ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
УХВАЛА
02 жовтня 2024 року Справа № 903/828/24 Суддя Господарського суду Волинської області Шум М.С., розглянувши заяву Приватного підприємства "Трансвіт" про забезпечення позову до подачі позовної заяви,
в с т а н о в и в:
30.09.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла заява Приватного підприємства "Трансвіт" про забезпечення позову, у якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову до подачі позовної заяви, шляхом накладення арешту на 2 750 (дві тисячі сімсот п`ятдесят) тон озимого ячменю врожаю 2022 року, що був переданий Фермерському господарству "Галстедан" на зберігання згідно Договору зберігання №14-12-22р від 12.12.2022..
На обґрунтування заяви заявник посилається на те, що Фермерське господарство "Галстедан" неправомірно ухиляється від повернення (відвантаження) Приватному підприємства "Трансвіт" переданого на підставі Договору зберігання №14-12-22р від 12.12.2022 Товару, а тому наявні об`єктивні підстави вважати, що відповідач взагалі може не виконати перед позивачем зобов`язання, про що свідчить, зокрема, його свідоме протиправне ігнорування їх виконання.
Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на наявний Товар може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Заява Приватного підприємства "Трансвіт" про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позовної заяви не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, тощо.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявник у заяві про забезпечення позову не довів належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно (Товар), може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини,
які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Заявником не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено у відповідності до вимог ст.ст. 76-79 ГПК України, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення його порушених прав (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся з позовом до суду.
У постановах від 25.09.2019 у справі № 910/7141/13 та від 25.02.2019 у справі №922/2673/18) Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити, зокрема, вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави, тощо.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20 викладено правові висновки про те, що заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Крім цього, всупереч вимог п.6 ч.1 ст.139 ГПК України у заяві про забезпечення позову не наведено пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.
З огляду на викладене, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги (чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову), ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстави для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову на підставі ст.137 ГПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 77, 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
у х в а л и в:
у задоволенні заяви Приватного підприємства "Трансвіт" про забезпечення позову до подачі позовної заяви у справі №903/828/24 - відмовити.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М. С. Шум
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 02.10.2024 |
Оприлюднено | 07.10.2024 |
Номер документу | 122085501 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Шум Микола Сергійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні