Рішення

від 02.10.2024 по справі 128/3303/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3303/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засіданні Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці за правилами загальногопозовного провадження цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Якушинецької сільської ради, Державного навчального закладу «Браїлівський професійний ліцей», про позбавлення батьківських прав, -

в с т а н о в и в:

Орган опіки та піклування Якушинецької сільської ради 24.08.2023 звернувся до Вінницького районного суду із позовом ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У позовній заяві викладено наступну позицію.

До органу опіки та піклування Якушинецької сільської ради від служби у справах дітей Якушинецької сільської ради надійшли матеріали щодо невиконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В ході перевірки були встановлені наступні факти та докази неналежного виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 відносно неповнолітнього сина, а саме: ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; неповнолітній ОСОБА_2 навчається у державному навчальному закладі «Браїлівський професійний ліцей»; згідно довідки-характеристики Якушинецької сільської ради від 03.08.2023 №2-2-184 ОСОБА_1 проживає та зареєстрована в АДРЕСА_1 та характеризується з негативної сторони, часто вживає спиртні напої, палить, має тимчасові заробітки, не приділяє уваги вихованню неповнолітнього сина, коштів на його утримання немає, до сільської ради неодноразово надходили скарги від сусідів щодо неналежного виконання нею батьківських обов`язків; ОСОБА_1 подала заяву з проханням позбавити її батьківських прав відносно сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; неповнолітній ОСОБА_2 також подав заяву з проханням позбавити його мати ОСОБА_1 батьківських прав відносно нього. Комісія з питань захисту прав дитини Якушинецької сільської ради розглядала дане питання 27.07.2023 та прийняла рішення №33 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав ОСОБА_1 відносно її сина ОСОБА_2 .. На підставі вказаного надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав. Викладені обставини та докази свідчать про те, що відповідачка не належним чином виконує свої батьківські обов`язки відносно сина, матеріально його не утримує, не цікавиться навчально-виховним процесом, розвитком та станом здоров`я дитини, переклавши виконання батьківських обов`язків на навчальний заклад. Службою у справах дітей сільської ради разом із працівниками Вінницького РВП і поліцейськими офіцерами громади було неодноразово проведено інспектування умов проживання дитини та було складено протокол про притягнення відповідачку до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків.

На підставі викладеного просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача Органу опіки і піклування Якушинецької сільської ради в судове засідання не з`явилися, представник позивачки ОСОБА_3 подала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглянути справу у відсутність представника позивача (а.с. 62).

Представник третьої особи ДНЗ «Браїлівський професійний ліцей» подав до суду заяву, в якій вказала, що при вирішенні спору покладається на розсуд суду, справу просив розглянути у відсутність представника третьої особи (а.с. 53).

Представник третьої особи Служби у справах дітей Якушинецької сільської ради, який належним чином та завчасно повідомлявся про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача та представника третьої особи відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи що вони скористалися своїми процесуальними правами.

Заяв та клопотань до суду не надходило.

Ухвалою суду від 30.03.2023 позов прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання (а.с. 20)

Ухвалою суду від 10.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 44).

Ухвалою суду від 02.10.2024 постановлено, розгляд даної справи здійснювати в заочному порядку.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце його проведення за адресою місця реєстрації, встановленого судом (а.с. 19), відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 71, 75), відзиву на позов не подала, про причини неявки не повідомила.

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається.

З огляду на вищевикладене та за умов існування усіх підстав, суд прийшов до висновку про ухвалення заочного рішення, про що було постановлено мотивовану ухвалу.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).

З копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є матір`ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

Відповідно до довідки Якушинецької сільської ради №2-2-183 від 03.08.2023 до складу сім`ї ОСОБА_1 входить її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сім`я зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Згідно довідки-характеристики Якушинецької сільської ради №2-2-184 від 03.08.2023 ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, часто вживає спиртні напої, палить, перебивається тимчасовими заробітками, не приділяє уваги у вихованні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , коштів на його утримання немає. Зі слів сусідів часто не ночує вдома, дитина залишається сама (а.с. 10).

З листа ДНЗ «Браїлівський професійний ліцей» №163 від 21.06.2023, що адресований голові Якушинецької сільської ради (а.с. 11) вбачається, що у 2022 році до навчального закладу звернулася громадянка Якушинецької громади с. Широка Гребля, яка є сусідкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з проханням зарахувати дитину на навчання, з метою забезпечення прав дитини на навчання, збереження його психічного і фізичного здоров`я. Адміністрацією було прийнято рішення зарахувати його до числа здобувачів освіти за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів. Водій категорії «С»». Дитині надано гуртожиток, отримує стипендію. 02.01.2023 заклад отримав повідомлення від старости с. Широка Гребля про те, що сім`я знаходиться в складних життєвих обставинах. Після чого працівники ліцею сконтактували зі службою у справах дітей Якушинецької ОТГ, повідомили про таку дитину в телефонному режимі. Оскільки дитина не мала ні одягу, ні коштів на харчування, ні канцтоварів, витрати на це все взяли члени педагогічного колективу. Дитина проживає в гуртожитку і харчується в будні дні в їдальні. На вихідні педагогічні працівники приносять їсти або дають кошти. З метою допомоги дитині, зверталися у волонтерські центри смт. Браїлів. Спочатку служба у справах дітей йшла на контакт, здійснювала опіку. Було оплачено харчування за три місяці. Директором у розмові із представником служби у справах дітей було обговорено питання щодо позбавлення батьківських прав матері або відібрання без позбавлення. Однак ця ініціатива була відхилена, і на даний час служба у справах дітей Якушинецької ОТГ бездіяльна у захисті дитини. Мати веде асоціальний спосіб життя, контакт з дитиною не підтримує, вимагає гроші зі слів дитини. Дитина весь час перебуває у закладі. Через відсутність коштів дитина не може поїхати додому і не має на це бажання. Соціально-психологчічна служба закладу виїжджала за адресою проживання дитини з актом обстеження житлово-побутових умов. Враховуючи викладене, просить втрутитися у ситуацію, що склалася, з метою надання допомоги дитині, в тому числі, питання про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав матері, визначення відповідного статусу, що дасть можливість дитині отримувати соціальну допомогу, а в подальшому реалізувати себе в житті.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання дитини від 13.06.2023, що було проведено працівниками ДНЗ «Браїлівський професійний ліцей», комісією було обстежено умови проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в АДРЕСА_1 , та встановлено, що в кімнаті дитини немає місця для навчання, немає столу, комп`ютера, одне ліжко. Санітарний стан приміщення жахливий. Місця для відпочинку немає. Продуктів харчування немає, холодильника немає. Ніяких умов проживання, всюди антисанітарія. Також було встановлено, що мати дитини веде асоціальний спосіб життя, у вихованні дитини не приймає участі, не цікавиться ні вихованням сина, ні його навчанням. На харчування коштів не надає, дитина не забезпечена одягом та іншими необхідними речами. Сім`я потребує соціального супроводу і підтримки держави, перебуває у складних життєвих обставинах (а.с. 12).

Відповідно до характеристики на учня ДНЗ «Браїлівський професійний ліцей» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №165 від 22.06.2023, дитина навчається в ДНЗ «Браїлівський професійний ліцей» на першому курсі з листопада 2022 року за спеціальністю «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів; водій транспортних засобів категорії «С». За період навчання зарекомендував себе як дисциплінований учень. Має вище середнього рівень знань із спецдисциплін та загальноосвітніх предметів. Навчається в міру своїх можливостей, має добру пам`ять, логічне мислення. За результатами навчання отримує стипендію. У другому півріччі став більше приділяти уваги предметам спец циклу. Дитина приймає активну участь у суспільному житті ліцею, відвідує спортивні гуртки. Трудолюбивий, вихований, відповідально ставиться до виконання громадських обов`язків. Товариський в учнівському середовищі, користується авторитетом серед одногрупників, має друзів. Не пропускає заняття без поважних причин. Проживає в гуртожитку. Батьки не цікавляться станом навчання дитини, не контактують з педагогами (а.с. 13).

