Рішення

від 27.09.2024 по справі 570/4107/24

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 570/4107/24

Номер провадження 2/570/1309/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2024 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського районного округу Дацюк Світлана Георгіївна про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом. Однак, позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину на частину земельної ділянки, оскільки земельна ділянка перебувала в спільній сумісній власності позивачки та ОСОБА_2 і за повідомленням нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину необхідно визначити частки в праві спільної власності спадкодавців. У зв`язку з цим, позивачка звернулася до суду та просить визначити, що частка ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, площею 0,1428 га з кадастровим номером 5624684900:18:027:0417 становить 1/2 частину; та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки площею 0,1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417, розташованої на території с. Зоря Рівненського району Рівненської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судове засідання позивачка не з`явилася.

Представник позивачки в судове засідання не з`явилася. Згідно поданої заяви позов підтримує, просить його задоволити. Розгляд справи просить провести без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. Згідно поданої заяви просить справу розглядати без його участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Третя особа в судове засідання не з`явилася. Згідно поданої заяви просить справу розглядати без її участі.

Дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 10 листопада 2023 року, серія НОМЕР_1 (а.с. 12).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема на частку земельної ділянки площею 0,1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на території села Зоря Рівненського району Рівненської області, яка належала за життя ОСОБА_2 .

Вказана земельна ділянка належала позивачці - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №769869 від 08.07.2010 р., виданого Управлінням Держкомзему у Рівненському районі (а.с. 15).

На підставі додатку до державного акта серії ЯЛ №769869 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були співвласниками земельної ділянки без визначення часток (а.с. 16).

При цьому позивачка є єдиним спадкоємцем за заповітом ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту від 20 лютого 2013 року, зареєстрованого в реєстрі за №452, посвідченого Павлюк Т.С., приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу (а.с. 14).

15 листопада 2023 року позивачка звернулася із заявою про прийняття спадщини до Дацюк Світлани Георгіївни , приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу (№ спадкової справи 240/2023, яка відкрита та заведена 15 листопада 2023 року), однак постановою №763/02-31 від 10 травня 2024 року нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що відсутня виділена в натурі частка спадкодавиці у земельній ділянці, що є у спільній сумісній власності, адже в добровільному порядку здійснити виділ неможливо, оскільки ОСОБА_2 померла, тому вбачається неможливим видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки площею 0,1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417, що розташована на території села Зоря, Рівненського району Рівненської області, належної померлій ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

Норми закону, які підлягають до урахування та застосування при постановленні рішення.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність права власності не встановлена судом.

За ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна сумісна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 86 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно постанови № 763/02-31 від 10 травня 2024 року приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Дацюк С.Г., позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що відсутня виділена в натурі частка спадкодавиці у земельній ділянці, що є у спільній сумісній власності, адже в добровільному порядку здійснити виділ неможливо, оскільки ОСОБА_2 померла, тому вбачається неможливим видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку земельної ділянки площею 0,1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417, що розташована на території села Зоря, Рівненського району Рівненської області, належної померлій ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності.

Чинне законодавство не надає нотаріусу права здійснювати виділ частки.

Таким чином, у разі смерті одного з учасників права спільної сумісної власності, передусім необхідно визначити частку померлого у спільному майні, яка і буде об`єктом спадкування.

Проте не всі співвласники мають право у безспірному нотаріальному порядку оформити свідоцтво про право на частку. Таким правом з усіх можливих учасників спільної сумісної власності згідно Закону України «Про нотаріат», Наказом Мінюсту «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, наділений лише другий з подружжя. Для цього нотаріус за місцем відкриття спадщини за заявою другого з подружжя, який пережив, видає свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя за правилами ст. 71 Закону України «Про нотаріат». Разом з тим, видачу нотаріусом свідоцтва про частку в спільному майні за заявою інших учасників спільної сумісної власності законодавство не передбачає, відтак слід припустити, що для успадкування частки у спільній сумісній власності після смерті іншого учасника спільної сумісної власності, крім подружжя, справа про визначення належної йому частки вирішуватиметься в суді.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.355, ч. 1 ст.356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ст. 357 ЦК України, частки в праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Відповідно до ст.370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на земельну ділянку.

Згідно ч. 4 та ч. 5 ст. 89 Земельного кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначено, що зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні. Резолютивну частину судового рішення в цій категорії справ має бути викладено наступним чином: «Визначити, що частка померлого (П.І.Б.) в праві спільної сумісної власності на квартиру (будинок, садибу) становила 1/2 ».

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Висновки суду.

Отже, при розгляді справи позивачкою були викладені та доведені обставини справи.

Звернення позивачки до суду було обумовлено тим, що вона бажає оформити спадкові права після смерті ОСОБА_2 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на нерухоме майно, зокрема на частку земельної ділянки площею 0,1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417, цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на території села Зоря Рівненського району Рівненської області, яка належала за життя ОСОБА_2 . Вказана земельна ділянка належала позивачці та ОСОБА_2 на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №769869 від 08.07.2010 р., виданого Управлінням Держкомзему у Рівненському районі. На підставі додатку до державного акта серії ЯЛ №769869 позивачка та ОСОБА_2 були співвласниками земельної ділянки без визначення часток.

З наданих суду письмових доказів вбачається, що і спадкодавиці ОСОБА_2 і спадкоємиці ОСОБА_1 належать по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Позивачка не заявила про те, щоб понесені нею судові витрати були стягнуті з відповідача на її користь. Адже кожна із сторін має право розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. І в даному випадку позивачка не бажає відшкодовувати понесені нею судові витрати. А суд не може прийняти рішення, вийшовши за межі волі позивача. Таким чином понесені позивачкою судові витрати залишаються покладеними на неї.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Рівненського районного округу Дацюк Світлана Георгіївна про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування за заповітом - задоволити повністю.

Визначити, що частка померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417, розташованої на території с. Зоря Рівненського району Рівненської області, становила 1/2 (одну другу) її частину.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 25.10.1999 р.; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) право власності на 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки площею 0, 1428 га, кадастровий номер: 5624684900:18:027:0417, розташованої на території с. Зоря Рівненського району Рівненської області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканка: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Зорянська сільська рада Рівненського району Рівненської області (ЄДРПОУ 04387220, адреса: пл. Володимира Плютинського, 1, с. Зоря, Рівненського району Рівненської області).

Суддя Красовський О.О.