Ухвала

від 03.10.2024 по справі 466/9143/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 466/9143/24 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/1228/24 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2024 року, якою у кримінальному провадженні № 12024141380001288 застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

встановила:

вищевказаною ухвалою слідчого судді обрано підозрюваному за ч. 1 ст. 121 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 05 листопада 2024 року включно, без визначення розміру застави.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначає, що встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, дають підстави для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 . Вважає, що наведене відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

На ухвалу суду захисник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді; ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_6 більш м`який запобіжний захід.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник зазначає, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів того, що інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Апелянт звертає увагу, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше не судимий, є військовослужбовцем, учасником бойових дій; має ряд захворювань та поранення, котрі потребують лікування.

Вважає, що слідчому судді слід було визначити підозрюваному розмір застави, який достатньою мірою гарантував би виконання ним покладених на нього обов`язків.

Заслухавши доповідьсудді,пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та йогозахисника ОСОБА_7 на підтримкуапеляційної скарги,думку прокурора ОСОБА_8 про залишеннясудового рішеннябез зміни,а апеляційноїскарги беззадоволення,обговоривши наведенів апеляційнійскарзі доводий перевірившиматеріали кримінальногота судовогопровадження,колегія суддіввважає,що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.

У провадженні слідчого відділення ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, перебувають матеріали кримінального провадження № 1202441380001288 від 07 вересня 2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

07 вересня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Судове рішення про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою постановлене з дотриманням вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.

Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою слідчий суддя врахував те, що у разі визнання винуватим ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років і це може стимулювати підозрюваного до втечі та підтверджує ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду; з метою створення перешкод досудовому розслідуванню може впливати на свідків та потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також, постановляючи рішення про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя врахував особу підозрюваного, який не має стійких соціальних зв`язків у м. Львові, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, батьків похилого віку на утриманні немає, при цьому в ході розгляду клопотання особисто зазначав про те, що має намір виїхати з м. Львова до військової частини для продовження служби за контрактом.

Крім цього, постановляючи ухвалу про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов правильного висновку (з яким погоджується колегія суддів) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121КК України,яка підтверджується достатньою кількістю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 - Європейський Суд з прав людини зазначив, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності зі статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в підсумку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.

Постановляючи ухвалу про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ризиків й про необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПКУкраїни, та те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, колегія суддів дійшла висновку, що за таких умов слідчий суддя, застосувавши щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України підставно не визначив розмір застави.

Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що підозрюваний за станом здоров`я не може утримуватися в умовах установи виконання покарань.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Виходячи знаведеного,колегія суддівдійшла висновкупро необґрунтованістьапеляційної скарги захисника.

Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Поновити захиснику ОСОБА_7 строк апеляційного оскарження.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова від 09 вересня 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: