Рішення

від 04.10.2024 по справі 910/7892/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2024Справа № 910/7892/24За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто"

про стягнення 51 582,51 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та санкцій за договором про забезпечення теплової енергії №250940 від 01.11.2018, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити спожиту теплову енергію за період з квітня 2021 року по січень 2024 року.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (м. Київ, вул. Вишгородська, 45А/4, кімн. 60).

Конверт з ухвалою суду повернулися не врученими відповідачу із відміткою працівників Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Судом встановлено, що у відповідача відсутній зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Верховний Суд у постанові №755/17944/18 (61-185св23) від 10.05.2023 вказав, що довідка поштового відділення із позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд даного спору, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2018 між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем було укладено договір № 250940 забезпечення постачання теплової енергії (далі - Договір) предметом якого є забезпечення постачання теплової енергії в гарячій воді тепловими мережами, зовнішньо будинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності, або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні відповідача відповідно до Додатку №5 до цього Договору на потреби по об`єкту по вул. Щекавицька, 53 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Облік теплової енергії на теплових мережах проводиться розрахунковим способом відповідно до норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 Україна 244-94, затверджені Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 14.12.1993 з наступними змінами та доповненнями (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 1.1 Додатку №1 до Договору визначені орієнтовні обсяги теплової енергії із тепловими витратами на дільниці трубопроводів та в місцевій системі відповідача.

Схема балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін наведені в Додатку №5 до Договору. Відповідно до Додатку №6 Договору сторони склали Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.

Відповідно до Додатку №6 до Договору обладнання ІТП за адресою: вул. Щекавицька, 53 перебуває на балансі відповідача. BOTE ЦО (вузол обліку теплової енергії) знаходиться на балансі відповідача.

Відповідно до п. 2 Додатку №4 до Договору відповідач до 15 числа місяця наступного за розрахунковим сплачує позивачу вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоді, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Відповідно до п. 3 Додатку №4 до Договору відповідач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: вул. Волоська, 42:

- облікову картку за звітній період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки відповідач повертає в Центр обслуговування клієнтів);

- акт виконаних робіт.

Згідно з п. 2.3.1 Договору відповідач зобов`язується дотримуватись умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатках №1 та №4 до Договору.

Відповідно до Додатку №3 до Договору розрахунки із відповідачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київські міська державна адміністрація).

За умовами п. 8.1 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні.

Згідно з п. 8.4 Договору припинення дії договору не звільняє відповідача від обов`язку повної сплати нарахувань за Договором.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно довідки про нарахування за теплову енергію (додається до позовної заяви) облік спожитої відповідачем теплової енергії проводився відповідно до Додатку №4 до Договору.

На підтвердження факту постачання теплової енергії та підтвердження обсягу відпущеної відповідачу теплової енергії та її вартості, позивач надано копію корінців нарядів на включення та відключення об`єкта тепло споживання на період опалювального сезону, інформація про відключення 28.03.2022 будинку №53 по вул.. Щекавицькій, акт звіряння розрахунків, акти приймання-передавання товарної продукції, облікові картки за обліковим записом відповідача, довідка про нарахування за теплову енергію; довідка про стан розрахунків.

Позивач зазначає, що порушуючи умови Договору та норми законодавства відповідач не вносив вчасно плату за отриману теплову енергію за період з квітня 2021 року по січень 2024 року, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 41099,93 грн.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, позовні вимоги в частині стягнення 41099,93 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Також за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 5710,15 грн інфляційних втрат, 1464,69 грн 3% річних та 3307,74 грн пені.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до умов п. 6 Додатку №4 до Договору відповідачу на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) позивачем нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення індексу інфляції, 3% річних та пені судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірними, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5710,15 грн інфляційних втрат, 1464,69 грн 3% річних та 3307,74 грн пені підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екомісто" (04114, місто Київ, вулиця Вишгородська, будинок 45-А/4, офісне приміщення 34; ідентифікаційний код 35429115) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 41099 (сорок одну тисячу дев`яносто дев`ять) грн 93 коп. заборгованості, 5710 (п`ять тисяч сімсот десять) грн 15 коп. інфляційних втрат, 1464 (одну тисячу чотириста шістдесят чотири) грн 69 коп. 3% річних, 3307 (три тисячі триста сім) грн 74 коп. пені та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.