Рішення

від 25.09.2024 по справі 910/5803/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2024Справа № 910/5803/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/5803/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро експерт" (Україна, 09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Каштанова, буд. 54; ідентифікаційний код: 32010004)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стар" (Україна, 01042, м. Київ, вул. Філатова Академіка, буд. 10А, оф. 2/61; ідентифікаційний код: 44058264)

про стягнення 5 750 725,88 грн

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро експерт" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стар" (далі - відповідач) про стягнення 5 750 725,88 грн, з яких 4 960 239,10 грн заборгованості, 634 923,97 грн пені, 94896,27 грн інфляційних втрат та 60665,74 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки № АЕ-2068-2404/23 від 24.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.05.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2024.

У підготовче засідання 19.06.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 19.06.2024 судом було оголошено перерву до 17.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/5803/24 призначено на 17.07.2024.

У підготовче засідання 17.07.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 17.07.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 04.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/5803/24 призначено на 04.09.2024.

У судове засідання 04.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У судовому засіданні 04.09.2024 судом було оголошено перерву до 25.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/5803/24 призначено на 25.09.2024.

У судове засідання 25.09.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась, від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро експерт" (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стар" (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № АЕ-2068-2404/23 (далі - Договір).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3 Договору визначено, що постачальник приймає на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати та оплачувати товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором та додатками до нього. Товаром за цим Договором є насіння та/або засоби захисту рослин, а також інший асортимент, який буде визначатися в додатках - специфікаціях до цього Договору. Кількість, одиниці виміру, асортимент, упаковка, ціна, вартість товару (партії товару), що поставлятиметься постачальником в адресу покупця, умови його поставки, прийняття та оплати визначаються у додатках - специфікаціях на кожну партію товару, що є невід`ємними частинами даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціни товарів визначаються у додатках -специфікаціях. Ціна товарів включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно із законодавством України.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, зокрема, що основні умови оплати товару (форма, розміри та строки сплати) визначаються додатками - специфікаціями до Договору з урахуванням положень, визначених цим розділом Договору.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що зобов`язання постачальника з поставки товару покупцю вважається виконаним, а право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі йому товару та підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на цей товар.

Відповідно до умов Договору, сторонами було підписано додатки - специфікації до Договору:

- № 1 від 24.04.2023 на суму 142 272,00 грн, строк оплати: 30% до 27.04.2023, 70% до 15.10.2023;

- № 2 від 24.04.2023 на суму 2 995 780,92 грн, строк оплати: 30% до 27.04.2023, 70% до 15.10.2023;

- № 3 від 24.04.2023 на суму 1 579 254,58 грн, строк оплати: 30% до 27.04.2023, 70% до 15.10.2023;

- № 4 від 27.04.2023 на суму 4 578,36 грн, строк оплати: 30% до 30.04.2023, 70% до 15.10.2023;

- № 5 від 07.06.2023 на суму 87 436,80 грн, строк оплати: 30% до 10.06.2023, 70% до 15.10.2023;

- № 6 від 13.06.2023 на суму 20 620,44 грн, строк оплати: 100% до 16.06.2023;

- № 7 від 16.06.2023 на суму 32 788,80 грн, строк оплати: 30% до 19.06.2023, 70% до 15.10.2023;

- № 8 від 28.06.2023 на суму 97 507,20 грн, строк оплати: 30% до 01.07.2023, 70% до 15.10.2023.

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар загальною вартістю 4960239,10 грн, що підтверджується видатковими накладними №2894 від 25.04.2023, №3343 від 02.05.2023, №2910 25.04.2023, №3344 від 02.05.2024, №2920 від 25.04.2023, №3077 від 27.04.2023, №5389 від 07.06.2023, № 5698 від 13.06.2023, №5871 від 16.06.2023 та №6313 від 30.06.2023.

З огляду на те, що відповідач не оплатив поставлений товар за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 4960239,10 грн заборгованості, 634923,97 грн пені, 94896,27 грн інфляційних втрат та 60665,74 грн 3 % річних.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Суд встановив факт поставки позивачем товару за Договором загальною вартістю 4 960 239,10 грн, про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані обома сторонами видаткові накладні №2894 від 25.04.2023, №3343 від 02.05.2023, №2910 25.04.2023, №3344 від 02.05.2024, №2920 від 25.04.2023, №3077 від 27.04.2023, №5389 від 07.06.2023, № 5698 від 13.06.2023, №5871 від 16.06.2023 та №6313 від 30.06.2023.

Вищезазначені видаткові накладні відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у них відсутні, відтак суд приймає зазначені видаткові накладні як належні докази на підтвердження поставки товару позивачем та його прийняття відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням погодженого сторонами в пункті 3.1 Договору порядку розрахунків, зобов`язання відповідача з оплати товару мало бути виконане у встановлені додатками - специфікаціями строки.

Відтак суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої грошові зобов`язання за Договором не виконав, доказів, які б підтверджували факт здійснення ним оплати за поставлений товар, не надав.

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Договором підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 4 960 239,10 грн визнається судом обґрунтованою.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 634 923,97 грн.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2 Договору при порушені строків оплати поставленого товару, які визначені додатками - специфікаціями, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, чинної на момент прострочки, від вартості неоплаченого товару, за кожен день прострочки платежів.

Нарахування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором здійснюється без обмежень строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за Договором становить 3 (три) роки (п. 7.7 Договору).

Оскільки відповідач допустив прострочення оплати поставленого товару, позивачем, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 7.2 Договору, було нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 16.10.2023 по 12.03.2024 включно у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що становить 634 923,97 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства.

З огляду на викладене, оскільки прострочення виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі п. 7.2 Договору за прострочення виконання зобов`язання, визнається судом обґрунтованою.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 94 896,27 грн інфляційних втрат та 60 665,74 грн 3 % річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за період з 16.10.2023 по 12.03.2024 включно є арифметично вірними, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у заявлених позивачем розмірах.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 4960239,10 грн, пеня в розмірі 634923,97 грн, інфляційні втрати в розмірі 94896,27 грн та 3% річних у розмірі 60665,74 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм-Стар" (Україна, 01042, м. Київ, вул. Філатова Академіка, буд. 10А, оф. 2/61; ідентифікаційний код: 44058264) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро експерт" (Україна, 09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Каштанова, буд. 54; ідентифікаційний код: 32010004) заборгованість у розмірі 4960239 (чотири мільйони дев`ятсот шістдесят тисяч двісті тридцять дев`ять) грн 10 коп., пеню в розмірі 634923 (шістсот тридцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять три) грн 97 коп., інфляційні втрати в розмірі 94896 (дев`яносто чотири тисячі вісімсот дев`яносто шість) грн 27 коп., 3% річних у розмірі 60665 (шістдесят тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн 74 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 86260 (вісімдесят шість тисяч двісті шістдесят) грн 88 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.10.2024

Суддя О.В. Нечай