Рішення

від 04.10.2024 по справі 911/1892/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2024 р.,

м. Київ

Справа № 911/1892/24

Суддя Черногуз А.Ф. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Логістик» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, офіс 406, код ЄДРПОУ 38727807)

до Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (09161, Київська область, Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Володимира Симиренка, будинок 2, код ЄДРПОУ 00372536)

про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування №25092023-2 від 25.09.2023,

в с т а н о в и в :

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Логістик» до Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» про стягнення заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування №25092023-2 від 25.09.2023.

Господарський суд ухвалою від 29.07.2024 відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судом встановлено строки для подання відзиву (протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду), відповіді на відзив та заперечень.

Ухвалу було направлено та доставлено учасникам справи до електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (Електронний суд) 29.07.2024.

Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов`язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними документами, оскільки сторонам було надано всі можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та достатньо часу для наповнення справи доказовою базою.

Звертаючись до суду позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором на транспортно-експедиційне обслуговування №25092023-2 від 25.09.2023 у розмірі 243738,00 грн.

Позивач зазначав, що згідно акту про надання послуг № 3380 від 5.11.2023, погодженого та підписаного обома сторонами, загальна вартість наданих перевізником міжнародних транспортних послуг по перевезенню вантажу маршрутом м.Узин (Україна) - Riga (Latvia) становить 290359,81 грн. Замовником оплачені послуги лише частково на суму 46621,81 грн, тому заборгованість складає 243738,00 грн.

Розглянувши детально наявні у матеріалах справи документи та додатки, прийнявши до уваги позиції та аргументи по суті справи, оцінивши надані докази у відповідності до чинних положень процесуального закону, суд вважає за необхідне вказати наступне.

В силу статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до правосуддя закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною.

Як визначено статтею 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 11 ЦК України закріплено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 ГК України є господарський договір.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До справи долучено копію договору на транспортно-експедиційне обслуговування №25092023-2, що датований 25.09.2023. Відповідно до преамбули та розділу 8 (адреси та банківські реквізити сторін) наведеного договору ТОВ «Узинський цукровий комбінат» у цих правовідносинах виступав замовником (експедитором), а ТОВ «Юг-Логістик» перевізником.

За положеннями статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність"

транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

За статтею 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Розділом 1 договору на транспортно-експедиційне обслуговування №25092023-2 від 25.09.2023 сторони узгодили, що згідно даного договору замовник/експедитор замовляє та оплачує. а перевізник надає послуги з виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжміських та міжнародних сполученнях.

Відповідно до пункту 3.1 договору вартість на послуги узгоджується сторонами в «Заявках на перевезення» і вказуються у рахунках Перевізника. Пунктом 3.2 сторони погодили, що загальна вартість договору не лімітується та складається з суми «Заявок на перевезення». складених сторонами за період дії даного Договору.

В силу пункту 4.1 договору розрахунки за цим договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку замовника/експедитора на розрахунковий рахунок перевізника, на умовах узгоджених в заявці на перевезення.

До справи долучено три заявки на транспортні послуги згідно договору №25092023-2 від 25.09.2023 за номерами 81, 82, 83 на перевезення біоетанолу неденатурованого з міста Узин до міста Рига (Латвія). В кожній з заявок зазначено маршрут перевезення, найменування та вагу товару, адреси завантаження та розвантаження, транспортний засіб, найменування перевізника, транспортний засіб, що здійснює перевезення, марка та номер тягача і цистерни, ПІБ та номер телефону водія. Наведені заявки підписані та скріплені печатками замовника та перевізника.

На підтвердження здійснення перевезення позивач надав до суду копії CMR 306, 307 та 310 (міжнародних товарно-транспортних накладних), що датовані 24.10.2023. Також позивач долучив до позову копію акту надання послуг від 05.11.2023 за надані за договором №25092023-2 від 25.09.2023 міжнародні транспортні послуги по перевезенню вантажу маршрутом з м. Узин (Україна) до м. Рига (Латвія) на загальну вартість 290359,81 грн. Означений акт підписаний зі сторони замовника та зі сторони виконавця.

При цьому у справі міститься виставлений позивачем відповідачу рахунок на оплату №2757 від 24.10.2023 за договором № 25092023-2 від 25.09.2023 за надані послуги з міжнародного транспортного перевезення трьома автомобілями відповідно до CMR 306, 307 та 310 на суму 290359,81 грн.

До справи додано платіжну інструкцію від 06.12.2023 з призначенням платежу "оплата за міжнародні транспортні послуги зг. рах. № 2757 від 24.10.2023" на суму 46621,81 грн. Інших доказів оплати за виставленим перевізником рахунком № 2757 від 24.10.2023 сторонами у розпорядження суду не надавалось.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Суд констатує, що відповідно до договору відповідач взяв на себе обов`язок своєчасно здійснювати оплату послуг перевізника згідно узгодженої обома сторонами заявки на перевезення, що окремо закріплено у пункті 2.1.8 договору.

У відповідності до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Нормами ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Варто звернути увагу на те, що договором, заявками чи іншими документами сторони не узгоджували терміни проведення оплат за надані послуги чи конкретні строки здійснення розрахунків.

Однак, позивачем була виставлена претензія (вимога), що датована 22.04.2024 у якій ТОВ «Юг-Логістик» звертаючись до ТОВ «Узинський цукровий комбінат» просило погасити існуючу заборгованість, сплатити 243738,00 грн у найкоротший термін, але не пізніше семиденного строку від дня пред`явлення вимоги. До справи долучені докази відправлення наведеної претензії фіскальний чек та накладна № 0420801679942. Також позивач долучив до справи трекінг перевірки статусу відстеження відправлення № 0420801679942 з якого вбачається обставина вручення за довіреністю адресату вказаного поштового листа 27.05.2024.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наявність у позивача, як перевізника, права на отримання оплати за договором, останній скористався визначеною цивільним законодавством можливістю заявити вимогу про виконання обов`язку замовника здійснити таку оплату, а зі спливом семиденного строку після отримання вимоги замовник, який не проводив подальших платежів за цим договором, вважається таким, що прострочив виконання свого обов`язку в частині, що не була оплачена.

Відтак, підводячи підсумки розгляду позову ТОВ «Юг-Логістик», на підставі наданих стороною позивача та досліджених судом доказів суд враховує наведені вище обставини та відповідно до норм чинного законодавства приходить до наступних висновків.

Між сторонами було укладено договір №25092023-2 від 25.09.2023 за яким відповідач, будучи замовником, подав заявку на міжнародне транспортне перевезення вантажу. Позивачем було здійснено надання послуг з перевезення, що вбачається з наявних у справі CMR 306, 307 та 310 та підтверджується актом від 05.11.2023 надання послуг, який скріплений підписами та печатками сторін. Відповідно до акту загальна вартість послуг становила 290359,81 грн. Позивач виставив відповідачу рахунок, який був оплачений частково на суму 46621,81 грн. Тож неоплаченою залишилась сума 243738,00 грн, що є різницею між вартістю наданих послуг та розміром наявної оплати. Оскільки договором та додатками до нього не встановлено строків і термінів проведення розрахунків, то позивач був змушений до пред`явлення позову виставити відповачу вимогу про погашення боргу, яка залишилась без задоволення. Зі спливом семиденного строку на виконання вимоги, тобто з 04.06.2024, відповідач, є особою, яка прострочила виконання грошового зобов`язання, а відтак залишкова вартість неоплаченої вартості наданих послуг за договором №25092023-2 від 25.09.2023 підлягає стягненню з відповідача. Тому суд задовольняє позов у повному обсязі та стягує з відповідача 243738,00 грн заборгованості за договором на транспортно-експедиційне обслуговування №25092023-2 від 25.09.2023.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Судові витрати відповідно до статті 123 ГПК України складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов`язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю. Доказів понесення інших витрат, що пов`язані з розглядом справи до суду не надавалось.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав щодо доказів та доводів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (09161, Київська область, Білоцерківський район, місто Узин, вулиця Володимира Симиренка, будинок 2, код ЄДРПОУ 00372536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Логістик» (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 21, офіс 406, код ЄДРПОУ 38727807) 243738,00 грн заборгованості за договором №25092023-2 від 25.09.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування та 3656,07 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2024.

Суддя А.Ф. Черногуз