Постанова

від 01.10.2024 по справі 201/10507/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 01.10.2024 Справа № 201/10507/22

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 201/10507/22 Головуючий у 1 інстанції Антоненко М.В.

Пр. № 22-ц/807/1691/24 Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючої Кочеткової І.В.

суддів Полякова О.З.,

Трофимової Д.А.,

секретар Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Глоріс Корп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2024 року,

ВСТАНОВИВ:

У грудні2022року ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Глоріс Корп» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зазначала, що між ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» та ТОВ «ПАКОПЛАСТ» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3111/205/009545. Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Porsche», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

У відповідності до умов вказаного Договору страхування позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

01.05.2021 волій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 », скоїв зіткнення з автомобілем «Porsche», державний номерний знак « НОМЕР_1 ».

Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2021 по справі № 201/5252/21 було встановлено вину ОСОБА_1 у ДТП.

До ПрАТ «СК «Універсальна» із заявою про настання страхового випадку звернулась потерпіла особа. ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування згідно страхового акту № 104708/1 у розмірі 242 619, 53 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Renault», державний реєстраційний номер « НОМЕР_2 » на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 200779349.

ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 127 400,00 грн., відповідно до ліміту та за вирахуванням франшизи.

Отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 115 219, 53 грн., які позивач просив стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ «Глоріс Корп» в порядку регресу.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Вважає помилковими висновки суду першої інстанції про не доведеність позовних вимог, оскільки відповідно до вимог ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її за вдала. За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України). На думку апелянта, володільцем джерела підвищеної небезпеки на час ДТП було ТОВ «Глоріс Корп», а винуватцем ОСОБА_1 , які і повинно відповідати за завдану шкоду.

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Універсальна» представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Середа А.А. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення районного суду як законне та обґрунтоване залишити без змін. Вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою. Зібраними у справі доказами підтверджено, що ОСОБА_1 під час ДТП виконував трудові обов`язки, а отже відповідальність за завдані збитки має нести роботодавець.

В засідання апеляційного суду належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи представники позивача і ТОВ «Глоріс Корп» не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд визнав за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи адвоката Се6реди А.А., який просив відмовити у задоволенні скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «СК «Універсальна» не довела і не обґрунтувала належним чином суду розмір позовних вимог до ОСОБА_1 та помилково пред`явлено позов до ТОВ «Глоріс Корп», оскільки на час ДТП останнє не було власником автомобіля «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 .

Такі висновки суду першої інстанції є правомірними.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду Договір добровільного страхування наземного транспорту № 3111/205/009545, укладеним між ПрАТ «СК «Універсальна» та ТОВ «ПАКОПЛАСТ» (Страхувальник), предметом якого є майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Porsche», державний номерний знак « НОМЕР_1 ». У відповідності до умов вказаного Договору страхування, ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» взяло на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. (а.с.12-15); заяви водія ОСОБА_2 та ТОВ «ПАКОПЛАС» як власника пошкодженого автомобіля із заявами про виплату страхового відшкодування. (а.с.6, 7,8); протоколом про адміністративне правопорушення та Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23.06.2021 по справі № 201/5252/21, якою було встановлено вину ОСОБА_1 у ДТП, яку він скоїв 01.05.2021, керуючи транспортним засобом «Renault». (а.с.10, 11).

За висновком експертного автотаварознавчого дослідження від 19.05.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу складає 274408,71 грн. з ПДВ. (а.с. 17-31).

Платіжним дорученням № 5301 від 21.05.2021 ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» перерахувало ТОВ «ПАКОПЛАСТ» 242 619,53 грн. страхової виплати. (а.с.32).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11ЦКУкраїни підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988ЦКУкраїни страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Стаття 1166ЦКУкраїни передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 ЦК України, передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Ст. 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно зі ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Відповідно норм ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника.

Зокрема, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Обґрунтовуючи суму позовних вимог, ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» зазначила, що ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 127 400,00 грн., відповідно до ліміту та за вирахуванням франшизи.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Звертаючись з позовом, ПрАТ «СК «Універсальна» не надала до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» здійснило виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 127 400,00 грн., відповідно до ліміту та за вирахуванням франшизи, що унеможливило суду першої інстанції визначити правильності визначення позивачем розміру позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 .

Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01.05.2021 р. працівниками поліції на зворотньому його боці в графі «належність т/з» «Renault Logan», д.н.з. « НОМЕР_2 » , вказано ТОВ «УЛФ-Фінанс» (а.с.10).

Листом-відповіддю (вих. № УФ-41410 від 12 листопада 2021 р.) адресованим ПрАТ «СК «Універсальна»», ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» повідомило страхову компанію про те, що автомобіль «Рено Логан», 2020 року виписку, д.н.з. НОМЕР_2 , № шасі/кузова - НОМЕР_3 з 31 липня 2020 року за договором лізингу перейшов у користування і володіння ТОВ «Глоріс Корп» (а.с.36).

Разом з цим, до листа-відповіді не додано жодного доказу, який доводить факт зміни власника згаданого транспортного засобу (переходу права користування), зокрема, відповідний договір (купівлі-продажу, фінансового лізингу), акт приймання-передачі тощо.

На виконання ухвали районного суду від 06.10.2023 про витребування доказів Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Запорізькій області (філія ГСЦ МВС) повідомив суд (вих. № 31/8-4223), що зазначений в ухвалі суду транспортний засіб «Рено Логан», № кузова - НОМЕР_3 , у період з 30.07.2020 по 09.06.2023 (зокрема станом на 01 травня 2021 року) під держномером НОМЕР_2 був зареєстрований за ТОВ «УЛФ-Фінанс».

Інших, будь-яких доказів на підтвердження того, що автомобіль «Рено Логан» д.н.з. НОМЕР_2 станом на 01 травня 2021 року належав ТОВ «Глоріс Корп», позивач суду не надав.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що станом на 01 травня 2021 року володільцем автомобіля «Рено Логан», 2020 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , № шасі/кузова - НОМЕР_3 було ТОВ «УЛФ-Фінанс», до якого позовних вимог не пред`явлено.

Крім того, в позовній заяві ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» посилалося на положення ч. 1 ст. 1172 ЦК України, в якій зазначено, що юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником.

На підтвердження факту трудових відносин з підприємством «Болт», автомобіль з позначеннями якого використовувався для надання послуг таксі та який 01.05.2021. ушкоджено внаслідок ДТП, ОСОБА_1 надав суду фото пошкоджень автомобіля «Рено Логан», з відповідними позначками на дверях автомобіля та відомості про зарахування 30.04.2021 та 30.05.2021 виплат на його банківську картку.(а.с.92)

На підставі викладеного та достатніх і допустимих доказів, суд першої інстанції дійшов законних та обґрунтованих висновків про відмову у задоволенні позову ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, є неспроможними.

Судом дана правильна оцінка зібраним у справі доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і вимогам законі, підстав для скасування оскаржуваного рішення судова колегія не вбачає.

Позивач фактично самоусунувся від участі у судових засіданнях, обмежився лише письмовими доказами, доданими до позовної заяви, і не спростував заперечення відповідача ОСОБА_1 про те, що під час скоєння ДТП він перебував у трудових відносинах і працював водієм таксі «Болт» і саме роботодавець має відповідати за завдані збитки.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» в особі представника адвоката Гусєва Павла Володимировича залишити без задоволення.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 червня 2024 року у цій справі залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Повний текст постанови складено 04 жовтня 2024 року.

Головуюча І.В. Кочеткова

Судді О.З. Поляков

Д.А. Трофимова