Рішення
від 24.09.2024 по справі 947/38273/21
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/38273/21

Провадження № 2-др/947/121/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

за участі:

- представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

- представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду в порядку загального позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення з вирішення питання про компенсацію судових витрат що складаються з витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі №947/38273/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/38273/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності.

За наслідком розгляду вказаної справи, 05.09.2024 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, відмовлено.

11.09.2024 року до суду від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , надійшла в електронній формі через підсистему Електронний суд заява про ухвалення додаткового рішення суду з вирішення питання про компенсацію понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 29000,00 грн., з доданими доказами до неї. Дана заява сформована в підсистемі Електронний суд 10.09.2024 року.

Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 12.09.2024 року вказану заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.

18.09.2024 року до суду від представника позивача в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшла заява про звільнення ОСОБА_1 від сплати судових витрат, у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем в порядку передбаченому статтею 136 ЦПК України.

19.09.2024 року до суду від представника позивача в електронній формі через підсистему Електронний суд надійшла заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами в сумі 2000,00 грн.

До судового засідання призначеного на 23.09.2024 року з`явились:

- представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 який підтримав вищевказані заяви про звільнення позивача від сплати судових витрат та зменшення розміру витрат, заперечуючи проти задоволення заяви відповідача ОСОБА_3 про відшкодування витрат на правничу допомогу;

- представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 , яка заяву підтримала та просила суд задовольнити, шляхом стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 понесені витрати на професійну правничу допомогу у заявленому до стягнення розмірі.

Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

У відповідності до частин 3-4 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи викладене, судом було ухвалено провести розгляд питання з розподілу судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу, в судовому засіданні 23.09.2024 року за відсутності сторін по справі.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/38273/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі, про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності.

Під час розгляду даної справи, представником ОСОБА_3 ОСОБА_4 було надано до суду відзив, в якому зазначено про очікування понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, які орієнтовно визначені в сумі 9900,00 грн.

За наслідком розгляду вказаної справи, 05.09.2024 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, відмовлено в повному обсязі.

У судовому засіданні 05.09.2024 року до закінчення розгляду справи, представником відповідача ОСОБА_3 було заявлено про подання відповідних доказів на підтвердження понесених витратна професійнуправничу допомогу напротязі п`ятиднів здня ухваленнясудового рішення,у зв`язкуз чим,судом данепитання підчас ухваленнясудового рішеннясудом невирішується.

Відповідні докази на підтвердження понесення ОСОБА_3 витрат на професійну правничу допомогу та заява про ухвалення додаткового рішення суду, подана представником відповідача 10.09.2024 року, яка надійшла до суду 11.09.2024 року.

Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 8статті 141ЦПК Українипередбачено,що доказина підтвердженнясудових витратподаються дозакінчення судовихдебатів усправі абопротягом п`ятиднів післяухвалення рішеннясуду заумови,що дозакінчення судовихдебатів усправі стороназробила проце відповіднузаяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, вказана заява з доказами на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, подана відповідачем ОСОБА_3 до суду у визначені ст. 141 ЦПК України строки, за наслідком чого відсутні підстави для залишення вказаної заяви без розгляду.

Статтею 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат,пов`язаних зрозглядом справи,належать витратизокрема на професійну правничу допомогу.

Приймаючи вищевикладені положення, оскільки рішенням Київського районного суду міста Одеси від 05.09.2024 року у задоволенні вказаного позову ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності, відмовлено в повному обсязі, відповідач ОСОБА_3 має право на відшкодування витрат понесених на професійну правничу допомогу, які згідно з положеннями статті 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню позивачем по справі.

Щодо наявності підстав для відшкодування ОСОБА_3 та обґрунтованості заявленого до відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно достатті 59 Конституції України,кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частина першастатті 15 ЦПК Українивизначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до пункту 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(частина четвертастатті 62 ЦПК України).

За положеннями пункту 4 статті1, частин третьої та п`ятої статті27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пункт 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»установлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина першастатті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей134,137,141 ЦПК України.

Відповідно до частини першоїстатті 134 ЦПК Україниразом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

З огляду настаттю 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку,що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).

