Рішення

від 17.09.2024 по справі 906/37/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/37/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

за участю прокурора: Ревелюк Т.О., службове посвідчення №071187 від 01.03.2023,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпрем`єр" (м.Київ)

про припинення права власності на земельні ділянки.

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просить:

- припинити право власності ТОВ "Гранпрем`єр" на земельну ділянку площею 28га із кадастровим номером 1822381200:13:000:0082, розташовану на території Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області;

- припинити право власності ТОВ "Гранпрем`єр" на земельну ділянку площею 40га із кадастровим номером 1822381200:13:000:0103, розташовану на території Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що в порушення вимог ст.ст.82, 130, 145 Земельного кодексу України ТОВ "Гранпрем`єр", засновником якого є іноземна юридична особа, а кінцевими бенефіціарними власниками - громадяни Російської Федерації, набуто право власності на землі, які за цим кодексом не можуть набуватися у власність та упродовж наявного періоду набуття права на земельні ділянки сільськогосподарського призначення добровільно їх не відчужено, що є підставою для припинення права власності за рішенням суду.

Ухвалою суду від 24.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 20.02.2024.

14.02.2024 позивачем подано пояснення щодо позову, у якому Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та проводити розгляд справи без участі повноважного представника (т.1, а.с.166-167).

Ухвалою суду від 20.02.2024 відкладено підготовче засідання на 19.03.2024.

Ухвалою суду від 19.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 23.04.2024; відкладено підготовче засідання на 16.04.2024.

У судовому засіданні 16.04.2024 оголошено перерву до 30.04.2024, відповідно до ч.5 ст.183 ГПК України.

29.04.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що прокурором неправомірно заявлено вимогу про конфіскацію земельної ділянки на підставі ст.145 Земельного кодексу України, замість примусового відчуження в порядку ст.348 ЦК України; відповідач не мав можливості своєчасно відчужити земельні ділянки через встановлені п.15 Перехідних положень ЗК України та Постановою КМУ №164 від 28.02.2022 обмеження та заборони. Також вказав, що відповідно до ст.145 Земельного кодексу України, конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику. Таким чином, враховуючи принцип пропорційності та вимоги ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо втручання у право на мирне володіння майном, права відповідача на отримання вартості конфіскованої земельної ділянки будуть дотримані (т.1, а.с.208-210).

Ухвалою суду від 30.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на підставі ч.1 ст.6 протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; відкладено підготовче засідання на 04.06.2024.

У відповіді на відзив від 28.05.2024 прокурор зауважив, що положення Земельного кодексу України, які були чинні у період набуття спірних земельних ділянок відповідачем, та чинні на даний час, забороняли та забороняють набувати у власність іноземних громадян, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб та іноземних держав земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Крім того зазначив про безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача про неможливість своєчасного відчуження земельної ділянки, у зв`язку з встановленням державою обмеження та заборони (т.1, а.с.228-234).

Ухвалою суду від 04.06.2024 відкладено підготовче засідання на 29.07.2024.

Ухвалою суду від 29.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/37/24 до судового розгляду по суті на 17.09.2024.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, будь-яких заяв із зазначенням причин неявки останнього, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності на адресу суду не надсилав.

Про дату, час та місце цього судового засідання відповідач повідомлений завчасно та належним чином в порядку, встановленому ч.ч.5, 7 ст.6, ч.11 ст.242 ГПК України, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа - ухвали від 29.07.2024 в електронній формі до електронного кабінету ТОВ "Гранпрем`єр" (а.с.248).

Згідно з ч.1, п.п.1, 2 ч.3 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи викладене і те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, в матеріалах справи достатньо документів, необхідних для об`єктивного вирішення спору та прийняття обґрунтованого рішення, суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

05.02.2008 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис щодо реєстрації ТОВ "Гранпрем`єр" (код ЄДРПОУ 35470571). Засновниками та учасниками вказаної юридичної особи, згідно з затвердженим статутом від 10.12.2009, є ТОВ "Трансстромінвест" (зареєстроване МУ Дзержинська районна управа Калузької області за №44 від 05.02.1998 за основним державним номером 1024000565621, код ОКПО 46605228, розташоване за адресою: 125438, м.Москва, Російська Федерація, вул.Михалковська, 63Б, буд.1) та громадяни України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (т.1, а.с.66-75).

А як вбачається із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ "Гранпрем`єр" є громадяни Російської Федерації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1, а.с.26-33).

16.04.2009 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки №1555, №1558, №1560, №1566, №1568, №1576, №1578, №1581, №1533, №1535, №1537, №1539 від 10.03.2009 ТОВ "Гранпрем`єр" отримано державний акт серії ЯЖ №613501 на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822381200:13:000:0082 площею 28га на території Горщиківської сільської ради, Коростенського району. Державний акт зареєстровано в книзі записів за №020921000001 (т.1, а.с.24).

13.05.2010 на підставі договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 23.03.2010, від 24.03.2010 та від 27.03.2010 №1458, №1452, №1365, №1366, №1367, №1368, №1369, №1370, №1371, №1377, №1361, №1362, №1351, №1352, №1553, №1354, №1355, №1357, №1358, №1359 ТОВ "Гранпрем`єр" отримано державний акт серії ЯЛ №518316 від 13.05.2010 на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення особистого селянського господарства) з кадастровим номером 1822381200:13:000:0103 площею 40га на території Горщиківської сільської ради, Коростенського району. Державний акт зареєстровано в книзі записів за №021022500001 (т.1, а.с.25).

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки власником (землекористувачем) земельних ділянок з кадастровими номерами 1822381200:13:000:0082 та 1822381200:13:000:0103 є ТОВ "Гранпрем`єр" (відповідач).

Станом на момент звернення з даним позовом право власності за ТОВ "Гранпрем`єр" на земельну ділянку кадастровий номер 1822381200:13:000:0082 площею 28га та земельну ділянку кадастровий номер 1822381200:13:000:0103, площею 40га для ведення особистого селянського господарства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майноне зареєстроване.

Прокурор доводить, що в порушення вимог ст.ст.82, 130, 145 Земельного кодексу України, ТОВ "Гранпрем`єр", засновником якого є іноземна юридична особа та кінцевими бенефіціарами якого є громадянки Російської Федерації, набуто право власності на землі, які за цим кодексом не можуть набуватися у власність, та з дати отримання Державних актів на вказані земельні ділянки, упродовж строку, встановленого частиною 4статті 81 Земельного кодексу Українидобровільно не відчужено земельні ділянки, тому вони, згідно вимогстатті 145 Земельного кодексу України, підлягають конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню враховуючи наступне.

За змістом положень ст.41 Конституції України, ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Власність зобов`язує. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) встановлені нормамирозділу V Закону України "Про міжнародне приватне право", положеннямиЦивільного кодексу України,Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1, 2ст.38 Закону України "Про міжнародне приватне право"право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч.1 ст.39 даного Закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Тому, оскільки спірні земельні ділянки, які належать до нерухомого майна (ч.1ст.181 ЦК України), знаходяться на території України, то на них поширюється дія права України.

Приписамист.378 ЦК Українивизначено, що право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

За змістомст.13 Конституції Україниземля є об`єктом права власності Українського народу. Аналогічне положення передбачено щодо таких стратегічно важливих об`єктів, як надра, атмосферне повітря, води та ін.

Відповідно дост.14 Конституції України,ст.373 ЦК Україниземля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Іноземці (особи без громадянства) підпадають під дію національного права, що регулює правовідносини з приводу набуття права власності, з окремими винятками (ст.374 ЦК України). Зокрема, це обмеження права іноземців на отримання у власність земель сільськогосподарського призначення, передбачені ст.ст. 22,81 ЗК України. Землі сільськогосподарського призначення, до яких належать, зокрема, сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги), не можуть передаватися у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Як встановлено судом, засновником ТОВ "Гранпрем`єр" є іноземна юридична особа - ТОВ "Трансстромінвест", що знаходиться в Російській Федерації, а кінцевим бенефіціарним власником є громадяни Російської Федерації ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Таким чином, ТОВ "Гранпрем`єр" є юридичною особою з іноземним елементом, де кінцевими бенефіціарними власниками є громадяни іноземної держави.

Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Гранпрем`єр" на підставі державних актів серії ЯЖ №613601 від 10.03.2009, ЯЛ №518316 від 13.05.2010 на право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, набув право власності на спірні земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 1822381200:13:000:0083, площею 28га та кадастровим номером 1822381200:13:000:0103, які розташовані на території Горшківської сільської ради, Коростенського району.

Однак, право власності за ТОВ "Гранпрем`єр" на вищевказані земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстроване.

Відповідно до вимог статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Водночас, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Отже, отримання відповідачем державних актів на право власності на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, свідчить про належність йому вказаних земельних ділянок з часу отримання актів.

Відповідно до положеньст.130 ЗК України- набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

Згідно пункту "е" ч.1 ст.140 ЗК України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках визначених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.145 ЗК України, якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за ЗК України не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

Відповідно до ч.2 ст.145 ЗК України, у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Враховуючи, що ТОВ "Гранпрем`єр" є юридичною особою з іноземним елементом, де кінцевими бенефіціарними власниками є громадяни Російської Федерації, в порушення вимог ч.4 ст.81 ЗК України, упродовж одного року після набуття права власності на спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, і по даний час добровільно не відчужив її, вказані земельні ділянки підлягають конфіскації у власність держави в порядку ст.145 ЗК України.

Матеріалами справи підтверджено, що вказане порушення земельного законодавства триває з 2009-2010 року та по даний час.

Пунктом 10 ч.1 ст.346 ЦК України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно ст.356 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом.

Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

У правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 18 вересня 2013 року (справа №6-92 цс13) зазначено, що основною метою ст.1 Першого протоколу до Конвенції є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності має бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника.

Відповідно до ст.348 ЦК України якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Статтею 153 Земельного кодексу України передбачено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається невідповідність заходу втручання держави в право власності відповідача критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ.

Посилання відповідача на неможливість своєчасного відчуження земельної ділянки, у зв`язку зі встановленими державою обмеженнями та заборонами, зокрема, дією мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення, який тривав до 01.07.2021, суд не бере до уваги, з огляду на те, що норма пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України, якою встановлено заборону купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки положення частини 4 статті 81 ЗК України є імперативними, тобто такими, що зобов`язують іноземця здійснити відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення. Крім того, законом не було заборонено викуп таких земельних ділянок для суспільних потреб.

Доводи щодо неможливості виконати відповідачем свій обов`язок через прийняття Постанови КМУ № 164 від 28.02.2022, якою встановлено, що незавершені нотаріальні дії за зверненням особи, пов`язаної з державою-агресором, зупиняються, а у разі звернення такої особи за вчиненням нотаріальної дії нотаріус відмовляє у її вчиненні, за винятком деяких випадків, суд також відхиляє, оскільки її дія почалася поза межами встановленого ч.4 ст.81 ЗК України однорічного строку, який є присічним.

Відповідно до ч.4 ст.145 ЗК України, позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Згідно ч.1 ст.188 ЗК України державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до п.п.1 п.3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15 (далі - Положення) основними завданнями Держгеокадастру є серед решти реалізація державної політики у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно п.п.33 п.4 Положення, Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, зокрема, за додержанням строків розгляду заяв чи клопотань щодо набуття і реалізації прав на землю.

Як слідує із інформації ГУ Держгеокадастру у Житомирській області №10-6-0.6-1979/2-23 від 08.06.2023, через відсутність фінансування витрат ГУ по сплаті судового збору ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, просить вжити відповідних заходів щодо конфіскації земельних ділянок сільськогосподарського призначення на користь держави (т.1, а.с.21-23).

Таким чином, обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яку відповідач незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, як територіального органу, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, тобто уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо подання позову про конфіскацію у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими після отримання їх у власність незаконно володіють іноземні громадяни понад встановлений законом строк.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора щодо примусового припинення права власності відповідача на спірні земельні ділянки шляхом її конфіскації в порядку статті 145 ЗК України підлягають до задоволення.

Згідно зі ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що при поданні позову Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у сумі 21 839,22грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2943 від 06.12.2023, оригінал якої міститься в матеріалах справи (т.1, а.с.7).

Разом з тим, у даній справі, враховуючи дані про нормативно грошову оцінку земельних ділянок, за подання позовної заяви сплаті підлягало 6 445,94грн судового збору.

З врахуванням наведеного, сума надмірно сплаченого судового збору становить 15393,28грн.

З огляду на наведене та враховуючи клопотання прокурора від 17.01.2024, в якому останній просив суд повернути Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету України 15 393,28грн судового збору, господарський суд вважає за необхідне повернути Житомирській обласній прокуратурі з Державного бюджету України судовий збір у загальному розмірі 15 393,28грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпрем`єр" (пров.Киянівський, 7а, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 35470571) на земельну ділянку площею 28га із кадастровим номером 1822381200:13:000:0082, розташовану на території Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513).

3. Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпрем`єр" (пров.Киянівський, 7а, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 35470571) на земельну ділянку площею 40га із кадастровим номером 1822381200:13:000:0103, розташовану на території Горщиківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, шляхом її конфіскації у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул.Довженка, 45, м.Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 39765513).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранпрем`єр" (пров.Киянівський, 7а, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 35470571) на користь Житомирської обласної прокуратури (вул.Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, Житомирська область, 10002, код ЄДРПОУ 02909950) 6 445,94грн судового збору.

5. Повернути Житомирській обласній прокуратурі (вул.Святослава Ріхтера, 11, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 02909950, рахунок UA598201720343110001000011049) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 15 393,28грн, сплачений платіжною інструкцією №2943 від 06.12.2023, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 03.10.24

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - Коростенській окружній прокуратурі (через Електронний суд);

3- Житомирській обласній прокуратурі (на ел. пошту);

4 -Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (через Електронний суд);

5 - ТОВ "Гранпрем`єр" код ЄДРПОУ через Електронний суд.