Вирок

від 26.09.2024 по справі 479/887/24

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/887/24

1-кп/479/142/24

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

26 вересня 2024 року смт.Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро, обвинувальний акт у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024153290000034 від 15 травня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мала Мечетня Кривоозерського району Миколаївської області, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, маючого вищу освіту, одруженого, працюючого директором Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Свобода" маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,

потерпілий Кривоозерська селищна рада

в с т а н о в и в :

У відповідності до преамбули Водного кодексу України усі води на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами. В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту. Відповідно до частини першої статті 58 Земельного Кодексу України та статті 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм. Таким чином, до земель водного фонду України відносяться землі, на яких хоча й не розташовані об`єкти водного фонду, але за своїм призначенням вони сприяють функціонуванню і належній експлуатації водного фонду, виконують певні захисні функції. Відповідно до положень ст.60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер -100 метрів. При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється. Частиною першою статті 59 ЗК України, передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). На умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови можуть передаватись лише для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо (частина четверта статті 59 ЗК України). Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності (статті 61-62 ЗК України, статті 89-90 ВК України, абзац другий пункту 8.19 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 року № 173, і додаток 13 до цих правил). У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах, з поміж іншого забороняється, розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив. У відповідності до п.6.1 Статуту приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Свобода", затвердженого 03 лютого 2023 року, рішенням єдиного учасника товариства, керівництво поточною діяльністю товариства здійснює Директор, який обирається (призначається) відповідно до цього статуту. Відповідно до наказу ПОСП "Свобода" №4к-тр від 27 лютого 2023 року, ОСОБА_3 призначений на посаду директора ПОСП "Свобода". Під час здійснення господарської діяльності, ПОСП "Свобода" відповідно укладених договорів оренди використовує земельні ділянки з кадастровими номерами 4823981000:01:000:0333 площею 7.0838 га, 4823981000:01:000:0334 площею 7.0703 га, 4823981000:01:000:0335 площею 7.1368 га та 4823981000:01:000:0336 площею 7.2440 га, які відносяться до земель сільськогосподарського призначення.

Орієнтовно у вересні 2023 року, ОСОБА_3 , будучи директором ПОСП "Свобода", керуючи процесом обробітку земельних ділянок, які перебувають у володінні очолюваного ним підприємства та розташовані за межами с.Тернувате Первомайського району Миколаївської області, виявив земельну ділянку, яка розташована вздовж прибережної захисної смуги річки Південний Буг, яку вирішив самовільно зайняти. В порушення вищевказаних вимог законодавства, діючи всупереч вимогам статей 125, 126 Земельного Кодексу України, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронних зонах. Реалізуючи злочинний умисел направлений на самовільне зайняття земельної ділянки в охоронних зонах, діючи умисно в інтересах ПОСП "Свобода", не маючи відповідного рішення органу виконавчої влади про передачу у власність або надання у користування (оренду), земельної ділянки, яка відноситься до земель водного фонду, а саме, прибережної захисної смуги, самовільно зайняв земельну ділянку водного фонду - прибережної захисної смуги річки Південний Буг, за межами с.Тернувате Первомайського району Миколаївської області, шляхом її розорювання та обробітку земельної ділянки. Умисними протиправними діями, ОСОБА_3 , самовільно зайняв єдиним масивом земельну ділянку площею 11,4939 га, яка знаходиться в охоронних зонах-землях водного фонду частину прибережної захисної смуги річки Південний Буг, та межує з земельними ділянками сільськогосподарського призначення, які мають кадастрові номери 4823981000:01:000:0333, 4823981000:01:000:0334, 4823981000:01:000:0335 та 4823981000:01:000:0336. Внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 11,4939 га, яка знаходиться в охоронних зонах-землях водного фонду, державі в особі Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, ОСОБА_3 завдав шкоду у розмірі 63600 грн. 82 коп..

27 червня 2024 року між прокурором у кримінальному провадженні начальником Кривоозерського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 ,за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до умов якої обвинувачений визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, сторони досягли порозуміння щодо призначення обвинуваченому покарання за ч.2 ст.197-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу розміром 3760 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 63 920,00 грн..

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги КПК України та КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. Крім цього, обвинувачений та його захисник стверджували, що вищевказана угода про визнання винуватості укладена добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу, погроз або внаслідок обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є тяжким злочином, останній раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, лікаря-нарколога, беззаперечно визнав вину у вчиненому, щиро розкаявся, добровільно відшкодував завдані збитки.

В ході перевірки відповідності зазначеної угоди вимогам КПК України, суд переконався, що її умови відповідають вимогам ст.472 КПК України, не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, в межах санкції ч.2 ст.197-1 КК України із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу. Підстав для відмови у затверджені угоди, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

В ході досудового розслідування відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Керуючись ст.ст.100, 174, 374,474,475 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 червня 2024 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні начальником Кривоозерського відділу Первомайської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участю захисника - адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024153290000034 від 15 травня 2024 року.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 3760 (три тисячі сімсот шістдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 63 920 (шістдесят три тисячі дев`ятсот двадцять) грн.00 коп..

Документи:

-договір про розроблення технічної документації із землеустрою № 324;

-державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 січня 2005 року та план земельної ділянки 4823981000:01:000:0332;

-державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 січня 2005 року та план земельної ділянки 4823981000:01:000:0331;

-державний акт на право власності на земельну ділянку від 12 січня 2005 року та план земельної ділянки 4823981000:01:000:0330;

-копія паспорта ОСОБА_6 ;

-копія пенсійного посвідчення ОСОБА_6 ;

-копія картки платника податків ОСОБА_6 ;

-копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_3 ;

-копія статуту ПОСП "Свобода";

-копія рішення про призначення ОСОБА_3 на посаду;

-копія наказу про призначення на посаду ОСОБА_3 ;

-витяг з державного реєстру на земельну ділянку з кадастровими номерами 4823981000:01:000:0333, 4823981000:01:000:0334, 4823981000:01:000:0335 та 4823981000:01:000:0336;

-копії свідоцтва про народження дітей - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд:

1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч.4,6,7 ст.474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч.4 ст.469КПК України угода не може бути укладена.

СУДДЯ: (підпис)

Згідно з оригіналом:

Суддя Кривоозерського

районного суду ОСОБА_7 . Репушевська

Вирок набрав законної сили "____"

Оригінал вироку знаходиться в матеріалах судової справи №479/887/24, провадження

№1-кп/479/142/24.

Керівник апарату Кривоозерського

районного суду ОСОБА_8