Також у рішенні ЄСПЛ зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду викладеним у постанові від 22 листопада 2023 року по справі №712/4126/22.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавенц проти Латвії" достатньо, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.

Приймаючи вищевикладене, досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що представництво інтересів відповідача в даній справі ОСОБА_3 здійснювалось Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» в особі адвоката Галайчук Ганни Сергіївни, повноваження якої підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги сформованим в підсистемі Електронний суд 31.08.2022 року на підставі ордеру серії ВН 1179530 від 31.08.2022 року, виданого на підставі договору про надання правової допомоги №21/08/2022 року від 21.08.2022 року.

У відповідності до наданого договору про надання правової допомоги №21/08/2022 року від 21.08.2022 року вбачається, що він укладений між Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» та ОСОБА_3 (як Клієнтом надалі за текстом).

У відповідності до пункту 1 вказаного договору, Бюро приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу за: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру. Складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства). Представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, органах державної виконавчої служби, органах внутрішніх справ та усіх інших правоохоронних органах України з будь-яких питань.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Відповідно до пункту 4.1 договору, цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього.

21.08.2022 року між Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» та ОСОБА_3 (як Клієнтом надалі за текстом) укладено додаткову угоду №1 до вказаного договору, згідно з якою зокрема ОСОБА_3 виплачує Бюро гонорар в сумі 9 000 грн, а саме за надання правової допомоги у Київському районному суд м. Одеса по справі №947/38273/21. Сторонами визначено порядок приймання-передачі наданої правової допомоги, відповідно до якого: правова допомога вважаються наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується Сторонами та скріплюється печатками (за наявності); Бюро надає Клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов Договору, додаткові витрати, які були понесені Бюро понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце).

13.01.2024 року між Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» та ОСОБА_3 (як Клієнтом надалі за текстом) укладено додаткову угоду №2 до вказаного договору, згідно з якою зокрема ОСОБА_3 виплачує Бюро гонорар в сумі 20 000 грн., а саме за надання подальшої правової допомоги у Київському районному суд м. Одеса по справі № 947/38273/21 у зв`язку із тривалим розглядом справи.

05.09.2024 року між Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» та ОСОБА_3 (замовник) укладено акт виконаних робіт, за умовами якого виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги за договором №21/08/2022 про надання правничої допомоги від 21.08.2022 року у формі: надання двох усних консультацій - 2 година; складання клопотання про відкладення розгляду справи - 1 година; складання клопотання про долучення доказів - 1 година; складання заяви про виклик свідка - 1 година; складання відзиву на позивну заяву - 3 години; участь у засіданнях в режимі відеоконференції та фізично - 12 годин; Зазначено, що надання послуг за Договором № 21/08/2022 про надання правничої допомоги від 21.08.2022 року складає 29 000,00 (двадцять дев`ять тисяч) гривень, згідно: Додаткової угоди № 1 від 21.08.2022 р. до договору про надання правової допомоги № 21/08/2022 від 21.08.2022 р. - складає 9000 грн. Додаткової угоди № 2 від 13.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги № 21/08/2022 від 21.08.2022 р. - складає 20 000 грн.

Надаючи оцінку вказаним доказам, суд вважає встановленим, що надана Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» в особі адвоката Галайчук Ганни Сергіївни професійна правнича допомога відповідачеві по даній справі ОСОБА_3 на підставі договору про надання правової допомоги №21/08/2022 року від 21.08.2022 року, пов`язана та підтверджує повноваження адвоката з надання правничої допомоги ОСОБА_3 в рамках розгляду даної справи.

Досліджуючи матеріали цивільної справи, судом встановлено, що визначені у Акті виконаних робіт від 05.09.2024 року послуги з надання правничої допомоги є належними та такими, що фактично надані адвокатом, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

За наслідком викладеного, суд зазначає, що вид та характер правничої допомоги, що відображений сторонами у договорі про надання правової допомоги №21/08/2022 року від 21.08.2022 року, дає підстави суду стверджувати, що правнича допомога у такому виді стосується та пов`язана з цією справою, була необхідною для здійснення провадження у ній, тобто є обґрунтованою.

Щодо визначеного розміру гонорару визначеного у додаткових угодах №1 та №2 до договору про надання правової допомоги №21/08/2022 року від 21.08.2022 року, суд зазначає наступне.

Як вбачається, ОСОБА_3 під час укладення з Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни»: додаткової угоди № 1 від 21.08.2022 р. до договору про надання правової допомоги №21/08/2022 від 21.08.2022 р. визначено фіксований розмір за надання правничої допомоги в сумі 9000 грн., а у додатковій угоді № 2 від 13.01.2024 р. до договору про надання правової допомоги №21/08/2022 від 21.08.2022 р., в сумі 20 000 грн.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15 ц, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не вправі втручатися в ці правовідносини… За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами… Суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4ст.1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №628/2292/18 зазначено, що якщо винагорода адвоката за послуги згідно з договором про надання правової допомоги була визначена сторонами у твердій (фіксованій) сумі, то вона за весь час дії договору не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Щодо відсутності детального опису здійснених адвокатом витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, на виконання положень частини четвертої ст.137 ЦПК України, то за змістом цієї правової норми вона запроваджена «для визначення розміру витрат», тоді як сума гонорару адвоката встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від обсягу послуг та витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі №640/18402/19 (провадження №К/9901/27657/20).

У постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2021 року у справі №750/2055/20 вказано, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 та від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц.

Таким чином, при визначені у договорі про надання адвокатських послуг форми гонорару у твердій (фіксованій) сумі, то вона є незмінною в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, а витрати на правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок міститься постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 рокуу справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20).

Здійснення адвокатом правничої допомоги в інтересах відповідача підтверджується матеріалами справи, поданим адвокатом відзивом на позовну заяву та іншими заявами по суті справи, прийняттям участі адвоката у судових засіданнях.

Провадження у даній справі тривало з 06.12.2021 року по 05.09.2024 року.

У відповідності до договору про надання правової допомоги №21/08/2022 від 21.08.2022 року, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 21.08.2022 року, фіксований розмір гонорару за надання відповідачеві ОСОБА_3 правової допомоги складав в сумі 9000,00 грн.

Дані умови між Адвокатським бюро «Галайчук Ганни Сергіївни» та ОСОБА_3 були змінені та збільшені 13.01.2024 року шляхом укладення додаткової угоди №2, за якою розмір правничої допомоги ОСОБА_3 у подальшому під час розгляду справи №947/38273/21, становить додатково в сумі 20000,00 грн.

Приймаючи, що сторонами договору про надання правової допомоги №21/08/2022 від 21.08.2022 року, у додатковій угоді №2 особисто визначено, що умови додаткової угоди пов`язані з подальшим наданням правничої допомоги, суд вважає встановленим, що надана правнича допомогу відповідачу ОСОБА_3 в сумі 9000,00 грн. складає допомогу за усі здійснені адвокатом дії у період по 13.01.2024 року.

Як вбачається з матеріалів справи, усі заяви по суті справи та з процесуальних питань, формування правової позиції по даній справі, адвокатом здійснювалось у строк до 13.01.2024 року, а починаючи з 13.01.2024 року представником відповідача ОСОБА_3 здійснювалось прийняття участі у чотирьох судових засіданнях: 15.05.2024 року, 19.06.2024 року, 15.08.2024 року, 05.09.2024 року.

Приймаючи викладене, суд погоджується з доводами представника позивача, що визначений додатковий розмір наданої правничої допомоги за додатковою угодою №2 від 13.01.2024 року, є неспівмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Додатково, судом враховується, що витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського судувід 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).

Поряд з цим, приймаючи, що позивач по справі ОСОБА_1 , у відповідності до наданої до суду довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №167458 від 09.02.2021 року, має 2 групу інвалідності, судом враховується висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1544цс17 та постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 759/3278/20, згідно з яким, особа як інвалід ІІ групи, звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» та не звільняється від відшкодування витрат на правничу допомогу.

Судом при вирішенні заяви про компенсацію витрат на правничу допомогу враховано складність даної справи, обсяг робіт, проведених адвокатом Адвокатського бюро «Галайчук Ганни Сергіївни», критерії розумності їхнього розміру.

Приймаючи вищевикладене в сукупності, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом послуг, а також подані документи, приймаючи відмову у задоволенні позову та право відповідача на відшкодування понесених витрат на правничу допомогу пов`язану з даним провадженням, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача до9000,00 грн.,що відповідає критерію реальності наданих адвокатами послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, кількості судових засідань, необхідних процесуальних дій сторони, часу витраченого адвокатом на надання правової допомоги, такий розмір витрат на правничу допомогу є розумним та не завищеним.

Щодо заяви позивача про звільнення від сплати судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідностідо положеньстатті 136ЦПК України,суд,враховуючи майновийстан сторони,може своєюухвалою відстрочитиабо розстрочитисплату судовогозбору навизначений строку порядку,передбаченому законом,але небільше якдо ухваленнясудового рішенняу справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Як вже судом встановлено, позивач по справі має інвалідність 2 групи безстроково.

У відповідності до довідки №2003670649004012 від 05.02.2024 року, ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Центральному об`єднаному управлінні ПФУ в Одеській області, та за період з січня 2022 року по січень 2024 року отримав пенсію в загальному розмірі 51041,00 грн. У відповідності до довідки №5989049945962842 від 16.09.2024 року, розмір отриманої ОСОБА_1 пенсії за період з квітня 2024 року по вересень 2024 року склав 14166,00 грн.

Згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування від 16.09.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_1 був працевлаштованим, та дохід останнього за: 2022 рік склав 40665,58 грн., за 2023 рік склав 73819,06 грн., за 2024 рік 57491,76 грн.

Будь-яких інших доказів на підтвердження довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідки про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо, до суду не надано.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормамист. 24 Конституції України, 6ЦПК України.

При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів,можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Поряд з цим, судом враховується, що відповідна заява позивачем не заявлялась під час розгляду справи на протязі більше трьох років, після визначення відповідачем орієнтовного розміру витрат на професійну правничу допомогу у поданому відзиві на позовну заяву, а заявлена лише на стадії ухвалення додаткового рішення суду з розгляду питання компенсації судових витрат.

Наведені позивачем доводи в цілому не дають достатніх підстав для звільнення позивача від судових витрат, зокрема в даному випадку від відшкодування понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, що відповідаєстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судових витрат.

З огляду на зазначене, суд вважає заяву сторони відповідача ОСОБА_3 частково обґрунтованою та наявними підстави для розподілу понесених відповідачем ОСОБА_3 судових витрат що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, шляхом стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 у відшкодування понесених останнім відповідних витрат в сумі 9000,00 грн. Решта сума витрат понесених відповідачем ОСОБА_3 у даній справі на професійну правничу допомогу, залишаються за ОСОБА_3 .

На підставівикладеноготакеруючись ст. 1-18, 76-81, 89, 133, 134, 136-137, 141, 264, 270, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №947/38273/21 за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі (місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, 11А), про усунення від права на спадкування, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, визнання недійсним договору дарування, скасування рішень про державну реєстрацію права власності.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат відмовити.

Заяву відповідача ОСОБА_3 про відшкодування витрат на правову допомогу по цивільній справі №947/38273/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору:Київська державнанотаріальна конторау містіОдесі,про усуненнявід правана спадкування,визнання недійснимисвідоцтв проправо наспадщину зазаконом,визнання недійснимдоговору дарування,скасування рішеньпро державнуреєстрацію прававласності - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , у відшкодування судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування решти суми витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення абоухвала судуне буливручені удень його(її)проголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи,якщо апеляційнускаргу небуло подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення суду складено 03.10.2024 року.

Головуючий Л. В. Калініченко

СудКиївський районний суд м. Одеси
Дата ухвалення рішення24.09.2024
Оприлюднено07.10.2024
Номер документу122070193
СудочинствоЦивільне
КатегоріяЗаява про ухвалення додаткового рішення

Судовий реєстр по справі —947/38273/21

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 16.12.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 26.11.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 30.10.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 24.10.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сєвєрова Є. С.

Ухвала від 16.10.2024

Цивільне

Одеський апеляційний суд

Сєвєрова Є. С.

Рішення від 24.09.2024

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

Рішення від 24.09.2024

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

Ухвала від 19.09.2024

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

Ухвала від 17.09.2024

Цивільне

Київський районний суд м. Одеси

Калініченко Л. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні