносно якої виділено справу в окреме провадження та ОСОБА_4 , завдали потерпілій стороні ПрАТ ПК «Поділля» матеріальної шкоди на загальну суму 2445 грн.66 коп.

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_6 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження №12021020200000068 від 20.04.2021, посилаючись на те, що направлення обвинувального акту до суду у вказаному кримінальному провадженні відбулось поза межами строку досудового розслідування, що є безумовною підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284КПК України у підготовчому судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 просив в задоволенні клопотання відмовити. Посилався на відсутність порушень зі сторони прокуратури. Додав, що строки не пропущені.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не заперечували щодо закриття кримінального провадження.

Представником потерпілої особи (приватного акціонерного товариства «Продовольча компанія «Поділля») ОСОБА_8 на електронну адресу суду скеровано заяву про розгляд кримінального провадження без участі потерпілої особи. Від заявленого цивільного позову відмовляється та просить залишити його без розгляду.

На думку суду, відсутність представника потерпілої особи при розгляді порушеного захисником питання не є тому перешкодою, а тому підстав для відкладення розгляду клопотання захисника суд не вбачає.

Заслухавши думку прокурора, захисника та обвинувачених, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов такого висновку.

Обвинувальний акт, відповідно до ч.4 ст. 110 КПК України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Згідно з п.10 ч.1ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

Згідно з ч.1ст.219 КПК України, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Згідно норм, зазначених в п.4 ч.3 ст. 219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Відповідно до ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням даного Кодексу. Цього вимагає також ст. 116 Кодексу, у якій зазначається, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені даним Кодексом строки.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Дотримання процесуальних строків є однією з основних гарантій справедливого кримінального процесу, так як має вберегти особу від безпідставного, надміру тривалого перебування під загрозою можливого кримінального покарання та суттєвого обмеження прав та свобод, яких неминуче зазнає особа, перебуваючи у статусі підозрюваного або обвинуваченого.

Частиною 1 статті 28 КПК України передбачено, що розумні строки не можуть перевищувати передбачені кримінальним процесуальним кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Статтею 113 КПК України закріплено поняття процесуальних строків, як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Статтею 115 КПК України передбачено, що при обчисленні строку місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями , припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця.

Положенням статті 116 КПК України передбачено, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України строки.

Так, про підозру ОСОБА_5 та ОСОБА_4 було повідомлено 14 травня 2021 року.

З врахуванням положень п.4 ч.3 ст.219 КПК України з дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно було бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, тобто в даному випадку - до 14 липня 2021 року.

Обвинувальний акт було складено слідчим та затвержено прокурором 23 липня 2021 року, до суду для розгляду скеровано 26 липня 2021 року, тобто вище вказані дії були проведені поза межами визначеного законом двомісячного строку досудового розслідування.

Поняття "завершення досудового розслідування" має нормативну і практичну об`єктивізацію, насамперед, черезст.290 КПК України. Визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Отже, момент завершення досудового розслідування залежить від рішення прокурора, коли на його думку, наявні достатні докази для складання обвинувального акта або клопотання про застосування примусових заходів.

У той же час, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням до суду з обвинувальним актом (його фактичним направленням). А тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено до суду.

Законом визначений конкретний строк для чинності повноважень на вчинення процесуальної дії. Отже сплив такого строку припиняє відповідні повноваження (позбавляє слідчого, прокурора права вчиняти процесуальні дії).

Дотримання процесуальних строків є однією з основних гарантій справедливого кримінального процесу, так як має вберегти особу від безпідставного, надміру тривалого перебування під загрозою можливого кримінального покарання та суттєвого обмеження прав та свобод, яких неминуче зазнає особа, перебуваючи у статусі підозрюваного або обвинуваченого.

Відповідно до ст.133 КПК України виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід КПК передбачає, що слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово - експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи. Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення цим Кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом (ст. 135 КПК).

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ст.136 КПК України).

Відомості про те, що підозрюваним та їх захиснику було повідомлено про відкриття матеріалів кримінального провадження, а також про те, що вони можуть ознайомитися з матеріалами досудового розслідування саме 15 червня 2021 року, про що стверджує сторона обвинувачення, відсутні і в матеріалах справи, і в реєстрі матеріалів кримінального провадження.

В постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 21.09.2021 №756/6018/20 зазначається, що формальна наявність у матеріалах кримінального провадження запиту прокурора про надання доказів сторони захисту не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування в разі ненаявності доказів його направлення чи вручення стороні захисту.

З огляду на наведені обставини, матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів того, що стороні захисту було повідомлено про відкриття матеріалів справи саме 15 червня 2021 року.

Натомість матеріали даного кримінального провадження не містять навіть формальної наявності повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового наслідування саме 15 червня 2021 року.

В постанові ККС ВС від 26 березня 2019 року (справа № 752/3929/15-к) зазначається, що закон не визначає певної форми процесуального Документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення матеріалами провадження, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому надано доступ. Такі письмові документи повинні додаватися до матеріалів кримінального провадження як підтвердження того, що кожна із (сторін виконала свої обов`язки і не порушила прав учасників кримінального провадження (зокрема, права вимагати відкриття матеріалів провадження та права на ознайомлення з цими матеріалами).

Початок перебігу строку ознайомлення з матеріалами має починатися з дня фактичного отримання доступу до них стороною захисту, про що остання письмово підтверджує протилежній стороні цей факт. Отже, днем зупинення перебігу строків досудового розслідування на підставі ст.290 КПК має бути день фактичного отримання стороною захисту доступу до матеріалів.

Матеріали кримінального провадження не містять належного підтвердження факту надання доступу до матеріалів провадження. Надане Томашпільському районному суду повідомлення обвинувачених від 15 червня 2021 року про відкриття матеріалів справи не містить навіть підтвердження направлення чи вручення його обвинуваченим і суперечит іншим матеріалам справи, відповідно до яких і 15 червня 2021 року, і 16 червня 2021 року, і 17 червня 2021 року слідчим ще проводилися слідчі дії, а відповідно досудове розслідування ще тривало у зазначений час.

Натомість матеріали кримінального провадження містять дві дати повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування, а саме 05 липня 2021 року та 20 липня 2021 року.

Крім того відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, доданому до обвинувального акта зазначається, шо в період з 15 червня 2021 року по 05 липня 2021 року слідчим ще приймалися відповідні процесуальні рішення, у тому числі у формі постанов та проводилися слідчі дії, а саме: 16 червня 2021 року проводилися слідчі дії: допит в якості свідка ОСОБА_9 , допит в якості свідка ОСОБА_10 , допит в якості свідка ОСОБА_11 ; 17 червня 2021 року було допитано в якості свідка ОСОБА_12 .

Вказане підтверджується крім реєстру матеріалів досудового розслідування ще й протоколами допиту зазначених свідків у зазначений час, а також скаргою на бездіяльність слідчого від 06.07.2021 та ухвалою слідчого судді від 07 липня 2021 року про її задоволення.

Відповідно зазначений стороною обвинувачення період з 15 червня 2021 року по 07 липня 2021 року не може не враховуватися в двомісячний строк слідства, крім вищезазначеного ще й на тій підставі, що у зазначений період слідчим безпосередньо проводилися слідчі дії.

Так як 6 липня 2021 року захисник ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого та зобов`язання його допитати вищезазначених свідків, допитаних слідчим без участі захисника, який подав вказані клопотання і ухвалою слідчого судді від 07 липня 2021 року дане клопотання було задоволено, то 7 липня 2021 року строк досудового розслідування було відновлено, після зупинення його 05 липня 2021 року та після проведення слідчих дій, 20 липня 2021 року стороні захисту знов надані матеріали для ознайомлення, що підтверджується відповідними протоколами. У подальшому 23 липня 2021 року прокурором було затверджено обвинувальний акт та 26 липня 2021 року скеровано його до суду.

Таким чином у двомісячний строк слідства не враховується строк не з 15 червня 2021 року по 07 липня 2021 року та 20 липня 2021 року, а строк з 05 липня 2021 року по 07 липня 2021 року та 20 липня 2021 року, загалом всього чотири дні з періоду від 14 травня 2021 року по 26 липня 2021 року, а відповідно після повідомлення особі про підозру до скерування обвинувального акту до суду закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України.

Суд критично ставиться до тверджень прокурора про те, що обвинувачених та їх захисника про завершення досудового розслідування було повідомлено шляхом скерування повідомлення на їхні електронні адреси.

