Рішення

від 24.09.2024 по справі 535/500/24

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/500/24

Провадження № 2/535/390/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2024 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді: Гуляєвої Г.М.

секретаря судових засідань Васильченко В.О.

за участі позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

та представника Орган опіки та піклування Котелевської селищної ради Лоханчук М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Котельва цивільну справу за позовом ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Котелевської селищної ради (місце знаходження: 38600, Полтавська область, Полтавський район, смт Котельва, вул.Полтавський шлях, буд.224 ЄДРПОУ:44090491) про позбавлення батьківських прав;-

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Котелевського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 20 жовтня 2012 року був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, про що було зроблено відповідний запис №75.

Від спільного подружнього життя народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.02.2013 року.

Подружнє життя з відповідачем не склалося та 09 липня 2015 року, шлюб було розірваний на підставі рішення суду, справа №535/512/15-ц.

9 липня 2015 року рішенням Котелевського районного суду Полтавської області було стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини-сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини, починаючи з дня подачі позову до суду.

08 листопада 2019 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 , зареєстрований у Подільському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Стосунки її теперішнього чоловіка ОСОБА_7 та сина - ОСОБА_5 , засновані на довірі, любові та щирості.

Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами його розвитку, станом здоров?я, не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини.

Зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.

Відповідач, покладених законом на батьків обов?язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному утриманні позивача, тому вона була змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 27.06.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання.

25.07.2024 року ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 25.07.2024 року закрито підготовче суове засідання та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки він не бере участі у вихованні свого сина та не цікавиться його життям.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно його сини, пообіцяв більше приділяти йому уваги та брати участь у його вихованні.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: Органу опіки та піклування Котелевської селищної ради Лоханчук М.П. у судовому засіданні вважала, що з метою захисту законних прав та інтересів малолітнього ОСОБА_5 недоцільно позбавляти ОСОБА_2 батьківських прав.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.164 СК України батько, мати можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Стаття 150 цього Кодексу перелічує обов`язки батьків щодо виховання дитини.

Судом встановлено, що 20 жовтня 2012 року був зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Котелевського районного управління юстиції Полтавської області, про що було зроблено відповідний запис №75.

Від спільного подружнього життя народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 14.02.2013 року (а.с.10).

Подружнє життя з відповідачем не склалося та 09 липня 2015 року, шлюб було розірваний на підставі рішення суду, справа №535/512/15-ц (а.с.12).

9 липня 2015 року рішенням Котелевського районного суду Полтавської області було стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання дитини-сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до повноліття дитини, починаючи з дня подачі позову до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавськоїс області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 04.04.2024 року боржник ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 101310,98 грн. (а.с.14-15).

Відповідно до Розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Зіньківського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавськоїс області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, станом на 02.07.2024 року боржник ОСОБА_2 має заборгованість в сумі 47570,04 грн.

08 листопада 2019 року позивачка зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_4 , зареєстрований у Подільському районному у місті Полтаві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області (а.с.13).

Відповідно до довідки про доходи виданої ТОВ "АГРОФАРМА"МАЯК" від 14.08.2024 року позивач ОСОБА_1 працює менеджером секції кадрового обліку ТОВ "АГРОФІРМИ "МАЯК" та має постійний дохід (а.с.18).

Згідно довідки характеристики Котелевського опорного ліцею №1 ім.С.А. Ковпака Котелевської селищної ради від 05.06.2024 року неповнолітній ОСОБА_5 навчається у Котелевському ліцеї №1 ім.С.А. Ковпака з першого класу, за роки навчання зарекомендував себе як стараний учень. Має добрий загальний розвиток. До виконання громадських доручень ставиться відповідально і добросовісно. Мати завжди підтримує тісний контакт зі школою, батько не відвідував сина у школі, не цікавиться його успішністю, на батьківських зборах не був (а.с.18).

Крім того, у судовому засіданні заслухані в якості свідків:

- ОСОБА_8 , яка повідомила, що проживала з ОСОБА_1 в одному будинку. Після її розлучення з чоловіком, не часто бачила його, приблизно три рази приїздив, та і сама ОСОБА_1 їй говорила що інколи приїзжав;

- ОСОБА_9 , повідомила, що вона є співмешканкою відповідача ОСОБА_2 з 2017 року, він болісно зреагував на позов про позбавлення батьківських прав, сина любить, цікавиться його життям, хоче налагодити з ним стосунки, аліменти на його утримання сплачує.

Орган опіки та піклування Котелевської селищної ради у своєму висновку від 12.07.2024 р. вважає не доцільним позбавлення батьківських прав відповідача відносно його сина ОСОБА_5 , оскільки в ході бесід з відповідачем було встановлено, що він періодично спілкується у телефонному режимі з дитиною, цікавиться його станом здоров`я, дозвілля, також повідомив, що не має змоги зустрічатися у зв`язку з проживанням у іншому населеному пункті, та останній раз бачився з сином у літку минулого року, та категорично заперечував проти позбавлення його батьківських прав (а.с.42-44).

У відповідності до ст.150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п.2. ч.1 ст.164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своєї дитини в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Стороною позивачки не доведено, що поведінка відповідача відносно його сина є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Позивач не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька по відношенню до неї батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дитини.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позові відмовити, однак, враховуючи протиправну поведінку відповідача щодо ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню сина ОСОБА_5 , його слід попередити, що у разі продовження протиправної поведінки він буде позбавлений батьківських прав.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-13,76-89,258-273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Котелевської селищної ради про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та виконання батьківських обов`язків.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 03.10.2024 року.

Суддя: Г.М. Гуляєва