Рішення

від 04.10.2024 по справі 904/3152/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3152/24

Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3152/24

а позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГОРІН"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТ ТРЕЙД ДНІПРО"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНГОРІН" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 18.07.2024 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТ ТРЕЙД ДНІПРО" (далі - відповідач) про стягнення 60.150,96 грн, з яких: 49.088,48 грн основної заборгованості, 8.820,00 грн пені, 804,34 грн трьох процентів річних, 1.438,14 грн інфляційних втрат.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3152/24 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2024.

Ухвалою від 22.07.2024 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу надати до господарського суду докази реєстрації Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГОРІН" (код ЄДРПОУ 31296985) у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС та докази реєстрації Електронного кабінету представника позивача Кожина Володимира Віталійовича, а також інформацію щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).

Через відділ документального забезпечення 25.07.2024 від позивача надійшло клопотання від 24.07.2024 за вих. №б/н про приєднання доказів до матеріалів справи №904/3152/24, до якої останній додав докази реєстрації Електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГОРІН" (код ЄДРПОУ 31296985) та контракт про прийом (найманні) на роботу від 04.01.2020 №б/н представника позивача Кожина Володимира Віталійовича.

Ухвалою від 26.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 26.07.2024 у справі №904/3152/24 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТ ТРЕЙД ДНІПРО" до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 26.07.2024 18:29, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2024 також надсилалася відповідачу на адресу: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОВУЛОК КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ, будинок 7, квартира 45, за трек-номером 0600279745210.

Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 08.09.2024 з відміткою про отримання 08.08.2024.

Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 26.07.2024 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Так, суд встановив, що ухвала від 26.07.2024 вважається врученою відвідачу коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 08.09.2024 з відміткою про отримання 08.08.2024.

Відповідачу(ам) в ухвалі від 26.07.2024 встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов`язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Крім цього, відповідачу(ам) роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 23.08.2024.

Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума заборгованості і нараховані на неї пеня, проценти річні та інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору; оплати товару; поставки товару; наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості та нарахованих на неї пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат; правомірності заявлених позовних вимог.

Суд встановив, що 01.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНГОРІН" (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТ ТРЕЙД ДНІПРО" (далі відповідач, покупець) був укладений договір поставки №1/19 (далі - договір) відповідно п. 1.1 договору постачальник зобов`язується передати товар у власність покупцю, а останній прийняти та оплатити його на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 2.7 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару покупцем проводиться в українській національній валюті на протязі 30 календарних днів з моменту, зазначеного в п. 2.7. договору шляхом в безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає до сплати, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника. У разі, коли останній день строку оплати випадає на вихідний, святковий, або інший неробочий де: банківської установи, днем виконання зобов`язань є перший за ним робочий день.

У разі порушення термінів оплати товару, зазначених в п. 3.1. цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п. 7.1. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє 31.12.2020 (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору постачальник здійснив поставку, а покупець отримав та прийняв товар на загальну суму 53.499,96 грн за видатковими накладними, а саме (арк. 62-87, том 1):

- видатковою накладною №1640 від 15.08.2023 на суму 2.065,68 грн (частково сплачена на суму 1.411,48 грн, залишок 654,20 грн);

- видатковою накладною №1641 від 15.08.2023 на суму 2.752,56 грн;

- видатковою накладною №1643 від 15.08.2023 на суму 1.274,40 грн;

- видатковою накладною №1644 від 15.08.2024 на суму 1.579,68 грн;

- видатковою накладною №1642 від 17.08.2023 на суму 2.065,68 грн;

- видатковою накладною №1734 від 25.08.2023 на суму 892,80 грн;

- видатковою накладною №1735 від 25.08.2023 на суму 2.860,92 грн;

- видатковою накладною №1736 від 25.08.2023 на суму 718,92 грн;

- видатковою накладною №1737 від 25.08.2023 на суму 1.605,12 грн;

- видатковою накладною №1738 від 25.08.2023 на суму 1.198,08 грн.

