Рішення

від 23.09.2024 по справі 918/493/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2024 р. Справа № 918/493/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації

до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області,

Зарічненської селищної ради,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Нобельського національного природного парку,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Ганов О.О.;

від відповідача-1 - Сидоренко С.В. (самопредставництво);

від відповідача-2 - не з`явився;

від третьої особи - Діковицький В.М. (самопредставництво) (в режимі відеоконференції);

від прокуратури - Сачук І.Р.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 23 вересня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2024 року заступник керівника Рівненської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - відповідач-1), Зарічненської селищної ради (далі - відповідач-2), в якій просить усунути перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га шляхом:

- визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 08.12.2020 № 17-17-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності Зарічненської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654378356020);

- зобов`язання Зарічненської селищної ради повернути у власність держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації земельну ділянку площею 170,8370 га з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054.

Також в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Нобельського національного природного парку (код ЄДРПОУ 43077967). Крім того позовна заява від 20.05.2024 року № 12-374ВИХ-24 містить обґрунтування необхідності залучення вказаної особи. Зокрема заступником керівника Рівненської обласної прокуратури зазначено, що спірні земельні ділянки перебувають в межах територій, що повинні бути надані в постійне користування Нобельському національному природному парку, а тому рішення суду може безпосередньо вплинути на права та обов`язки парку.

Крім того прокурор просить стягнути на користь Рівненської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору по даній справі.

При поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою сплачено 9 084 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 липня 2024 року № 1428.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на встановлення факту порушення вимог земельного законодавства, а саме неправомірності державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 площею 170,8370 га, яка знаходиться у межах території об`єкту заповідного фонду - Нобельський національний природний парк.

Ухвалою суду від 27 травня 2024 року позовну заяву керівника заступника керівника Рівненської обласної прокуратури від 20.05.2024 року № 12-374вих-24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче засідання на 1 липня 2024 року. Одночасно вказаною ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучено Нобельський національний природний парк.

11 червня 2024 року від представника відповідача-1, Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує позовні вимоги в повному обсязі.

18 червня 2024 року від заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на адресу суду надійшла відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, відповідно до якої просить позов задовольнити.

26 червня 2024 року від заступника керівника Рівненської обласної прокуратури на адресу суду надійшла заява від 24.06.2024 року № 12-432вих-24 про зміну предмета позову, в якій просить:

І. Прийняти до розгляду заяву заступника керівника Рівненської обласної прокуратури про зміну предмета позову.

ІІ. Подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням заяви про зміну предмета позову.

ІІІ. Усунути перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га шляхом:

- визнання недійсним наказу Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області від 28.09.2019 № 2040 "Про затвердження матеріалів технічної інвентаризації", в частині інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, загальною площею 170,8370 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності Зарічненської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, загальною площею 170, 8370 га. здійснену державним реєстратором Зарічненської селищної ради Святчук Катериною Юріївною (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654378356020; рішення про державну реєстрацію прав індексний номер: 6535387 від 03.11.2022) з одночасним припиненням права власності Зарічненської селищної ради (ЄРДПОУ 04385632) на вказану земельну ділянку;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:03:000:0127, площею 23,6413 га;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0058, площею 142,0902 га;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0059, площею 5,1055;

- зобов`язання Зарічненську селищну раду повернути у власність держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації земельну ділянку площею 170,8370 га з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054.

Ухвалою суду від 1 липня 2024 року заяву заступника керівника Рівненської обласної прокуратури від 24.06.2024 року № 12-432вих-24 про зміну предмета позову прийнято до розгляду. Одночасно вказаною ухвалою підготовче засідання відкладено на 15 липня 2024 року.

12 липня 2024 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 12.07.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив забезпечити проведення судового засідання, що призначене на 15.07.2024 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EASYCON.

Ухвалою суду від 12 липня 2024 року заяву представника Нобельського національного природного парку від 12.07.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено підготовче засідання у справі № 918/493/24, призначене на "15" липня 2024 року на 10:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Нобельського національного природного парку.

