Рішення

від 27.09.2024 по справі 908/2006/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2024 Справа № 908/2006/24

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсун В.Л. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/2006/24

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю ТАНДЕМ-2002, 36009, м. Полтава, вул. Вокзальна, буд. 6А

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ, 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11

про стягнення 504 554,94 грн

СУТЬ СПОРУ:

22.07.24 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 16.07.24 з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю ТАНДЕМ-2002 (далі ТОВ ТАНДЕМ-2002) до товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ (надалі ТОВ РІФ СІЧ) про стягнення заборгованості згідно договору поставки від 18.12.20 № 1812/45 у розмірі 504 554,94 грн.

Крім того, 22.07.24 разом з позовною заявою до суду надійшло клопотання за вих. від 16.07.24 (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 29.07.24), в якому представник позивача просить суд витребувати у Головного управління ДПС у Полтавській області:

- інформацію про те, чи відображена у складі податкового кредиту ТОВ РІФ СІЧ (код ЄДРПОУ 35450246) сума податку на додану вартість за податковими накладними № 248 від 03.12.21, № 26 від 01.10.21, № 65 від 02.09.21, № 184 від 05.11.21, № 359 від 13.08.21, № 747 від 25.11.21, які складені ТОВ ТАНДЕМ-2002;

- податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ РІФ СІЧ, що підтверджує реєстрацію зазначених податкових накладних та додатки до неї: Реєстр виданих та отриманих податкових накладних і Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

22.07.24 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/2006/24 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 29.07.24 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/2006/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Ухвалою від 29.07.24 судом адовольно клопотання товариства з обмеженою відповідальністю ТАНДЕМ-2002 за вих. від 16.07.24 про витребування доказів та витребувано у Головного управління ДПС у Полтавській області (36000, м. Полтава, вул. Європейська, 4):

- інформацію про те, чи відображена у складі податкового кредиту ТОВ РІФ СІЧ (код ЄДРПОУ 35450246) сума податку на додану вартість за податковими накладними № 248 від 03.12.21, № 26 від 01.10.21, № 65 від 02.09.21, № 184 від 05.11.21, № 359 від 13.08.21, № 747 від 25.11.21, які складені ТОВ ТАНДЕМ-2002;

- податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ РІФ СІЧ, що підтверджує реєстрацію зазначених податкових накладних та додатки до неї: Реєстр виданих та отриманих податкових накладних і Додаток 5 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

13.08.24 до суду надійшов лист-інформація за вих. від 07.08.24 № 15259/5/16-31-04-02-05, в якому головне управління ДПС у Полтавській області надає згідно інформаційних систем ДПС України в електронному вигляді відомості з Єдиного реєстру податкових накладних № 248 від 03.12.21, № 26 від 01.10.21, № 65 від 02.09.21, № 184 від 05.11.21, № 359 від 13.08.21, № 747 від 25.11.21 по ТОВ ТАНДЕМ-2002.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 27.09.24 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні і суду не надано.

В обґрунтування своєї правової позиції позивач у позовній заяві за вих. від 16.07.24 зазначає, що відповідачем не належним чином виконано умови договору поставки від 18.12.20 № 1812/45, а саме не в повному обсязі сплачено позивачу за поставлений йому товар. А тому, як наслідок, в останнього виникла заборгованість перед ТОВ ТАНДЕМ-2002 у розмірі 504 554,94 грн.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду не надійшли.

При цьому, з метою належного повідомлення відповідача про дату, місце та час розгляду справи № 908/2006/24 господарським судом направлено на юридичну адресу відповідача (в порядку вимог ст.ст. 12, 120, 176, 234, 247, 250, 252 ГПК України) екземпляр ухвали господарського суду у цій справі від 29.07.24 про відкриття провадження у справі.

Відповідно до даних ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження ТОВ РІФ СІЧ є: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11.

Однак, ухвала, яка надсилалась судом на вказану адресу відповідача, повернулась 16.08.24 у зворотньому напрямку на адресу суду із відміткою відповідного відділення Укрпошта - за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, з урахуванням вимог чинного законодавства яким регламентовано строк розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 248 ГПК України протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі), відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами відповідача.

Судом також враховано, що про хід розгляду справи сторони могли дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України : //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі залежні від нього заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/2006/24.

Повернення ухвали, надісланої відповідачеві, до суду із відміткою «за закінченням терміну зберігання» розцінюється судом як свідома бездіяльність відповідача щодо отримання поштового відправлення ухвали суду.

Згідно із ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до ін. учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/2006/24 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 27.09.24.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.12.20 між товариствома з обмеженою відповідальністю ТАНДЕМ-2002 (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ (Покупець) укладено договір поставки № 1812/45 (далі Договір). В порядку та на умовах визначених даним Договором (п. 1.1. Договору), Постачальник зобов`язувався передати у власність Покупця білково-мінеральні-вітамінні добавки, комбікорми (насипом або фасовані в мішки), премікси, інший товар за погодженням сторін (товар), а Покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Найменування товару, його кількість, ціна товару за одиницю і по позиціях вказуються у видаткових накладних Постачальника на товар (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору, Сторони домовились, що усі видаткові накладні, за якими Постачальник поставив Покупцеві товар протягом терміну дії цього договору, відносяться до цього договору, якщо інше не випливає з відміток або тексту цих накладних.

Згідно із п. 3.2. Договору, поставка товару здійснюється партіями протягом усього терміну дії цього договору.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що ціна товару, що поставляється відповідно до договору, вказується в видаткових накладних Постачальника. У вартість товару включаються усі витрати Постачальника згідно з базисом поставки.

У відповідності до п. 4.2. Договору, загальна вартість договору визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних Постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у разі поставки додаткових партій і підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на постаку таких партій товару.

Згідно із п. 5.1. Договору, оплата товару Покупцем здійснюється в порядку 100 % оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної Постачальника.

Постачальник має право, без додаткового погодження з покупцем, грошові кошти, які сплачує Покупець відповідно до умов цього договору, зараховувати в наступному порядку, незалежно від призначення платежу: в першу чергу прострочені платежі (основного боргу); в другу чергу поточні платежі (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору, Постачальник надає Покупцеві (його представникові) на товар, що поставляється відповідно до договору, наступні документи (супровідні документи): рахунки-фактури на товар; посвідчення про якість товару; товарно-транспортні накладні.

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що цей договір набуває чинності з 01.01.21 і діє по 31.12.21, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по даному договору.

ТОВ ТАНДЕМ-2002 виставило ТОВ РІФ СІЧ рахунки на оплату, а саме: від 26.01.21 № 21012100000006 на суму 268 350,02 грн; від 22.03.21 № 21032200000022 на суму 239 200,012 грн; від 30.03.21 № 21033000000015 на суму 136 262,50 грн; від 05.05.21 № 21050500000026 на суму 246 699,98 грн; від 23.06.21 № 21012100000015 на суму 219 449,99 грн; від 11.08.21 № 21081100000012 на суму 248 849,99 грн; від 25.08.21 № 21082500000009 на суму 213 599,99 грн; від 01.10.21 № 21100100000001 на суму 246 394,98 грн; від 01.11.21 № 21110100000013 на суму 249 034,98 грн та від 23.11.21 № 21112300000014 на усму 206 774,99 грн.

ТОВ ТАНДЕМ-2002 здійснило поставку товару ТОВ РІФ СІЧ на загальну суму 2 770 292,40 грн, що підтверджується видатковими та податковими накладними, а саме:

- видатковими накладними від 26.01.21 № Т21012600000006 на загальну суму 268 350,02 грн; від 25.03.21 № Т21032500000017 на загальну суму 239 200,01 грн; від 01.04.21 № Т21040100000025 на загальну суму 136 262,50 грн; від 13.05.21 № Т21051300000004 на загальну суму 246 699,98 грн; від 23.06.21 № Т21062300000015 на загальну суму 219 449,99 грн; від 13.08.21 № Т21081300000002 на загальну суму 248 849,99 грн;

- податковими накладними від 02.09.21 № 65 на загальну суму 213 599,99 грн; від 01.10.21 № 26 на загальну суму 246 394,98 грн; від 05.11.21 № 184 на загальну суму 249 034,98 грн; від 25.11.21 № 747 на загальну суму 206 774,99 грн; від 03.12.21 № 248 на загальну суму 246 399,98 грн; від 22.12.21 № 971 на загальну суму 249 274,99 грн.

У відповідності до банківської виписки АТ «Креді Агріколь Банк» з рахунку ТОВ ТАНДЕМ-2002 за період з 01.01.20 по 31.12.21 ТОВ РІФ СІЧ здійснило оплату ТОВ ТАНДЕМ-2002 за поставлений товар згідно виставленим рахункам за договором поставки № 1812/45 від 18.12.20 на загальну суму 2 132 737,46 грн.

Крім того, згідно вказаної банківської виписки АТ «Креді Агріколь Банк» з рахунку ТОВ ТАНДЕМ-2002 за період з 01.01.20 по 31.12.21 ТОВ РІФ СІЧ здійснило оплату ТОВ ТАНДЕМ-2002 за товар згідно договору 21/04/1 від 21.04.20 на загальну суму 239 977,98 грн.

В позовні заяві за вих. від 16.07.24 представник ТОВ ТАНДЕМ-2002 зазначає, що останній зарахував оплату ТОВ РІФ СІЧ за товар згідно договору 21/04/1 від 21.04.20 у розмірі 133 000,00 грн в рахунок оплати видаткової накладної від 26.01.21 № Т21012600000006 за договором поставки № 1812/45 від 18.12.20.

13.02.24 ТОВ ТАНДЕМ-2002 направило ТОВ РІФ СІЧ претензію за вих. від 12.02.24 № 1202 про сплату грошових коштів, в якій вимагає в останнього виконати свої зобов`язання за договорами поставки № 1812/45 від 18.12.20 та № 0312/27 від 03.12.21 належними чином та здійснити оплату за поставлений товар в розмірі 629 574,92 грн, а саме: 504 554,94 грн за договором поставки № 1812/45 від 18.12.20 та 125 019,98 грн за договором поставки № 0312/27 від 03.12.21.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Факт здійснення поставки товару підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових та податкових накладних на загальну суму 2 770 292,40 грн.

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, згідно п. 5.1. Договору, оплата товару Покупцем здійснюється в порядку 100 % оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної Постачальника.

Постачальник має право, без додаткового погодження з покупцем, грошові кошти, які сплачує Покупець відповідно до умов цього договору, зараховувати в наступному порядку, незалежно від призначення платежу: в першу чергу прострочені платежі (основного боргу); в другу чергу поточні платежі (п. 5.2. Договору).

Як свідчать матеріали цієї справи, позивач свої зобов`язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачу Товар в загальній сумі 2 770 292,40 грн (з урахуванням суми ПДВ), що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Разом з тим, відповідач (у строк визначений п. 5.1. Договору) свого обов`язку щодо повної сплати позивачу за поставлену продукцію обумовленого у договорі не виконав.

Докази протилежного у матеріалах справи відсутні та суду не надано.

Факт наявності основної заборгованості у розмірі 504 554,94 грн підтверджується матеріалами цієї справи та не спростований відповідачем.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що зі сторони відповідача мало місце порушення прав позивача на своєчасне отримання плати за товар у сумі 504 554,94 грн.

Як наслідок, вимога позивача про стягнення з відповідача 504 554,94 грн основного боргу за договором поставки від 18.12.20 № 1812/45 судом визнається обґрунтованою, заснованою на законі та договорі, у зв`язку із чим задовольняється.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ст. 201.7 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

У відповідності до ст. 201.10 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 6 ст. 101.10 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

На виконання чинного законодавства України, позивач зареєстрував податкові накладні в Єдиному державному реєстрі видаткових накладних, а відповідач отримав і зареєстрував податкові накладні на придбання товарів від позивача: податкова накладна від 02.09.21 № 65; податкова накладна від 01.10.21 № 26; податкова накладна від 03.12.21 № 248; податкова накладна від 05.11.21 № 184; податкова накладна від 25.11.21 № 747; податкова накладна від 22.12.21 № 971.

Згідно із ст. 192.1. Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав і зареєстрував податкові накладні на придбання товарів від позивача, заяву із скаргою на позивача до податкових органів відповідач не подавав, розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєстрував.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 910/23097/17 від 29.06.21, зазначено, що (дослівно):

«…4.28. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

4.29. Аналіз наведених норм свідчить, що підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

4.30. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податку на додану вартість при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

4.31. Тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

4.32. За частинами першою та другою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. …».

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податкові накладні надані позивачем до матеріалів справи можуть бути доказом правочину вчиненого сторонами у справі.

Судові витрати, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 126, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю РІФ СІЧ (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 11, код ЄДРПОУ 35450246) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТАНДЕМ-2002 (36009, м. Полтава, вул. Вокзальна, буд. 6А, код ЄДРПОУ 32081777) 504 554 (п`ятсот чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят чотири) грн 94 коп. основного боргу та 7 568 (сім тисяч п`ятсот шістдесят вісім) грн 32 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 02.10.2024.

Суддя В.Л. Корсун