Рішення

від 01.10.2024 по справі 345/4623/24

КАЛУСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №345/4623/24

Провадження № 2-о/345/202/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.10.2024 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Войнилівської селищної ради, Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи:

заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду зі заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свої вимоги мотивує тим, що у липні 2009 року вона познайомилася з ОСОБА_2 з яким почали зустрічатись і з 2010 року почали спільно проживати у неї по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 в них народилась дочка ОСОБА_3 . Так як вони проживали разом з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, то дані про батька дитини у книзі реєстрації народжень було записано відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Тому в графі "батько" було вказане її прізвище " ОСОБА_4 ", а ім?я та по батькові вказано її чоловіка, з яким вона проживала та який був батьком її дитини. Після ОСОБА_5 дочки вони всі троє продовжували проживати разом як сім?я по вищевказаній адресі. З часом стан здоров?я ОСОБА_6 погіршився, він переніс інсульт та перебував на 3-й групі інвалідності, не працював. Згодом дитину дали в садочок, а її чоловік пішов на роботу. Працював переважно в охороні, так як по стану здоров?я не міг виконувати важку фізичну роботу. ОСОБА_6 неодноразово пропонував, щоб вони узаконили їхні стосунки, зареєстрували шлюб, і щоб дитина мала його прізвище. Однак вони цього так і не зробили. Під час пандемії (коронавірусу) її чоловік почав хворіти, були проблеми зі серцем, почали боліти ноги. Часто лежав у лікарні. Останній раз чоловік лежав в лікарні у квітні 2024 року. 01 червня 2024 року його не стало, помер від тривалої хвороби. Провівши похорони, вона з дочкою ОСОБА_7 продовжують проживати по вищевказаній адресі. Вищевказані обставини можуть підтвердити сусіди та знайомі, яким відомо про батька неповнолітньої ОСОБА_7 .

Оскільки одній важко стало виховувати та утримувати неповнолітню дочку, тому з метою належного забезпечення вирішила звернутись до ПФУ по місцю проживання для отримання дочкою пенсії по втраті годувальника, так як її чоловік мав пенсію і утримував свою неповнолітню дочку ОСОБА_7 в повному обсязі. Проте, подавши відповідні документи до відділу ПФУ, було встановлено, що у свідоцтві про народження дочки батьком був зазначений чоловік з її слів ОСОБА_8 згідно зі ст. 135 СК України, так як вони не перебували у шлюбі, тому було відмовлено у прийомі документів, хоча її батьком був ОСОБА_2 . Тому вона хоче встановити факт, що ОСОБА_2 був батьком дочки ОСОБА_3 , що в подальшому породжує юридичні наслідки для дитини, оскільки донька позбавлена можливості реалізувати свої права як донька ОСОБА_2 щодо прав, які випливають із батьківства останнього.

В судовому засіданні заявниця та її представник адвокат Кобзан Р.М. заяву підтримали, посилаючись на викладені вище обставини, просили її задоволити. Заявиця додатково зазначила, що ні вона, ні її чоловік ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованих шлюбах з іншими особами, постійно спільно проживали, вели спільний побут, спільно виховували дочку ОСОБА_7 , спільно святкували всі свята та дні народження. Чоловік був дуже турботливим батьком, залишався з дитиною від народження. Оскільки чоловік хворів, то вона швидше після народження дитини почала працювати, а він займався доглядом дочки. Згодом і він пішов на роботу. Дитина дуже прив`язана до батька, вважала їх однією сім`єю. Важко переживала його хворобу та смерть. На даний час самостійно утримувати дитину їй важко, а тому вона звернулася до суду з цією заявою.

В подальшому після оголошення перерви, представник заявниці адвокат Кобзан Р.М. подав до суд заяву, в якій вимоги наведені в заяві повністю підтримує та просить їх задоволити. Розгляд справи просить закінчувати без їхньої участі.

Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Войнилівської селищної ради Гинда Т.З. в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення заяви, зазначила, що оскільки проживає в одному населеному пункті зі заявницею, то сама неодноразово бачила її сім`ю протягом багатьох років. Пам`ятає, як неодноразово зустрічала ОСОБА_2 з коляскою, коли він прогулювався з дитиною. Пізніше також бачила його, як з дитиною, так і з дружиною ОСОБА_1 . Чи перебували вони в зареєстрованому шлюбі, вона не цікавилася, але вона знає, що вони спільно проживали та виховували дитину, сприймалися як сім`я. Жодних скарг та порушень прав дитини службою не фіксувалося. В подальшому вона подала до суду клопотання, в якому розгляд справи просила завершувати без її участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вІвано-Франківськоїобластіподала до суду письмові пояснення, в яких вважає за необхідне встановлення факту, що має юридичне значення. Розгляд справи просить провести без участі представника Головного управління.

Представник Калуськоговідділу державноїреєстрації актівцивільного стануу Калуськомурайоні Івано-Франківськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїподала заяву,в якійзазначила,щов архіві Калуського відділу ДРАЦС зберігається актовий запис про народження ОСОБА_3 . Реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, згідно з якою відомостей про батька вказуються за вказівкою матері. Розгляд справи просить провести без її участі, заперечень немає.

Заяви та клопотання заявника та заінтересованої особи, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами окремого провадження з викликом учасників справи.

