Ухвала

від 01.10.2024 по справі 175/8609/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/508/24 Справа № 175/8609/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Головуючого, судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

за участю:

представника третьої особи, щодо майна

якої вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ, на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12023041440000779 від 08.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року клопотання заступника начальника слідчого ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погоджене з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023041440000779 від 08.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.197-1 КК України, про накладення арешту на майно було задоволено.

Накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 1221455800:02:001:0989, шляхом заборони використання вказаної земельної ділянки та її відчуження.

Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989 є предметом злочину, може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому відповідає критерію ст. 98 КПК України, а відтак її арешт є виправданим.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ просить ухвалу слідчого судді Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання заступника начальника слідчого ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_8 , в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023041440000779 від 08.11.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.197-1 КК України, про накладення арешту на майно, - відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог вказує на неповноту судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначає, що в клопотанні про арешт майна та в ухвалі слідчого судді, не обґрунтовано, яким чином майно, що знаходиться в оренді ТОВ СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ, посадовим особам якого не повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні, може бути речовим доказом щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, з урахуванням того, що підприємство сплачує регулярно всі обов`язкові платежі, передбачені договором оренди земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача; апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; перевіривши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.

Як убачається із наданих апеляційному суду матеріалів, 08.11.2023 року до ЄРДР були внесені відомості про те, що група невстановлених осіб, за попередньою змовою, здійснила самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці комунальної власності Слобожанської об`єднаної територіальної громади Дніпропетровського району Дніпропетровської області з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаними діями завдано значної шкоди територіальній громаді.

16.08.2021 вказану земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989 передано в оренду (строкове платне користування, строком на 3 роки) ТОВ «СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ» (код ЄДРПОУ 42204907). Земельна ділянка передана для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору оренди землі 16.08.2021 становить 25958857,27 гривень.

10.11.2023 слідчим, в порядку ст. 237 КПК України, проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989, в результаті якого встановлено факт самовільного зведення будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. Так, частину вказаної земельної ділянки самовільно забудовано зі сторони АЗС «WOG», яка розташована поруч, за адресою: АДРЕСА_2 . На самовільно зайнятій частині побудовано резервуари для палива, до яких вимощено під`їзд бруківкою, а саму територію огороджено єдиним парканом з усім комплексом АЗС. Площа самовільно зайнятої частини земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989 становить 334 кв.м. Також частину вказаної земельної ділянки самовільно забудовано зі сторони приватних будинків комплексу «Золоті ключі», із земельних ділянок з кадастровими номерами 1221455800:02:001:0911 та 1221455800:02:001:0227, площа самовільно зайнятої частини земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989 становить 316 кв.м.

Враховуючи нормативну грошову оцінка земельної ділянки станом на 16.08.2021, то вартість самовільно зайнятої частини земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989 площею 334 кв.м становить 928005 гривень, а площею 316 кв.м становить 877992,79 гривень, в результаті чого завдано значної шкоди територіальній громаді селища Слобожанське в особі Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області.

Слідчий СВ ВП № 8 ГУНП в Дніпропетровській області звернувся до слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з клопотанням про накладення арешту на вказані в клопотанні земельні ділянки, із забороною відчуження та розпорядження.

Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року клопотання слідчого про арешт майна було задоволено та накладено арешт на вказану земельну ділянку.

Дослідивши обставини провадження, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя, прийняв передчасне рішення про необхідність накладення арешту земельну ділянку з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94,132 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.

Органом досудового розслідування у клопотанні про накладення арешту на майно зазначено, що арешт на майно необхідно накласти з метою збереження речових доказів, за наявності обставин, які підтверджують, що незастосування заборони розпорядження майном призведе до зникнення, втрати, перетворення чи передачі цього майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Однак, слідчим не доведено існування правових підстав для накладення арешту на майно, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не надано доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989, яка належить ТОВ СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ на праві оренди, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, у зв`язку із чим винесена постанова про визнання вказаної земельної ділянки речовим доказом є формальною.

Більше того, сутність розслідуваного кримінального правопорушення полягає у тому, що особи, які користуються суміжними земельними ділянками, при зведенні будівель та споруд порушили межі земельної ділянки під кадастровим № 1221455800:02:001:0989 та самовільно зайняли її відносно незначні частини розміром, відповідно, 334 кв.м. та 316 кв.м. із її загальної площі 9,3429 га. При цьому органом досудового розслідування ініційовано, а слідчим суддею здійснено накладення арешту не на відповідні будівлі та споруди, а на земельну ділянку в цілому, в тому числі не захоплену її частину, із забороною будь-яким особам, у тому числі легальному володільцю, користуватися та розпоряджатися нею.

Колегія суддів у цьому контексті вважає за необхідне додатково зазначити, що застосована слідчим суддею заборона користування земельною ділянкою, на яку було накладено арешт, фактично тягне неможливість використання її володільцем, правомірність та добросовісність якого не оспорюється. Застосування такого обмеження не має розумного обгрунтування і очевидної істотної причини, а також суперечить правовим позиціям Європейського суду з прав людини, викладеним зокрема у рішенні від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії».

Крім того, слідчим у клопотанні не зазначено, а слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі не встановлено, які саме обставини, що мають значення для кримінального провадження, можуть бути підтверджені за допомогою земельної ділянки, на яку накладено арешт, і як незастосування арешту у запропонованому у клопотанні обсязі може потягнути неможливість використання її як доказу.

Отже, як вважає колегія суддів, у даному кримінальному провадженні відсутні правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, на які посилається орган досудового розслідування та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, оскільки прокурором не надано доказів на підтвердження вказаних обставин, а за наявних матеріалів дане твердження є передчасним та таким, що ґрунтується на припущеннях.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що ані слідчий в клопотанні, ані слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення відповідно ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна та третіх осіб. Зокрема, у порушення вказаних вимог закону слідчим суддею при накладенні арешту на вказану земельну ділянки не було враховано інтересів ТОВ СОЛАР ГОЛДЕН КІЗ, яке є її орендарем.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про неповноту та однобічність судового розгляду, а також про наявність істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга підлягає задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а саме земельну ділянку з кадастровими номерами 1221455800:02:001:0989, за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, третіх осіб, гарантованими законом, і завданнями цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 310, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2023 року про накладення арешту на земельнуділянку зкадастровим номером1221455800:02:001:0989- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт земельної ділянки з кадастровим номером 1221455800:02:001:0989 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4