- видатковою накладною №1739 від 25.08.2023 на суму 1.614,24 грн;

- видатковою накладною №1740 від 26.08.2024 на суму 3.603,48 грн (частково сплачена на суму 3.000,00 грн, залишок 603,48 грн);

- видатковою накладною №1784 від 31.08.2023 на суму 1.684,08 грн;

- видатковою накладною №1785 від 31.08.2023 на суму 1.505,88 грн;

- видатковою накладною №1786від 31.08.2023 на суму 1.760,40 грн;

- видатковою накладною №1787 від 31.08.2023 на суму 1.684,08 грн;

- видатковою накладною №1788 від 31.08.2023 на суму 1.378,80 грн;

- видатковою накладною №1789 від 31.08.2023 на суму 1.071,00 грн;

- видатковою накладною №1790 від 31.08.2023 на суму 1.378,80 грн;

- видатковою накладною №1791 від 31.08.2023 на суму 381,60 грн.

- видатковою накладною №442 від 12.04.2024 на суму 5.632,68 грн;

- видатковою накладною №443 від 12.04.2024 на суму 5.280,84 грн;

- видатковою накладною №444 від 12.04.2024 на суму 5.832,84 грн;

- видатковою накладною №445 від 12.04.2024 на суму 3.677,40 грн.

Накладні підписані зі сторони позивача та відповідача та скріплені печаткою з боку позивача, з боку відповідача міститься печатка магазину який прийняв товар.

Також відповідна поставка підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме (арк. 86-109, том 1): №№ ІН 000001790 від 31.08.2023; ІН 000001789 від 31.08.2023; IH 000001791 від 31.08.2023 ; ІН 000001786 від 31.08.2023 ; ІН 000001785 від 31.08.2023; ІН 000001784 від 31.08.2023; ІН 000001787 від 31.08.2023; ІН 000001788 від 31.08.2023; ІН 000001740 від 26.08.2023; IH 000001734 від 25.08.2023; ІН 000001736 від 25.08.2023; ІН 000001735 від 25.08.2023; ІН 000001737 від 25.08.2023; IH 000001738 від 25.08.2023; ІН 000001739 від 25.08.2023; IH 000001642 від 17.08.2023; ІН 000001641 від 15.08.2023; IH 000001641 від 15.08.2023; ІН 000001643 від 15.08.2023; ІН 000001644 від 15.08.2023; IH 000001640 від 15.08.2023; IH 000001442 від 12.04.2024; ІН 000001443 від 12.04.2024.; IН 000001445 від 12.04.2024; ІН 000001444 від 12.04.2024.

За проміжковим актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 28.12.2023, який був підписаний сторонами та скріплений печатками, сторони дійшли згоди про те, що борг відповідача перед позивачем складає 38.664,72 грн (арк. 53-59, том 1).

Як позивач зазначає в позові, 02.01.2024 він направив відповідачу претензію за вих. №1/01-2024, у якій просив розрахуватися за поставлений товар, перерахувавши гроші на його поточний рахунок в строк до 15 лютого 2024 року.

Доказів направлення претензії позивач не надав.

Разом з тим, відповідач 10.04.2024 надав позивачу гарантійний лист № 3, яким гарантував оплату боргу в розмірі 28.664,72 грн, згідно графіку вказаного в листі (арк. 61, том 1).

Водночас, після складення цього акта позивач, як зазначалось вище, здійснив поставки товару на суму 20.423,76 грн за:

- видатковою накладною №442 від 12.04.2024 на суму 5.632,68 грн;

- видатковою накладною №443 від 12.04.2024 на суму 5.280,84 грн;

- видатковою накладною №444 від 12.04.2024 на суму 5.832,84 грн;

- видатковою накладною №445 від 12.04.2024 на суму 3.677,40 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, вартість неоплаченого товару склала 49.088,48 грн.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 49.088,48 грн основної заборгованості, 8.820,00 грн пені, 804,34 грн трьох процентів річних, 1.438,14 грн інфляційних втрат.

Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 180 ГК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Тобто з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Порядок оплати товару врегульовано розділом 3 договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата товару покупцем проводиться в українській національній валюті на протязі 30 календарних днів з моменту, зазначеного в п. 2.7. договору шляхом в безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок постачальника, або шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає до сплати, списується з банківського рахунку покупця на рахунок постачальника. У разі, коли останній день строку оплати випадає на вихідний, святковий, або інший неробочий день: банківської установи, днем виконання зобов`язань є перший за ним робочий день.

Згідно з п. 2.7 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договору постачальник здійснив поставку, а покупець отримав та прийняв товар на загальну суму 53.499,96 грн за видатковими накладними, а саме (арк. 62-87, том 1): - видатковою накладною №1640 від 15.08.2023 на суму 2.065,68 грн (частково сплачена на суму 1.411,48 грн, залишок 654,20 грн); - видатковою накладною №1641 від 15.08.2023 на суму 2.752,56 грн; - видатковою накладною №1643 від 15.08.2023 на суму 1.274,40 грн; - видатковою накладною №1644 від 15.08.2024 на суму 1.579,68 грн; - видатковою накладною №1642 від 17.08.2023 на суму 2.065,68 грн; - видатковою накладною №1734 від 25.08.2023 на суму 892,80 грн; - видатковою накладною №1735 від 25.08.2023 на суму 2.860,92 грн; - видатковою накладною №1736 від 25.08.2023 на суму 718,92 грн; - видатковою накладною №1737 від 25.08.2023 на суму 1.605,12 грн; - видатковою накладною №1738 від 25.08.2023 на суму 1.198,08 грн; - видатковою накладною №1739 від 25.08.2023 на суму 1.614,24 грн; - видатковою накладною №1740 від 26.08.2024 на суму 3.603,48 грн (частково сплачена на суму 3.000,00 грн, залишок 603,48 грн); - видатковою накладною №1784 від 31.08.2023 на суму 1.684,08 грн; - видатковою накладною №1785 від 31.08.2023 на суму 1.505,88 грн; - видатковою накладною №1786від 31.08.2023 на суму 1.760,40 грн; - видатковою накладною №1787 від 31.08.2023 на суму 1.684,08 грн; - видатковою накладною №1788 від 31.08.2023 на суму 1.378,80 грн; - видатковою накладною №1789 від 31.08.2023 на суму 1.071,00 грн; - видатковою накладною №1790 від 31.08.2023 на суму 1.378,80 грн; - видатковою накладною №1791 від 31.08.2023 на суму 381,60 грн; - видатковою накладною №442 від 12.04.2024 на суму 5.632,68 грн; - видатковою накладною №443 від 12.04.2024 на суму 5.280,84 грн; - видатковою накладною №444 від 12.04.2024 на суму 5.832,84 грн; - видатковою накладною №445 від 12.04.2024 на суму 3.677,40 грн.

Накладні підписані зі сторони позивача та відповідача та скріплені печаткою з боку позивача, з боку відповідача міститься печатка магазину, який прийняв товар.

Також відповідна поставка підтверджується товарно-транспортними накладними, а саме (арк. 86-109, том 1): №№ ІН 000001790 від 31.08.2023; ІН 000001789 від 31.08.2023; IH 000001791 від 31.08.2023 ; ІН 000001786 від 31.08.2023 ; ІН 000001785 від 31.08.2023; ІН 000001784 від 31.08.2023; ІН 000001787 від 31.08.2023; ІН 000001788 від 31.08.2023; ІН 000001740 від 26.08.2023; IH 000001734 від 25.08.2023; ІН 000001736 від 25.08.2023; ІН 000001735 від 25.08.2023; ІН 000001737 від 25.08.2023; IH 000001738 від 25.08.2023; ІН 000001739 від 25.08.2023; IH 000001642 від 17.08.2023; ІН 000001641 від 15.08.2023; IH 000001641 від 15.08.2023; ІН 000001643 від 15.08.2023; ІН 000001644 від 15.08.2023; IH 000001640 від 15.08.2023; IH 000001442 від 12.04.2024; ІН 000001443 від 12.04.2024.; IН 000001445 від 12.04.2024; ІН 000001444 від 12.04.2024.

За проміжковим актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 28.12.2023, який був підписаний сторонами та скріплений печатками, сторони дійшли згоди про те, що борг відповідача перед позивачем складає 38.664,72 грн (арк. 53-59, том 1).

Як позивач зазначає в позові, 02.01.2024 він направив відповідачу претензію за вих. №1/01-2024, у якій просив розрахуватися за поставлений товар, перерахувавши гроші на його поточний рахунок в строк до 15 лютого 2024 року.

Доказів направлення претензії позивач не надав.

Разом з тим, відповідач 10.04.2024 надав позивачу гарантійний лист № 3, яким гарантував оплату боргу в розмірі 28.664,72 грн, згідно графіку вказаного в листі (арк. 61, том 1).

Водночас, після складення цього акта позивач, як зазначалось вище, здійснив поставки товару на суму 20.423,76 грн за:

- видатковою накладною №442 від 12.04.2024 на суму 5.632,68 грн;

- видатковою накладною №443 від 12.04.2024 на суму 5.280,84 грн;

- видатковою накладною №444 від 12.04.2024 на суму 5.832,84 грн;

- видатковою накладною №445 від 12.04.2024 на суму 3.677,40 грн.

Відтак, як зазначає позивач, вартість неоплаченого товару склала 49.088,48 грн.

Таким чином згідно з положеннями договору та матеріалами справи остання оплата поставок за видатковими накладними мала б відбутись (з урахуванням п. 3.1. договору у разі, коли останній день строку оплати випадає на вихідний, в даному випадку 12.05.2024 є вихідним днем (неділя), днем виконання зобов`язань є перший за ним робочий день), тобто до 13.05.2024

Проте, станом на розгляду спору відповідач розрахунків не провів.

Доказів зворотного матеріали справи не містять

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України ( надалі ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання).

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону , інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із нормами частини першої статті 712 ЦК України, які кореспондуються із положеннями частини першої статті 265 ГК України, за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язається передати (поставити) у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України: Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент : 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар ( частина перша статті 664 ЦК України).

З викладеного вбачається, що відповідач не провів в повному обсязі з позивачем розрахунків, чим порушив умови договору. Таким чином на дату складання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 49.088,48 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару.

З урахуванням встановленого господарський суд визнає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 49.088,48 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати товару, зазначених в п. 3.1. цього договору, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував пеню на заборгованість, що виникла з 15.09.2023 по 13.05.2024, керуючись п. 7.1. договору та здійснив розрахунок відповідно до формули (0,1% від 49.088,48 грн * 180 (днів прострочення, тобто 6 місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконане) на суму 8.820,00 грн.

Господарський суд перевірив розрахунок пені визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8.820,00 грн пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 15.09.2023 до 10.07.2024 на загальну суму 804,34 грн та інфляційні втрати за загальний період прострочення з вересня 2023 року до травня 2024 року на загальну суму 1.438,14 грн.

Здійснивши власний перерахунок трьох процентів річних, суд встановив, що позивачем невірно визначений період прострочення, з урахуванням п. 3.1. договору у разі, коли останній день строку оплати випадає на вихідний, в даному випадку 12.05.2024 є вихідним днем (неділя), а тому днем виконання зобов`язань є перший за ним робочий день), тобто до 13.05.2024. Відтак, прострочення починається з наступного дня, тобто з 14.05.2024).

Отже, розмір трьох процентів річних за розрахунком суду складає 802,67 грн.

В частині вимог про стягнення 1,67 грн трьох процентів річних слід відмовити.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.

Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 802,67 грн згідно розрахунком суду, стягнення 1.438,14 грн інфляційних втрат підлягає стягненню в повному обсязі.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3.028,00 грн з урахуванням того, що 99,997% позовних вимог позивача визнано судом такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТ ТРЕЙД ДНІПРО" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ПРОВУЛОК КРУШЕЛЬНИЦЬКОЇ, будинок 7, квартира 45; ідентифікаційний код 43260339) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНГОРІН" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, пр. Слобожанський, будинок 40-А, офіс 25; ідентифікаційний код 31296985) 49.088,48 грн (сорок дев`ять тисяч вісімдесят вісім грн 48 к.) основної заборгованості, 8.820,00 грн (вісім тисяч вісімсот двадцять грн 00 к.) пені, 802,67 грн (вісімсот дві грн 67 к.) трьох процентів річних, 1.438,14 грн (одна тисяча чотириста тридцять вісім грн 14 к.) інфляційних втрат, 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог (про стягнення 1,67 грн трьох процентів річних) відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк