Рішення

від 25.09.2024 по справі 154/3133/24

ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

154/3133/24

2/154/1011/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого - судді Лутая А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Венгловської К.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ

Позивач у серпні 2024 року звернулася до суду з позовом до Зимнівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно, який обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, а саме на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельні ділянки загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 0720586001:01:001:0469, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; земельні ділянки загальною площею 0,7500 га, що складається з чотирьох земельних ділянок: земельної ділянки площею 0,2643 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0470, земельної ділянки площею 0,0890 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0471, земельної ділянки площею 0,1514 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0472, земельної ділянки площею 0,2453 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0473- призначених для ведення особистого селянського господарства; земельні ділянки загальною площею 2,69 га, що складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 2,15 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0173, земельної ділянки площею 0,13 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0174- призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Хмелівка Хмелівківської сільської ради Володимирського району Волинської області.

Вказує, що на випадок своєї смерті ОСОБА_2 залишила заповіт посвідчений 28.03.2000 року секретарем Хмелівківської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області, в якому зробила заповітне розпорядження, що все майно належне їй на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, заповідає доньці ОСОБА_1 . Після смерті матері позивач вважається такою що прийняла спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця проживала та була зареєстрована з нею за однією адресою. Інших спадкоємців немає.

Звернувшись до нотаріуса для оформлення спадщини позивач отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з відсутністю у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Зважаючи на викладене позивач просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельні ділянки загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 0720586001:01:001:0469, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; земельні ділянки загальною площею 0,7500 га, що складається з чотирьох земельних ділянок: земельної ділянки площею 0,2643 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0470, земельної ділянки площею 0,0890 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0471, земельної ділянки площею 0,1514 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0472, земельної ділянки площею 0,2453 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0473- призначених для ведення особистого селянського господарства; земельні ділянки загальною площею 2,69 га, що складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 2,15 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0173, земельної ділянки площею 0,13 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0174- призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Хмелівка Хмелівківської сільської ради Володимирського району Волинської області.

Ухвалою суду від 27.08.2024 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Позивач у підготовче засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в підготовче засідання також не з`явився, подавши суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти задоволення позову за наявними у справі документами.

Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч. ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями206,207цьогоКодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Спадкові відносини регулюються Цивільним кодексомУкраїни (даліЦК України), Законом України "Про нотаріат", іншими законами та підзаконними нормативними актами, як нормами матеріального та процесуального права.

Так, згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до вимог ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1ст. 1218, ч.ч.1, 2 ст.1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ч.1 ст.1233 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 , 5 ст.1268ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст.1270ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно, який, відповідно до вимог ст. 69 Закону України «Про нотаріат», при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна.

Отже, діючим законодавством України чітко визначений порядок отримання спадкоємцем документа, який посвідчує його право на успадковане майно - свідоцтва про право на спадщину, видачу якого, відповідно до норм цивільного законодавства та Закону України «Про нотаріат», покладено на нотаріальний орган.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку (п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року).

Верховний Суд України у постанові Пленуму № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» в п. 23 роз`яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 та копією свідоцтва про укладення шлюбу позивача серії НОМЕР_3 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з: житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 ; земельних ділянок загальною площею 0,25 га, кадастровий номер 0720586001:01:001:0469, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель; земельних ділянок загальною площею 0,7500 га, що складається з чотирьох земельних ділянок: земельної ділянки площею 0,2643 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0470, земельної ділянки площею 0,0890 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0471, земельної ділянки площею 0,1514 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0472, земельної ділянки площею 0,2453 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0473- призначених для ведення особистого селянського господарства; земельних ділянок загальною площею 2,69 га, що складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 2,15 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0173, земельної ділянки площею 0,13 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0174- призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Хмелівка Хмелівківської сільської ради Володимирського району Волинської області.

Наявність у спадкодавця права власності на вказане нерухоме майно підтверджується копією витягу з погосподарської книги №16 від 03.12.2021, копіями державних актів на право власності на земельні ділянки серії ВЛ №068605, ЯД №314190, ЯД №314191.

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, який складений та посвідчений 28.03.2000 року секретарем Хмелівківської сільської ради, зареєстрований в реєстрі за № 51, в якому ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження про те, що все належне їй на день смерті майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, заповідає ОСОБА_1 .

Позивач відповідно до положень ст.ст.1223,1268 ЦК України, є спадкоємцем за заповітом та вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки на день смерті проживала та була зареєстрована разом з матір`ю за однією адресою, що підтверджується копією паспорта позивача та довідкою Зимнівської сільської ради від 02.12.2021.

Наявність інших спадкоємців за заповітом чи за законом, які прийняли спадщину, судом не встановлено. Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , не заводилася.

01 серпня 2024 року позивач звернулася до нотаріуса щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 .

Проте, згідно листа державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Хоми Ю.М. від 01.08.2024 №866/01-16 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що вона не надала оригінали правовстановлюючих документів на зазначене вище спадкове майно, та запропоновано звернутися до суду.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Відповідно дост.4ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі викладеного, суд вважає, що право позивача на успадкування прав померлої ОСОБА_2 , щодо яких вона зробила своє розпорядження у заповіті, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, вона не може оформити спадкові права в нотаріальному порядку, тож вимоги про визнання за позивачем у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 права власності на спадкове майно є цілком обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.4,13,81,142,206,265 ЦПК України, ст. ст.328,392,1216-1218,1297 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Зимнівської сільської ради про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельні ділянки загальною площею 0.25 га, кадастровий номер 0720586001:01:001:0469, призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що розташовані на території с. Хмелівка Хмелівківської сільської ради Володимирського району Волинської області.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельні ділянки загальною площею 0.7500 га, що складається з чотирьох земельних ділянок: земельної ділянки площею 0.2643 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0470, земельної ділянки площею 0.0890 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0471, земельної ділянки площею 0.1514 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0472, земельної ділянки площею 0.2453 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0473- призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Хмелівка Хмелівківської сільської ради Володимирського району Волинської області.

Визнати за ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на земельні ділянки загальною площею 2.69 га, що складається з двох земельних ділянок: земельної ділянки площею 2.15 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0173, земельної ділянки площею 0.13 га кадастровий номер 0720586001:01:001:0174- призначених для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території с. Хмелівка Хмелівківської сільської ради Володимирського району Волинської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 04.10.2024.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_4 , проживає за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач:

Зимнівська сільська рада Володимирського району Волинської області, юридична адреса: вул. Миру, 2, с. Зимно, Володимирський район, Волинська область

Головуючий А.М. Лутай