Рішення

від 24.09.2024 по справі 911/866/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/866/24

Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження

позов Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 Під`їзд, 1 Поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Нафтогаз» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд.4У, 4Ж, прим. 31, код ЄДРПОУ 41436769)

про стягнення 680000,00 грн,

за участю представників:

позивача: Авді Катрін Білаль,

відповідача: не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Нафтогаз» (надалі відповідач) прo стягнення з відповідача штрафу, відповідно до рішення від 03.20.2023 №70/16-р/к, прийнятого адміністративною колегією Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, у розмірі 340 000 (триста сорок тисяч) гривень 00 коп. та пені за прострочення сплати штрафу у розмірі 340 000 (триста сорок тисяч) гривень 00 коп.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями, що датований 04.04.2024, дану позовну заяву було передано на розгляд судді А.Ю.Кошику.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.04.2024 року відкрито провадження у справі № 911/866/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.04.2024 року.

До канцелярії Господарського суду Київської області 16.04.2024 року від представника Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява б/н від 16.04.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 911/866/24.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2024 заяву було задоволено та вирішено провести судове засідання в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 25.04.2024 року представник відповідача клопотав про продовження строку для подачі відзиву на позовну заяву у зв`язку з тим, що відповідачу необхідний час для підготовки вмотивованого відзиву на позовну заяву, оскільки відповідач не отримував ухвалу про відкриття провадження у справі та пізно ознайомився з матеріалами справи. Позивач не зміг взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв`язку з виникненням технічних проблем тому ухвалою Господарського суду Київської області від 25.04.2024 було вирішено відкласти підготовче засідання на 23.05.2024.

У підготовчому засіданні 23.05.2024 року представник відповідача проти задоволення позову заперечував, клопотав про витребування доказів, однак не надав суду обґрунтованого клопотання у письмовому вигляді з зазначенням відомостей щодо того, у кого та які докази необхідно витребувати судом, у зв`язку з чим відповідне клопотання було залишене без розгляду.

Представник позивача у підготовче засідання 23.05.2024 року не з`явився, однак подав клопотання про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 911/866/24. Враховуючи вищевказане, суд, ухвалою від 23.05.2024, вирішив відкласти підготовче засідання на 06.06.2024 року, задовольнив клопотання про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Під час відеоконференції 06.06.2024 судом було оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 04.07.2024.

Суд ухвалою від 01.07.2024 вкотре задовольнив заяву Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України б/н від 28.06.2024 року в особі представника адвоката Дикань Олександри Миколаївни про участь в судовому засіданні, яке призначено на 04.07.2024 року на 10:20, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 911/866/24 та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.07.2024.

У судовому засіданні 30.07.2024 розгляд справи призначено на 22.08.2024.

Відповідно до розпорядження керівника Господарського суду Київської області від 14.08.2024 у зв`язку з відрахуванням та звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Київської області на підставі наказу № 18-К від 12.08.2024 та з метою недопущення порушення процесуальних строків призначено повторний автоматизований розподіл справи. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді А.Ф.Черногузу.

Ухвалою від 30.07.2024 року враховуючи зміну складу суду, для належної оцінки головуючим суддею можливості переходу до розгляду справи по суті, вирішення всіх необхідних підготовчих процедур та з`ясування підстав для можливості переходу до завершальної стадії розгляду справи, суд вбачав за необхідне у порядку вказаної статті повернутися до розгляд справи у підготовчому провадженні та призначити проведення підготовчого засідання у справі на 10.09.2024.

Заслухавши позицію відповідача під час судового засідання 10.09.2024, суд в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті на 24.09.2024.

У судовому засіданні, яке відбулося 24.09.2024 року, брав участь лише представник позивача, натомість представник відповідача був належним чином повідомлений про розгляд справи, що підтверджується повідомленням від 10.09.2024.

Заслухавши позицію представника позивача, суд вирішив задовольнити позов у повному обсязі.

Приймаючи рішення, суд керувався тим, що в силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами.

В силу положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розглядаючи матеріали справи, долучені до заяви по суті спору докази, судом передусім досліджено надану позивачем копію витягу з рішення від №70/16-р/к від 20.03.2023 у справі №1/01-2-19 Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. Із зазначеного документу вбачається, що за результатами розгляду справи №1/01 2 19 встановлено систематичне порушення законодавства у сфері захисту економічної конкуренції ТОВ «Пром-Нафтогаз» та ТОВ «Евро-Инвест». Такі дії визнано антиконкурентними, узгодженими та такими, що стосуються спотворення результатів торгів, що є порушенням пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Про вищезазначені правопорушення позивач здійснив повідомлення, шляхом направлення листа № 70-02/1-1085 від 21.03.2023 з долученою до нього копією рішення №70/16-р/к на офіційну адресу відповідача, яка була зазначена в ЄДРПОУ станом на дату надсилання.

З`ясовано, що відповідач не отримав надісланого листа, тому вказана кореспонденція повернулась позивачу. Це підтверджується, наявною у матеріалах справи, довідкою про причини повернення (за закінченням терміну зберігання) від 01.05.2023, яка прикріплена до конверта з відправленими матеріалами №0303515623852.

Відповідач у відзиві зазначав, що позивачем разом із позовною заявою не надано суду доказів вручення відповідачу в належний, встановлений законом строк та порядок рішення № 70/16-р/к - в якості доказу відправки листа не додано опису вкладення до листа та інформації з сайту Укрпошта з відстеженням листа по трек-номеру.

Частиною першою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що рішення органів Антимонопольного комітету України надається для його виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Щодо твердження відповідача про надання позивачем лише копії талона повернення без доданого опису вкладеного до листа та інформації з сайту Укрпошта з відстеженням листа по трек-номеру, суд констатує, що законом не встановлена обов`язковість для органів Антимонопольного комітету України щодо надсилання копій рішень з описом вкладення в цінний лист.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

У позові акцентовано увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформація про Рішення № 70/16-р/к була опублікована в друкованому виданні Кабінету Міністрів України «Урядовий кур`єр» № 128 (7526) від 28.06.2023.

Зважаючи на дату публікації, рішення вважається таким, що отримане ТОВ «Пром-Нафтогаз» 10.07.2023 відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідач, подаючи відзив, заперечував факт публікації інформації щодо будь-яких рішень Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, аргументуючи це тим, що в газеті «Урядовий кур`єр» розміщено не саме рішення, а лише інформацію про розміщення на сайті Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України певної вимоги, а не рішення.

Судом досліджено зміст оголошення, опублікованого в газеті та з`ясовано, що позивач повідомляв про розміщення на офіційному веб-сайті https://eastmtv.amcu.gov.ua саме витягів з рішень, зокрема щодо ТОВ «Евро-Инвест» та ТОВ «Пром-Нафтогаз». Аналізуючи чинне законодавство, зокрема статтю 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» наведену вище, суд дійшов висновку, що вказана норма не вимагає розміщення повного тексту рішень, а встановлює імператив щодо оприлюднення лише інформації про прийняте рішення. Тому суд відхиляє наведений вище аргумент відповідача щодо формату повідомлення.

За переконанням суду, обставина повернення листа, що направлявся на офіційну адресу відповідача є такою, що вплинула на необхідність позивача скористатись альтернативним, визначеним законом, способом повідомлення відповідача через одне з офіційних державних видань, перелік яких наведений в статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Однак, відповідач виявив сумнів, щодо обґрунтованого припущення його участі у відкритих торгах, який він не може спростувати чи підтвердити через відсутність доступу до матеріалів справи №1/01-2-19.

Суд з`ясував, що східне МТВ АМКУ надіслало листа №70-02/1-1363 у відповідь на заяву представника відповідача адвоката Українцевої К.Л. про можливість ознайомитись з матеріалами справи за місцезнаходженням позивача. В матеріалах судової справи містяться копії листа №70-02/1-1363 та доказів його відправлення за №0600914989393, а також трекінг, що підтверджує доставку даного листа. Водночас відповідач не скористався можливістю ознайомитись з матеріалами справи, а також оскаржити рішення Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, як передбачено ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у двомісячний строк з дня його одержання.

Частиною 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний протягом п`яти днів з дня сплати штрафу надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Позивач повідомляв про несплату штрафу, внаслідок чого був змушений звернутись до суду, натомість відповідачем не було надано відповідних документів, що могли б підтвердити сплату штрафу у добровільному порядку та у встановлений законодавством двомісячний строк (до 11.09.2023 включно) і у розмірах, визначених рішенням.

Тому суд задовольняє вимогу позивача про стягнення штрафу у сумі 340000,00 грн.

Розглядаючи питання про стягнення пені, суд звертає увагу сторін на те, що ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Позивачем заявлено період нарахування пені з 12.09.2023 по 26.01.2024, що становить 137 днів, оскільки прострочення почалось з наступного дня після пропуску двомісячного строку на сплату штрафу. Судом здійснений розрахунок пені за заявлений позивачем період та встановлено, що її розмір мав би становити 686700,00 грн, проте відповідно до ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного рішенням органу Антимонопольного комітету України. Отже, розмір пені складає 340000,00 грн.

Підсумовуючи, позивач змушений був скористатись, визначеною у ч.7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», нормою про примусове стягнення штрафу та пені у судовому порядку.

Суд, врахувавши зустрічні аргументи двох сторін, вирішив задовольнити позов Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у повному обсязі так як вищенаведені висновки свідчать про обгрунтованість вимог позивача та їх повну відповідність нормам антимонопольного законодавства.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 5 частини 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Нафтогаз» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд.4У, 4Ж, прим. 31, код ЄДРПОУ 41436769) 340000,00 грн штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та 340000,00 грн пені, із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-Нафтогаз» (08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, буд.4У, 4Ж, прим. 31, код ЄДРПОУ 41436769) на користь Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (61022, Харківська обл., місто Харків, Майдан Свободи, будинок 5, Держпром, 6 Під`їзд, 1 Поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473) 8160,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз