Рішення

від 03.10.2024 по справі 914/2089/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2024 Справа № 914/2089/24

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., за участі секретаря судового засідання Чорної І. Б., розглянувши матеріали

за позовом:Фізичної особи-підприємця Никона Зеновія Михайловича, с.Вузлове, Львівська область;до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів», с.Кустин, Львівська область;про:стягнення 54 308,06 грн.

Представники сторін:

від позивача: Фостяк О. Я. адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Обставини розгляду справи.

Фізична особа-підприємець Никон Зеновій Михайлович, с.Вузлове, Львівська область звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів», с.Кустин, Львівська область про стягнення 54 308,06 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.09.2024.

Ухвалою суду від 23.09.2024, у зв`язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, судове засідання відкладено на 03.10.2024.

Представник позивача в судове засідання 03.10.2024 з`явився, позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені в позовній заяві.

01.10.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 13 000,00 грн (вх. №23826/24 від 01.10.2024).

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання 03.10.2024 не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце дату та час проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів».

Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частин п`ятої та одинадцятої якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина 6 статті 242 ГПК України).

Окрім того, за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач є належним чином та завчасно повідомлений про розгляд даної справи судом, окрім того мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов`язання в частині оплати у повному обсязі вартості наданих послуг за Договором про надання послуг по збиранню зернових та насіннєвих культур від 02.07.2019 та за Договором про надання послуг комбайна від 01.07.2021.

Враховуючи наведене, позивачем за Договором про надання послуг по збиранню зернових та насіннєвих культур від 02.07.2019 за період з листопада 2023 року по липень 2024 року на основну суму заборгованості 461 500,00 грн нараховано відповідачу 25 450,19 грн інфляційних втрат та 11 658,55 грн 3% річних за період з 20.10.2023 по 22.08.2024.

Позивачем за Договором про надання послуг комбайна від 01.07.2021 за період з липня 2023 року по липень 2024 року на основну суму заборгованості 242 000,00 грн нараховано відповідачу 11 523,43 грн інфляційних втрат та 5 675,89 грн 3% річних за період з 11.11.2023 по 22.08.2024.

Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складається з 2 422,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи відповідача.

Відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, письмових доказів, що спростовують аргументи позивача, до матеріалів справи не долучив.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

01.07.2021 між фізичною особою-підприємцем Никоном Зеновієм Михайловичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (замовник) укладено договір про надання послуг комбайна (далі договір від 01.07.2021).

Відповідно до п.1 цього договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується власними силами і технічними засобами виконати у відповідності з умовами цього договору роботи зі збирання, обмолочування та одночасного часткового транспортування врожаю. Площі і вартість робіт будуть обумовлені в акті виконаних робіт і наданих послуг, що є невід`ємною частиною цього договору.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2023 у справі №914/1256/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи підприємця Никона Зеновія Михайловича 242 000,00 грн основного боргу, 25 526,03 грн пені, 1 531,56 грн 3% річних, 5 349,41 грн інфляційних втрат та 4 116,11 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2023 у справі №914/1256/23 залишено без змін. Рішення суду набрало законної сили 09.11.2023.

При поданні позову у справі №914/1256/23 позивачем нараховано інфляційні втрати за лютий, березень 2023 року, та 3% річних за період з 27.01.2023 по 13.04.2023.

Оскільки рішення суду у справі №914/1256/23 станом на 10.11.2023 фактично не виконано, позивач, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 34 476,71 грн пені, 3% річних в розмірі 4 176,99 грн за період з 14.04.2023 по 10.11.2023 та 3 645,99 грн інфляційних втрат за період з 14.04.2023 по 30.06.2023, нарахованих на заборгованість в розмірі 242 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2024 у справі №914/3406/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи підприємця Никона Зеновія Михайловича 34 476,71 грн пені нарахованої за період з 14.04.2023 по 26.07.2023, 4 176,99 грн 3% річних за період з 14.04.2023 по 10.11.2023, інфляційних втрат в розмірі 3 645,99 грн за період з 14.04.2023 по 30.06.2023 та 2 684,00 грн судового збору. Рішення суду набрало законної сили 26.02.2024.

Оскільки відповідач, фактично станом на 22.08.2024, не сплатив основну заборгованість в розмірі 242 000,00 грн за Договором про надання послуг комбайна від 01.07.2021, позивачем продовжено нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а саме за період з липня 2023 року по липень 2024 року відповідачу нараховано 11 523,43 грн інфляційних втрат та за період з 11.11.2023 по 22.08.2024 нараховано 5 675,89 грн 3% річних, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

02.07.2019 між фізичною особою-підприємцем Никон Зеновієм Михайловичем (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (замовник) укладено договір №020719 про надання послуг по збиранню зернових та насіннєвих культур (далі - договір від 02.07.2019).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2023 у справі №914/1255/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича 518 372,50 грн, а також 11 458,62 грн інфляційних втрат, 3 280,66 грн 3 % річних, 54 677,65 грн пені, 8 816,84 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 10 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 рішення Господарського суду Львівської області від 30.06.2023 у справі № 914/1255/23 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича 461 500,00 грн заборгованості, 6 922,49 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 8 000,00 грн витрат на правову допомогу. Рішення суду набрало законної сили 19.10.2023.

Оскільки рішення суду у справі №914/1255/23 фактично станом на 22.08.2024 не виконано, відповідач не сплатив основну заборгованість в розмірі 461 500,00 грн за Договором про надання послуг по збиранню зернових та насіннєвих культур від 02.07.2019, позивачем за період з листопада 2023 року по липень 2024 року нараховано відповідачу 25 450,19 грн інфляційних втрат та за період з 20.10.2023 по 22.08.2024 нараховано 11 658,55 грн 3% річних, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Станом на дату винесення рішення доказів сплати відповідачем спірної суми в розмірі 54 308,06 грн (11 523,43 + 5 675,89 + 25 450,19 + 11 658,55) не подано.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п.п. 5, 8 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст.ст. 193, 202 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598, ч. 1 ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.06.2023 у справі №914/1255/23, яке скасовано частково постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи - підприємця Никона Зеновія Михайловича 461 500,00 грн заборгованості, 6 922,49 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору та 8 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вищевказане рішення станом на 22.08.2024 відповідачем не виконано, відтак, позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання просить стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати та 3% річних.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг по збиранню зернових та насіннєвих культур від 02.07.2019, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 11 658,55 грн за період з 20.10.2023 по 22.08.2024 та 25 450,19 грн інфляційних втрат за період з листопада 2023 року по липень 2024 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перевірку нарахування 3% річних та інфляційних втрат за вказаними позивачем періодами зазначає, що такі здійснено вірно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в розмірі в розмірі 11 658,55 грн та 25 450,19 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.01.2024 у справі №914/3406/23, яке набрало законної сили 26.02.2024, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» на користь фізичної особи підприємця Никона Зеновія Михайловича 34 476,71 грн пені, 4 176,99 грн 3% річних, 3 645,99 грн інфляційних втрат та 2 684,00 грн судового збору.

Вищевказане рішення станом на 22.08.2024 відповідачем не виконано, відтак, позивач за прострочення виконання грошового зобов`язання просить стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати та 3% річних.

За порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань Договором про надання послуг комбайна від 01.07.2021, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 5 675,89 грн за період з 11.11.2023 по 22.08.2024 та 11 523,43 грн інфляційних втрат за період з липня 2023 року по липень 2024 року.

Суд, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, здійснив перевірку нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за вказаними позивачем періодами зазначає, що такі здійснено вірно, відтак до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в розмірі 5 675,89 грн та 11 523,43 грн інфляційних втрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У зв`язку з викладеним, враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі в розмірі 54 308,06 грн, а саме 17 334,44 грн 3% річних, 36 973,62 грн інфляційних втрат.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір, відповідно до ст.129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2 422,40 грн сплаченого судового збору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Щодо витрат на правову допомогу, понесених позивачем у розмірі 13 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 13 000,00 грн надано копії ордеру серії ВС № 1199663, виданого 18.04.2023, договору про надання адвокатської допомоги від 18.04.2023, акту здачі приймання виконаних робіт від 27.09.2024 на суму 13 000,00 грн.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (https://erau.unba.org.ua) Фостяк Олег Ярославович має право здійснювати адвокатську діяльність відповідно до свідоцтва №1001 від 23.06.2004, виданого Радою адвокатів Львівської області.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 4.1. договору про надання адвокатської допомоги від 18.04.2023 сторони передбачили, що розмір гонорару виконавця (адвоката) за надані замовнику (позивачу) послуги залежить від обсягу та складності виконаних робіт, затрат робочого часу, необхідності виїзду у відрядження, транспортних витрат тощо та визначається сторонами у кожному окремому випадку шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт, в якому вказується вартість послуг, наданих за повний період.

На підтвердження вказаних витрат позивачем долучено підписаний між ним та адвокатом акт здачі-приймання виконаних робіт від 27.09.2024 на суму 13 000,00 грн. У вказаному акті сторони зазначили детальний перелік наданих послуг, час витрачений за надання послуг та вартість кожної послуги.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19 висловив правову позицію згідно котрої під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертої статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19).

З урахуванням наведених правових позицій, суд зазначає, що у відповідності до ст. 26 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій вказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 ЦК України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Як зазначив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Як вбачається з договору про надання адвокатської допомоги від 18.04.2023, в ньому сторони не погодили порядку обчислення, форми та ціни послуг. Позивачем також не надано доказів того, що сторони у вказаний договір вносили зміни, де визначали цю ціну. Єдиним письмовим доказом, де зазначено ціну послуг, є акт здачі-приймання виконаних робіт від 27.09.2024.

З огляду на викладене, суд констатує, що в нього відсутня об`єктивна можливість пересвідчитися щодо домовленості між адвокатом та його клієнтом щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару станом на момент підготовки позовної заяви та розгляду справи в суді. Однак, враховуючи те, що адвокат брав участь в судових засіданнях при розгляді справи та готував письмові документи від імені позивача (тобто надавав правову допомогу останньому), суд з урахуванням своїх дискреційних повноважень вважає за необхідне не відмовляти в задоволенні заяви про компенсацію судових витрат (так як це порушуватиме принцип справедливості), а задовольнити її частково.

Ознайомившись з вищезазначеними документами, оцінивши наявні матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу підлягають зменшенню до 8 000,00 грн. Наведений висновок суду обґрунтовується тим, що розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи, так як за своєю категорією вона не є складною (позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача сум 3% річних та інфляційних втрат, справа розглядалася у спрощеному провадженні); ціною позову (позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення 54 308,06 грн, водночас, ним подано заяву про покладення на відповідача 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу), наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг (підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, розрахунок розміру позовних вимог не є складним та значним, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин під час розгляду справи у суді не змінювалося).

Таким чином, здійснивши оцінку заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до висновку, що позивачу підлягає до відшкодування 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Радехів» (80242, Львівська область, Радехівський район, село Кустин, вулиця Данилюка, будинок 1А; ідентифікаційний код 35307623) на користь фізичної особи підприємця Никона Зеновія Михайловича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 17 334,44 грн 3% річних, 36 973,62 грн інфляційних втрат, 2 422,40 грн судового збору та 8 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.2024.

СуддяМазовіта А.Б.