Ухвала

від 03.10.2024 по справі 910/2618/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання

м. Київ

03.10.2024Справа № 910/2618/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівон А.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5

в особі філії "Пасажирська компанія" вул. Уманська, 8,м. Київ,03049

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомплектбуд" шосе Харківське, Б. 201/203, літера 2-А,приміщення № 3, м. Київ, 02121

про стягнення 258 000,00 грн.

Представники сторін: не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Пасажирська компанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремкомплектбуд" про стягнення 258 000,00 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення відповідачем на виконання вимог укладеного між сторонам Договору про закупівлю № УЗ/ЦЛ-19918/Ю від 27.11.2019 поставки товару (вагонокомплекту для ремонту пасажирських вагонів), неналежної якості, у зв`язку з чим позивачем нараховані штрафні санкції у вказаній сумі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог ухвали суду від 19.03.2024 через систему "Електронний суд" 27.03.2024 від позивача надійшла заява б/н від 27.03.2024 про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2618/24, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі ч.1 ст. 247 ГПК України постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Так, від відповідача до канцелярії суду 29.04.2024 надійшов відзив б/н від 29.04.2024 на позовну заяву, з доказами надсилання його на адресу позивача, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на безпідставність тверджень позивача про наявність у поставлених товарах прихованих недоліків. У відзиві відповідач зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що позивачем було виявлено недоліки поставленого товару щодо якості, у тому числі, приховані дефекти, а також було вчинено дії відповідно до умов Договору та Інструкції № П-7 від 25.04.1966 "Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення та товарів народного споживання за якістю" (зі змінами) щодо складання Акту про невідповідність та Акту про приховані недоліки, позаяк такі акти в матеріалах справи відсутні. При цьому відповідач наголошує, що факт поставки відповідачем та прийняття позивачем продукції належної якості підтверджується Актом про фактичну якість і комплектність продукції № 137 від 31.03.2020, а також зазначає про звернення позивача до суду після спливу шестимісячного строку, встановленого ч. 8 ст. 269 ГК України.

Окрім того, у відзиві відповідач просить залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» як виробника спірної продукції та наводить попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, в сумі 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, зазначаючи, що докази щодо обсягу і вартості наданих адвокатом послуг будуть подані у строки, встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

В свою чергу, 03.05.2024 через систему "Електронний суд" представником позивача подано відповідь на відзив б/н від 03.05.2024, з доказами надсилання її копії на адресу відповідача, відповідно до якої позивач не погоджується з викладеними у відзиві твердженнями та зазначає, що тягар доказування постачання товару належної якості, на який надано гарантії щодо якості товару, покладається на відповідача. Також позивач посилається на відсутність підстав для застосування положень Інструкції № П-7, оскільки дефекти виникли не під час приймання продукції, а в процесі експлуатації рами візка № 071.

Додатково позивач вказує на виявлення дефекту кронштейну кріплення опори моменту рами візка у гарантійний термін експлуатації та звернення до суду з дотриманням строків позовної давності, одночасно наголошуючи на нормах пунктів 12, 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України щодо продовження на час COVID-19 та воєнного стану строків, визначених статями 257-259 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України.

Поряд із цим, 22.05.2024 через систему "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив б/н від 21.05.2024 року, з доказами надсилання на адресу позивача, в яких відповідач не погоджується з доводами позивача та щодо посилань позивача на відсутність складених актів за інструкцією № П-7 зазначає про надання пояснень з приводу відповідного порядку прийняття продукції за якістю та оформлення виявлених недоліків товару, наголошуючи, що товар не містив недоліків до передачі та в момент такої передачі позивачу. Також відповідач стверджує про неможливість аналізу дотримання умов експлуатації позивачем рами візка за відсутності наданого позивачем паспорту рами візка № 071.

Розглянувши заявлене у відзиві клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи суд зазначає, що відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Суд наголошує, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4 ст. 50 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, предмет даного спору та зміст позовних вимог, а також необхідність обстоювання власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду, оскільки відповідно до наявного в матеріалах справи Договору про закупівлю № УЗ/ЦЛ-19918/Ю від 27.11.2019 виробником спірного предмету закупівлі, а також особою, якою було надано сертифікат відповідності товару ДСТУ та ТУ, є Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (49024, м. Дніпро, вул. Універсальна, 10, код ЄДРПОУ 00554514), суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та залучити до участі у справі Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (код ЄДРПОУ 00554514) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у даній справі може вплинути на його права та/або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність та пропорційність.

Законом України ,,Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" №475/97- ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст.17 Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки).

Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно пункту 87 рішення Європейського суду з прав людини від 06.09.2005 у справі "Салов проти України" принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993, серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27.10.1993, серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996, Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63).

Так, відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Приписами ч. 3 ст. 247 ГПК України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому, у відповідності до ч. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Отже, з урахуванням наданих сторонами заяв по суті справи, клопотань та доказів, а також враховуючи залучення судом до участі у справі третьої особи за клопотанням відповідача, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду судом всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, та надання сторонам можливості реалізувати право на доведення своєї правової позиції у спорі, в тому числі шляхом подання додаткових доказів по справі, що унеможливлює вирішення даної справи в межах спрощеного позовного провадження, суд на підставі ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст.177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Слід зауважити, що у Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції", "Савенкова проти України").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.

На виконання вищенаведених приписів Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне призначити підготовче засідання у справі та встановити сторонам та учасникам справи строки для подання ними документів на підтвердження своєї правової позиції в даному спорі.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 50, 177, 181, 234, 235, 247, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. За клопотанням відповідача залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

- Акціонерне товариство «Дніпровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» (49024, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Універсальна, будинок 10; код ЄДРПОУ 00554514).

2. Зобов`язати позивача протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали направити на адресу третьої особи копію позовної заяви та відповіді на відзив з додатками, надавши суду відповідні письмові докази.

3. Здійснювати розгляд справи № 910/2618/24 за правилами загального позовного провадження.

4. Призначити підготовче судове засідання у справі на 07.11.24 о 16:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 10.

5. Встановити третій особі строк для подання пояснень щодо суті спору - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та/або копії позовної заяви. Третій особі надати докази надсилання учасникам справи копій пояснень.

6. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 31.10.2024 (включно) з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.

7. Попередити учасників судового процесу про неприпустимість зловживання процесуальними правами, визначеного ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, а також невиконання процесуальних обов`язків та створення протиправних перешкод у здійсненні судочинства, та, відповідно, можливість застосування заходів процесуального примусу з підстав та в порядку, визначеному главою 9 ГПК України.

8. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).

9. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

10. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Селівон