Ухвалою суду від 15 липня 2024 року строк підготовчого провадження у даній справі продовжено з ініціативи суду на 30 днів до 25 серпня 2024 року включно та відкладено підготовче засідання на 29 липня 2024 року на 12:00 год.

22 липня 2024 року від заступника керівника Рівненської обласної прокуратури надійшла заява з додатком, в якій просив долучити до матеріалів справи платіжну інструкцію № 1428.

23 липня 2024 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява від 22.07.2024 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій просив судове засідання у даній справі, призначене на 29.07.2024 року о 12:00 год., та усі наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції за допомогою системи EASYCON.

Ухвалою суду від 23 липня 2024 року заяву представника Нобельського національного природного парку від 22.07.2024 року про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/493/24, призначене на "29" липня 2024 року на 12:00 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Нобельського національного природного парку. Крім того постановлено всі подальші судові засідання у справі № 918/493/24 провести в режимі відеоконференції за участі представника Нобельського національного природного парку.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 5 вересня 2024 року.

Ухвалою суду від 5 вересня 2024 року розгляд справи відкладено на 23 вересня 2024 року.

У судовому засіданні 23 вересня 2024 року прокурор у справі, представники позивача та третьої особи підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, з врахуванням заяви від 24.06.2024 року № 12-432вих-24 про зміну предмета позову, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні 23 вересня 2024 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач-2 у судове засідання 23 вересня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 05.09.2024 року, до електронного кабінету Зарічненської селищної ради (т. 2 а.с. 132). В той час про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності відповідача-2.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі, представників позивача, відповідача-1 та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, якої о компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "Інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3- рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім: з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме, відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед Іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність - об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 12.10.2020 рокуу справі № 916/1033/20, від 08.10.2020 року у справі № 904/5912/18.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

На даний час Рівненська обласна військова адміністрація є розпорядником земель природно-заповідного фонду державної власності у відповідності до ст. 122 Земельного кодексу України.

Позивач, тобто суб`єкт владних повноважень, був обізнаний про факт вибуття землі природно-заповідного фонду із державної власності, проте ним не вживаються належні заходи цивільно-правового характеру, направлені на усунення порушень при розпорядженні землями природно-заповідного фонду.

Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту інтересів держави, свідчить про наявність підстав для вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Так, Рівненською обласною прокуратурою направлено на адресу Рівненської обласної військової адміністрації листа за №12/295вих-24 від 24.04.2024 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказаний запит Рівненська обласна військова адміністрація повідомила, що заходи на захист інтересів держави за наведеним прокурором фактом не вживались, і що адміністрація не заперечує щодо здійснення представництва прокурором.

За таких обставин, вбачаються виключні підстави для представництва, прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом, оскільки Рівненською обласною військовою адміністрацією не вжито належних заходів з метою захисту інтересів держави.

Також необхідно врахувати, що у вказаній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу (зміна цільового призначення землі).

Незаконне вилучення землі з користування належного землекористувача, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, становили саме ті обставини, які потребували невідкладного захисту з огляду на їх значимість.

Невжиття заходів до усунення наявних порушень, може привести до можливого використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, її знищення, погіршення якісного складу, неправомірній передачі у приватну власність чи користування, тощо, відтак бездіяльність Позивача зумовлює можливість настання невідворотних негативних наслідків.

В умовах воєнного стану поновлення інтересів держави у сфері захисту територій та об`єктів є одним із найактуальніших. Збереження об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави із забезпеченням прав громадян на безпечне довкілля.

Враховуючи викладене, прокурор набув право на представництво, оскільки уповноважений орган - Рівненська обласна військова адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснює належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулася.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Рівненською обласною прокуратурою листом повідомлено Рівненську обласну військову адміністрацію про пред`явлення даної позовної заяви.

З огляду на зазначене, суд зробив висновок, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, який, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно з правилами статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, Указом Президента України від 11.04.2019 року № 131/2019 створено Нобельський національний природний парк, до території якого погоджено в установленому порядку включення 25318,81 га земель державної власності (у тому числі з вилученням у землекористувачів).

Згідно Положення про Нобельський національний природний парк (далі - Парк), затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31.08.2020 року № 94, Парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються Парку в постійне користування. До встановлення меж Парку в натурі його межі визначаються відповідно до проекту створення Парку.

Разом з тим, Головним управлінням Держгеокадастру у Рівненській області за рахунок територій Парку в межах Неньковицької сільської ради сформовано земельну ділянку сільськогосподарського призначання з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 28.09.2019 року № 2040 "Про затвердження матеріалів технічної інвентаризації", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, в тому числі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 722-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області" територія Неньковицької сільської ради увійшла до складу Зарічненської селищної ради.

В подальшому, наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 08.12.2020 року№ 17-17-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" вирішено передати у комунальну власність Зарічненської селищної ради земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7 108,8425 га та складено відповідний акт приймання-передачі від 08.12.2020 року, згідно якого у комунальну власність, серед інших, передано земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 площею 170,8370.

Зарічненською селищною радою 31.10.2022 року зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку (номер відомостей про речове право 2654378356020).

Згідно переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що передаються у комунальну власність Зарічненської територіальної громади в особі Зарічненської селищної ради, який є додатком до наказу від 08.12.2020 року № 17-17-ОТГ вбачається, що вищезгадана земельна ділянка розташована в межах територій Нобельського національного природного парку, а отже належить до земель природно- заповідного фонду.

Факт перебування земельної ділянки в межах території Парку також підтверджується листами Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 12.04.2024 року № 10-17-0.2-2165/2-24, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 29.03.2024 року № 12-222вих-24, Нобельського національного природного парку від 30.04.2024 року № 141/05.1.

Таким чином, зазначена земельна ділянка безпідставно передана у власність Зарічненської селищної ради.

На даний час, згідно інформації Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області від 12.04.2024 року № 10-17-0.2-2165/2-24, державна реєстрація вказаної земельної ділянки скасована в Державному земельному кадастрі.

Разом з тим, власником спірної земельної ділянки згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Зарічненська селищна рада, яка набула право власності на спірні землі всупереч вимогам законодавства.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

Статтею 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд" визначено, що межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Положеннями ст. ст. 43, 44 Земельного кодексу України встановлено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Наведене кореспондується з положеннями Закону України "Про природно-заповідний фонд України", відповідно до преамбули якого природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Відтак, перебування спірної земельної ділянки, сформованої після оголошення/створення території чи об`єкта природно-заповідного фонду в установленому порядку, в межах території та об`єкту природно-заповідного фонду безумовно свідчить про віднесення такої земельної ділянки до земель природно-заповідного фонду.

Верховним Судом при розгляді подібних справ сформована однозначна правова позиція щодо імперативності положення ст. 43 Земельного кодексу України та ч. 4 ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (постанови від 13.08.2019 року № 910/11164/16, від 22.06.2022 року № 752/3093/19).

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим.

Кабінет Міністрів України до 27.05.2021 року був розпорядником земель державної власності природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та лише за його погодженням згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України була можлива зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Жодних повноважень у Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та органів місцевого самоврядування до 27.05.2021 року на розпорядження земельними ділянками природно-заповідного фонду державної форми власності, а тим більше зміну їх цільового призначення земельним та природоохоронним законодавством передбачено не було.

Нобельський національний природний парк є територією природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, який юридично створений 11.04.2019 року і включає 25 318,81 га. Рішення про переведення земель природно-заповідного фонду національного природного парку до іншої категорії, а також про скасування його статусу, не приймались.

Тому, саме з моменту створення зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природоохоронного призначення. Будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування не приймалось.

Спірна земельна ділянка на момент її відведення перебувала у державній власності та відносилась до земель природно-заповідного фонду, разом з тим, передана до комунальної власності з порушенням порядку зміни цільового призначення із земель природно-заповідного фонду на землі сільськогосподарського призначення, оскільки Кабінет Міністрів України рішень про зміну цільового призначення земельної ділянки не приймав.

Оскільки, земельна ділянка природно-заповідного фонду, кадастровий номер 5622283600:04:000:0054, площею 170,8370 га незаконно вибула з державної власності із зміною цільового призначення, обласною прокуратурою подано позов до суду про усунення перешкод власнику - державі в особі Рівненської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні зазначеною земельною ділянкою шляхом: визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 08.12.2020 року № 17-17-ОТГ "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" в частині земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державну реєстрацію права власності Зарічненської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170, 8370 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654378356020); зобов`язання Зарічненської селищної ради повернути у власність держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації земельну ділянку площею 170, 8370 га з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054.

Державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, загальною площею 170,8370 га у Державному земельному кадастрі - скасована.

За клопотанням Нобельського національного природного парку про виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування, загальною площею 512,5 га рішенням Зарічненської селищної ради від 30.09.2021 року № 1041/11-2021 надано дозвіл на розроблення вказаного проекту.

До складу проекту входила земельна ділянка 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га.

Разом з тим, під час виготовлення технічної документації із землеустрою, земельна ділянка з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 поділена на три (кадастрові номери сформованих земельних ділянок: 5622283600:03:000:0127 площею 23,6413 га, 5622283600:04:000:0058 площею 142,0902 га, 5622283600:04:000:0059 площею 5.1055 га). При цьому, Парку планується передати лише 142,0902 га з 170,8370 га.

З огляду на викладене, реєстрація спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, що знаходиться в межах Нобельського національного природного парку скасована, разом з тим, згідно даних ДЗК в координатах, межах та конфігурації спірної земельної ділянки, шляхом її поділу, сформовано три нові земельні ділянки: 5622283600:03:000:0127, 5622283600:04:000:0058,5622283600:04:000:0059.

Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України у разі поділу земельної ділянки, сформовані земельні ділянки зберігають своє цільове призначення.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру цільове призначення земельних ділянок: 5622283600:03:000:0127 площею 23,6413 га, 5622283600:04:000:0058 площею 142,0902 га, 5622283600:04:000:0059 площею 5,1055 га - земельні ділянки запасу, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Положеннями ст. 16 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Статтею 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі: поділу чи об`єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Відповідно до вимог ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, гак і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діями наслідкам (п. 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17).

У даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є пред`явлення до суду негаторного позову в порядку, визначеному ст. 391 Цивільного кодексу України до юридичної особи з метою усунення перешкод, які ця юридична особа створює у користуванні та розпорядженні землею природно - заповідного фонду.

Чітка позиція щодо подання саме негаторного позову у випадку незаконного розпорядження землями обмеженої обороноздатності висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц.

У даному випадку власником оспорюваної земельної ділянки є держава, право володіння якої на неї, після проведення реєстрації за Зарічненською селищною радою, не припинилося, тобто оспорювана земельна ділянка не вибула із державної власності.

Однак, факт реєстрації земельної ділянки за Зарічненською селищною радою позбавляє її дійсного розпорядника можливості виконувати свої повноваження з питань використання та розпорядження землею наведеної категорії.

При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв`язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 року у справі № 487/10128/14, від 15.09.2020 року у справі № 469/1044/17 та у постановах Верховного Суду від 09.12.2020 року у справі № 676/2332/18, від 10.02.2021 року у справі № 449/723/17 зазначені можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Так, Верховний Суд у постанові від 31.10.2023 року у справі № 918/1133/22 за подібних обставин, наголошував, що саме наказом Головного управління Держгеокадастру "Про затвердження матеріалів інвентаризації земель" затверджено створення спірної земельної ділянки як земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Таким чином, необхідно у судовому порядку визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 28.09.2019 року № 2040 "Про затвердження матеріалів технічної інвентаризації", в частині інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га.

Крім того у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 року у справі № 910/13356/17 викладено висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

У постанові Верховного Суду від 11.10.2023 року у справі № 734/1560/20 судом наголошено, що задоволення позовної вимоги про повернення земельної ділянки природно-заповідного фонду без скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на неї не є ефективним способом захисту. Верховним Судом зауважено, що задоволення вимоги прокурора про повернення земельної ділянки в державну власність не є правовою підставою для внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності на спірну земельну ділянку відповідача.

