ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4420/21 (904/225/24)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії
головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),
суддів Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 (суддя Первушин Ю.Ю.)
у справі № 904/4420/21 (904/225/24)
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал"
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина" відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп"
відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані"
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального
округу Кухтіна Вікторія Віталіївна
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова Марина Сергіївна
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Комінбанк"
про визнання правочинів недійсним, витребування майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
в межах справи №904/4420/21
за заявою ОСОБА_1 , м Дніпро
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4420/21 (904/225/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал" до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина"; відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" ; відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані"; третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна; третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний реєстратор - Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіна Вікторія Віталіївна; третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Зєнікова Марина Сергіївна про визнання правочинів недійсним, витребування майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал" арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни про забезпечення позову з урахуванням уточнень (вх. №3938/24 від 23.01.2024) задоволено частково. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ" , як власнику нерухомості: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м. кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості, до набрання сили рішення у даній справі. Заборонено будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ" на нерухомість чи її частини: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м.кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, до набрання сили рішення у даній справі. Заборонено державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язаних зі зміною власника нерухомості: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м. кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а чи її частини до набрання сили рішення у даній справі. У задоволення заяви позивача в частин накладання арешту на спірне майно відмовлено.
02.04.2024 через систему "Електронний суд" Товариство з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані" надіслав заяву про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 по справі №904/4420/21(904/225/24).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані" про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 по справі №904/4420/21(904/225/24) відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 у справі №904/4420/21(904/225/24), ухвалити нове рішення, яким скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі №904/4420/21(904/225/24).
В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі № 904/4420/21 (904/225/24) було частково задоволено заяву ліквідатора Венської О.О. про забезпечення позову з урахуванням уточнень. Вказана ухвала мотивована тим, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи по суті відбудеться продаж або інше відчуження спірного майна, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, відтак ця обставина істотно може ускладнити та унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. ТОВ "ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ" надіслав заяву про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті відповідно до вищевказаної ухвали. Дана заява була обґрунтована тим, що під час розгляду справи та після вжиття заходів до забезпечення позову відповідачі ТОВ «АГРОФІРМА «ОРЛІВЩИНА» та ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ» надали відзиви на позов з додатками, а треті особи надали пояснення та витребувані докази. Надані заяви, пояснення та докази підтверджують безпідставність позовних вимог. ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ» є добросовісним правомірним набувачем об`єкту нерухомого майна - приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9А, приміщення 47, 47а, загальною площею 334,3 кв.м., придбаного за відплатним, нотаріально посвідченим договором, що підтверджується наданими до матеріалів справи доказами. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ГЛОБАЛ» до ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ» щодо витребування нерухомого майна взагалі безпідставні та не обґрунтовані. Зазначені вище обставини не були предметом розгляду під час вжиття заходів забезпечення позову. Апелянт вважає вжиті ухвалою суду від 01.02.2024 заходи забезпечення, щодо нерухомого майна ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ» недоцільними, неспівмірними, безпідставними та такими, що порушують права останнього, як правомірного добросовісного набувача та власника цього майна, у зв`язку з чим існує потреба у відновленні цих порушених прав, шляхом їх скасування. ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ» не відомо про те, що продавець майна - ТОВ «АГРОФІРМА «ОРЛІВЩИНА» набув чи міг набути майно всупереч закону, що продавець майна начебто не мав права на відчуження цього майна та/або про існування обтяжень речових прав на це майно або про наявність на нього речових прав третіх осіб. Зазначені вище обставини не були враховані Господарським судом Дніпропетровської області ні в ухвалі від 01.02.2024, ні в оскаржуваній ухвалі від 08.04.2024. Таким чином, ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ» вважає вжиті ухвалою суду від 01.02.2024 заходи забезпечення, щодо нерухомого майна ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ» недоцільними, неспівмірними, безпідставними та такими, що порушують права ТОВ «ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ», як правомірного добросовісного набувача та власника цього майна, у зв`язку з чим існує потреба у відновленні цих порушених прав.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 у справі №904/4420/21(904/225/24).
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.06.2024 розгляд справи №904/4420/21 (904/225/24) призначено на 12.09.2024 о 09 год. 30 хв.
ТОВ «Глобал» подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого зазначає, що доводи скаржника зводяться до процесуальних дій, які не пов`язані з постановленням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 08 квітня 2024 року, а стосуються процесуальних дій, сторони та суду, які вжиті та прийняті до моменту постановлення ухвали. Доводи, на які посилається скаржник у поданій апеляційній скарзі не були ні предметом розгляду, під час вирішення питання Господарським судом Дніпропетровської області при вирішенні питання про застосування заходів забезпечення позову, так і в подальшому під час розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову, на підставі поданої заяви ТОВ «Зендлстейт компані». Фактично, скаржник змінює підстави для скасування заходів забезпечення позову, про які ТОВ «Зендлстейт компані» не зазначав під час провадження у суді першої інстанції. Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі всі доводи заявника стосуються та ґрунтуються виключно заперечень проти позовних вимог, оцінка яким повинна бути надана судом в рамках розгляду справи по суті, а не в розрізі підстав для наявності та/або відсутності правових підстав для застосування та/або скасування заходів забезпечення позову.
В судове засідання 12.09.2024 з`явилися представники апелянта та відповідача 1.
Інші учасники справи не з`явились в судове засідання. Були повідомлені про час розгляду справи.
Від апелянта надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням представника.
За приписами частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Велика Палата Верховного Суду в свої постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.
Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.
Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4420/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал" (49005, місто Дніпро, вулиця Сімферопольська, будинок 21, код ЄДРПОУ 32007274).
В межах справи про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал" було подано позовну заяву про визнання правочинів недійсним, витребування майна, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, згідно якої просив:
- накласти арешт на об`єкт нерухомості: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м.кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, до набрання сили рішення у даній справі;
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина" (код ЄДРПОУ 36933901), як власнику нерухомості: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м.кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості, до набрання сили рішення у даній справі;
- заборонити будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Орлівщина" (код ЄДРПОУ 36933901) на нерухомість чи її частини: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м. кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, до набрання сили рішення у даній справі.
- заборонити державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язаних зі зміною власника нерухомості: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м.кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, чи її частини до набрання сили рішення у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал" арбітражної керуючої Венської Оксани Олександрівни про забезпечення позову з урахуванням уточнень задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом:
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 44982450, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Героїв України, будинок 35, квартира 117, засоби зв`язку: телефон: +38(068)-544-28-21, особа має зареєстрований електронний кабінет у системі ЄСІТС), як власнику нерухомості: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м. кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, відчужувати, в тому числі, але не виключно, шляхом внесення до статутного капіталу інших юридичних осіб, шляхом передачі у спільну власність (з визначенням часток або без такого), змінювати (в тому числі, але не виключно, шляхом реконструкції) чи здійснювати поділ нерухомості, вчиняти дії щодо зміни адреси нерухомості, до набрання сили рішення у даній справі.
- заборони будь-яким іншим особам вчиняти дії, спрямовані на припинення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ЗЕНДЛСТЕЙТ КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ - 44982450, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Героїв України, будинок 35, квартира 117, засоби зв`язку: телефон: +38(068)-544-28-21, особа має зареєстрований електронний кабінет у системі ЄСІТС) на нерухомість чи її частини: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м.кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а, до набрання сили рішення у даній справі.
- заборони державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб`єктам, які наділені владними повноваженнями щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, проводити реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно пов`язаних зі зміною власника нерухомості: 59615012101, приміщення 47, 47а загальною площею 334,3 м. кв., розташовані за адресою: місто Дніпро, вулиця Херсонська, будинок 9а чи її частини до набрання сили рішення у даній справі.
У задоволенні заяви позивача в частин накладання арешту на спірне майно відмовлено.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані" подано заяву про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 по справі №904/4420/21(904/225/24), в обгрунтування якої зазначив, що подані до матеріалів справи докази підтверджують правомірність набуття права власності на нерухоме майно та спростовують взагалі наявність позовних вимог, порушені права або інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Таким чином, твердження позивача, про те що спірна нерухомість знаходиться у чужому незаконному володінні ТОВ "Зендлстейт Компані" спростовується наявними у матеріалах справи доказами. З огляду на що, ТОВ "Зендлстейт Компані" вважає недоцільними, неспівмірними, безпідставними та такими, що порушують права ТОВ "Зендлстейт Компані", як правомірного добросовісного набувача та власника цього майна, у зв`язку з чим існує потреба у відновленні цих порушених прав.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 в задоволенні заяви ТОВ "Зендлстейт Компані" про скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 по справі №904/4420/21(904/225/24) відмовлено.
Приймаючи вказану ухвалу, місцевий суд зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій, задля забезпечення позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Проте у вказаній справі рішення суду не ухвалено, а тому відсутні підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на наступне.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Згідно з статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За змістом ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Виходячи з положень ст. ст. 136, 137 ГПК України, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в т.ч. з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
За змістом статті 136 ГПК України обґрунтування щодо необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи, або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову (висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.08.2021 у справі №760/18551/18).
Верховний Суд у постановах від 15.08.2019 року у справі №15/155-б, від 21.11.2022 року у справі №916/621/22, від 05.12.2023 року у справі №914/466/23(914/1504/23) звертав увагу, що оскільки забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду (у випадку задоволення законних вимог позивача), то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
При цьому, відповідно до положень ч. 1 ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування.
Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Заявляючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову відповідач повинен у заяві вказати обставини та подати до заяви належні докази вказаних обставин.
Разом з тим наведене заявником обґрунтування для скасування заходів забезпечення позову фактично є доводами якими заявник заперечує проти позовних вимог та стосуюється переоцінки підстав вжиття господарським судом заходів забезпечення позову.
Оскільки апелянтом не наведено, а також не підтверджено належними та допустимими доказами існування обставин, які в розумінні ст. 145 Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставами для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо залишення вказаного клопотання без задоволення.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а з`ясовує, чи відпала потреба у забезпеченні позову або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.
Апеляційний суд враховує, що на час прийняття оскаржуваної ухвали судом не було розглянуто дану справу та не прийнято рішення по суті позовних вимог.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Згідно ст 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Апелянт у разі незгоди з прийнятою судом ухвалою про забезпечення позову, не був позбавлений можливості скористатися своїм право на апеляційне оскарження та навести доводи щодо безпідставності її прийняття.
Окрім того суд звертає увагу, що обраний спосіб забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача 3 та не позбавляє його прав на здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо.
Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейський суд у рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.
Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.
В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення узвали суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 у справі № 904/4420/21 (904/225/24) залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 у справі № 904/4420/21 (904/225/24) залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Зендлстейт Компані".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови підписано 03.10.2024
Головуючий суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя А.Є.Чередко
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122085450 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні