Постанова

від 29.04.2024 по справі 912/369/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024 року м.Дніпро Справа № 912/369/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Кощеєва І.М., Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

прокурор: Міщук Н.П. (в залі суду)

представники Знам`янської міської ради Кіровоградської області та ФОП Цимбала Ігоря Олександровича у судове засідання не з`явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 (повний текст складено та підписано 15.06.2023 суддя Бестаченко О.Л.) у справі №912/369/23

за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, м. Знам`янка, Кіровоградська обл., в інтересах держави в особі Знам`янської міської ради Кіровоградської області, м. Знам`янка, Кіровоградська обл.

до Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича, м. Знам`янка, Кіровоградська обл.

про розірвання договору оренди, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави в особі Знам`янської міської ради Кіровоградської області, яка містить вимоги до Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича про наступне:

- розірвати Договір оренди землі від 24.05.2012, укладений між Знам`янською міською радою та Цимбалом Ігорем Олександровичем;

- зобов`язати Фізичну особу-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича повернути на користь Знам`янської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003 площею 768 кв.м, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Олени Теліги (Рози Люксембург), 8-А, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 позовні вимоги задоволено повністю.

Розірвано Договір оренди землі від 24.05.2012, укладений між Знам`янською міською радою Кіровоградської області та Фізичною особою-підприємцем Цимбалом Ігорем Олександровичем.

Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича повернути на користь Знам`янської міської ради Кіровоградської області земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003 площею 768 кв.м, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Олени Теліги (Рози Люксембург), 8-А.

Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДРПОУ: 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в сумі 5 368,00 грн.

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що Знам`янська міська рада Кіровоградської області, яка відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України, ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України здійснює від імені Українського народу права власника землі та розпоряджається земельними ділянками із земель комунальної власності відповідної територіальної громади для всіх потреб, достеменно була обізнана, що Фізичною особою-підприємцем Цимбалом Ігорем Олександровичем упродовж тривалого періоду, а саме упродовж 2015 - 2023 років не сплачено орендну плату за землю, у зв`язку з чим за останнім рахується заборгованість з орендної плати за землю, яка продовжує зростати, однак заходів претензійно-позовного характеру з метою її стягнення не вживала.

Після опрацювання інформації, яка була направлена листом від 01.12.2022 № 01-40/2263/1 на адресу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, на її адресу 11.01.2023 прокурором скеровано лист № 52-210ВИХ-23, в якому роз`яснено необхідність самостійного вжиття заходів позовного характеру. Проте Знам`янська міська рада Кіровоградської області з метою захисту інтересів держави до суду з відповідним позовом не звернулася.

Вищенаведене, на думку суду першої інстанції свідчить про те, що вказаний уповноважений на захист інтересів держави орган неналежно виконує надані законодавством повноваження щодо ефективного та раціонального використання землі. Оскільки Знам`янська міська рада Кіровоградської області є отримувачем коштів у вигляді орендної плати, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а тому прокурор обґрунтовано звертається з позовом до суду саме в інтересах міської ради, оскільки порушені безпосередньо інтереси територіальної громади.

За наслідками отриманої інформації від Знам`янської міської ради Кіровоградської області та опрацювання зібраних документів, прокуратура встановила наявність підстав для вжиття представницьких заходів та направила до Знам`янської міської ради Кіровоградської області повідомлення від 23.01.2023 № 52-439ВИХ-23 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", яким констатувала звернення до суду, що є кінцевим етапом передбаченої законом процедури.

З огляду на викладене, за наявності стверджуваних порушень інтересів держави та невжиття Знам`янською міською радою Кіровоградської області, до компетенції якої віднесено відповідні повноваження, належних та ефективних заходів щодо їх захисту та поновлення, прокуратурою обґрунтовано встановлена наявність передбачених ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах, процедуру повідомлення компетентного органу дотримано.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Знам`янської міської ради Кіровоградської області та наявність підстав для представництва інтересів.

24.05.2012 між Знам`янською міською радою (далі - Орендодавець) та Цимбалом Ігорем Олександровичем (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір) (а.с. 23-26).

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 389,76 грн.

Згідно п. 10-11 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься до 30 числа наступного місяця за заліковим

Знам`янська місцева прокуратура 21.06.2017 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області до Фізичної особи - підприємця Цимбала Ігоря Олександровича про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 15 464,61 грн.

У листі від 01.02.2023 № 1-28-13-03-02 ГУ ДПС України у Кіровоградській області (а.с. 42-43) повідомило прокурора, що Фізична особа - підприємець Цимбал Ігор Олександрович має податкову заборгованість зі сплати орендної плати за землю у сумі 59 454,05 грн.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції врахував, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.03.2023 № 431458508471, 13.10.2001 було проведено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича (номер запису: 24430170000000036), вид діяльності, крім іншого, надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Господарський суд зазначив, що наявність заборгованості зі сплати орендної плати за договором свідчить про істотність порушення його умов, оскільки внаслідок вказаного орендодавець позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, а саме - на отримання орендних платежів за використання земельної ділянки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що є доведеними підстави для розірвання договору оренди землі від 24.05.2012, як за нормами земельного законодавства, так і на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, ФОП Цимбал Ігор Олександрович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник стверджує, що судом першої існтанції порушено порядок повідомлення про дату, час та місце розгляду справи і, відповідно, порушено права відповідача по справі.

За доводами скаржника, у зв`язку з тим, що останній не був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, а також через хворобу, було неможливим подання до суду підтвердження дій щодо мирного врегулювання справи, зокрема, квитанції про сплату 18 000,00 грн від 26.04.2023.

Зважаючи на правовідносини між позивачем та відповідачем і те, що на земельній ділянці розташований об`єкт незавершеного будівництва, яке ведеться останнім на законних підставах, на переконання скаржника, повернення земельної ділянки неможливе.

Скаржник зауважує, що задоволення судом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не призведе до дійсного захисту прав позивача, але призводить до порушення прав відповідача як замовника будівництва та власника об`єкта незавершеного будівництва, а також до правової невизначеності об`єкта будівництва.

На думку скаржника, задоволення позову відповідно до викладених у позові вимогне призводить до захисту та відновлення охоронбваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

09.10.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Знам`янської міської ради Кіровоградської області, яким зазначає, що відповідач, будучи обізнаним про те, що в провадженні господарського суду перебуває справа за позовом прокурора в інтересах держави до ФОП Цимбал І.О. не скористався своїм правом на подання відзиву на позов та не повідомив суд про наявність запечень з приводу заявлених позовних вимог.

За доводами прокурора, на даний час на орендованій ФОП Цимбал І.О. зеимельній ділянці комунальної власності площею 768 кв.м., за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Олени Теліги (Рози Люксембург), 8-А розміщено незавершений об`єкт будівництва відповідно до декларації за КД№082131630032 від 11.06.2013, замовник ФОП Цимбал І.О.

Разром з тим, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельній ділянці не зареєстровано об`єктів нерухомого майна.

Крім того, прокурором встановлено, що ФОП Цимбал І.О. упродовж 2015-2023 років не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003, площею 768 кв.м., розташованої за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Олени Теліги (Рози Люксембург), 8-А . Вказане підтверджується і листом ГУ ДПС у Кіровоградській області від 01.02.2023.

Також, прокурор наголошує, що виконавчий лист, виданий у справі №П/811/1097/17 залишається невиконаним і до теперішнього часу (остання постанова про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2023), що свідчить про свідому позицію ФОП Цимбала І.О. не виконувати умови договору оренди землі від 24.05.2012 та постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі №П/811/1097/17.

На думку прокурора, вказане свідчить про намір Відповідача безоплатно користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003, площею 768 кв.м., розташованої за адресою: Кіровоградська область, м.Знам`янка, вул. Олени Теліги (Рози Люксембург), 8-А .

Прокурором встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Цимбалом І.О. право власності або спеціальне майнове право на вказаний об`єкт незавершеного будівництва, не зареєстровано.

Крім того, прокурор наголошує, що ФОП Цимбалом І.О., починаючи з 2015 року, тобто упродовж 8 років, не сплачується орендна плата за землю, що є безумовною підставою для розірвання відповідного договору оренди землі та зобов`язання Відповідача повернути орендовану земельну ділянку.

За доводами прокурора, спірний Договір підлягає розірванню з підстав систематичної несплати орендної плати Відповідачем, а земельна ділянка з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003, площею 768 кв.м., що розташованої за адресою: Кіровоградська область, м.Знам`янка, вул. Олени Теліги (Рози Люксембург), 8-А , поверненню Орендодавцю.

16.10.2023 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Знам`янської міської ради Кіровоградської області на апеляційну скаргу, за змістом якого зазначено, що у своїй апеляційній скарзі ФОП Цимбал І.О. фактів систематичної несплати орендної плати за землю не спростовує. Доводи апелянта про порушення його прав як забудовника земельної ділянки є нікчемними та не підтверджуються належними та допустимими доказами по справі.

Також, у вказаному відзиві зазначено, що Знам`янська міська рада Кіровоградської обалсті не заперечує проти можливості розглядати справи судом апеляційної інстанції без участі сторін.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи міжсуддями від 18.07.2023 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді: Чус О.В., Іванов О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.07.2023 року відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №912/369/23. Доручено Господарському суду Кіровоградської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №912/369/23.

02.08.2023 року матеріали справи №912/369/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.08.2023 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 - залишено без руху. Надано Фізичній особі-підприємцю Цимбал Ігорю Олександровичу строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме:

- оригіналу платіжного документа про досплату судового збору у сумі 4 026,00 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23;

- клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що підтверджується належними доказами.

До канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 28.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 09.01.2024 о 10:30 годин.

Ухвалою суду від 09.01.2024 розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 відкладено на 29.01.2024 на 12:30 год.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2024 розгляд апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 відкладено на 29.04.2024 на 11:30 год.

У зв`язку з відпусткою судді Іванова О.Г. відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18 зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі № 912/369/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2024 року у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2024 прийнято апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Дармін М.О. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Чус О.В.

29.04.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

24.05.2012 між Знам`янською міською радою (далі - Орендодавець) та Цимбалом Ігорем Олександровичем (далі - Орендар) укладено договір оренди землі (далі - Договір) (а.с. 23-26).

Згідно з п. 1 Договору Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування ринку, яка знаходиться на території м. Знам`янка, вул. Рози Люксембург, 8-А.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 768 кв.м, в тому числі 768 кв.м забудовані землі, які використовуються в комерційних цілях, кадастровий номер 3510600000:50:218:0003 (п. 2 Договору).

Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час складання договору не проведена.

У п. 8 Договору погоджено, що його укладено до 01.07.2031 року.

Відповідно до п. 9 Договору орендна плата вноситься орендарем у розмірі 389,76 грн.

Згідно п. 10-11 Договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься до 30 числа наступного місяця за заліковим.

Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 14 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,5% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктами 15 - 17 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для обслуговування ринку. Цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання. Умови збереження стану об`єкта оренди - немає.

Відповідно до п. 21 Договору Орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Згідно п. 31 Договору обов`язками Орендаря є: забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням; додержуватись вимог законодавства про довкілля; своєчасно сплачувати орендну плату; не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; своєчасно подавати відповідним органам виконавчої влади та місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; дотримуватись правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних та охоронних зон; зберігати геодезичні знаки; не укладати договорів суборенди без згоди Орендодавця; законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

Пунктом 37 Договору передбачено перелік підстав для припинення дії договору, зокрема, дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності, в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 38 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 43 Договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір підписано повноважними представниками сторін, скріплено печатками та зареєстровано відділом Держкомзему у м. Знам`янка записом від 24.05.2012 № 35106004000136.

25.03.2011 Відділом архітектури та містобудування управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Цимбалу Ігорю Олександровичу надано містобудівні умови та обмеження № 30 на проектування об`єкта будівництва " Будівництво аптеки за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка. вул. Рози Люксембург, 8-А".

Інспекцією державного будівельного-архітектурного контролю в Кіровоградській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт: "Будівництво аптеки на орендованій земельній ділянці за адресою Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Рози Люксембург, 8-А" за № КД082131630032 від 11.06.2013, замовник - Цимбал Ігор Олександрович.

З Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003 не зареєстровано об`єктів нерухомого майна (а.с. 62-65).

За твердженням прокурора, у зв`язку з тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання в частині сплати орендної плати за Договором не виконував належним чином, у останнього за період з 2015-2023 років виникла заборгованість в загальному розмірі 15 646,61грн.

Знам`янська місцева прокуратура 21.06.2017 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області до Фізичної особи - підприємця Цимбала Ігоря Олександровича про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 15 464,61 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № П/811/1097/17 позовні вимоги прокурора задоволено в повному обсязі. Виконавчий лист, виданий у справі № П/811/1097/17, залишається невиконаним та перебуває на примусовому виконанні в Знам`янському ВДВС у Кропивницькому району Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса).

З огляду на вищевикладене, прокурор зазначив, що Фізична особа - підприємець Цимбал Ігор Олександрович рішення суду у справі № П/811/1097/17 щодо сплати заборгованості з орендної плати за землю не виконує та продовжує безоплатно користуватись спірною земельною ділянкою.

У листі від 01.02.2023 № 1-28-13-03-02 ГУ ДПС України у Кіровоградській області (а.с. 42-43) повідомило прокурора, що Фізична особа - підприємець Цимбал Ігор Олександрович має податкову заборгованість зі сплати орендної плати за землю у сумі 59 454,05 грн.

Як свідчить зміст Договору, у правовідносинах за вказаним правочином гр. Цимбал Ігор Олександрович взяв участь, як суб`єкт підприємницької діяльності, оскільки за умовами п. 16 Договору цільове призначення земельної ділянки - комерційне використання, яке може бути реалізовано лише фізичною особою-підприємцем.

Окрім того сам відповідач не заперечив (зокрема, бравши участь у підготовчому засіданні 03.04.2023 у даній справі), що в даних правовідносинах він виступає як фізична особа-підприємець

Місцевим господарським судом враховано, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.03.2023 № 431458508471, 13.10.2001 було проведено державну реєстрацію Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича (номер запису: 24430170000000036), вид діяльності, крім іншого, надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (основний).

Замовником Декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво аптеки на орендованій земельній ділянці згідно з договором оренди від 2006 року за адресою : м. Знам`янка вул. рози Люксембург 8-А" зазначено гр. Цимбала Ігора Олександровича , саме суб`єкта підприємницької діяльності, що підтверджується відповідним відтиском печатки відповідача (а.с. 34-36).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно того, що: 24.05.2012 між Знам`янською міською радою (орендодавець) та Цимбалом Ігорем Олександровичем (орендар) укладено договір оренди землі; що договір підписано повноважними представниками сторін, скріплено печатками та зареєстровано відділом Держкомзему у м. Знам`янка записом від 24.05.2012 № 35106004000136; що 25.03.2011 Відділом архітектури та містобудування управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Цимбалу Ігорю Олександровичу надано містобудівні умови та обмеження № 30 на проектування об`єкта будівництва " Будівництво аптеки за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка. вул. Рози Люксембург, 8-А"; що Інспекцією державного будівельного-архітектурного контролю в Кіровоградській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт: "Будівництво аптеки на орендованій земельній ділянці за адресою Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Рози Люксембург, 8-А" за № КД082131630032 від 11.06.2013, замовник - Цимбал Ігор Олександрович; що постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № П/811/1097/17 позовні вимоги прокурора задоволено в повному обсязі. Виконавчий лист, виданий у справі № П/811/1097/17, залишається невиконаним та перебуває на примусовому виконанні в Знам`янському ВДВС у Кропивницькому району Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса); згідно листа від 01.02.2023 № 1-28-13-03-02 ГУ ДПС України у Кіровоградській області (а.с. 42-43), Фізична особа - підприємець Цимбал Ігор Олександрович має податкову заборгованість зі сплати орендної плати за землю у сумі 59 454,05 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру).

Системне тлумачення положень ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст. 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка, якій присвоєно кадастровий номер 4820983900:14:091:0001, розташована в межах території Коблівської сільської ради та належить до земель комунальної власності, її власником є Коблівська сільська рада Березанського району Миколаївської області, що вбачається з наданої прокурором до матеріалів справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 274719364від 14.09.2021.

Знам`янська міська рада була проінформована про те, що за вказаним договором упродовж 2015-2023 років ФОП Цимбал Ігор Олександрович не сплачує оренду плату, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати за землю, яка продовжує зростати. Враховуючи свої повноваження, Знам`янська міська рада могла вжити заходів стягнення вказаних коштів, дострокового розірвання договору оренди та повернення ділянки. Натомість міською радою заходів до припинення порушення законодавства не вжито.

Так, Знам`янською міською радою Кіровоградської області з метою представництва інтересів Знам`янської міської ради Кіровоградської області в суді направлено листом від 01.12.2022 №01-40/2263/1 пакет документів на адресу Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області.

З викладеного вбачається, що Знам`янська міська рада Кіровоградської області обмежилась лише зверненням до Знам`янської окружної прокуратури щодо вжиття заходів прокурорського реагування.

Після опрацювання інформації Знам`янської міської ради Кіровоградської області щодо наявності заборгованості з орендної плати за землю, 11.01.2023 прокурором на адресу Знам`янської міської ради Кіровоградської області скеровано лист № 52-210ВИХ-23, в якому роз`яснено необхідність самостійного вжиття заходів позовного характеру (а.с. 37-39).

Проте Знам`янська міська рада Кіровоградської області з метою захисту інтересів держави до суду з відповідним позовом не звернулася.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі Знам`янської міської ради.

Предметом даного спору виступають вимоги прокурора про розірвання договору оренди землі з одночасним припиненням права оренди на неї, а ФОП Цимбала Ігоря Олександровича повернути Зам`янській міській раді земельну ділянку.

Підставою позову зазначено систематичну несплату ФОП Цимбалом Ігорем Олександровичем коштів за договором оренди, що свідчить про порушення його істотної умови, відповідно, наявність підстав для його дострокового розірвання.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ч. 1 ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За змістом п. в ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України (далі ЗК України) землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтями 24, 25 Закону України Про оренду землі передбачені права та обов`язки орендодавця і орендаря, зокрема, право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За умовами укладеного між сторонами договору ФОП Цимбалом Ігорем Олександровичем прийнято на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату за користування земельною ділянкою комунальної власності.

За змістом ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень у господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять до предмета доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Колегія суддів зазначає, що саме на відповідача у даному випадку покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами факт повного та своєчасного виконання прийнятих на себе зобов`язань зі сплати орендних платежів, однак таких доказів відповідачем до суду першої та апеляційної інстанції не надано.

У разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 наведеного Закону договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін (ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом "д" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України також встановлено, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосування такого правового наслідку як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначено через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, і це відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України віднесено, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки законодавець визначає однією із істотних умов договору оренди землі орендну плату, то основний інтерес особи, яка передає майно в оренду, полягає в отриманні орендної плати за таким договором. Порушення цього інтересу має наслідком завдання шкоди, через що сторона (орендодавець) значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору оренди земельної ділянки.

Верховний Суд неодноразово зазначав (зокрема у постановах від 02.05.2018 у справі №925/549/17, від 27.11.2018 у справі №912/1385/17, від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 22.10.2019 у справі №923/826/18, від 07.10.2020 у справі №313/780/19, від 10.02.2021 у справі №923/1001/19,), що аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічне положення передбачено сторонами в п. 36 Договору оренди землі.

Умовами п. 38 Договору сторони передбачили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні щодо наявності підстав для розірвання спірного договору оренди, є правомірними.

Щодо вимог прокурора про повернення Знам`янській міській раді земельної ділянки площею 768 кв.м. з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Олени Теліги (рози Люксембург), 8-А, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до п. 21 Договору оренди землі після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При цьому, згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Таким чином, беручи до уваги розірвання спірного Договору оренди землі, колегія суддів дійшла висновку, що вимога прокурора про повернення Знам`янській міській раді земельної ділянки площею 768 кв.м. з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Олени Теліги (рози Люксембург), 8-А, також є обґрунтованою та підлягає задоволенню, про що вірно висновано місцевим господарським судом.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, а саме: «…Відповідно до ч.З ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно ч. 5 ст. 242 рішення суду надсилаються учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, в електронній формі у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо гака адреса відсутня.

Згідно пп.5.6. п.5 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (затв. Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, остання редакція 19.05.2022 року) офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів.

Проте я не маю офіційної електронної адреси і в матеріалах справи інформація щодо такої адреси відсутня.

Частиною 9 ст.120 ГПК України визначено що повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику текстових повідомлень із зазначенням веб- адреси відповідної ухвали в Єдиному реєстрі судових рішень за наявності відповідної письмової заяви учасника справи та технічної можливості.

Мною така заява не подавалася.

Крім того, пункт 10 розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України визначає, що приймання та передавання документів електронними засобами зв`язку здійснюється відповідно до Положення про порядок використання ресурсів локальної обчислювальної мережі в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях Державної судової адміністрації України, місцевих та апеляційних сулах загальної юрисдикції, затвердженого наказом ДСА України від 04.12.2013 № 164, та Тимчасового порядку обміну офіційними електронними документами, затвердженого наказом ДСА України від 15.11.2016 № 231.

При цьому, згідно з пунктом 8.2.22 Положення про порядок використання ресурсів локальної обчислювальної мережі в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях Державної судової адміністрації України, місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції після отримання нових повідомлень електронною поштою користувач надсилає електронною поштою підтвердження про отримання повідомлення відправнику (якщо про це є повідомлення в листі) або повідомлення про проблеми з читанням отриманого листа, з накладанням на нього електронного цифрового підпису.

Пунктом 22 Тимчасового порядку обміну офіційними електронними документами також встановлено порядок дій працівника суду в разі отримання електронного листа. Після отримання нових листів електронною поштою відповідальна особа:

....2) у разі якщо електронний лист не засвідчений відповідним ключем електронного цифрового підпису, надсилає відправнику повідомлення про необхідність відправки нового листа, підписаного належним чином:...

...5) надсилає електронною поштою відправнику підтвердження про отримання листа або повідомлення про невідповідність листа встановленим вимогам (проблеми з читанням отриманого листа, відсутність електронного цифрового підпису тощо)...

Я не отримував повідомлення про необхідність відправки нового листа, підписаного відповідним ключем електронного цифрового підпису, що призвело до того, що суд не прийняв до розгляду клопотання про відкладення розгляду справи. Зокрема, судом не розглянуто клопотання із повідомленням про те. що я не можу бути присутнім на засіданні 31.05.2023 року з поважних причин, а саме: у зв`язку із хворобою. У клопотанні надісланому на офіційну електронну адресу суду мною було вказано номер лікарняного листа 0293-2464- 7908-7501.

Про судове засідання призначене на 14.06.2023 року я дізнався лише 27.06.2023 року під час вручення мені судової повістки (поштовий ідентифікатор 0600027793824).

Зазначення судом в Ухвалах та оскаржуваному Рішенні інформації про направлення їх на адресу електронної пошти не свідчить про належне повідомлення Відповідача. Відповідно до Постанови КГС ВС від 29.06.2022 року у справі № 906/184/21 надіслання документів з електронної адреси суду не є повідомленням сторін справи в електронній формі відповідно до ст. 6 ГПК та Положення ЄСІТС (п.111), оскільки відправлення не було здійснене засобами підсистем ЄСІТС (п.112). Таке надсилання не може замінити належне повідомлення відповідно до статей 120, 242, 270 ГПК (п.114).

Водночас суд із порушенням норм процесуального права вказує, що Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та не скористався правом на участь у судовому засіданні (хоча це не відповідає дійсності).

Неналежне повідомлення судом та стан здоров`я (хвороба з 25.05.2023 року до 23.06.2023 року, Медичний висновок № ВТ2А-АЗР7-583Н-93ТХ). призвели до того, що я був позбавлений можливості скористатися процесуальними правами.

Враховуючи наведене вище, судом порушено порядок повідомлення про дату, час та місце розгляду справи і відповідно порушено мої права Відповідача…» відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

З матеріалів справи свідчить, що ухвалою від 06.03.2023 Господарським судом Кіровоградської області відкрито провадження у справі № 912/369/23. Вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказана ухвала від 06.03.2023 була надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 06.03.2023 та отримана відповідачем 16.03.2023, що підтверджується залученим до матеріалів справи поштовим повідомленням (а.с. 81).

Варто зазначити, що на суд не покладається обов`язку встановлювати обсяг повноважень та особу того, хто поставив підпис у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення щодо отримання такої кореспонденції, якщо її було доставлено за офіційною адресою вказаною в ЄДР, яка співпадає з адресою зазначеною відповідачем в апеляційній скарзі.

Також, в матеріалах справи міститься телефонограма господарського суду Кіровоградської обалсті №115 від 16.05.2023 (а.с. 99) про передачу змісту ухвали суду від 03.05.2023 по справі №912/369/23.

Крім того, господарським судом Кіровоградської області розміщено публікацію на сайті суду, за змістом якої повідомлено ФОП Цимбала В.О., зокрема, про продовження строку підготовчого провадження по даній справі на тридцять днів та закриття підготовчого провадження у справі №912/369/23; про призначення справи до розгляду по суті на 31.05.2023 об 11:00 (а.с. 99), яку ФОП Цимбал І.О. прийняв особисто.

Також, в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа (а.с. 113), якою підтверджується доставлення 31.05.2023 до електронної скриньки відповідачу на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвали-повідомлення суду від 31.05.2023 про оголошену судом перерву в засіданні до 14.06.2023 на 15:00.

Колегія суддів враховує, що вищевказана електронна адреса відповідає інформації, зазначеній відповідачем у клопотаннях про відкладення розгляду справи (а.с. 91, 104-107) та у поданній ФОП Цимбалом І.О. апеляційній скарзі.

Абзацом п`ятим пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

З огляду на це суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення, яке суд направив на електронну адресу відповідача.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ""://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про хід розгляду справи № 912/369/23.

Доводи апеляційної скарги в частині обрання прокурором неналежного способу захисту, а саме: «…У зв`язку із тим, що я не був належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, а також через хворобу, я не зміг надати до суду підтвердження дій щодо мирного врегулювання справи. Зокрема, квитанції про сплату 18 000,00 грн. від 26.04.2023 року.

Тож зауваження суду про те, що Відповідач не вживав відповідних заходів не відповідають фактичним обставинам.

Я не згоден із визначенням «систематичне порушення», оскільки мені до початку розгляду даної справи не було відомо про існування виконавчого провадження, яке Першим заступником прокурора Знам`янської окружної прокуратури було покладено в основу обґрунтування своєї позиції.

Судом встановлено і це відображено в Рішенні, що:

- 25.03.2011 Відділом архітектури та містобудування управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради Цимбалу Ігорю Олександровичу надано містобудівні умови та обмеження № 30 на проектування об`єкта будівництва " Будівництво аптеки за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Рози Люксембург, 8-А";

- Інспекцією державного будівельного-архітектурного контролю в Кіровоградській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт: "Будівництво аптеки на орендованій земельній ділянці за адресою Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Рози Люксембург, 8-А" за № КД082131630032 від 11.06.2013, замовник - Цимбал Ігор Олександрович;

- Відділом архітектури та містобудування УМА та ЖКГ Знам`янської міської ради Відповідачу надавався паспорт прив`язки тимчасової споруди для провадження господарської діяльності від 22.09.2015 року №2.

Водночас судом не надано належної правової оцінки доказам, поданим Прокуратурою, та фактичним обставинам справи.

Так згідно листа Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури Тимура Петрова до Голови Знам`янської міської ради Володимира Сокирка Знам`янською (є в матеріалах справи) окружною прокуратурою доручено Знам`янській міській ралі провести обстеження орендованої земельної ділянки із застосуванням засобів фотофіксації об`єкту нерухомого майна, розташованого на цій ділянці.

Попередньо 30.12.2022 року Знам`янська міська рада повідомила Прокуратуру про розміщення незавершеного будівництвом об`єкта на орендованій земельній ділянці (вих. від 29.12.2022 року №10-40/2429/1. є в матеріалах справи), а також те. що будівництво здійснюється на законних підставах.

