Рішення

від 04.10.2024 по справі 229/3919/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/3919/24

Провадження № 2-о/229/78/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2024 р. м. Дружківка, Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Рибкіної Н.М.,

присяжних ДельО.І.Чумаріної Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Шайгородської О.Г.,

представника заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа Чмирівська сільська військова адміністрація Старобільського району Луганської області, в/ч НОМЕР_1 про визнання особи безвісно відсутньою за особливих обставин,-

в с т а н о в и в:

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою, яку вподальшому уточнив, про визнання безвісно відсутньою свою мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.06.2023 року.

В обгрунтування заяви зазначає, що його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з матір`ю заявник втратив зв`язок в серпні 2022 року. Зі слів односельців йому стало відомо, що в другій половині травня 2023 року до його матері за місцем її проживання прийшли двоє військових збройних сил РФ, силоміць проти її волі витягли під руки зі двору, заштовхали до автомобіля та вивезли в невідомому напрямку. З цього часу більше ніхто її за місцем проживання не бачив. З метою з`ясування місця знаходження матері заявник звернувся до ГУНП в Луганській області із заявою про її розшук, однак до теперішнього часу відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 відсутні. Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою заявнику необхідно для встановлення опіки над майном матері, реалізації соціальних прав та виконання обов`язків, оскільки заявнику необхідно в подальшому буде звертатись до відповідних державних органів за поновленням правовстановлюючих документів на майно, власником якого є його матір та для захисту її прав.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 підтримала подану ОСОБА_2 заяву, просила її задовольнити, повідомила суду обставини, зазначені у заяві, зазначила, що до теперішнього часу місцезнаходження матері заявника ОСОБА_3 не відомо і всі намагання її знайти не дали результату. Визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою заявнику необхідно для встановлення опіки над майном матері, реалізації соціальних прав та виконання обов`язків, оскільки він в подальшому буде звертатись до відповідних державних органів за поновленням правовстановлюючих документів на майно, власником якого є його матір та для захисту її прав.

Заявник в судове засідання не з`явився, заяв, клопотань про відкладення слухання справи від нього не надходило.

Представник заінтересованої особи- Чмирівської сільської військової адміністрації Старобільського району Луганської області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду, від нього до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти задоволення поданої заяви.

Представник заінтересованої особи в/ч НОМЕР_1 надіслав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просять вирішити справу на розсуд суду, вважають, що сам факт зникнення безвісті матері заявника не є підставою для звільнення його з військової служби.

Дослідивши письмові докази по справі, вислухавши пояснення представника заявника та свідка, суд вважає вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що заявником у справі є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженец с. Чмирівка, Старобільського району, Луганської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до довідки від 11.09.2023 року № 1423-5002951360 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи місце проживання: АДРЕСА_2 ( а.с. 6-9, 46)

З свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_2 , виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 26.04.2024 встановлено, що його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 ( а.с.20)

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024130000000634 від 11.04.2024 року вбачається, що 11.04.2024 до ЧЧ ГУНП в Луганської області надійшло звернення ОСОБА_2 про те, що з серпня 2022 року не виходить на зв`язок його мати ОСОБА_3 . Відомості внесені за правовою кваліфікацією ч.1 ст.115 КК України ( а.с.27)

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих без вісті за особливих обставин № 20240622-1372 від 22.06.2024 ОСОБА_3 перебуває в даному реєстрі як особа, що зникла безвісті за особливих обставин ( а.с.82)

З листа Державної прикордонної служби від 05.09.2024 року № 19-60730/18/24-Вих вбачається, що відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_5 в період з 01.06.2023 по 05.09.2024 не виявлено ( а.с. 152)

Відповідно до заяви ГУ ПФУ в Луганській області від 06.09.2024 року ОСОБА_3 останній раз отримувала пенсію через відділення пошти у лютому 2022 року ( а.с. 154-159)

З відповіді Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 41966/43155-10-24/15.1 від 12.09.2024 за результатами перевірки актового запису про смерть за період з 01.01.2017 року відносно ОСОБА_3 не виявлено ( а.с. 170 )

Згідно з листом об`єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України від 12.09.2022 року № 33/7-16373-вих повідомлено, що відомостей про можливе знаходження в полоні держави-агресора на цей час об`єднаним центром не отримувалось ( а.с.173)

Згідно з листом Головного управління Національної поліції в Луганській області від 13.09.2024 № 7694/111/20/03-2024 повідомлено, що згідно з обліками інформаційної підсистеми Розшук ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку як особа, яка зникла безвісті за особливих обставин на території тимчасової окупації частини України з 01.08.2023. Інформація щодо притягнення ОСОБА_3 до кримінальної та адміністративної відповідальності при перевірці за обліками ІПНП НПУ відсутня ( а.с. 175-176)

Міністерство соціальної політики України листом № 22742/0/2-24/3 від 03.10.2024 повідомляє, що станом на 02 жовтня 2024 року в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб інформація про ОСОБА_3 відсутня ( а.с.181).

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що являється дружиною ОСОБА_2 , в квітні 2022 року вони вимушені були виїхати з с. Чмирівка, Луганської області, зв`язувались з ОСОБА_3 засобами зв`язку до серпня 2022 року. Потім чоловіку вдалося зв`язатися з односельцем, який повідомив, що до ОСОБА_3 приходили додому російські військові, які проти її волі, силоміць тягнули її через двір, заштовхали у машину та поїхали в невідомому напрямку. Після цього випадку ОСОБА_3 ніхто не бачив в селі, за будинком доглядають односельці, де вона знаходиться ніхто не знає.

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Визнання особи безвісно відсутньою має широке коло правових наслідків, тому мають бути вжитті всі заходи для з`ясування обставин зникнення особи, заходи щодо її розшуку.

Процес розшуку безвісно відсутніх осіб регулюється такими нормативно-правовими актами законодавчого рівня, як Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закони України «Про національну поліцію» та «Про оперативну-розшукову діяльність».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.05.2018 року у справі №225/1297/17 зроблено висновок, що «безвісна відсутність - це посвідчення в судовому порядку тривалої відсутності фізичної особи в місці її постійного проживання за умов, що не вдалося встановити місця її знаходження (перебування). Підставами для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є сукупність юридичних фактів, тобто юридичний склад, до якого включаються: а) відсутність відомостей про перебування фізичної особи у місці її постійного проживання; б) відсутність відомостей про дійсне перебування особи і неможливість отримати такі відомості; в) сплив річного строку з дня одержання останніх відомостей про місце перебування фізичної особи або з дня, визначеного відповідно до частини другої статті 43 ЦК України; г) наявність у заявника правової зацікавленості у вирішенні питання про визнання особи безвісно відсутньою. При визнанні особи безвісно відсутньою застосовується презумпція, що особа є живою, однак встановити її місце знаходження у цей час неможливо, причому вказана презумпція має спростовний характер.

Згідно з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2018 року у справі №317/3139/15-ц, визнання судом у встановленому законом порядку фізичної особи безвісно відсутньою жодним чином не свідчить про смерть такої особи, так і не виключає самої можливості смерті. Зазначене зумовлює одночасну наявність двох припущень щодо двох взаємовиключних життєвих станів безвісно відсутньої фізичної особи (особа жива, особа померла).

З аналізу вказаних норм, фізична особа може бути визнана безвісно відсутньою за сукупності таких умов: якщо вона відсутня у місці свого постійного проживання протягом року; якщо протягом одного року в місці, де особа постійно або переважно проживає, немає відомостей про її місцеперебування; вжитими заходами щодо розшуку відсутньої особи встановити місце її перебування неможливо; визнання причин, через які заявник просить визнати фізичну особу безвісно відсутньою, юридично поважними.

Згідно з статею 4 Закону України Про правовий статус осіб,зниклих без вісті за особливих обставин № 2505-VIII від 12.07.2018 року особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у порядку, передбаченому цим Законом, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи. Особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом. Надання особі статусу зниклої безвісти за особливих обставин відповідно до цього Закону не позбавляє її родичів або інших осіб права звернення до суду із заявою про визнання такої особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до ст.43 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місті її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. При визнанні фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, визначені ст. 44 ЦК України.

Потреба для заявника у визнанні його матері ОСОБА_3 безвісно відсутніьою викликана метою вирішення майнових прав. Згідно з ч.2 статті 5 Закону України Про правовий статус осіб,зниклих без вісті за особливих обставин № 2505-VIII від 12.07.2018 року права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог та наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою за особливих обставин, оскільки факт відсутності останньої за місцем свого постійно проживання більш як протягом одного року підтверджується доказами, що не викликають сумнівів у своїй допустимості та достовірності, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані із дотриманням вимог закону, не суперечать один одному та ніким не спростовуються, заявнику та іншим особам нічого не відомо про місце перебування ОСОБА_3 , яка зникла за особливих обставин, а вжиті заходи для встановлення місця перебування фізичної особи не дали результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 309 ЦПК України у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою.

Керуючись ст.ст 263-268, 293, 313-314,354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку с.Капітаново Новоайдарського району Луганської області, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , - безвісно відсутньою за особливих обставин з 01.06.2023 року.

Роз`яснити, що у разі появи фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, особою, яку було визнано безвісно відсутньою, або іншою заінтересованою особою може бути подано заяву до суду за місцеперебуванням особи або до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою, про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою в порядку, передбаченому ст. 309 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М.Рибкіна

Присяжні О.І. Дель

Ю.В. Чумаріна