Рішення

від 26.09.2024 по справі 607/14337/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2024 Справа №607/14337/24 Провадження №2/607/3021/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Кунець Н.Р.

за участі секретаря судового засідання Ковбасюк М.В.

представника позивача прокурора Васильківської О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області цивільну справу за позовом керівника Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі - КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 15.11.2023 приблизно о 16 год. 15 хв. керував технічно - справним автомобілем марки «Lexus LX 450», р.н. НОМЕР_1 , та рухався лівою смугою руху вул. Будного м. Тернопіль в напрямку вул. Лучаківського без пасажирів та вантажу, зі швидкістю в діапазоні: 79...93 км/год, чим порушив вимоги пунктів 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями (далі - ПДР), які зобов`язують водіїв транспортних засобів в межах населених пунктів рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год. Так, рухаючись у вказаному напрямку та наближаючись до регульованого сигналами світлофора пішохідного переходу, який встановлений неподалік «Готелю Глобус», що по вул. Будного, 18, в м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 не був достатньо уважний, не стежив належно за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5., 2.3. (б), 8.7.3. (г), 8.10. ПДР. У цей час, на вказаний пішохідний перехід, на дозволений для пішоходів «зелений» сигнал світлофора, вийшла та переходила проїзну частину дороги справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Lexus LX 450», р.н. НОМЕР_1 , пішохід ОСОБА_2 .

Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити регульований сигналами світлофора пішохідний перехід, обладнаний дорожніми знаками 5.38.1 і 5.38.2 ПДР, дорожню розмітку 1.14.2 ПДР та пішохода ОСОБА_2 , яка рухалася по ньому, водій ОСОБА_3 в порушенні вищевказаних вимог ПДР, виїхав на регульований пішохідний перехід та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 передньою частиною автомобіля «Lexus LX 450», р.н. НОМЕР_1 , після чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», який стояв в лівій смузі руху вул. Будного в бік с. Підгороднє на заборонений для водії «червоний» сигнал світлофора, чим завдав власнику даного транспортного засобу матеріальних збитків. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди малолітній потерпілій ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми тазу у виді переломів верхньої та нижньої гілок лобкової кістки зліва, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, садна на підборідді, садно задньої поверхні грудей справа, садна ділянки правого ліктьового суглоба і лівої кисті, садно правого і забиття м?яких тканин у виді набряку лівого стегон, які у своєму клінічному перебігу супроводжувалися тривалим (більше 21 дня) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до середньої тяжкості - п. п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Порушення ОСОБА_1 п.п. 8.7.3. (г), 8.10, 12.4, 12.9 б) ПДР, з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. Водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25.03.2024 у справі № 607/3228/24, закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , у зв`язку з примиренням потерпілого та обвинуваченого.

Відповідно до інформації КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» витрати закладу охорони здоров`я на лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становлять 13 284,18 грн. Зокрема, вартість лікування за рахунок коштів НСЗУ (державний бюджет) становить 12 144, 18 грн, а за рахунок коштів обласного бюджету 1 140 грн.

Після набрання чинності ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25.03.2024 у справі № 607/3228/2, уповноваженим органом, а саме Тернопільською обласною радою, Національною службою здоров`я України, а також КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» не вжито жодних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо стягнення затрачених коштів на лікування потерпілого від злочину, внаслідок чого не надходять кошти до державного та обласного бюджетів, а відтак в даному випадку порушуються інтереси держави в галузі охорони здоров`я та забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, і такі витрати негативно впливають на фінансування інших хворих, порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій.

З огляду на зазначене, керівник Тернопільської окружної прокуратури просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 12144,18 грн, які перерахувати в дохід державного бюджету та на користь держави в особі Тернопільської обласної ради кошти, витрачені на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2 в розмірі 1140 грн, які перерахувати в дохід обласного бюджету, а також, судові витрати.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22.07.2024 відкрито провадження у справі та постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача - прокурор Тернопільської окружної прокуратури Васильківська О.А. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про день та час слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надіслання на поштову адресу за його зареєстрованим місцем проживання повістки про виклик до суду. Крім того судом додатково вживались заходи повідомлення відповідача ОСОБА_1 через офіційний веб-сайті судової влади України, шляхом розміщення оголошення про виклик останнього до суду. Відповідач про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позов не подавав.

Представник третьої особи КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР в судове засідання не з`явився, проте подав заяву про розгляд справи без його участі, за наявними в матеріалах справи документами.

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подавав, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення, оскільки проти заочного розгляду справи не заперечує позивач.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до висновку про доцільність задоволення вимог, виходячи з наступного.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.03.2024 у справі № 607/3228/24 встановлено, що ОСОБА_1 15.11.2023 приблизно о 16 год. 15 хв. керував технічно - справним автомобілем марки «Lexus LX 450», р.н. НОМЕР_1 , та рухався лівою смугою руху вул. Будного м. Тернопіль в напрямку вул. Лучаківського без пасажирів та вантажу, зі швидкістю в діапазоні: 79...93 км/год, чим порушив вимоги пунктів 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями (далі - ПДР), які зобов`язують водіїв транспортних засобів в межах населених пунктів рухатись зі швидкістю не більше 50 км/год. Так, рухаючись у вказаному напрямку та наближаючись до регульованого сигналами світлофора пішохідного переходу, який встановлений неподалік «Готелю Глобус», що по вул. Будного, 18, в м. Тернопіль, водій ОСОБА_1 не був достатньо уважний, не стежив належно за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги пунктів 1.5., 2.3. (б), 8.7.3. (г), 8.10. ПДР, які зобов`язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а також забороняє проїжджати на «жовтий» сигнал світлофора та зобов`язує зупинятися перед дорожньою розміткою 1.12 ПДР (стоп-лінія). У цей час, на вказаний пішохідний перехід, на дозволений для пішоходів «зелений» сигнал світлофора, вийшла та переходила проїзну частину дороги справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «Lexus LX 450», р.н. НОМЕР_1 , пішохід ОСОБА_2 . Маючи об`єктивну можливість завчасно виявити регульований сигналами світлофора пішохідний перехід, обладнаний дорожніми знаками 5.38.1 і 5.38.2 ПДР, дорожню розмітку 1.14.2 ПДР та пішохода ОСОБА_2 , яка рухалася по ньому, водій ОСОБА_3 в порушенні вищевказаних вимог ПІДР, виїхав на регульований пішохідний перехід та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 передньою частиною автомобіля «Lexus LX 450», р.н. НОМЕР_1 , після чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який стояв в лівій смузі руху вул. Будного в бік с. Підгороднє на заборонений для водії «червоний» сигнал світлофора, чим завдав власнику даного транспортного засобу матеріальних збитків. У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди малолітній потерпілій ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми тазу у виді переломів верхньої та нижньої гілок лобкової кістки зліва, закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку, садна на підборідді, садно задньої поверхні грудей справа, садна ділянки правого ліктьового суглоба і лівої кисті, садно правого і забиття м?яких тканин у виді набряку лівого стегон, які у своєму клінічному перебігу супроводжувалися тривалим (більше 21 дня) розладом здоров`я і за цією ознакою належить до середньої тяжкості - п. п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали, є порушення водієм автомобіля марки «Lexus LX 450», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вимог п.п. 8.7.3. (г), 8.10, 12.4, 12.9 б) ПДР. Порушення вказаних вимог ПДР водієм ОСОБА_1 , з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної пригоди. Водій ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у нього не було яких-небудь перешкод технічного характеру.

Вказаною ухвалою клопотання законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності задоволено. ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою. Кримінальне провадження №12023211040002677 від 15.11.2023 закрити.

Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно відповіді КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР №361-01/11 від 19.04.2024, КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР повідомила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в ортопедо травматологічному дитячому відділенні КНП «ТОДКЛ» ТОР з 15.11.2023 по 21.11.2023 (кількість проведених ліжкоднів 6 днів). Витрати закладу охорони здоров`я на проведення стаціонарного лікування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 становлять - 13 284, 18 грн. з них: до державного бюджету 12144,18 грн; до обласного бюджету 1140,00 грн.

Фінансування КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» у 2023 році здійснювалося Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом оплати наданих лікарнею медичних послуг за програмами медичних гарантій відповідно до укладеного між КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» та НСЗУ Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №2188-Е123-Р000. Кошти перераховуються НСЗУ безпосередньо на рахунок лікарні.

