Ухвала

від 02.10.2024 по справі 910/7448/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.10.2024Справа № 910/7448/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у судовому засіданні

скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на бездіяльність державного виконавця

у справі № 910/7448/20

за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс"

2) Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Міністерства юстиції України

про зняття арешту з майна

Представники учасників справи: відповідно до протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про зняття арешту з майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Картавцева Ю.В.) від 27.10.2020 у справі № 910/7448/20 позов було задоволено, знято арешт з майна Акціонерного товариства "Укртрансгаз", а саме: промислових кондиціонерів «HIWALL TT08» в кількості 4 шт. за № 5492397403, № 5492397404, № 5492397405, № 5492397406, на які накладено арешт постановою про опис та арешт майна боржника від 26.01.2017 ВП № 48613018. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Газсервіс" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" судовий збір у розмірі 1051,00 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" судовий збір у розмірі 1051,00 грн.

30.11.2020 Господарським судом міста Києва на виконання вказаного рішення було видано відповідні накази.

18.09.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на бездіяльність державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Колган Ю.С.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/7448/20 між суддями від 18.09.2024, у зв`язку з відпусткою судді Картавцевої Ю.В., вказану скаргу передано для розгляду судді Нечаю О.В.

18.09.2024 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від скаржника надійшло клопотання щодо надіслання скарги іншим учасникам справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2024 скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на бездіяльність державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Колган Ю.С. було призначено до розгляду на 02.10.2024.

У судове засідання 02.10.2024 з`явився представник скаржника, представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, явка їх представників обов`язковою судом не визнавалась, від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання про розгляд скарги без участі його представника.

Згідно з ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні 02.10.2024 скаргу стягувача на бездіяльність державного виконавця, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною першою статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За приписами статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Стаття перша Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею другою Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Права виконавця під час здійснення виконавчого провадження закріплені в ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2021 державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65261149 з примусового виконання наказу суду від 30.11.2020 у справі № 910/7448/20.

Скаржник зазначає, що у зв`язку з невжиттям державним виконавцем примусових заходів, щодо накладення арешту на майно боржника та інших виконавчих дій, ним було направлено на адресу державного виконавця заяву № 1001ВИХ-24-4899 від 09.08.2024 про вжиття заходів примусового виконання.

Відповідно до інформації з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта", відправлення № 0102100003039 було отримане Лисичанським відділом державної виконавчої служби 21.08.2024.

Скаржник також зазначає, що відповідь державного виконавця на заяву № 1001ВИХ-24-4899 він не отримав.

У зв`язку з тим, що наказ Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/7448/20 залишається не виконаним, а державним виконавцем не вжито всіх можливих та необхідних виконавчих дій, стягувач звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Окрім наведеного, відповідно до частин 4, 5 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Своєчасне та повне виконання рішення суду забезпечується завдяки використанню, зокрема, державним виконавцем повного обсягу повноважень, процесуальних інструментів та сукупності різних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", та які є необхідними для примусового виконання рішення суду.

Відповідно до положень частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Періодичність проведення таких перевірок чітко визначена Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки не мають вчинятися державним виконавцем одноразово.

Згідно з частинами 1, 4 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до пунктів 2 - 4 Розділу ІV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за №1126/29256 (далі - Положення), виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень.

До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи відповідно до шаблонів документів, переданих адміністратору Системи структурним підрозділом Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється.

Судом встановлено, що станом на час звернення до суду з цією скаргою на бездіяльність державного виконавця наказ Господарського суду міста Києва № 910/7448/20 від 30.11.2020 не виконано.

Слід зазначити, що матеріали виконавчого провадження до суду не були надані.

З наданого скаржником витягу із автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець належним чином не виконував обов`язки, передбачені ч. 3 ст. 18, ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", щодо перевірки майнового стану боржника, зокрема виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника, періодичної перевірки майнового стану боржника тощо.

З інформації, наявної в автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що 11.04.2023 державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, а 09.09.2024 - про арешт майна боржника. Водночас в матеріалах справи відсутні докази виставлення платіжних вимог на списання грошових коштів з виявлених банківських рахунків боржника.

Разом з тим, суд враховує, що скаржник, звертаючись до державного виконавця із заявою №1001ВИХ-24-4899 від 09.08.2024, просив вжити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання та накласти арешт на майно.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Суд вважає слушними доводи скаржника про те, що державний виконавець не був позбавлений можливості здійснити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" всі можливі заходи примусового виконання, проте ним не було вчинено вищенаведених дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що державним виконавцем частково вжито заходи примусового виконання з метою виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/7448/20 від 30.11.2020, однак не здійснено всіх можливих та передбачених законом дій, спрямованих на своєчасне та повне виконання рішення суду в даній справі.

Разом з цим, суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця щодо ненадання відповіді на заяву скаржника №1001ВИХ-24-4899 від 09.08.2024 та зобов`язання усунути порушення шляхом надання відповіді на неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; 6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки зазначеною нормою не передбачено обов`язку державного виконавця реагувати на заяви учасників виконавчого провадження шляхом надання письмових відповідей.

Закон зобов`язує державного виконавця розглянути заяву скаржника в установлений законом строк. З наданих скаржником матеріалів вбачається, що заява №1001ВИХ-24-4899 від 09.08.2024 була отримана державним виконавцем 21.08.2024, а наслідком її розгляду було винесення останнім постанови про арешт майна боржника від 09.09.2024, що підтверджується наданим скаржником витягом з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

З зазначених мотивів суд також дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги в частині зобов`язання державного виконавця накласти арешт на майно боржника, оскільки цей захід примусового виконання рішення вже був вжитий виконавцем шляхом винесення відповідної постанови від 09.09.2024.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012, а також Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013).

Відповідно до частин 1, 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги стягувача на бездіяльність державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Колган Ю.С. у виконавчому провадженні №65261149 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/7448/20.

За приписом ч. 1 ст. 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись статтями 234, 235, 339 - 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на бездіяльність державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Колган Ю.С. задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Колган Ю.С. щодо невжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження № 65261149.

3. Зобов`язати державного виконавця Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Колган Ю.С. усунути допущене порушення (поновити порушене право) шляхом вжиття передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання в межах виконавчого провадження № 65261149.

4. В іншій частині у задоволенні скарги відмовити.

5. Про виконання цієї ухвали державному виконавцю Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Колган Ю.С. необхідно повідомити суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

6. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 04.10.2024.

Суддя О.В. Нечай