30.08.2024 та 04.09.2024 представник Головного управлінняПенсійного фондуУкраїни вІвано-Франківськоїобластіподала до суду письмові пояснення, в яких вважає за необхідне встановлення факту, що має юридичне значення. Розгляд справи просить провести без участі представника Головного управління (а.с. 22-25, 26-31).

04.09.2024представник Калуськоговідділу державноїреєстрації актівцивільного стануу Калуськомурайоні Івано-Франківськоїобласті Західногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїподала заяву,в якійзазначила,щов архіві Калуського відділу ДРАЦС зберігається актовий запис про народження ОСОБА_3 . Реєстрація народження проведена, відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, згідно якої відомостей про батька вказуються за вказівкою матері. Розгляд справи просить провести без її участі, заперечень немає (а.с. 41).

19.09.2024 представник Служби у справах дітей Войнилівської селищної ради подала до суду клопотання, в якому розгляд справи просить провести без їхньої участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

01.10.2024 представник заявниці адвокат Кобзан Р. подав до суд заяву, в якій вимоги наведені в заяві повністю підтримує та просить їх задоволити. Розгляд справи просить провести без їхньої участі.

Фактичні обставини, встановлені судом:

свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснила, що являється сусідкою заявниці. Вона була свідком того, як заявниця та ОСОБА_2 зустрічалися, жили разом, а також, як ОСОБА_1 була вагітною. Після народження дитини ОСОБА_10 постійно гуляв разом з дитиною, доглядав за нею, згодом водив в садочок. Коли дівчинка підросла він ходив в школу, був на святах. Він сильно любив дочку. Вона часто бачила разом заявницю, доньку ОСОБА_7 та ОСОБА_2 . Також вона була в гостях заявниці та ОСОБА_2 , чула, як останній називав ОСОБА_7 донькою, а вона його татом. Вони вели себе як сім`я, і так сприймалися іншими. Постійно спільно проживали та спільно виховували дитину від її ОСОБА_5 і до смерті ОСОБА_6 . Вона була на похоронах ОСОБА_11 та бачила, як дитина сильно переживала його втрату.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов від 14.06.2024 № 594, складеного представниками Войнилівської селищної ради в присутності свідків, було встановлено зі слів сусідів, що ОСОБА_2 на час народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав з ОСОБА_1 спільно без реєстрації по АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство в період їхнього спільного проживання до моменту смерті ОСОБА_2 (а.с. 9).

ОСОБА_2 з 01.07.2020 була встановлена третя група інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК № 227391 (а.с. 11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.06.2024 (а.с. 10).

Відповідно до накладної № 77 від 03.06.2024 ОСОБА_1 здійснила оплату поминального обіду за ОСОБА_12 (а.с. 12).

На фотознімках, які долучені до заяви та досліджені в судовому засіданні, зафіксовано ОСОБА_2 разом зі заявницею та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у різні період їхнього життя (а.с. 13-16).

Оцінка суду:

суд, вислухавши думку заявниці, її представника, представника заінтересованої особи, пояснення свідка, дослідивши та оцінивши здобуті й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, вважає, що заява підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Частиною 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Вжите у зазначеній статті конвенції поняття «сімейне життя» має автономне значення і, виходячи із прецедентної практики ЄСПЛ, включає фактичні сімейні відносини, зокрема і ті, що виникли, або можуть виникнути між дітьми і їх біологічним батьком, а також ті, що виникають між партнерами, що підтримують фактичні шлюбні відносини. У разі встановлення існування сімейного зв`язку з дитиною, держава має діяти в порядку, розрахованому на надання можливості розвитку цього зв`язку і юридичні гарантії мають бути встановлені з моменту народження або якнайшвидше після інтеграції дитини до її сім`ї (Keegan v. Ireland, 44; Kroon and Others v. the Netherlands, § 30, 32).

Відповідно до змісту ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

П. 3 ч. 2 ст. 125 СК України передбачено, що, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Згідно зі ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу (матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, як досягла повноліття).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Згідно п.9 постанови питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Як зазначено в правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи; тлумачення норм ст. 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України); доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, пояснення свідка, долучені письмові докази, зокрема, фотографії, на яких зафіксовано, як заявниця, ОСОБА_2 та їхня донька проводили час разом у різні періоди їхнього життя та за різних обставин, при цьому, їхня дитина на них зафіксована, як і в дошкільному віці, так вже і в більш дорослому віці, вважає, доведеним факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Факт батьківства померлого ОСОБА_2 відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , необхідний заявниці для оформлення пенсії неповнолітній дитині, у зв`язку із втратою годувальника.

Тому, з огляду на викладене, зважаючи на те, що заявниця немає іншої можливості, крім в судовому порядку, встановити факт батьківства, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки вона законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами.

На підставі викладеного, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 121, 125, 128, 130 СК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 247, 293, 315, 317, 319, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Служба у справах дітей Войнилівської селищної ради, Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Головне управління Пенсійного фондуУкраїни в Івано-Франківської області, про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , являється батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителька АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Служба у справах дітей Войнилівської селищної ради, вул. Шевченка, 114 смт. Войнилів Калуського району Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 44314856.

Заінтересована особа: Калуський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, вул. Б. Хмельницького, 20 м. Калуш Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 43182116.

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фондуУкраїни в Івано-Франківської області, вул. С.Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 20551088.

Повний текст судового рішення виготовлений 04.10.2024.

Суддя: