Рішення

від 04.10.2024 по справі 910/6140/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.10.2024Справа № 910/6140/24За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квеста Фінанс"

про стягнення заборгованості у сумі 104623, 23грн

Суддя Сташків Р.Б.

Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указану позовну заяву про стягнення з Відповідача на користь Позивача боргу та санкцій за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді №1533063 від 01.02.2021, разом у сумі, що дорівнює вказаній вище ціні позову, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов`язань повністю та вчасно оплатити поставлену йому теплову енергію за період з листопада 2021 року по травень 2022 року.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі, оскільки відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (м. Київ, вул. Крутий Узвіз, 5, інше приміщення 2).

Як вбачається зі зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвалу суду про відкриття провадження у цій справі відповідачем отримано 29.05.2024.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд даного спору, натомість, проявив процесуальну бездіяльність.

З огляду на наведене, суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2021 між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем було укладено договір № 1533063 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір) предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

При виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установ і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, чинним законодавством України (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1 Договору позивач зобов`язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Об`єктом споживання теплової енергії є адміністративна будівля за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 25 літ. Б, вул. Пушкінська, буд. 27 літ. А (Додатки 8 та 9 Договору).

Згідно п. 2.3.1, 2.3.2 Договору відповідач зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії. Виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і терміни, які передбачені в Додатку №4 до Договору.

Відповідно до п. 1, 3 Додатку 3 до Договору розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію позивачем проводяться згідно з тарифами, затвердженими Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), за кожну відпущену Гігакалорію (1Гкал/грн). Можливе змінення тарифів в період дії Договору.

Облік теплової енергії здійснюється відповідно до розділу 5 Договору.

Згідно п. 5.1 Договору облік споживання відповідачем теплової енергії проводиться за приладами обліку.

Абонент, що має прилади обліку, щомісячно надає «Енергопостачальній організації» звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у Додатку №1 до Договору (п. 5.3 Договору), тобто не пізніш 25-го числа поточного місяця. У разі ненадання звіту у встановлений термін, розрахунок виконується згідно договірних навантажень (п. 4 Додатку №1 до Договору).

При відсутності приладу обліку або виходу його з ладу - кількість теплової енергії, що відпущена «Абоненту», визначається «Енергопостачальною організацією», як виняток, розрахунковим способом.

Відповідно до п. 1,2 Додатку 4 до Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі. Відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує Позивачу вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє Договір про заставу майна, згідно ЗУ «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Оплата здійснюється на окремі рахунки, за кожною тарифною групою окремо.

Відповідно до п. 5 Додатку №4 до Договору Абонент щомісячно з 12 по 15 числа самостійно отримує у ЦОК за адресою вул. Волоська, буд. №42:

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в ЦОК);

- акт виконаних робіт.

Сторони мають право вимагати один від одного виконання умов цього Договору (п. 3.1.1 та 3.2.1 Договору).

Сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього Договору (п. 6.1.1, 6.3.1 Договору).

Відповідно до п. 8.1. Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 13.11.2021.

Відповідач звернувся до позивача з листом №7/17-1 про продовження терміну дії Договору №1533063 у зв`язку з укладенням Договору оренди (додається). Листом від 23.11.2021 №30/3/3/18285 на період дії Договору оренди, термін дії Договору продовжено з 13.11.2021 до 30.11.2030.

Пізніше, відповідач звернувся до позивача з заявою від 14.06.2022 в якій просить припинити термін дії Договору з 01.05.2022 у зв`язку з закінченням Договору оренди.

Листом від 07.07.2022 №30/5/3/8189 позивач повідомив відповідача, що Договір втратив чинність у частині здійснення постачання теплової енергії, але діє в частині оплати заборгованості за фактично спожиту відповідачем теплову енергію.

Відповідно до п. 8.3 Договору припинення дії Договору не звільніє відповідача від обов`язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб`єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво теплової енергії, у тому числі на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії, на транспортування та постачання теплової енергії встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування у межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила), споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Частиною 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно довідки про нарахування за теплову енергію (додається до позовної заяви) облік спожитої відповідачем теплової енергії проводився відповідно до Додатку №4 до Договору.

На підтвердження факту постачання теплової енергії та підтвердження обсягу відпущеної відповідачу теплової енергії та її вартості, позивач надано копії корінців нарядів на включення та відключення об`єктів теплоспоживання, складені КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», акти приймання-передавання товарної продукції, облікові картки, довідку про стан розрахунків за спожиту теплову енергію, довідку про нарахування за теплову енергію за Договором.

Позивач зазначає, що порушуючи умови Договору та норми законодавства відповідач не вносив вчасно плату за отриману теплову енергію за період з листопада 2021 року по травень 2022 року, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 84728,45 грн.

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував, позовні вимоги в частині стягнення 84728,45 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Також за прострочення зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 15520,58 грн інфляційних втрат та 4374,20 грн 3% річних.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховує, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних (в порядку статті 625 ЦК України) є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За результатами здійсненої перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення індексу інфляції та 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 15520,58 грн та 4374,20 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами, а відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної суми заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квеста Фінанс" (01024, місто Київ, Крутий узвіз, 5, інше приміщення 2; ідентифікаційний код 41146897) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 84728 (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять вісім) грн 45 коп. заборгованості, 15520 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот двадцять) грн 58 коп. інфляційних втрат, 4374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн 20 коп. 3% річних та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.