Положеннями ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" унормовано, що у разі скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Разом з тим, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц від 29.05.2019 року).

Водночас, власником спірної земельної ділянки згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Зарічненська селищна рада, яка набула право власності на спірні землі всупереч вимогам законодавства.

Наявність запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права комунальної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю за територіальною громадою, яка протиправно його набула, є перешкодою для реалізації державою речових прав на зазначений об`єкт.

А тому, ефективним засобом захисту прав власника у спірних правовідносинах є саме скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, як похідної вимоги, без задоволення якої задоволення вимоги про усунення перешкоди власнику у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га не призведе до відновлення прав законного власника.

Наведене узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постанові від 31.01.2023 року у справі № 924/504/20.

Крім того наявність державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5622283600:03:000:0127, 5622283600:04:000:0058, 5622283600:04:000:0059 у Державному земельному кадастрі також порушує права власника, оскільки унеможливлює розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054.

У разі скасування судом державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 5622283600:03:000:0127, 5622283600:04:000:0058, 5622283600:04:000:0059 у Державному земельному кадастрі відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України вони припинять своє існування як об`єкти цивільних прав, що у свою чергу дасть змогу запобігти можливим повторним порушенням природоохоронного і земельного законодавства.

З огляду на викладене, належним способом захисту у спірних правовідносинах є: усунення перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га шляхом:

- визнання недійсним наказу Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області від 28.09.2019 № 2040 "Про затвердження матеріалів технічної інвентаризації", в частині інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, загальною площею 170, 8370 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності Зарічненської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, загальною площею 170,8370 га, здійснену державним реєстратором Зарічненської селищної ради Святчук Катериною Юріївною (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654378356020; рішення про державну реєстрацію прав індексний номер: 6535387 від 03.11.2022) з одночасним припиненням права власності Зарічненської селищної ради (ЄРДЛОУ 04385632) на вказану земельну ділянку:

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:03:000:0127, площею 23,6413 га;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0058, площею 142,0902 га;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0059, площею 5,1055;

- зобов`язання Зарічненської селищної ради повернути у власність держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації земельну ділянку площею 170,8370 га з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, Зарічненської селищної ради про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В позовній заяві прокурор просить стягнути на користь Рівненської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору по даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 9 084 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 липня 2024 року № 1428.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 9 084 грн 00 коп. покладаються на відповідачів у справі, по 4 542 грн 00 коп. на кожного.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Усунути перешкоди власнику - державі в особі Рівненської обласної військової адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054 загальною площею 170,8370 га шляхом:

- визнання недійсним наказу Головного Управління Держгеокадастру у Рівненській області від 28.09.2019 № 2040 "Про затвердження матеріалів технічної інвентаризації", в частині інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, загальною площею 170,8370 га;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державної реєстрації права власності Зарічненської селищної ради на земельну ділянку з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054, загальною площею 170, 8370 га здійснену державним реєстратором Зарічненської селищної ради Святчук Катериною Юріївною (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2654378356020; рішення про державну реєстрацію прав індексний номер: 6535387 від 03.11.2022) з одночасним припиненням права власності Зарічненської селищної ради (ЄРДПОУ 04385632) на вказану земельну ділянку;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:03:000:0127, площею 23,6413 га;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0058, площею 142,0902 га;

- скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 5622283600:04:000:0059, площею 5,1055 га.

Зарічненській селищній раді (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Центральна, буд. 11, код ЄДРПОУ 04385632) повернути у власність держави в особі Рівненської обласної військової адміністрації (33028, м. Рівне, майдан Просвіти, 1, код ЄДРПОУ 13986712) земельну ділянку площею 170,8370 га з кадастровим номером 5622283600:04:000:0054.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області (33013, м. Рівне, вул. С. Петлюри, 37, код ЄДРПОУ 39768252) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок два) грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

Стягнути з Зарічненської селищної ради (34000, Рівненська обл., смт. Зарічне, вул. Центральна, буд. 11, код ЄДРПОУ 04385632) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 4 542 (чотири тисячі п`ятсот сорок два) грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 3 жовтня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.