17.07.2023 ОСОБА_1 подала голові комісії з питань захисту дитини ОСОБА_4 письмову заяву, відповідно до якої просила на комісії розглянути питання про позбавлення її батьківських прав відносно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вона належним чином не виконує свої батьківські обов`язки. Постійного місця роботи не має, зловживає спритними напоями (а.с. 14).

Дитина ОСОБА_2 17.07.2023 подав голові комісії з питань захисту дитини ОСОБА_4 письмову заяву, відповідно до якої просив на комісії розглянути питання про позбавлення його матері ОСОБА_1 батьківських прав відносно нього, так як вона не належним чином виконує свої батьківський обов`язки, матеріально його не утримує, не забезпечує всім необхідним (а.с. 15).

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №33 від 27.07.2023 вирішено надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16).

З висновку щодо позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_1 служби у справах дітей Якушинецької сільської ради №202 від 04.08.2023 (а.с. 17) вбачається, що служба у справах дітей Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області, будучи третьою особою у справі про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, дане питання було подано та розглянуто на комісії з питань захисту прав дитини при Якушинецькій сільській раді 27.07.2023 питання №33. На підставі поданих документів та прийнятого колегіального рішення, служба у справах дітей Якушинецької сільської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом із тим, враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 досяг повноліття суд зазначає наступне.

Верховний Суд у постанові від 29.01.2024 у справі №185/9339/21 з цього приводу вказав, що приписи СКУкраїни таінших законодавчихактів немістять заборонипозбавлення батьківськихправ стосовносина/дочкипісля досягненняними повноліття.При досягненніповноліття особавтрачає правовийстатус дитинив розуміннізакону,проте сімейнівідносини міжбатьком/матір`юта сином/дочкоюпісля досягненнядитиною повноліттяне припиняються,між нимизберігається правовийзв`язокяк батьківта дитини.Це відповідноозначає йіснування міжними взаємнихособистих немайновихта майновихправ іобов`язків,які єчинними впродовжусього життя,а окреміз них навітьпісля смертіодного зних.Тож навітьпісля досягненнядитиною повноліттябатьки,які непозбавлені батьківськихправ стосовнотакої дитини,зберігають певніправа таобов`язкивідносно неї,які ґрунтуютьсяна фактіїх кровногокровному спорідненні.Із повноліттямдитини «з`являються»права батьківна утриманняі піклуванняз бокуповнолітніх сина/дочкита виникаютьвідповідні кореспондуючіїм обов`язки.Батьки,не позбавленібатьківських прав,є спадкоємцямиза закономсвоєї дитини.Таке нормативнерегулювання сімейнихвідносин міжбатьками таповнолітніми сином/дочкоює втіленнямморальних засадсуспільства,за якихбатько таматір,які належновиконували своїобов`язкищодо власноїдитини протягомтривалого часу(віднародження ідо досягненнядитиною повноліття,а впевних випадкахнавіть післядосягнення повноліття),мають правона утриманнявід повнолітніхсина/дочки,а такожна спадкуванняза законом.Відповідно,позбавлення матерічи батькабатьківських правстосовно їхньоїдитини,за умовидоведеності фактуневиконання нимисвоїх батьківськихобов`язків,унеможливлює існування,зокрема,права наутримання таспадкування,в майбутньому.У разіподання позовупро позбавленнябатьківських правщодо неповнолітньоїдитини судне можевідмовити утакому позовіз тієїпідстави,що підчас розглядуцивільної справиі вирішенняспору посуті дитинадосягла повноліття.Незважаючи надосягнення дитиноюповноліття,суд маєвстановити обґрунтованістьчи необґрунтованістьпередбачених статтею164СК Українипідстав позовупро позбавленнявідповідача батьківськихправ таухвалити відповіднесудове рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 2 ст. 157 СК України, той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Статтями 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що предметом основної турботи та основнимобов`язком батьків є забезпеченняінтересів своєї дитини; на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

У статті 166 СК України визначено правові наслідки позбавлення батьківських прав.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Пленум Верховного Суду України в п. п. 15, 16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавленні батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У постанові Верховного Суду від23.04.2020 в справі №420/1075/17(провадження № 61-17053цс19) зроблено висновок, що:«Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Зважаючи, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторонунеможливо, і лише при наявності вини у діях батьків…Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що висновок органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, згідно якого було визнано за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду. Крім того вказаний висновок не містить в собі відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування ОСОБА_2 своїми обов`язками, та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав. Надані позивачем до суду докази не свідчать про злісне ухилення відповідача від виховання дитини, свідоме нехтування ним батьківськими обов`язками, його винну поведінку щодо дитини».

У постанові Верховного Суду від13 березня 2019 рокув справі №631/2406/15-ц(провадження № 61-36905цс18) вказано, що:«Тлумачення пункту 2 частини першоїстатті 164 СК України дозволяєзробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття166 СК України). Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків».

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд упостанові від06 травня 2020 рокув справі №753/2025/19та в постанові від 23.11.2021 р. в справі №592/17972/19).

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав, тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують, та інше, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно із частиною четвертою статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п`ята статті 19 СК України).

При цьому суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина шоста статті 19 СК України).

У статті 171 СК України закріплено, що дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

При визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

За таких обставин суд не може погодитися з висновком органу опіки та піклування Якаушинецької сільської ради, згідно якого було визнано за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (частини 5, 6статті 19 СК України). Крім того вказаний висновок не містить в собі відомостей щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування ОСОБА_1 своїми обов`язками, та які б були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення його батьківських прав.

Суд також зазначає, що із вказаного висновку органу опіки та піклування не вбачається, що під час вирішення питання про доцільність позбавлення відповідачку батьківських прав було здійснено обстеження умов проживання дитини, відповідачки, було опитано відповідачку та дитину на засіданні комісії, здійснювалися інші заходи щодо встановлення факту невиконання відповідачкою своїх батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, та з врахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому Європейський суд з прав людини зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Європейським судом з прав людини при вирішенні справи № 39948/06 «Савіни проти України» в пунктах 49-52 рішення від 18 грудня 2008 року зазначено, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин (справа «Ньяоре проти Франції» (Gnahore v. France), N 40031/98, п. 59, ECHR 2000-IX). Отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава-відповідач повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини (справа «Скоццарі та Дж`юнта проти Італії» (Scozzari aль; Giunta v. Italy), [GC], NN 39221/98 і 41963/98, п. 148, ЄСПЛ 2000-VIII).

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення батька (матері) від виховання та утримання дітей може бути підтверджений письмовими доказами (актами, листами тощо), а також показаннями свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення матері по відношенню до дитини батьківських прав. Беззаперечні докази винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками відповідачкою, які б свідчили про ухилення нею від виховання свого сина і як наслідок необхідність застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав, суду не надано, оскільки подані позивачем докази, як кожен окремо, так і в сукупності, не доводять обставини, що викладені в позовній заяві. Суд також, зазначає, що заяви відповідачки ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 , що були подані голові комісії з захисту прав дитини, із згодою на позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина, не можуть вважатися тими доказами, які доводять, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст.ст. 15,18,19,150,155,157,164,165,166СК України,ст.12Закону України«Про охоронудитинства», ст.ст. 1, 10, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В задоволенні позову Органу опіки та піклування Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей Якушинецької сільської ради, Державного навчального закладу «Браїлівський професійний ліцей», про позбавлення батьківських прав відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасники справи:

Позивач Орган опіки і піклування Якушинецької сільської ради, адреса: с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, вул. Новоселів, 1, код ЄДРПОУ 04330021;

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканка АДРЕСА_1 ;

Третя особа Державний навчальний заклад «Браїлівський професійний ліцей», адреса с-ще Браїлів Жмеринського району Вінницької області, вул. Чайковського, 13, код ЄДРПОУ 02539826;

Третя особа Служба у справах дітей Вінницької міської ради, адреса: Якушинецької сільської ради, адреса: с. Якушинці Вінницького району Вінницької області, вул. Новоселів, 1, код ЄДРПОУ 42820778.

Суддя Л.П. Шевчук