Частина коштів, зокрема на фінансування комунальних послуг лікарні, виділялася з міського бюджету.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» є юридичною особою комунальною організацією, що здійснює такі види діяльності: діяльність лікарняних закладів (основний). Засновником є Тернопільська обласна рада.

Тернопільська обласна рада є органом місцевого самоврядування, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.06.2024.

Статутом КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня», затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 10.11.2021 № 336, визначено, що підприємство є об`єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Тернопільської області в особі Тернопільської обласної ради. Власником, засновником та органом управління Підприємством виступає Тернопільська обласна рада.

З відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.06.2024 вбачається, що Національна служба здоров`я України є органом державної влади.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Повноваження прокурора у спірних правовідносинах визначено, зокрема, Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 56 ЦПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України, прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, у тому числі, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Підставою представництва прокурором інтересів держави у суді відповідно до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» є не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з п. 76 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. При цьому поняття «компетентний орган у цій постанові вживається в значенні органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (п. 27 зазначеної постанови).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я» фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом.

Кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров`я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної та реабілітаційної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров`я та фундаментальних наукових досліджень у цій сфері (ч. 3 ст. 18 ЗУ «Основи законодавства про охорону здоров`я»).

Як встановлено судом, Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня є комунальним некомерційним підприємством Тернопільської обласної ради.

Згідно з п.1.4 Статуту КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, затвердженого рішенням Тернопільської обласної ради від 10.11.2021 № 336, засновником і власником КНП «Тернопільськаобласна дитячаклінічна лікарня»ТОР є Тернопільська обласна рада. Підприємство підзвітне засновнику.

Відповідно до п.5.3 Статуту, джерелами формування майна та коштів підприємства є кошти обласного бюджету.

Отже, лікарня є юридичною особою публічного права, неприбутковою організацією, бюджетним закладом охорони здоров`я, тому саме Тернопільська обласна рада виступає позивачем, а КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» - третьою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних інших медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Тобто, послуги КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, оплачено НСЗУ, як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (КПКВК 2308060) визначено Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 № 1086.

НСЗУ є розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми.

У даній справі, звертаючись до суду з даним позовом відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», частини четвертої статті 56 ЦПК України, прокурор обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та визначив органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначив прокурор, впродовж тривалого часу ні Тернопільською обласною радою, ні НСЗУ, ні комунальним закладом охорони здоров`я, з моменту завершення лікування потерпілого не вживались заходи щодо стягнення в установленому порядку витрат понесених на лікування останнього, чим порушуються інтереси держави внаслідок ненадходження таких коштів до державного та міського бюджету, що є підставою для представництва прокурором цих інтересів у суді.

У постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що сам факт незвернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (пункт 6.43).

Так, на запит керівника Тернопільської окружної прокуратури № 50-89-4083ВИХ-24 від 14.05.2024, Тернопільська обласна рада повідомила, що Тернопільська обласна рада не зверталась до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 понесених витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 . Також зауважила, що Тернопільська обласна рада не заперечує щодо пред`явлення Тернопільською окружною прокуратурою цивільного позову в інтересах держави в особі Тернопільської обласної ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у комунальному некомерційному підприємстві «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, що вбачається із відповіді № 09-476 від 16.05.2024.

Також, на запит керівника Тернопільської окружної прокуратури № 50-89-4090ВИХ-24 від 14.05.2024, НСЗУ повідомив, що відповідно до норм Положення про Національну службу здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1101 НСЗУ не наділено повноваженнями представляти інтереси держави у справах про відшкодування коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від злочину. Одночасно НСЗУ не заперечує щодо звернення до суду в інтересах держави із цивільним позовом Тернопільською окружною прокуратурою та готова до співпраці в межах повноважень, що вбачається із відповіді № 19595/2-16-24 від 10.06.2024.

