Справа № 638/17128/21
Провадження № 2/638/726/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2024 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого суддіШтих Т. В.,
за участю секретаря судового засіданняВасиленко А. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Адвокат Бабій Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд зобов`язати відповідача здійснити нарахування страхових виплат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за періоди з 01.09.2018 по день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 та виплатити нараховані кошти ОСОБА_1 як його спадкоємиці за законом.
Позов обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 отримував страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Останній з огляду на проведенням антитерористичної ситуації в м. Ровеньки, Луганської обл., вимушений був перевестися для одержання грошових кошті до м.Харкова, де перебував на обліку в Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 16.09.2020 р. Після смерті батька я, як його спадкоємець, звернулася до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Н.Ю. з заявою про прийняття спадщини, яку нею було прийнято та заведено спадкову справу № 94-2020 (номер у спадковому реєстрі: 66446033), що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 21.09.2020 р. № 61751825. Приватним нотаріусом з метою отримання відомостей щодо складу спадщини було надіслано запит до Відповідача. Останній, листом від 26.07.2021 р. № 02-14-2609, надав інформацію, що страхові виплати: - за період з липня 2014 р. по липень 2015 р. та з березня 2017 р. по липень 2017 р. нараховані та виплачені відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харкові; з серпня 2015 р. по лютий 2017 р. - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чугуївському районі. - з серпня 2017 р. по серпень 2018 р. Харківським міським відділенням. Таким чином на час смерті спадкодавця заборгованість по щомісячним страховим виплатам відсутня. Позивачка зазначає, що з огляду на те, що ОСОБА_2 мав право на отримання за життя грошових коштів в силу ЗУ «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», останні можуть йому нараховані й згодом успадковані нею.
14.12.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив, в якому вона проти задоволення позову заперечувана, вказала, що страхові виплати не входять до складу спадщини, отже не можуть бути виплачені позивачці, з 01.09.2018 виплати були скасовані на підставі рішення комісії 27.08.2018 № 33, крім того, довідку ВПО № 0000418905 було скасовано на підставі рішення комісії від 16.10.2018 № 480. Також представник відповідача вказала, що позивачка не має права вимагати проведення нарахування виплат після смерті ОСОБА_2
23.12.2021 представник позивача надіслала відповідь на відзив, в якому вказала що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою суду від 28.06.2023 року у праві було замінено відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у зв`язку з реорганізацією фонду шляхом його приєднання до Пенсійного фонду України.
Позивач до судового засідання не з`явилася, надала заяву в якій зазначила про розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягала.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_2 перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Харкові та отримував щомісячні страхові виплати.
Згідно з копії листа Управління Виконавчої дирекції Фонду соціальногострахування України від 26.07.2021 р. № 02-14-2609, вбачається, що страхові виплати: - за період з липня 2014 р. по липень 2015 р. та з березня 2017 р. по липень 2017 р. нараховані та виплачені відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Харкові; з серпня 2015 р. по лютий 2017 р. - відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Чугуївському районі. - з серпня 2017 р. по серпень 2018 р. Харківським міським відділенням.
Згідно з Рішенням Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Основ`янського району Зарківської міської ради № 480 від 16.10.2018 довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 № 0000418905 скасована.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 року та копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_2 доводився батьком ОСОБА_1 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Ровеньки Луганської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Після смерті ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа № 66446033.
Судом встановлено, що позивачка є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 та у передбачений строк звернулася із заявою про прийняття спадщини. Інших спадкоємців судом не встановлено.
Відповідно достатті 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України), крім прав і обов`язків що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбаченістаттею 608 ЦК України(стаття 1219 ЦК України).
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (стаття 1227 ЦК України).
Тлумаченнястатті 1227 ЦК Українидає підстави зробити висновок, що:
- цією нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та неотриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченоїЦК Українипроцедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно достатті 1227 ЦК Українине поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;
- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема, право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положеньстатті 1217 ЦК Україниза яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції Українита основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(далі - Закон № 1105-XIV), який з 01 січня 2015 року діє у редакціїЗакону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIIтамає назву «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини першоїстатті 21 Закону № 1105-ХІV(у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов`язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.
Згідно зі статтею 28 Закону № 1105-XIVгрошові суми, які згідно зі статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) зазначено, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
Тому, припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положеньстатті 1227 ЦК Україниці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Подібні висновки викладені у постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20).
Згідно з частиною першоїстатті 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Отже, право на такі страхові виплати у спадкодавця зберігається і відповідно до статті 1227 ЦК України, ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 має право на отримання страхових виплат у порядкуспадкування за законом.
Враховуючи зазначені вище положення законів, суд вважає, що, оскільки, потерпілому ОСОБА_2 страхові виплати були призначені все життєво, тому, останній мав право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду про продовження виплат. ОСОБА_2 за життя право на отримання страхових виплат не втратив, тому, позивач як спадкоємець, відповідно до положень статті 1227 ЦК України, має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом.
Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому спірну суми за період з 01.09.2018 по 06.07.2020, посилаючись на відсутність відомостей про розмір сум страхових виплат.
Таким чином, судом встановлено, що позивач, як спадкоємець відповідно до положень статті 1227ЦК України має право на отримання страхових виплат в порядку спадкування за законом, тому, вимоги позивача про зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй недоотримані ОСОБА_2 щомісячні страхові виплати за період з 01.09.2018 по 06.07.2020 - підлягають задоволенню.
Не надання відповідачем відомостей про розмір страхових сум не має бути перешкодою для належного захисту порушеного права позивача (такий підхід було застосовано ВС у постанові № 638/19167/19 від 30.11.2022). Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір, у разі задоволення позову, покладається на відповідача.
Керуючись ст.259,264,265 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов`язання вчинити певні діїзадовольнити.
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 місто Харків, майдан Свободи 5, Держпром 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) недоотримані за життя її батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , суми страхових виплат за період з 01.09.2018 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 місто Харків, майдан Свободи 5, Держпром 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 726,40 грн (Сімсот двадцять шість гривень сорок копійок).
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 04 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя: Т. В. Штих
Суд | Дзержинський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122080900 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії |
Цивільне
Дзержинський районний суд м.Харкова
Штих Т. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні