Рішення
від 02.10.2024 по справі 626/3042/24
КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/3042/24

Провадження № 2/626/635/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

02.10.2024 року м. Берестин (Красноград)

Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дудченка В.О.

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши впідготовчому судовомузасіданні вмісті Берестині(Краснограді),в загальномупозовному провадженні,у відсутностісторін,цивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Наталинської сільської ради про визнання права власності за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Наталинської сільської ради про визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв.м., жилою площею 38,4 кв.м. та визнання за ОСОБА_2 права власності за набувальною давністю на частину нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 62,9 кв.м., жилою площею 38,4 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначила, що рішенням Виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів від 20.04.1982 року надано ОСОБА_3 та його родині житлову площу, а саме трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

У квітні 1982 року дружина ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , позивач у справі, вселилась в квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Від шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають повнолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з дати вселення батьків до зазначеної квартири весь час постійно та безперервно там проживає.

15 квітня 1986 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірваний.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 змінив місце проживання, а позивач з сином продовжили проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

У вказану квартиру позивач вселилась як член сім`ї ОСОБА_3 , одночасно із цим ОСОБА_3 не був власником цієї квартири, будь-яких документів, які підтверджують право власності на вказану квартиру або вказують на власника у позивача відсутні, тобто квартира не має власника і її власник невідомий.

Довідкою від 25.12.1985 року встановлено, що син позивача, ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

27.04.1999 року сина позивача, ОСОБА_2 , зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2024/005951540 від 22.05.2024 року.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/005308242 від 16.05.2024 року, 18.09.1982 року ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, довідкою № 297 від 17.05.2024 року та довідкою № 190 від 29.05.2024 року підтверджується, що позивач разом із сином зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За час проживання у вказаній квартирі позивачі поступово облаштували та утримували житло, про що свідчать Рішення Виконавчого комітету Наталинської сільської ради від 30.05.2002 року, Акт № 3268 повторної перевірки димових і вентиляційних каналів у особистих домоволодіннях від 16.06.2006 року, висновок № 988 від 19.06.2006 року, рахунок квитанція за встановлення ПГЛ за вересень 2006 року, договір № 76200 про надання послуги доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL від 18.10.2012 року, Акт № 1320339572 повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об`єктів, житлових та громадських будинків від 16.08.2019 року, Акт про демонтаж побутового лічильника газу від 22.09.2020 року, договір з індивідуальним споживачем, Акт повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів приватних житлових будинків від 07.03.2023 року, довідка № 453 від 23.05.2024 року.

17.06.2024 року позивачем отримано відповідь № 02-28/1947 Наталинської сільської ради, якою повідомлено, що квартира АДРЕСА_2 не перебуває в комунальній власності громади та не перебуває на балансі сільської ради та комунальних підприємств.

Відповіддю № 17-02-02101 від 17.06.2024 року Регіональним відділенням фонду державного майна України в Харківській області вказано, що відомості про нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 від суб`єктів управління до Фонду з метою внесення до Реєстру не надавалися. Крім того, повідомлено, що в інформаційних системах регіонального відділення відсутня інформація щодо об`єктів державної власності за вказаною квартирою.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.08.2024 року вбачається, що відомості про право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

Позивачі вважають, що вони добросовісно заволоділи даним майном, продовжують відкрито та безперервно володіти ним більше 10 років, тому вважають, що в них виникло право на набуття права власності на це майно за набувальною давністю.

Від представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , до суду надійшла письмова заява від 02.10.2024 року, відповідно до якої він підтримав позовні вимоги, просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Від представника відповідача Наталинської сільської ради, 20.09.2024 року, надійшла письмова заява, відповідно до якої вона просить прийняти рішення без участі їх представника.

Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоводенню виходячи з наступного.

Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу у відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною першою статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цивільним кодексом України.

За змістом наведеної норми для набуттям права власності за набувальною давністю потрібна сукупність таких умов - володіння має бути добросовісним, тобто таким коли особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності, наявність у володільця певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності та володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто, об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю якщо воно має такий правовий режим, тобто, є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац 2 ч. 3 ст. 344 ЦК України 2003 року); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (ч. 2 ст. 344 ЦК України 2003 року). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто, бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років. Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду. Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Саме таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 14 травня 2019 року у справі №910/17274/17 (провадження №12-291гс18).

Судом встановлено, що право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 31.12.2012 року не зареєстровано.

Рішенням Виконавчого комітету Красноградської районної ради народних депутатів від 20.04.1982 року надано ОСОБА_3 та його родині житлову площу, а саме трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .