Рішення

від 17.09.2024 по справі 918/988/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.09.2024Справа № 918/988/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича

до 1) Рівненської митниці Державної митної служби України

2) Державної казначейської служби України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області

про стягнення 294 689,00 грн збитків та 100 000,00 грн моральної шкоди

за участю представників:

від позивача: Топольський В.М.

від відповідача-1: Дем`янюк С.М.

від відповідача-2: не з`явилися

від третьої особи: не з`явилися

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Фізична особа-підприємець Коренчук Андрій Арнольдович звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Рівненської митниці Державної митної служби України про стягнення 294 689,00 грн. збитків та 100 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поніс збитки та приниження ділової репутації у зв`язку з протиправною поведінкою та неправомірним рішенням Рівненської митниці Державної митної служби України щодо зміни коду експортного товару, складання протоколу про порушення митних правил та вилучення вантажу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.09.2023 позовну заяву залишено без руху.

Станом на 04 жовтня 2023 року судом встановлено, що позивачем виконані усі вимоги, передбачені ГПК України для подання позовних заяв.

Ухвалою Господарського суд Рівненської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 31 жовтня 2023 року на 10:15 год.

19 жовтня 2023 року від Рівненської митниці надійшов відзив на позов.

25 жовтня 2023 року від Рівненської митниці надійшло клопотання про залучення співвідповідача.

31 жовтня 2023 року від Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича надійшли клопотання про залучення третьої особи, та про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 31.10.2023 відмовлено Рівненській митниці у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача Державну казначейську службу України. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області. Відкладено підготовче судове засідання на 22 листопада 2023 року на 10:00 год.

У судовому засіданні 22.11.2023 оголошено перерву до 06 грудня 2023 року на 09:40 год.

Ухвалою від 22.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі №918/988/23 на 30 днів до 01 січня 2024 року включно.

23 листопада 2023 року від Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області надійшли письмові пояснення.

06 грудня 2023 року від представника Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича адвоката Топольського В.М. надійшло клопотання про залучення співвідповідача Державної казначейської служби України.

Ухвалою Господарського суд Рівненської області від 06.12.2023 клопотання Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича про залучення співвідповідача у справі № 918/988/23 - задоволено. Залучено в якості співвідповідача у справі № 918/988/23 - Державну казначейську службу України. Підготовче засідання відкладено на 09 січня 2024 року на 10:00 год.

12.12.2023 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів надіслання позовної заяви з додатками на адресу Державної казначейської служби України.

19.12.2023 від Рівненської митниці надійшло клопотання про долучення доказів надіслання відзиву на адресу Державної казначейської служби України.

29.12.2023 від Державної казначейської служби України надійшов відзив на позов.

08 січня 2024 року від Рівненської митниці надійшло клопотання про надіслання матеріалів справи №918/988/23 до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

Ухвалою Господарського суд Рівненської області від 09.01.2024 передано матеріали справи №918/988/23 за позовом Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича до відповідача 1) Рівненської митниці Державної митної служби України та до відповідача 2) Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області, про стягнення 294 689,00 грн. збитків та 100 000,00 грн. моральної шкоди - до Господарського суду міста Києва за виключною підсудністю.

31.01.2024 справа №918/988/23 надійшла до Господарського суду міста Києва.

У результаті автоматизованого розподілу матеріали справи №918/988/23 передано на розгляд судді Гулевець О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2024 прийнято справу № 918/988/23 до свого провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 27.02.2024.

16.02.2024 через систему «Електронний суд» від відпровідача-2 надійшов відзив на позов.

22.02.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшло клопотання про долучення доказів по справі.

У судовому засіданні 27.02.2024 суд відклав підготовче засідання на 26.03.2024.

01.03.2024 через канцелярію суду від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

20.03.2024 через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 26.03.2024 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 10.04.2024.

04.04.2024 через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

09.04.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

У судовому засіданні 10.04.2024 суд оголосив про відкладення підготовчого засідання на 21.05.2024.

У судовому засіданні 21.05.2024, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №918/988/23 до судового розгляду по суті на 09.07.2024, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 09.07.2024 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 09.07.2024 суд оголосив перерву в розгляді справи по суті на стадії дослідження доказів до 23.07.2024.

11.07.2024 через канцелярію суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

У судовому засіданні 09.07.2024 суд оголосив про відкладення розгляду справи по суті на 23.07.2024.

02.08.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача-1 надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2024 призначено розгляд справи №918/988/23 по суті на 17.09.2024.

16.09.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

17.09.2024 через канцелярію суду від відповідача-2 клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представники відповідача-2 та третьої особи у судове засідання 17.09.2024 не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надали, про дату та час розгляду справи по суті повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 17.09.2024 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні надав пояснення по суті своїх заперечень, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 17.09.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 08.06.2022 на підставі проведеного митного огляду товару, який належить ФОП Коренчуку А.А., та висновку СЛЕД Держмитслужби №142000-3800-0074, сектором класифікації товарів Рівненської митниці винесено рішення про визначення коду товару №KT-UA204000-0013-2022 від 08.06.2022, згідно якого код товару змінено на 4407919000 УКТЗЕД.

Позивач, посилаючись на рішення Рівненського окружного адміністративного суду ВІД 04.10.2022 у справі №460/22278/22 та постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 10.02.2023, вказав про визнання ФОП Коренчука А.А. не винним у порушенні митних правил та скасування рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про зміну коду товару.

Поряд з тим, у позовній заяві позивач посилається на те, що у період з 20.05.2022 по 15.06.2022 під час затримки та перевірки Рівненською митницею Державної митної служби України товару, останній не був вивантажено на митний склад, було порушено умови зберігання та перевезення, у зв`язку з чим товар зазнав значних пошкоджень, які впливають на товарний стан та знижують експлуатаційні властивості.

За доводами позивача, після повернення 30.06.2023 митницею вилученого товару згідно накладної №РІВНМ21-110121538, позивачем було встановлено про ушкодження товару, що завдало позивачу матеріальний збиток у розмірі 294 689,00 грн. (17011,26 євро - 9 615,06 євро = 7396,20 євро).

Також, позивач посилається на те, що в результаті протиправної поведінки та неправомірного рішення Рівненської митниці, складання протоколу про порушення митних правил та вилучення вантажу, призвело до негативних наслідків та приниження ділової репутації ФОП Коренчука А.А. Позивач вказує, що внаслідок таких подій виникла моральна шкода, оскільки Коренчук А.А. мав моральні страждання та прояв емоційних спалахів, які супроводжувались дратівливістю, збудливістю та деприсивністю, що відображалось на його близьких, рідних та знайомих.

Таким чином, оскільки неправомірними діями відповідача-1 позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду, позивачем заявлено вимогу про стягнення з Державного бюджету України збитків у розмірі 294 689,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.

Позиція відповідача-1

Відповідач-1 заперечуючи позовні вимоги посилається на те, що у зв`язку з набранням законної сили постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 10.02.2023, 30.06.2023 Рівненською митницею Державної митної служби України видано позивачу зі складу товар згідно видаткової накладної №РІВНМ21-110121538. При цьому, відповідач-1 зазначає, що станом на день видачі товару зі складу митниці власник товару не висловив застережень щодо неналежності умов зберігання товару та пошкодження чи втрати їх природних властивостей.

Відповідач-1 стверджує, що усі дії щодо прийняття, зберігання та видачі товару проводились посадовими особами з дотриманням вимог наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2013 № 627 «Про затвердження Порядку роботи складу митного органу».

На думку відповідача-1, у період з 20.05.2022 по 15.06.2023 позивач мав можливість вчиняти з дозволу митниці операції необхідні для забезпечення умов зберігання товару. Однак, з такими заявами позивач до митниці не звертався.

Окрім того, відповідач-1 заперечив проти розрахунку розміру збитків позивача, посилаючись на вказану вартість товару у видатковій накладній №РІВНМ21-110121538, відповідач-1 надав свій контррозрахунок розміру збитків.

Також, відповідач-1 звертає увагу, що у позовній заяві відсутнє посилання на норму ГПК, яка дає підстави для звернення позивача до господарського суду за захистом своїх прав, які були порушені Рівненською митницею Державної митної служби України.

У відзиві відповідач-1 заперечує також проти вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки до позовної заяви не надано жодного доказу понесення моральної шкоди та пов`язаних з цим фінансових витрат.

Позиція відповідача-2

Державна казначейська служба України заперечила проти вимог позивача, посилаючись на те, що відповідач-2 не є учасником спірних правовідносин та немає даних, на підстав яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За доводами відповідача-2, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі № 460/22278/22 та Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 у справі № 760/10800/22 не визнавались протиправними або незаконними дії відповідача-1. Отже, відповідач-2 вважає, що позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди, має довести наявність всіх чотирьох елементів правопорушення, в тому числі і вини, а посилання позивача на необхідність застосування статті 1173 ЦК України, яка не потребують доведення вини, є безпідставним.

Крім того, відповідач-2 зазначив, що відсутні правові підстави для відшкодування шкоди з Державного бюджету України, оскільки відповідальність за завдану позивачу шкоду повинен нести митний орган, тобто Рівненська митниця.

У відзиві на позов відповідач-2 вказав, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для відшкодування моральної шкоди, а отже позовні вимоги є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Позиція третьої особи

Третя особа у своїх письмових поясненнях по суті спору заперечила позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича посилаючись на те, що Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області не вступало у правовідносини з позивачем, своїми діями чи бездіяльністю не порушувало його законних прав та інтересів.

За поясненнями третьої особи, що відсутні правові підстави для відшкодування шкоди з Державного бюджету України, оскільки відповідальність за завдану позивачу шкоду повинна нести Рівненська митниця.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

20.05.2022 з метою декларування товарів, що належать ФОП Коренчуку Андрію Арнольдовичу (надалі - позивач), декларантом ТзОВ «Юнона Брокер» Кравець В.Л., на виконання договору-доручення про надання послуг по декларуванню товарів №9 від 08.051.2020 на митний пост «Костопіль» Рівненської митниці ДФС подано митну декларацію типу ЕК10АА №204030/2022/003485 та документи для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг за межі митної території України (експорт) товару «Клепка з деревини дуба - ґатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів. Код УКТ ЗЕД 4416000000. Товар експортувався згідно контракту №1/22 від 04.01.2022 до Республіки Литва, укладеного ФОП Коренчуком А.А. з компанією UAB «BASINTA» Ltd.

20.05.2023 представниками Рівненської митниці у зв`язку із підозрою невідповідності поданих ТзОВ «Юнона Брокер» документів та товару, який експортувався здійснено їх затримання.

Відповідно до Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.05.2023 №UA204030/2022/003485 працівниками Рівненської митниці проведено повний огляд пакувальних місць та проведено поглиблене обстеження транспортного засобу, під час якого здійснено відбір проб зразків в кількості 18 штук.

08.06.2022 на підставі проведеного митного огляду та висновку СЛЕД Держмитслужби №142000-3800-0074, сектором класифікації товарів Рівненської митниці винесено рішення про визначення коду товару №KT-UA204000-0013-2022 від 08.06.2022, згідно якого код товару змінено на 4407919000 УКТЗЕД - «Лісоматеріали з деревини дуба, розпиляні, не стругані - ґатунок «D» - 24,654 м. куб. Розміри: товщина 33 мм., довжина від 650 до 1100 мм., ширина дощечки на піддоні 55-230 мм. Призначення: для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів. Виробник: ФОП Коренчук А.А.

15.06.2022 головним державним інспектором-кінологом оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Рівненської митниці Жуком М.С. складено протокол про порушення митних правил №0057/20400/22 за ч.1 ст.483 МК України та вилучено товар «Клепка з деревини дуба - ґатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів.

22.09.2022 Головним державним інспектором Рівненської митниці Ковальчуком В.М. за результатами перевірки митної декларації та документів наданих ТзОВ «Юнона Брокер» до Рівненської митниці для експорту товару прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204030/2022/000056.

За доводами позивача, у порушення умов зберігання та перевезення у період з 20.05.2022 по 15.06.2022 товар не було вивантажено на митний склад та зберігався на транспортному засобі, який в свою чергу знаходився на території митного поста «Рівне» та зазнав значних пошкоджень, зокрема торцеві тріщини (місцями глибокі), плісеневі грибки, зміна кольору (місцями рожевий відтінок), що значно впливає на товарний стан та значно знижує експлуатаційні властивості.

20.06.2022 до Рівненської митниці подано адвокатський запит від 20.06.2022, в якому представник позивача просив надати для ознайомлення матеріали адміністративної справи про порушення Митних правил, вжити заходів щодо належного зберігання Клепки з деревини дуба - гатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів, оскільки товар зберігається в причепі автомобіля без належних умов зберігання, внаслідок чого є вірогідність її пошкодження та розвитку мікроорганізмів, а також її розсихання.

23.06.2022 за заявою ФОП Коренчука А.А., експертом Рівненської торгово-промислової палати оглянуто товар позивача та складено експертний висновок №B-89/1 від 23.06.2022, в якому встановлено, що товар має на своїй поверхні сліди цвілі білого, чорного та зеленого кольору, а в деяких місцях потемніння деревини.

27.06.2022 на адресу Рівненської митниці надіслано адвокатський запит, у якому представником позивача зазначено виявлені пошкодження вилученого товару у Коренчука А.А., а також представник позивача просив у відповідності до Митного кодексу України із залученням спеціалістів Держпродспоживслужби взяти проби та зразки для проведення відповідної експертизи якості Клепки з деревини дуба гатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів вилученої 20.05.2022.

30.06.2022 Рівненською митницею надано відповідь на адвокатський запит від 27.06.2022, у якій зазначено, що здійснюється провадження у справі про порушення митних правил №0057/20400/22 і до розгляду справи в суді немає необхідності у відборі проб і зразків для проведення будь-яких інших експертиз.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, у справі №460/22278/22 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення сектору класифікації товарів Рівненської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 08.06.2022 №КТ-UA204000-0013-2022.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 у справі № 760/10800/22, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.05.2023, закрито провадження відносно Коренчука Андрія Арнольдовича в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

07.07.2023 з метою виконання умов контракту №1/22 від 04.01.2022 ФОП Коренчуком А.А. повторно через декларанта ТзОВ «Юнона Брокер» Кравець В.Л., на виконання договору - доручення про надання послуг по декларуванню товарів №9 від 08.05.2020 до відділу митного оформлення №2 митного поста «Рівне» Рівненської митниці подано митну декларацію типу ЕК10AA №23UA204030003734U0 від 07.07.2023 та документи для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг за межі гатунок «D» митної території України (експорт) товару «Клепка з деревини дуба призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів» вартістю 9615,06 EUR. Код УКТ ЗЕД 4416000000.

За твердженням позивача, оскільки Рівненською митницею безпідставно було змінено код експортованого товару, незаконно складено протокол про порушення митних правил №0057/20400/22 від 15.06.2022, товар безпідставно був затриманий та вилучений, то ФОП Коренчуком А.А. завдано шкоди в розмірі 7 396,20 євро (17 011,26 євро - 9 615,06 євро), що в гривневому еквіваленті станом на дату інвойсу становить 294 689,00 грн, факт чого встановлено наступним:

- рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, у справі №460/22278/22;

- постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 у справі № 760/10800/22, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.05.2023;

- висновком експерта № 0307/1 від 07.07.2023 за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження за заявою ФОП Коренчука А.А. щодо визначення якості та вартості: клепки з деревини дуба гатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів 24,654 м3., яким встановлено, що в результаті тривалого та неналежного зберігання Рівненською митницею клепки з деревини дуба гатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів 24,654 м3. наявні дефекти та пошкодження товару такі, як пліснява, тріщини, ураження комахами та гнилизною, в результаті чого втратила свою якість від первісних якісних характеристик на 60 відсотків.

У зв`язку із наведеним, позивач стверджує, що ФОП Коренчуку А.А. завдано збитки в розмірі 7 396,20 євро (17 011,26 євро - 9 615,06 євро), які згідно із приписів ст. 1166, ст. 1173 ЦК України, мають бути відшкодовані з Державного бюджету України.

Також позивач зазначає, що в результаті протиправної поведінки та неправомірного рішення Рівненської митниці, складання протоколу про порушення митних правил та вилучення вантажу, призвело до негативних наслідків та приниження ділової репутації ФОП Коренчука А.А., та позивач зазнав моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, яку позивачем заявлено до стягнення у судовому порядку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься відшкодування шкоди. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Статтею 56 Конституції України проголошено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні положення про відшкодування шкоди визначено у главі 82 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що Цивільним кодексом України визначено загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду (ст.1166 Цивільного кодексу України). В той же час, ст.1173 Цивільного кодексу України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування.

У розумінні положень статті 1173 Цивільного кодексу України (яка визначена підставою позову) відшкодування шкоди відбувається незалежно від вини державного органу та його посадової або службової особи. Вказану правову позицію було висловлено Верховним Судом у постановах від 23.05.2018р. по справі №923/574/17, від 18.06.2018р. по справі №904/1284/17.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

За змісту позовної заяви полягає, що предметом позову є стягнення з Державного бюджету України шкоди на користь позивача, заподіяної незаконними діями Рівненської митниці Державної митної служби України.

У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою полягає в тому, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23 червня 1993 р.).

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до ст.2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.33 Рішення віл 27.10.1993р. Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).

У п.26 рішення від 15.05.2008р. Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України при зверненні до суду з розглядуваним позовом позивачем повинно бути доведено, зокрема, протиправність поведінки відповідача 2; наявність заподіяної діями вказаного учасника судового процесу шкоди; причинний зв`язок між ними.

Наразі, виходячи з предмету доказування у спорах про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями державними органами та їх посадовими особами, суд дійшов висновку щодо наявності в діях відповідача-1 під час митного огляду ознак протиправної поведінки. При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені ст. 335 МК України.

Як встановлено судом, відповідно до Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 23.05.2023 №UA204030/2022/003485 працівниками Рівненської митниці проведено повний огляд пакувальних місць та проведено поглиблене обстеження транспортного засобу, під час якого здійснено відбір проб зразків в кількості 18 штук.

08.06.2022 на підставі проведеного митного огляду та висновку СЛЕД Держмитслужби №142000-3800-0074, сектором класифікації товарів Рівненської митниці винесено рішення про визначення коду товару №KT-UA204000-0013-2022 від 08.06.2022, згідно якого код товару змінено на 4407919000 УКТЗЕД - «Лісоматеріали з деревини дуба, розпиляні, не стругані - ґатунок «D» - 24,654 м. куб. Розміри: товщина 33 мм., довжина від 650 до 1100 мм., ширина дощечки на піддоні 55-230 мм. Призначення: для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів. Виробник: ФОП Коренчук А.А.

Згідно з ч. 1 ст. 483 МК України відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Статтею 69 МК України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, яка складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2022 головним державним інспектором-кінологом оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Рівненської митниці Жуком М.С. складено протокол про порушення митних правил №0057/20400/22 за ч.1 ст.483 МК України та вилучено товар «Клепка з деревини дуба - ґатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 у справі № 760/10800/22, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.05.2023, закрито провадження відносно Коренчука Андрія Арнольдовича в справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Під час розгляду справи № 760/10800/22 судами встановлено, що на підставі даних експертних висновків у Коренчука Андрія Арнольдовича були відсутні підстави вважати, що даний товар необхідно класифікувати за кодом 4407919000 УКТЗЕД - "Лісоматеріали з деревини дуба, розпиляні, не стругані - гатунок "D" - 24,654м3. Розміри: товщина 33мм, довжина від 650 до 1100мм, ширина дощечки на піддоні 55-230 мм. Призначення: для виготовлення кістяка, верхніх та нижній днищ бондарних виробів. Виробник: ФОП Коренчук Андрій Арнольдович. Торгова марка: невідома. Країна виробництва: UA та згідно якого, «Сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій» є обов`язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.

Отже, під час судового розгляду справи № 760/10800/22 встановлено, що у діях Коренчука Андрія Арнольдовича взагалі відсутня суб`єктивна та об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Окрім того, як зазначено судом вище рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2022, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, у справі №460/22278/22 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення сектору класифікації товарів Рівненської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 08.06.2022 №КТ-UA204000-0013-2022.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №460/22278/22 встановлено, що Коренчуком Андрієм Арнольдовичем обґрунтовано визначено код експортованого за МД №ЕК10АА №204030/2022/003485 від 20.04.2022 товару, як 44160000, оскільки задекларований для поставки компанії UAB "BASINTA" Ltd товар точніше описується саме в групі товарної позиції 4416.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенні Європейського суду з прав людини Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, §77, від 25.07.2002, а також рішенні Європейського суду з прав людини Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§42 та 60, від 22.11.2007 встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, враховуючи, що постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 у справі № 760/10800/22, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.05.2023 та рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №460/22278/22, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду, було встановлено протиправність прийняття рішення Рівненської митниці Державної митної служби України про визначення коду товару від 08.06.2022 №КТ-UA204000-0013-2022 та відсутність умисних дій Коренчука А.А. , які б були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України на підставі документів, що мають неправдиві відомості та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а тому такі обставини в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України не підлягає доведенню при розгляді даної справи.

Поряд з тим, згідно ч. 2 статті 238 Митного кодексу України товари, які підлягають обов`язковій передачі для зберігання митному органу (крім валютних цінностей, а також дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння), зберігаються на складах митних органів.

Згідно з частиною п`ятою статті 238 Митного кодексу України, крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах митних органів можуть зберігатися:

1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до глави 29 цього Кодексу;

2) товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред`явлення митному органу, а також в інших випадках на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб;

3) товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під митним контролем до фактичного їх вивезення;

4) товари, які перебувають у митному режимі транзиту відповідно до статті 90 цього Кодексу;

5) товари, які перебувають у митному режимі митного складу відповідно до статті 121 цього Кодексу;

6) товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до статті 511 цього Кодексу;

7) товари, доставлені перевізником до митного органу призначення відповідно до пункту 4 частини першої статті 191 цього Кодексу;

8) товари, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399, 400 і 401-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 239 МК України під складами митних органів розуміються складські приміщення, резервуари, криті та відкриті майданчики, холодильні чи морозильні камери, які належать митним органам або використовуються ними і спеціально обладнані для зберігання товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Прийняття митними органами товарів, транспортних засобів комерційного призначення для зберігання на складах цих органів може здійснюватися із заповненням уніфікованої митної квитанції, форма та порядок застосування якої затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок роботи складу митного органу визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Товари, які через свої властивості не можуть зберігатися на складі митного органу, за рішенням керівника митного органу або його заступника можуть передаватися митними органами на зберігання підприємствам, на складах яких створено необхідні умови для належного зберігання таких товарів. Для цілей цього Кодексу таке зберігання вважається зберіганням на складі митного органу.

Митні органи несуть передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються ними (частина шоста статті 239 МК України).

Відповідно до п. 1.5. Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.07.2012 за № 1097/21409 (далі - Порядок № 627), митниця несе передбачену законом відповідальність за втрату або пошкодження товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що зберігаються нею.

Як встановлено судом, товар позивача був вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0057/20400/22 на підставі ч.1 ст.483 МК України.

Водночас, вилучення товару позивача було безпідставним, що підтверджується постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 10.02.2023 у справі № 760/10800/22, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 30.05.2023 та рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 у справі №460/22278/22, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду.

З урахуванням наведеного, відповідач-1 повинен був вжити заходів щодо належного збереження товару в необхідних умовах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в порушення умов зберігання та перевезення товар не було вивантажено на митний склад, товар зберігався на транспортному засобі, що знаходився на території митного поста «Рівне», у зв`язку з чим зазнав значних пошкоджень, зокрема торцеві тріщини (місцями глибокі), плісеневі грибки, зміна кольору (місцями рожевий відтінок), що значно впливає на товарний стан та значно знижує експлуатаційні властивості.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.06.2022 до Рівненської митниці подано адвокатський запит представника позивача, в якому останній просив, зокрема, вжити заходів щодо належного зберігання товару, оскільки товар зберігається в причепі автомобіля без належних умов зберігання, внаслідок чого є вірогідність його пошкодження та розвитку мікроорганізмів, а також розсихання.

За заявою ФОП Коренчука А.А., експертом Рівненської торгово-промислової палати оглянуто товар позивача - лісоматеріали з деревини дуба, розпиляні, не стругані-гатунок «D», який знаходився на території зони митного контролю митниці ДФС, та складено Експертний висновок №B-89/1 від 23.06.2022.

Згідно змісту вказаного Експертного висновку №B-89/1 від 23.06.2022 було встановлено, що лісоматеріали дубові у кількості 24,654 м.куб. мали на своїй поверхні сліди цвілі білого, чорного та зеленого кольору, а в деяких місцях потемніння деревини.

Суд приймає до уваги представлений позивачем до матеріалів справи Експертний висновок №B-89/1 від 23.06.2022 в якості належного та допустимого у розумінні ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України доказу.

Отже, Рівненська митниця є відповідальною за збереження товару позивача та несе передбачену законом відповідальність за пошкодження вилученого товару.

Таким чином, зазначені вище рішення та встановлені обставини щодо зміни коду товару та складання протоколу про порушення позивачем митних правил, вилучення товару, збереження товару в неналежних умовах свідчать про належну обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності протиправної поведінки Рівненської митниці Державної митної служби України, а тому враховуючи викладене вище, суд відхиляє доводи відповідачів щодо відсутності противоправних дій Рівненської митниці Державної митної служби України.

Суд повторно звертає увагу сторін згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

Проте, відповідачами належними та допустимими доказами, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, обставин, які б спростовували протиправність поведінки Рівненської митниці Державної митної служби України під час митного огляду товару позивача суду не доведено.

З приводу розміру збитків, як обов`язкової складаної відшкодування шкоди, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У частині 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Судом вище зазначено, що шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Як встановлено вище, 20.05.2022 представниками Рівненської митниці у зв`язку із підозрою невідповідності документів та товару, який експортувався позивачем здійснено їх затримання.

15.06.2022 головним державним інспектором-кінологом оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Рівненської митниці Жуком М.С. на підставі проведеного митного огляду складено протокол про порушення митних правил №0057/20400/22 за ч.1 ст.483 МК України та вилучено товар «Клепка з деревини дуба - ґатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів.

Як зазначено судом вище, згідно змісту Експертного висновку №B-89/1 від 23.06.2022 було встановлено, що лісоматеріали дубові у кількості 24,654 м.куб. мали на своїй поверхні сліди цвілі білого, чорного та зеленого кольору, а в деяких місцях потемніння деревини.

Одночасно, до матеріалів справи представлено висновок експерта № 0307/1 від 07.07.2023, ФОП Стецик Ю.М. за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження за заявою ФОП Коренчука А.А. щодо визначення якості та вартості: клепки з деревини дуба гатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів 24,654 м3.

У висновку експерта № 0307/1 від 07.07.2023 встановлено, що вартість представленої на дослідження пошкодженої та з дефектами клепки з деревини дуба розмірами 33х55-230х650-1100 мм, загальним об`ємом 24,654 м.куб., ка поставлялась ФОП Коренчук А.А. згідно міжнародного договору №1/22 від 04.01.2022 та вилучена згідно протоколу про ПМП №0057/20400/22 від 15.06.2022, та була вилучена працівниками митної служби , станом на дату виконання дослідження, становить 9615,06 євро.

З системного аналізу змісту представленого до матеріалів справи висновку експерта № 0307/1 від 07.07.2023, ФОП Стецика Ю.М. за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження за заявою ФОП Коренчука А.А., полягає, що останній було складено на підставі наданих позивачем копії договору №1/22 від 04.01.2022, копії інвойсу № 0010 від 20.05.2022, копії специфікації до інвойса, експертного висновку Рівненської торгово-промислової палати в-72 від 20.05.2022, фотоматеріалів - 15 фотознімків на електронному носії.

Оцінюючи наданий до матеріалів справи висновок експерта № 0307/1 від 07.07.2023 судом прийнято до уваги, що згідно ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст.3 Закону України «Про судову експертизу»).

За приписами ч. ч. 1-3 ст. 99 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За приписами ст. 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з`ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства при проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи.

Оцінюючи висновок експерта № 0307/1 від 07.07.2023 суд не приймає вказаний висновок як належний та допустимий доказ, оскільки у відповідності до переліку наданих документів для дослідження (вказані на арк. 1 висновку), експертиза проведена без належного дослідження всіх наявних доказів у справі та за відсутності інформації про адресу огляду об`єкта дослідження, часу та дати створення фотознімків, при дослідження неповно встановлено та надано оцінку ознак об`єкту дослідження (не здійснено детальний аналіз, неповне проведення порівняльного дослідження). Таким чином, експертиза проведена без необхідних доказів для встановлення дійсних обставин справи, що ставить під сумнів дійсність та обґрунтованість висновку експерта, зокрема в частині ідентифікації товару наданого експерту для дослідження.

Враховуючи приписи ст. 99, 101, 104 ГПК України, здійснивши оцінку висновку експерта № 0307/1 від 07.07.2023, у сукупності із іншими доказами у справі № 918/988/23 за правилами, встановленими ст. 86 ГПК України, судом не приймається висновок експерта № 0307/1 від 07.07.2023 у якості належного та допустимого доказу у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України.

При цьому, судом також прийнято до уваги, те, що представленими до матеріалів справи документами підтверджується, що вартість товару - лісоматеріали з деревини дуба, розпиляні, не стругані - гатунок «D», які знаходилися на складі Рівненської митниці, становить 445 744,32 грн.

Так, на підставі постанови про призначення експертизи від 21.06.2022 в справі про порушення митних правил №0057/20400/22 експертом Букляревич К.Ю. Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби проведено дослідження лісоматеріалів з деревини дуба, розпиляні, не стругані - гатунок «D», які знаходилися на складі Рівненської митниці. У результаті проведення дослідження експертом складено висновок № 14200-3301-0314 від 12.07.2022, яким встановлено загальну вартість 24,654 м.куб. товару у розмірі 445 744,32 грн.

Відповідно до видаткової накладної № РІВНМ21-110121535 від 30.06.2023 представник ФОП Коренчука А.А. отримав товар зі складу митниці вартістю 445 744,32 грн. Жодних заперечень або зауважень щодо вартості товару позивачем не заявлено під час отримання товару.

Тобто, оцінюючи всі представлені до матеріалів справи докази у сукупності, виходячи з наведеного вище, враховуючи законодавчі гарантії здійснення судово-експертної діяльності, забезпечення незалежності судового експерта й правильності його висновку, суд дійшов висновку, що вартість лісоматеріалів з деревини дуба, розпиляні, не стругані - гатунок «D», які були вилучені відповідачем-1 на підставі протоколу про порушення митних правил №0057/20400/22 від 15.06.2022, на дату отримання товару позивачем з митного складу становить 445 744,32 грн.

Поряд з тим, матеріалами справи підтверджено, що 07.07.2023 з метою виконання умов контракту №1/22 від 04.01.2022 ФОП Коренчуком А.А. повторно до Рівненської митниці подано митну декларацію типу ЕК10AA №23UA204030003734U0 від 07.07.2023 та документи для проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг за межі гатунок «D» митної території України (експорт) товару «Клепка з деревини дуба призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів», вартість якої становить 9615,06 євро, що в гривневому еквіваленті станом на дату інвойсу (07.07.2023) становить 383 095,00 грн.

Таким чином, на підставі даних Експертного висновку №B-89/1 від 23.06.2022, видаткової накладної № РІВНМ21-110121535 від 30.06.2023, висновку експерта № 14200-3301-0314 від 12.07.2022 було визначено, що загальна вартість товару - 445 744,32 грн, а отже і розмір завданої шкоди становить 62 649,32 грн за розрахунком: 445 744,32 грн (вартість товару) - 383 095,00 грн (вартість товару за інвойсом від 07.07.2023).

Отже, розмір шкоди, завданий ФОП Коренчуку А.А., внаслідок протиправних дій відповідача-1, становить 62 649,32 грн., а не 294 689 грн., як заявлено до стягнення позивачем.

З приводу причинно-наслідкового зв`язку як елементу цивільного правопорушення суд зазначає наступне.

Означена складова шкоди фактично виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Судом було встановлено ознаки протиправної поведінки Рівненської митниці Державної митної служби України під час митного огляду товару щодо винесення неправомірного рішення Рівненської митниці, неправомірного складання протоколу про порушення митних правил та вилучення вантажу.

Вище вказувалось, що 20.05.2023 представниками Рівненської митниці у зв`язку із підозрою невідповідності поданих ТзОВ «Юнона Брокер» документів та товару позивача здійснено їх затримання, а 15.06.2022 головним державним інспектором-кінологом оперативного відділу Управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Рівненської митниці Жуком М.С. складено протокол про порушення митних правил №0057/20400/22 за ч.1 ст.483 МК України та вилучено товар «Клепка з деревини дуба - ґатунок «D» призначена для виготовлення кістяка, верхніх та нижніх днищ бондарних виробів.

Також, судом було встановлено, що 22.09.2022 Головним державним інспектором Рівненської митниці Ковальчуком В.М. за результатами перевірки митної декларації та документів наданих ТзОВ «Юнона Брокер» до Рівненської митниці для експорту товару прийнято Картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204030/2022/000056.

Одночасно, судом також було встановлено, що товар, який знаходився на території митного поста «Рівне» зазнав значних пошкоджень, зокрема торцеві тріщини (місцями глибокі), плісеневі грибки, зміна кольору (місцями рожевий відтінок), що значно впливає на товарний стан та значно знижує експлуатаційні властивості.

За наслідками проведення експертного дослідження встановлено, що загальна вартість товару, який був вилучений відповідачем-1 та знаходився на території митниці, станом на 12.07.2022, становить 445 744,32 грн, чим фактично завдано позивачу шкоди в розмірі 62 649,32 грн (445 744,32 грн (вартість товару) - 383 095,00 грн (вартість товару за інвойсом від 07.07.2023).

Тобто, з наведеного полягає, що у результаті тривалого та неправомірного зберігання відповідачем-1 вилученого товару, останній зазнав ушкодження та втратив товарний стан на вказану вище суму, що стало наслідком саме протиправної поведінки Рівненської митниці, а саме зміну коду товару, складання протоколу про порушення позивачем митних правил, вилучення товару, що фактично засвідчує наявність причинно-наслідкового зв`язку у спірному правовідношенні.

Судом вказувалось, що стаття 1173 Цивільного кодексу України є спеціальною і передбачає певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, правовою нормою передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою.

Отже, як встановлено судом, виходячи з вищевикладеного у суду відсутні підстави для встановлення в межах розглядуваної справи вини відповідача-1 у заподіянні позивачу шкоди.

Посилання відповідача-1 в якості обґрунтування своїх заперечень на позов щодо відсутності у власника товару застережень щодо неналежності умов зберігання товару та пошкодження чи втрати їх природних властивостей, не спростовують висновків суду щодо наявності всіх складових, необхідних для відшкодування збитків, враховуючи, що позивачем вживались заходи шляхом звернення з листами до відповідача-1 щодо належності умов зберігання.

З приводу Державної казначейської служби України у якості відповідача-2 та прохальної частини позовної заяви, а саме стосовно стягнення з Держаного бюджету України збитків, суд зазначає наступне.

Особою, відповідальною перед потерпілим за шкоду, завдану органами державної влади, їх посадовими та службовими особами, відповідно до наведених вище положень ЦК України, та відповідачем у справі є держава, яка набуває і здійснює свої цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 та судова колегія не вбачає підстав від нього відходити.

З урахуванням того, що саме на державу покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

При цьому, необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, стаття 238 ГПК України не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини першої статті 170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

При цьому в господарському процесі відповідно до частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Отже, у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади - Державну казначейську службу України (яка забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів та відповідно здійснює списання таких коштів).

За таких обставин, суд вважає обґрунтовані доводи позивача про зазначення в резолютивній частині рішення про стягнення збитків з Державного бюджету України без визначення органу, діями якого така шкода була завдана чи органу, через який здійснюється списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича в частині стягнення з Державного бюджету України збитків у сумі 62 649,32 грн.

Також позивач зазначає, що в результаті протиправної поведінки та неправомірного рішення Рівненської митниці, призвело до негативних наслідків та приниження ділової репутації ФОП Коренчука А.А., позивач зазнав моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн, яку позивачем заявлено до стягнення у судовому порядку.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено процесуально-правовий зміст захисту права, який полягає у тому, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Наведена правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що матеріали справи не містять та позивачем не надано, жодного доказу на підтвердження завдання позивачу моральної шкоди при вчиненні дій відповідачем-1 під час митної перевірки товару та його вилучення.

Твердження позивача про наявність у позивача внаслідок таких подій моральних страждань та прояв емоційних спалахів, які супроводжувались дратівливістю, збудливістю та деприсивністю, що відображалось на його близьких, рідних та знайомих нічим не підтверджені та ґрунтуються на припущеннях.

З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими позовні вимоги позивач в частині стягнення грошових коштів у сумі 100 000,00 грн в якості відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Судом враховано висновки Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Підсумовуючи вище наведене, суд задовольняє позов Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича до Рівненської митниці Державної митної служби України та Державної казначейської служби України про стягнення збитків у сумі 62 649,32 грн

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України користь Фізичної особи-підприємця Коренчука Андрія Арнольдовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) збитки у сумі 62 649,32 грн та судовий збір у сумі 939,74 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 04.10.2024.

Суддя О.В. Гулевець