Таке доручення було надано Прокуратурою з мотивів вказаних в абз. 2 листа: розміщення нерухомого майна на орендованій земельній ділянці унеможливлює п повернення Орендодавцю в натурі, що унеможливить задоволення позовних вимог прокурора та/або реальне виконання рішення суду.

Таким чином, Позивачем обрано неналежний спосіб захисту прав, а судом не надано цьому належної правової оцінки.

Верховний Суд у Постанові від 13.01.2022 по справі №921/591/20 зауважив, що додатково, в контексті обраного способу захисту, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах, позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Верховний Суд у постанові від 10.11.2021 по справі №910/8060/19 вказав, що під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Під ефективністю судового захисту розуміється спроможність судового рішення (за наслідками його виконання) призвести до усунення невизначеності у праві позивача та відновити права та законні інтереси особи, на захист яких було подано відповідний позов.

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Оогап \ . Ігеїапб)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Кисіїа V. Роїапд)).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" зазначено, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд. дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом або договором та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах. Про цей висновок ВП ВС нагадала в постанові від 2 лютого ц.р. у справі № 925/642/19.

Однак зважаючи на правовідносини між Позивачем та Відповідачем і те. що на земельній ділянці розташований об`єкт незавершеного будівництва, яке ведеться мною на законних підстав, повернення земельної ділянки в натурі неможливе.

Відповідно суд задовольняючи вимогу Позивача про зобов`язання Відповідача повернути на користь Знам`янської міської ради орендовану земельну ділянку, ухвалює Рішення, яке завідомо не адекватне фактичним обставинам і відповідно не може бути виконане.

Стаття 120 ЗК України закріплює загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (провадження № 12-140гс19) наголошено, що Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу $ирегГісіе8 зоїо сесій (збудоване на землі слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

При цьому ефективність позовної вимоги має оцінюватися з огляду на обставини справи залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (Постанова ВП ВС від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц ).

Однак задоволення судом розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки не призведе до дійсного захисту прав Позивача, але призводить до порушення моїх прав Відповідача як замовника будівництва та власника об`єкта незавершеного будівництва, а також до правової невизначеності об`єкта будівництва.

Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (затв. ГІКМУ від 13.04.2011 року №461, зі змінами) визначено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1). та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Відповідно до затвердженої форми Декларації згідно додатку 3 Порядку 461 замовник будівництва зазначає відомості про земельну ділянку, зокрема: кадастровий номер, документ, що посвідчує право на земельну ділянку, площа та цільове призначення.

Таким чином, за відсутності договору оренди земельної ділянки прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва є неможливим.

Більше того, прийняття такого судом рішення порушує моє право здійснити реєстрацію обєкта незавершеного будівництва у Державному реєстрі прав на нерухоме майно у встановленому законом порядку.

Об`єкт незавершеного будівництва - це об`єкт будівництва, на який видано дозвіл на будівництво, понесені витрати на його спорудження та не прийнятий в експлуатацію відповідно до законодавства.

Об`єкту незавершеного будівництва притаманні загальні ознаки нерухомого майна:

- тісний зв`язок із земельною ділянкою;

- неможливість переміщення об`єкта без його знецінення та зміни призначення:

- державна реєстрація.

У той же час, поряд із загальними ознаками об`єкта незавершеного будівництва, йому притаманні й спеціальні ознаки, що дозволяють виділити його з-поміж інших будівельних об`єктів.

дотримання порядку створення - будівництво об`єкта проводиться на правомірно зайнятій земельній ділянці на підставі затвердженої належним чином проектно-дозвільної документації, з обов`язковим дотриманням будівельних норм та правил;

- неможливість експлуатації об`єкта - основна ознака об`єкта незавершеного будівництва, яка визначає його правову природу та безпосередньо впливає на його правовий режим.

Адже кожний об`єкт нерухомого майна має своє призначення, метою якого є задоволення різних суспільно-корисних, побутових, житлових чи виробничих потреб. Саме відсутність будівельної готовності об`єкта незавершеного будівництва призводить не лише до неможливості бути введеним в експлуатацію, а й до неможливості бути використаним за призначенням відповідно до мети, з якою він будується.

Як видно із матеріалів справи, будівництво здійснено мною на правомірно зайнятій земельній ділянці у відповідності до вимог закону у сфері будівництва. На фото, наданих Позивачем, видно і тісний зв`язок із земельною ділянкою і неможливість переміщення об`єкта.

Але судом дані обставини не враховані при прийняті оскаржуваного рішення, як і неналежний спосіб захисту обраний Позивачем.

Статтею 331 Цивільного кодексу України передбачено, що відсутність можливості використання об`єкта незавершеного будівництва за призначенням, задля якого він будується, не позбавляє особу, яка здійснює його будівництво звернутися за проведенням державної реєстрації права власності на такий об`єкт.

Державна реєстрація права на незавершене будівництво здійснюється відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-1V та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України віл 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).

Державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням певних особливостей.

Відповідно до п. 68 Порядку для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва заявник повинен подати наступні документи: документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав): документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт; технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Враховуючи наведене, державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва проводиться лише за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об`єкт.

Тож посилання Заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Знам`янської міської ради Дмитра Молодченка на те, що податковий орган має право провести оцінку незавершеного будівництва та реалізувати його в рахунок погашення заборгованості суперечить не тільки логіці, але й закону (вих. від 30.01.2023 року №01-4-/317/2. в матеріалах справи).

Таким чином, подаючи позов Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури був обізнаний про те. що заявлена вимога про повернення земельної ділянки не тільки не є справедливою або ефективною, але й не може бути фактично виконана.

Задоволення позову відповідно до викладених у позові вимог не призводить до захисту та відновлення прав Позивача, такий спосіб не є належним способом захисту права та охоронюваного законом інтересу, оскільки, розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює жодного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин.

У той же час у суду в матеріалах справи містилися беззаперечні докази того, що обраний спосіб захисту прав є неналежним та неефективним, задоволення таких позовних вимог є не тільки несправедливим, а й порушує принцип правової економії…» відхиляються колегією суддів враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, до апеляційної скарги відповідачем додані нові докази, а саме копія квитанції від 26.04.2023 на суму 18 000,00 грн, призначення платежу «Орендна плата з фізичних осіб, Цимбал Ігор Олександрович .

Колегія суддів, розглянувши додані відповідачем до апеляційної скарги нові докази (копію квитанції від 26.04.2023 на суму 18 000,00 грн), дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд зауважує, що виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції. В той же час, процесуальне законодавство допускає випадки подачі на стадії апеляційного розгляду нових доказів для підтвердження обставин, на які посилається сторона. Однак, є неприйнятною ситуація, коли сторона просить долучити до матеріалів справи нові докази лише з підстав її необізнаності щодо необхідності подання усіх наявних в неї доказів чи її суб`єктивної позиції щодо недоречності їх подання. Тим більше не може вважатися поважною причиною те, що суд не вимагав подання певних доказів, оскільки господарський процес побудований на принципах диспозитивності та змагальності сторін, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому останні повинні добросовісно користуватися процесуальними правами та надавати суду усі наявні у них докази, якими обґрунтовуються їх вимоги та заперечення, разом із першими заявами по суті справи.

Колегія суддів зважає, що прийняття судом до розгляду несвоєчасно поданих доказів без поважних на те причин, а лише через неналежну підготовку сторони щодо судового розгляду справи, порушує імперативні норми Господарського процесуального кодексу України та унеможливлює дотримання принципу рівності учасників справи і неупередженості суду.

Як передбачено ч. 2 ст. 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, (яким відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів), яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 925/2028/15 та від 14.01.2020 у справі № 925/1082/18).

Згідно із частиною восьмою статті 80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до правового висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).

Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведена у постанові від 16.06.2021 у справі №915/2222/19).

Судова колегія наголошує, що квитанція, які надана скаржником разом з апеляційною скаргою, подана із порушенням норм Господарського процесуального кодексу, без клопотання про долучення такого доказу та без посилання на неможливість подання останніх в порядку встановленому ГПК України.

Більш того, відповідачем при розгляді справи в суді першої інстанції жодного разу не заявлялось про існування у нього цих доказів, а також причини, з яких вони не можуть бути подані у строк.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що скаржник не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки таким доказам (аналогічна позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №904/3582/18, від 04.04.2019 у справі №918/329/18).

Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги додану скаржником до апеляційної скарги вищенаведену квитанцію.

Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту судова колегія зазначає, що згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Таким чином, за приписами чинного законодавства, основною метою здійснення правосуддя є захист та відновлення порушеного права відповідної особи, яка звернулась до суду із відповідною позовною заявою.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що рішення суду саме по собі повинне бути не декларативним, а виконуваним, тобто акт правосуддя повинен мати форму реалізації в майбутньому (за наслідками чого і здійснюється відновлення порушених прав).

Отже, оцінюючи обраний прокурором спосіб захисту в частині зобов`язання ФОП Цимбала Ігора Олександровича повернути на користь Знам`янської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 3510600000:50:218:0003 площею 768 кв.м., що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Олени Теліги (Рози Люксембург), 8-А, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що даний спосіб захисту є належним та ефективним, виходячи з встановлених судом обставин справи та підстав позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 8052,00 грн. покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.06.2023 у справі №912/369/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 8052,00 грн покласти на Фізичну особу-підприємця Цимбала Ігоря Олександровича.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 04.10.2024.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус