Рішення

від 04.10.2024 по справі 909/748/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.10.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/748/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) матеріали справи

за позовом: фізичної особи-підприємця Ласяка Ярослава Івановича

АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати трейд буд"

вул. Василіянок, буд. 15, офіс 31, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 252 252 грн 67 коп. заборгованості

ВСТАНОВИВ: фізична особа-підприємець Ласяк Ярослав Іванович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати трейд буд" про стягнення 252 252 грн 67 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №030123 від 03.01.2023 за період з січня по липень 2024 року, з яких: 245 000 грн - заборгованість по орендних платежах, 5 393 грн 66 коп. - інфляційні втрати та 1 859 грн 01 коп. - 3% річних.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Від відповідача копія цієї ухвали, направлена за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою Укрпошти 19.08.2024 "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (постанови ВС від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 13.12.2023 у справі 873/534/23).

При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому конкретному випадку - суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

Відповідно до ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін від учасників справи до суду не надходило.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. В порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач з січня 2024 року не сплачує орендну плату за передане йому в оренду майно, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, на яку позивач нарахував йому 3% річних та інфляційні втрати.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався.

Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 ГПК України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

03 січня 2023 року між фізичною особою-підприємцем Ласяком Ярославом Івановичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпати Трейд Буд" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №030123, відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно виробничого будинку (ангару) та складу для складування сировини за адресою: вул. Обліски, 36, м. Долина, Долинський район, Івано-франківська область, яке складається з земельної ділянки площею 0,4326 га. (майно).

В п. 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна.

Згідно з п. 3.1 договору, розмір орендної плати за один календарний місяць становить 1 000 грн 00 коп. без врахування ПДВ в місяць.

За змістом п. 4.2 договору, орендар зобов`язався своєчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок орендодавця попередню орендну плату в строк визначений п. 3.1 договору. Своєчасно та у повному обсязі вносити суму відшкодування плати за комунальні та інші послуги (якщо такі надаються), шляхом щомісячних перерахувань до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих орендодавцем рахунків та надавати орендодавцю інформацію про перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 9.1 договору, даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 03.07.2025 року.

03.01.2023 сторони підписали акт приймання-передачі майна в оренду, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування (оренду) нерухоме майно виробничого будинку (ангару) та складу для складування сировини за адресою: вул. Обліски, 36, м. Долина, Долинський район, Івано-франківська область, яке складається з земельної ділянки площею 0,4326 га.

29.09.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1, відповідно до п.1 якої дійшли згоди викласти п. 3.1 та п. 9.1 договору оренди нерухомого майна №030123 від 03.01.2023 в новій редакції: "3.1. Розмір орендної плати за один календарний місяць становить 35 000 грн без ПДВ в місяць". 9.1. Даний договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 30.10.2025 року".

У період з січня по липень 2024 року у відповідача виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 245 000 грн (35 000 грн х 7).

У зв`язку з порушенням строку сплати орендних платежів позивач нарахував відповідачу 5 393 грн 66 коп. інфляційних втрат та 1 859 грн 01 коп. 3% річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. При цьому, за правилами статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так, з дня прийняття відповідачем від позивача в оренду майна вказаного в акті приймання-передачі майна в оренду, тобто від 03.01.2023 у відповідача виникло зобов`язання сплачувати орендні платежі на умовах, вказаних в п. 4.2 договору оренди - до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем надати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати.

За встановлених судом обставин, за період з січня 2024 р. по липень 2024 р., заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна №03123 від 03.01.2023 становить 245 000 грн (35 000 грн х 7 міс.).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 245 000 грн основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 5 393 грн 66 коп. інфляційних втрат та 1 859 грн 01 коп. 3% річних.

Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат (з врахуванням періодів прострочення виконання грошового зобов`язання, які припали на вихідні дні), не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого: за період з 13.02.2024 по 12.08.2024 на суму боргу 35 000 грн розмір 3% річних становить 522 грн 13 коп., розмір інфляційних втрат - 1 345 грн 58 коп.; за період з 12.03.2024 по 12.08.2024 на суму боргу 35 000 грн розмір 3% річних становить 441 грн 80 коп., розмір інфляційних втрат - 1 236 грн 87 коп.; за період з 11.04.02.2024 по 12.08.2024 на суму боргу 35 000 грн розмір 3% річних становить 355 грн 74 коп., розмір інфляційних втрат - 1 056 грн 59 коп.; за період з 11.05.2024 по 12.08.2024 на суму боргу 35 000 грн розмір 3% річних становить 269 грн 13 коп., розмір інфляційних втрат - 984 грн 62 коп.; за період з 11.06.2024 по 12.08.2024 на суму боргу 35 000 грн розмір 3% річних становить 180 грн 74 коп., розмір інфляційних втрат - 770 грн 00 коп.; за період з 11.07.2024 по 12.08.2024 на суму боргу 35 000 грн розмір 3% річних становить 94 грн 67 коп., розмір інфляційних втрат - 0 грн;

Таким чином, за зазначені періоди розмір 3% річних становить 1 864 грн 75 коп., а розмір інфляційних втрат - 5 393 грн 66 коп.

Отже, розмір 3% річних за перерахунком суду є більшим ніж визначив позивач. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума 3% річних - 1 859 грн 01 коп.

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 1 859 грн 01 коп. 3% річних та 5 393 грн 66 коп. інфляційних втрат.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпати трейд буд" (вул. Василіянок, буд. 15, офіс 31, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 44825165) на користь фізичної особи-підприємця Ласяка Ярослава Івановича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 252 252 (двісті п`ятдесят дві тисячі двісті п`ятдесят дві) грн 67 коп. заборгованості за договором оренди нерухомого майна №030123 від 03.01.2023 за період з січня по липень 2024 року, з яких: 245 000 (двісті сорок п`ять) грн основного боргу, 5 393 (п`ять тисяч триста дев`яносто три) грн 66 коп. інфляційних втрат та 1 859 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 01 коп. 3% річних та 3 027 (три тисячі двадцять сім) грн 03 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04.10.2024

Суддя О.В. Рочняк