Крім цього, 14.06.2024 Тернопільська окружна прокуратура звернулася із листом №50-89-5103ВИХ-24 до Тернопільської обласної ради та листом № 50-89-5108ВИХ-24 до НСЗУ, у яких повідомила, що Тернопільською окружною прокуратурою, з метою захисту інтересів держави в особі Тернопільської обласної ради та НСЗУ будуть вживатися заходи представницького характеру шляхом пред`явлення позовної заяви до суду до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, на загальну суму 13 284,18 грн, з яких 12144,18 на користь НСЗУ та 1140 грн на користь Тернопільської обласної ради.

Наведені обставини, дають право Тернопільській окружній прокуратурі вживати заходи представницького характеру на захист інтересів держави в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Щодо відшкодування витрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення в КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Питання відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, врегульовано ст. 1206 ЦК України, Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину (ст. 1206 ЦК України).

За змістом наведеної норми матеріального права обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.07.1995 №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993.

Сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Пунктом 6 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від07.07.1995№ 11«Про відшкодуваннявитрат настаціонарне лікуванняособи,яка потерпілавід злочину,та судовихвитрат» постановлено звернути увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Пунктом 3 «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 16.07.1993№ 545 встановлено, що визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Згідно вказаного Порядку сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого форма 003 (у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно зі ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 25.03.2024 у справі № 607/3228/24 встановлено, що порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п.8.7.3. (г), 8.10, 12.4, 12.9 б) ПДР, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в ортопедо травматологічному дитячому відділенні КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР з 15.11.2023 по 21.11.2023, що підтверджується довідкою КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР №361-01/11 від 19.04.2024.

Вартість лікування, відповідно до довідки наданої лікувальним закладом становить 13284,18 грн, зокрема: кошти державного бюджету 12144,18 грн; кошти обласного бюджету 1140,00 грн.

Відтак,враховуючи,що внаслідоквинних дій ОСОБА_1 ,потерпіла ОСОБА_2 перебувала настаціонарному лікуванніу КНП«Тернопільська обласнадитяча клінічналікарня» ТОРта відповідно,закладом охорониздоров`японесено витратина лікуванняпотерпілої ОСОБА_2 у сумі13284,18грн,при цьомувказані витратине відшкодовані,що свідчитьпро порушенняінтересів держави,за захистомяких досуду звернувсякерівник Тернопільськоїокружної прокуратури,а тому,суд вважає,що данікошти,підлягають достягнення із ОСОБА_1 ,а саме,12144,18грн в користь держави в особі Національної служби здоров`я України, які зарахувати до Державного бюджету України, а кошти в сумі 1140,00грн стягнути в користь держави в особі Тернопільської обласної ради та зарахувати до обласного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позов керівника Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської обласноїради,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» ТОР до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, підлягає до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури, слід стягнути 3028,00 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.4,7,12,13,81,89,244,263,268,273,280-283,352-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов керівника Тернопільської окружної прокуратури, в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Тернопільської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в лікувальному закладі КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради в сумі 12144 (дванадцять тисяч сто сорок чотири) гривні 18 (вісімнадцять) копійок, які перерахувати в дохід державного бюджету за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/Шевченківський р-н/24060300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р: UA978999980313080115000026011.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в особі Тернопільської обласної ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення ОСОБА_2 в лікувальному закладі КНП «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради в сумі 1140 (одна тисяча сто сорок) гривень 00 копійок, які перерахувати в дохід обласного бюджету за наступними реквізитами: р/р: 268999980314000535000019001, код бюджетної класифікації 210800500 «Інші надходження», код ЄДРПОУ 37977599, отримувач ГУ Державної казначейської служби у Тернопільській області, призначення платежу витрати на лікування ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернопільської обласної прокуратури 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 03.10.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Керівник Тернопільської окружної прокуратури, адреса місцезнаходження: бульв. Шевченка, 7, м. Тернопіль, 46001 в особі Національної служби здоров`я України, код ЄДРПОУ 42032422, адреса місцезнаходження:вул.Степана Бандери,19,м.Київ,04073, Тернопільської обласної ради, код ЄДРПОУ 24630220, адреса місцезнаходження: вул.Грушевського, 8, м.Тернопіль, 46021.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальне некомерційне підприємство «Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня» Тернопільської обласної ради, код ЄДРПОУ 02001305, адреса місцезнаходження: вул. Академіка Сахарова, 2, м. Тернопіль, 46023.

Головуючий суддяН. Р. Кунець