Так, як стверджують ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у них ніколи не було електронних скриньок та вони не знають що це таке, користуються кнопковими телефонами, які не являються смартфонами, комп`ютера не мають. Окрім того, із наданої адвокатом ОСОБА_6 виписки із належної йому електронної пошти, вбачається, що починаючи із червня 2021 року жодних повідомлень про завершення досудового розслідування відносно його підзахисних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 немає.

Із копії журналу №505 реєстрації вихідних документів відділення поліції №2 Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області вбачається, що ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та їх захиснику ОСОБА_6 скеровано документ де у графі «Вид і короткий зміст документу, облікові номери додатків» міститься документ під назвою - «Пов.» за вихідним номером 3107/225/21. Однак, із зазначеного запису в журналі, неможливо прослідкувати дату, місяць та рік надіслання вказаного документу. Як пояснив прокурор в судовому засіданні, повідомлення було надіслано обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та їх захиснику ОСОБА_6 на електронні адреси, а в графі під прізвищами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зазначено населений пункт Нетребівка, під прізвищем ОСОБА_6 населений пункт Томашпіль, що унеможливлює дійти висновку про те яким способом було направлено обвинуваченим документ під назвою «Пов.» за вихідним номером 3107/225/21. Прокурор ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні не заперечував що з наданого ним журналу вихідної кореспонденції неможливо прослідкувати спосіб та дату надіслання вищезазначеного документу.

Враховуючи вищезазначені обставини, в кримінальному провадженні за №12021020200000068 (кримінальна справа №146/982/21) по обвинуваченню ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України після повідомлення особі про підозру до скерування обвинувального акту до суду закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, так як досудове розслідування тривало 70 днів (з 14 травня 2021 року по 26 липня 2021 (року, без врахування строку з 05 липня 2021 року по 07 липня 2021 року та 20 липня 2021 року).

В постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 11.07.2024 (справа №757/21858)22 зауважується, що за змістом статей314,315 КПК України, підготовче судове засідання є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду, під час якого має право прийняти обмежене коло рішень та вирішити питання, пов`язані виключно з призначенням кримінального провадження до судового розгляду. Отже, під час проведення підготовчого засідання, суд першої інстанції не зважив на те, що норми чинногоКПК Українине надають суду повноважень до ухвалення вироку оцінювати рішення слідчого, прокурора, слідчого судді, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду на стадії підготовчого судового засідання, а також те, що суд не наділений правом досліджувати докази, що стосуються цих рішень, так як такі обставини можуть бути досліджені судом під час судового розгляду.

З врахуванням позиції ККС ВС, суд на стадії підготовчого засідання не оцінює рішення слідчого чи прокурора, не досліджує докази, що стосуються цих рішень, а дійшов висновку про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування, оскільки таке рішення у даному конкретному випадку не вимагає дослідження доказів.

За змістом ч.6ст.13 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Так, у постановах Верховного суду (зокрема: постанова від 6 вересня 2022 року у справі № 705/1850/21, провадження № 51-5604км21; постанова від 14 вересня 2022 справа №663/1777/20, провадження № 51-5152км21; постанова від 11 квітня 2023 року у справі №686/13500/18, провадження № 51-1025км23; постанова від 09 березня 2023 року у справі № 588/1383/19, провадження № 51- 4042 км 22; постанова від 09 листопада 2023 року, справа № 754/3315/21, провадження № 51-1022км23) йдеться про те, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке, як етап кримінального провадження, законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду (його фактичним направленням), а тому в межах строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено до суду, тобто надіслано поштою або доставлено нарочним у канцелярію суду; направлення прокурором обвинувального акта до суду після закінчення досудового розслідування, поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК.

Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Таким чином, обвинувальний акт у цій справі був направлений до суду поза межами строку досудового розслідування.

Враховуючи, що після оголошення про підозру обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та до направлення обвинувального акту до суду закінчився строк досудового розслідування, суд доходить висновку, що кримінальне провадження підлягає закриттю на підставі п.10 ч.1 ст.284КПК України.

На підставі вище викладеного, керуючись ст., ст.110, 113, 115, 219, 284, 294, 371, 372, 395 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 задоволити.

Кримінальне провадження за №12021020200000068 від 20.04.2021 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, закрити на підставі п.10 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного ст.219 КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

СУДДЯ: ОСОБА_13