Повістка

від 01.10.2024 по справі 914/1820/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2024 р. Справа №914/1820/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖелік М.Б.

Орищин Г.В.

за участю секретаря судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

від позивача не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши заяву представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Борислав-Спецодяг» - адвоката Жука Ростислава Стефановича від 12.09.2024 (вх. ЗАГС 01-05/2561/24 від 13.09.2024) про ухвалення додаткового рішення

у справі № 914/1820/24

за заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра», м. Долина, Івано-Франківська область

до Приватного акціонерного товариства «Борислав-Спецодяг», м. Борислав, Львівська область,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2024 у справі №914/1820/24 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна Фабрика «Довіра» про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовлено.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 у справі № 914/1820/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра» від 02.08.24 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.07.2024 у справі №914/1820/24 залишено без змін.

13.09.2024 представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Борислав-Спецодяг» - адвокат Жук Ростислав Стефанович подав до Західного апеляційного господарського суду заяву (вх. ЗАГС 01-05/2561/24 від 13.09.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/1820/24 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра» витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду даної справи в Західному апеляційному господарському суді в сумі 30 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра» через систему «Електронний суд» подало клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги.

Вказане клопотання обгрунтоване тим, що витрати заявлені позивачем, не є співмірними із складністю справи, вартість частини послуг є завищеною, в тому числі, 7500, 00 грн за ознайомлення з заявою про забезпечення позову, апеляційною скаргою та оскаржуваною ухвалою, які є невеликими за обсягом.

Звертає увагу суду, що частина доводів, зокрема аркуші 4-6 відзиву на апеляційну скаргу повністю дублюють відзив на позовну заяву представника відповідача.

Зазначає, що заявником не долучено доказів оплати відповідачем 20 000, 00 грн за надані адвокатські послуги.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.09.2024 розгляд вищевказаної заяви призначено в судовому засіданні на 01.10.2024.

01.10.2024 на розгляд суду через систему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Швейна фабрика «Довіра» надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Приватне акціонерне товариство «Бориславспецодяг» участі уповноваженого представника в судове засідання 01.10.2024 не забезпечило, хоча про час та місце розгляду справи було повідомлене належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду заяви за відсутності представників сторін.

При прийнятті постанови колегія суддів керувалася таким.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, частиною третьою вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

При цьому, гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Як зазначалось вище, за результатами розгляду справи № 914/1820/24, суд апеляційної інстанції залишив без змін ухвалу Господарського суду Львівської області від 22.07.2024 у справі №914/1820/24, якою у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна Фабрика «Довіра» про забезпечення позову до пред`явлення позову відмовлено.

13.09.2024 представник відповідача Приватного акціонерного товариства «Борислав-Спецодяг» - адвокат Жук Ростислав Стефанович подав до Західного апеляційного господарського суду заяву (вх. ЗАГС 01-05/2561/24 від 13.09.2024) про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/1820/24 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра» витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду даної справи в Західному апеляційному господарському суді в сумі 30 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 15.09.2021 між відповідачем та адвокатом Жуком Р.С. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №15/09/21, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надавати правову (правничу) допомогу та здійснювати представництво й захист інтересів Клієнта в усіх державних органах і установах, у тому числі у судових інстанціях всіх рівнів і ланок, у правоохоронних органах (у тому числі, у територіальних підрозділах Національної поліції, у Державній фіскальній службі, перед органами слідства та прокуратури), у Державній виконавчій службі та її територіальних підрозділах, в органах нотаріату та юстиції, в Державній реєсраційній службі Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національному депозитарії України, тощо, в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності) з усіма правами, що надані Клієнту та його адвокату згідно законодавства України.

Обсяг правової допомоги враховується при визначенні обгрунтованого розміру гонорару. Загальна вартість гонорару в межах доручення, передбаченого даним договором та порядок розрахунку та оплати гонорару визначається у Додатковій угоді до даного договору, та містить у собі конфіденційну інформацію, яка не підлягає розголошенню стороннім особам. (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору за результатами надання правової допомоги складається акт наданої правової допомоги, що підписується представниками кожної зі сторін. Акт наданої правової допомоги є невідємною частиною даного Договору, та підставою для проведення розрахунків (оплат), та підтверджує факт надання правової допомоги за даним договором та складається Адвокатським об`єднанням без конкретизованого зазначення складу правової допомоги та їх опису, за кожен звітний місяць, вид чи етап правової допомоги, конкретне правове питання та/або його вид тощо, і подається на підпис Клієнту. Відмова клієнта від акту не допускається.

Сума, вказана в п.4.1 даного Договору є гонораром Адвоката за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди №5 від 21.08.2022 до договору про надання правової (правничої) допомоги сторонами погоджено, що вартість правової допомоги з представництва інтересів Клієнта в судовій справі №914/1820/24 у Західному апеляційному суді становить 30 000, 00 грн і включає в себе ознайомлення з матеріалами справи, вивчення судової практики у аналогічних справах, узгодження правової позиції з клієнтом, підготовка відзивів, клопотань, адвокатських запитів ( у випадку необхідності), інших процесуальних документів, представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях, оскарження рішень суду (у випадку необхідності) та вчинення усіх інших процесуальних дій, необхідних для захисту прав та інтересів Клієнта у даній справі.

Окрім того, в п.1.1. Додаткової угоди №5 від 21.08.2022 сторонами погоджено, що з серпня 2024 року Базова вартість однієї години надання послуг становить 2500,00 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок без ПДВ, і може бути змінена сторонами шляхом підписання Додаткової угоди.

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції до матеріалів справи долучено Акт від 11.09.2024 про надання правової допомоги згідно Договору №16/09/21 про надання правової допомоги від 16.09.2021.

Як вбачається зі змісту вказаного Акта, останнім сторони підтвердили обсяг та вартість правової допомоги у справі №914/1820/24. Сторонами погоджено наступний обсяг та вартість наданої правової допомоги:

·Ознайомлення з матеріалами судової справи №914/1820/24 (Заяви про забезпечення позову з додатками, Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.07.2024 року та Апеляційною скаргою на вказану Ухвалу) 3 години, 2500 грн./год. вартість - 75000,00 грн.

·Отримання від Відповідача документів (доказів), щодо суті спору, та їх вивчення. - 1 година, 2500 грн./год. вартість - 2500,00 грн.

·Вивчення судової практики у схожих справах. - 2 години, 2500 грн./год вартість - 5000,00 грн.

·Узгодження з Відповідачем правової позиції у справі - 1 година, 2500 грн./год, вартість - 2500,00 грн.

·Підготовка Відзиву на апеляційну скаргу - 4 години, 2500 грн./ год. Вартість 10000,00 грн.

·Представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 10.09.2024 р. в Західному апеляційному Господарському суді. - 1 судове засідання, 2500 грн./год. - вартість 2500,00 грн.

Загальна вартість наданої правової допомоги у справі №914/1820/24 становить 30 000,00 грн.

02.09.2024 року ПАТ «Борислав-Спецодяг» було оплачено в якості авансу адвокату Жуку Р.С. 10 000,00 грн. за надані послуги протягом серпня 2024 року.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.06.2021 справа № 159/5837/19, згідно з якою витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Водночас, колегія суддів зауважує, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна та інші проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 Європейський суд з прав людини вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, дослідивши заяву відповідача про ухвалення додаткового судового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції, надані заявником докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, колегія суддів зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений відповідачем, не є пропорційним до предмета спору.

Також колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19 тощо).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі №911/2737/17).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів враховує, що правова допомога надавалася у зв`язку із оскарженням ухвали про відмову в забезпеченні позову, тобто питання, яке досліджувалося, не потребувало значних затрат часу, опрацювання значної кількості нормативних актів та пошуку судової практики.

Відтак, здійснивши аналіз виконаних адвокатом робіт, колегія суддів зазначає, що розмежування таких послуг як ознайомлення з матеріалами судової справи №914/1820/24, отримання від відповідача документів, щодо суті спору та їх вивчення, вивчення судової практики у схожих справах, узгодження з відповідачем правової позиції у справі та підготовка відзиву на апеляційну скаргу є помилковим, оскільки такі є складовою частиною послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, що є одним із видів адвокатської діяльності відповідно до положень статті 19 Закону України "Про адвокатуру".

Отже, зазначення вказаних етапів підготовки відзиву на апеляційну скаргу як окремих видів послуг (із окремим зазначенням відпрацьованого часу) є безпідставним.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.11.2023 у справі №Б-50/232-09.

Беручи до уваги наведені вище правові норми, надавши оцінку поданим заявником (відповідачем) доказам на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності (співмірності) до предмета спору, справедливості та розумності таких витрат, колегія суддів констатує наявність правових підстав про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правову допомогу у розмірі 12500,00 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і ці витрати є співрозмірними з виконаною роботою, предметом позову та складністю справи.

Керуючись ст. ст. 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Швейна фабрика «Довіра» на користь Приватного акціонерного товариства «Борислав-Спецодяг» 12500,00 грн компенсації витрат на правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги у справі № 914/1820/24.

2.В частині заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 17500,00 грн Приватному акціонерному товариству «Борислав-Спецодяг»- відмовити.

3.Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду https://wag.court.gov.ua/sud4870/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Повний текст постанови виготовлений 04.10.2024.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.