Рішення

від 14.08.2024 по справі 921/337/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/337/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Боровця Я.Я.

за участю секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

Розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження

за позовом Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут", вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 29 174,95 грн за договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 80/16 від 11.07.2016

За участю учасників судового процесу:

від позивача: Стецько А.В. представник,

від відповідача: ОСОБА_1 - підприємець.

Судові процедури

Судом роз`яснено форму і стадії судового провадження, що здійснюється у межах справи згідно до вимог ГПК України.

Фіксування судового засідання технічними засобами здійснюється відповідно до статті 222 ГПК України.

Заяв про відвід (самовідвід) судді та секретаря судового засідання з підстав, визначених ст. ст. 35-37 ГПК України не надходило.

Суть справи.

Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут" звернулося до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 29 174,95 грн за договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів № 80/16 від 11.07.2016.

Відкриття провадження у справі.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.05.2024, для розгляду справи №921/337/24 визначено суддю Боровця Я.Я.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.05.2024 відкрито провадження у справі №921/337/24 за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 25.06.2024.

Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи по суті.

У судових засіданнях від 25.06.2024 та від 02.07.2024 судові засідання відкладалися відповідно на 02.07.2024 та на 14.08.2024.

Згідно частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

При розгляді справи по суті, суд з`ясував обставини справи, дослідив докази у справі.

У судовому засіданні 14.08.2024, після з`ясування обставин справи та дослідження доказів у справі, суд, після виходу із нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до вимог статті 240 ГПК України.

Аргументи сторін

Правова позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем порушено договірні зобов`язання, що виникли на підставі договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів №80/16 від 11.07.2016 в частині несвоєчасного проведення розрахунків за отримані послуги.

В якості правових підстав позову позивач зазначає зокрема статті Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

В судовому засіданні просить суд позов задоволити.

Також, позивачем надіслано додаткові пояснення ( вх. №5226 від 01.07.2024).

Заперечення відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо позову з підстав, викладених у відзиві на позов/поясненнях ( вх. №4980 та вх. №4971 від 24.06.2024 ).

В судовому засіданні просить суд у задоволенні позову, відмовити.

Інші процесуальні дії.

01.07.2024 відповідачем подано до суду заяву (вх. №5175 ) про виклик свідка - для допиту у судовому засіданні начальника Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" ОСОБА_2 для надання відповіді на наступне запитання:

- чи надавалися послуги з вивезення побутових відходів відповідно до умов Договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 11.07.2016 за №80/16 за період з листопада 2021 по червень 2024 року?

Розглянувши заяву, суд зазначає таке.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 ГПК України).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, в тому числі, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін (стаття 3 ГПК України).

Приписами статті 42 ГПК України встановлено, що учасники справи мають право, зокрема, подавати докази, заяви, клопотання, надавати пояснення суду, свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 87 ГПК України, показання свідків це повідомлення про відомі обставини, які мають значення для справи.

За приписами частини 1 статті 88 ГПК України, показання свідків викладаються ним письмово у заяві свідка.

Вимоги до заяви свідка, наведені у частинах 2 та 3 статті 88 ГПК України, відповідно до яких у заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом.

Як визначено статтею 66 ГПК України свідком може бути будь-яка дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Згідно частини 1 статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Таким чином, системний аналіз чинного законодавства свідчить, що пояснення свідків регулюється нормами ст. ст. 87-89 ГПК України.

Враховуючи викладені положення процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі. Отже, обов`язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому, неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами ГПК України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов`язку з`явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №918/36/19 та від 03.10.2019 у справі №910/2122/19, відповідно до яких передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності в суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

При цьому передумовою для виклику судом свідка у судове засідання, в порядку статті 89 ГПК України, є наявність заяви такого свідка, викладені показання в якій суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, тобто в будь-якому разі спочатку до суду подається заява свідка з додержанням вимог ст. 88 ГПК України.

Заява свідка у матеріалах справи відсутня.

Слід зазначати, що ОСОБА_2 є начальником Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" тобто останній є учасником справи №921/337/24 в якості позивача, а тому ОСОБА_2 не обмежений процесуальним законом для подання доказів, пояснень та позицій відповідно до вимог статей 42, 46 ГПК України .

Суд звертає увагу, що частиною 1 статті 90 ГПК України визначено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до частини 2 статті 90 ГПК України, учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов`язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.

Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п`ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п`ять днів до першого судового засідання (частина 3 статті 90 ГПК України).

Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.

Слід зазначити, що на вказану заяву, позивачем надіслано письмові пояснення ( вх. № 5226 від 01.07.2024), зі змісту яких вбачається, що начальником Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут" ОСОБА_2 надано відповідну відповідь. Зокрема, зазначає, що послуги з вивезення побутових відходів відповідно до умов Договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів від 11.07.2016 за №80/16 надавалися позивачем відповідачу за вказаний період і надаються.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви відповідача, слід відмовити.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут" є юридичною особою, створеною Збаразькою міською радою на підставі рішення №1131 від 28 квітня 2005 року "Про створення міського комунального підприємства по благоустрою по наданню побутово-комунальних послуг жителям міста та обслуговування комунального господарства м.Збараж".

Підприємство діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Збаразької міської ради №VIII/22/21 від 26.04.2023 (в новій редакції), норм чинного законодавства України, основним видом діяльності якого є збирання безпечних відходів, що вбачається з п.2.2 Статуту, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.05.2023.

Згідно з п.2.1 Статуту, підприємство створене з метою надання побутово-комунальних послуг, а також ведення господарської діяльності у сфері благоустрою та вуличного освітлення, забезпечення належного утримання, ефективної експлуатації та управління об`єктами житлово-комунального господарства (об`єктами благоустрою), забезпечення державної та регіональної політики щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів та додержання лісового та природоохоронного законодавства на землях лісового фонду, організації та здійснення заходів цивільного захисту на території Збаразької міської територіальної громади.

Відповідно до рішень №58 від 25.05.2020, №216 від 30.07.2021, №183 від 15.08.2022 та №230 від 16.08.2023 Виконавчого комітету Збаразької міської ради, за результатами проведеного конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Збаразької міської ради, виконавцем послуг з вивезення побутових відходів по м.Збараж визначено Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут"; перезатверджено діючі середньомісячні норми утворення твердих побутових відходів в м.Збараж, що були затверджені рішенням №39 від 28.02.2014; затверджено текст договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Збаразької міської ради.

Отже, на конкурсних засадах Збаразьке МКП по благоустрою "Добробут" визначено переможцем конкурсів із визначення суб`єкта господарювання по наданню послуг із збирання та вивезення побутових відходів з території міста Збараж Тернопільської області.

Вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів по м.Збараж Тернопільської області визначено згідно затверджених рішеннями виконкому міської ради Структури тарифів на послуги по вивезенню твердих побутових відходів за 1 м. куб. з урахуванням рентабельності, прибутку, податку на додану вартість.

Згідно рішення Виконавчого комітету Збаразької міської ради №39 від 17.04.2015 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" у 2015-2018р.р. діяли тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для споживачів м. Збараж в розмірі 66,45 грн за 1 м3;

- відповідно до рішення №101 від 26.06.2018 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" (опубліковано у місцевому щотижневику "Народне слово" №26(8337) від 29.06.2018) з 01.07.2018 встановлено тариф на послуги з вивезення побутових відходів для підприємств, установ, організацій, інших споживачів в м.Збараж у розмірі 84,10 грн за 1 м3;

- відповідно до рішення Виконавчого комітету Збаразької міської ради №37 від 20.03.2019 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення ТПВ" (опубліковано у місцевому щотижневику "Народне слово" №12(8375) від 22.03.2019) встановлено тариф на послуги з вивезення твердих побутових відходів у м.Збаражі, що надаються Збаразьким МКП по благоустрою "Добробут", для підприємств, установ, організацій, інших споживачів в м.Збараж у розмірі 221,00 грн за 1 м3 (п.1 рішення); рішення набрало чинності через 15 днів з дня його опублікування в засобах масової інформації (п.2 рішення);

- відповідно до рішення №227 від 16.12.2019 "Про встановлення тарифів на послуги поводження з побутовими відходами" (опубліковано у місцевому щотижневику "Народне слово" №50(8413) від 20.12.2019) з 01.01.2020 встановлено тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення твердих побутових відходів) у м.Збараж для підприємств, установ, організацій, інших всіх споживачів у розмірі 195,74 грн за 1 м3;

- відповідно до рішення №58 від 25.05.2020 на підставі припису Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області №01-15/1 від 12.05.2020 Виконавчим комітетом Збаразької міської ради внесено зміни до рішення №47 від 27.02.2009 та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів по м.Збараж визначено Збаразьке МКП по благоустрою "Добробут"; перезатверджено діючі середньомісячні норми утворення твердих побутових відходів в м.Збараж, що були затверджені рішенням №39 від 28.02.2014 "Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів", згідно з яким зокрема для підприємств громадського харчування з відбором харчових продуктів на одне місце норма утворення відходів складає 0,68 м3.

- відповідно до рішення №171 від 20.07.2022 "Про встановлення тарифу на послугу і поводження з побутовими відходами" (опубліковано у газеті "Інформаційно-рекламний часопис" №7(65) від 22.07.2022) з 01.08.2022 встановлено тариф на послугу з поводження з побутовими відходами на території Збаразької міської територіальної громади, що надається Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут", для підприємств, установ, організацій, інших споживачів у розмірі 245,00 грн (з ПДВ) за 1м3.

- відповідно до рішення №03 від 26.01.2023 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів на території Збаразької міської територіальної громади на 2023-2027 роки" затверджено нові норми надання послуг з вивезення побутових відходів для підприємств, установ, організацій на 2023-2027 роки, відповідно рішення №39 від 28.02.2014, п.2 рішення №58 від 25.05.2020, п.2 рішення №171 від 20.07.2022 визнано такими, що втратили чинність (п.п.1-5 рішення). Дане рішення набрало законної сили з дня його оприлюднення 01.02.2023.

Відповідно до норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених рішенням №03 від 26.01.2023, для кафе на одне місце визначено середньорічну норму відходів в об`ємі 0,99 м3 (середня на місяць 0,08 м3).

Так, 11 липня 2016 року між Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" (як, Виконавцем/Позивачем) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (як, Споживачем/Відповідачем) укладено договір №80/16 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язався згідно Графіку надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів за контейнерною схемою (для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери у кількості 2 х штук місткістю 1,1 м3, що належать Споживачеві), а Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Виконавець вивозить тверді відходи за контейнерною схемою з 8:00 до 17:00 години (пункти 1-4 Договору).

Обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування (пункт 8 Договору).

Згідно з пунктом 9 Договору розрахунок обсягу і вартості послуг здійснюється згідно з додатком до договору.

У пунктах 10-12 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 15-го числа періоду, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі 66,45 грн за 1 м.куб. ТПВ".

У разі зміни вартості послуги її Виконавець повідомляє не пізніше ніж за 15 днів про це Споживача із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань (пункт 15 Договору).

Пунктом 17 Договору, Споживач зобов"язався оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Згідно пункту 19 Договору, Виконавець зобов"язався надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи на надання послуг, умови оплати, графіку вивезення відходів.

Також у пункті 23 Договору визначено алгоритм дій сторін у випадку ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, відповідно встановлено, що у такому випадку Споживач викликає представника Виконавця для складення акта-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення, їх кількісних і якісних показників тощо. Представник Виконавця для складення акта-претензії зобов`язаний прибути протягом 5 робочих днів.

Акт-претензія складається Споживачем та представником Виконавця і скріплюється їх підписом. У разі неприбуття представника Виконавця у п`ятиденний строк або його відмови від підпису акт уважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення (пункт 24 Договору).

Пунктом 25 Договору передбачено, що акт-претензія подається Виконавцеві, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок розміру плати або надає Споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії.

Відповідно до пункту 28 Договору зміна його умов проводиться у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення такої згоди, спір вирішується у судовому порядку.

Якщо за місяць до закінчення строку дії договору одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд, договір вважається таким, що продовжений щорічно (пункт 29 Договору).

Згідно з пунктом 30 Договору, його дія припиняється: у разі закінчення строку, на який його укладено; відпала потреба у наданні послуг; в інших випадках, передбачених законом.

11.07.2016 відповідач повідомив позивача, що кількість посадочних місць в барі "Зимовий сад", що знаходиться за адресою майдан Кармелюка в м.Збараж, становить 60 шт.

Згідно Довідки-розрахунку обсягу і вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (додаток до Договору) сторонами погоджено обсяг послуг 3,40 м3 (60х0,68/12), з розрахунку загальна чисельності посадочних місць закладу бар "Зимовий сад" 60 осіб; норми відходів на одне місце в рік 0,68 м3; а вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів визначено в розмірі 225,93 грн (3,40 м3 х 66,45), з урахуванням вартості 1 м3 по тарифу 66,45 грн (без ПДВ).

Згідно затверджених щорічно директором підприємства та погоджених міським головою Графіків вивозу побутових відходів від підприємств, установ, організацій та жителів багатоквартирних будинків на 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, вивезення відходів комунальне підприємство здійснювало щовівторка з 08:00 год. до 17:45 год. та щоп`ятниці з 08:00 год. до 16:00 год.

02.07.2018 між сторонами укладено та підписано Додаткову угоду до Договору №80/16 від 11.07.2016, якою внесли зміни до п.12 та Додатку до Договору, виклавши їх у наступній редакції:

" 12. Послуги оплачуються в безготівковій формі 84,10 грн за 1 м.куб. ТПВ" та в Довідці-розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (додаток до Договору) "обсяг послуг 3,40 м3 (60х0,68/12), з розрахунку загальна чисельності посадочних місць закладу бар "Зимовий сад" 60 осіб; норми відходів на одне місце в рік 0,68 м3; а вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів визначено в розмірі 285,94 грн (3,40 м3 х 84,10), урахуванням вартості 1м3 по тарифу 84,10 грн (без ПДВ)".

Також 08.04.2019 між сторонами укладено та підписано Додаткову угоду до Договору №80/16 від 11.07.2016, якою внесли зміни до п.12 та Додатку до Договору, виклавши їх у наступній редакції:

" 12. Послуги оплачуються в безготівковій формі 221 грн за 1 м.куб. ТПВ" та в Довідці-розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (додаток до Договору) "обсяг послуг 3,40 м3 (60х0,68/12), з розрахунку загальна чисельності посадочних місць закладу бар "Зимовий сад" 60 осіб; норми відходів на одне місце в рік 0,68 м3; а вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів визначено в розмірі 751,40 грн (3,40 м3 х 221), урахуванням вартості 1м3 по тарифу 221 грн (без ПДВ)".

Як стверджує позивач, що Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут" на виконання договірних зобов"язань надано послуги:

- за червень 2021 року на суму 665,52 грн, за липень 2021 року на суму 665,52 грн, за серпень 2021 року на суму 665,52 грн, за вересень 2021 року на суму 665,52 грн, за жовтень 2021 року на суму 665,52 грн, за листопад 2021 року на суму 665,52 грн, за грудень 2021 року на суму 665,52 грн;

- за січень 2022 року на суму 665,52 грн, за лютий 2022 року на суму 665,52 грн, за березень 2022 року на суму 665,52 грн, за квітень 2022 року на суму 665,52 грн, за травень 2022 року на суму 665,52 грн, за червень 2022 року на суму 665,52 грн, за липень 2022 року на суму 665,52 грн, за серпень 2022 року на суму 833,02 грн, за вересень 2022 року на суму 833,02 грн, за жовтень 2022 року на суму 833,02 грн, за листопад 2022 року на суму 833,02 грн, за грудень 2022 року на суму 833,02 грн;

- за січень 2023 року на суму 833,02 грн, за лютий 2023 року на суму 1212,77 грн, за березень 2023 року на суму 1212,77 грн, за квітень 2023 року на суму 1212,77 грн, за травень 2023 року на суму 1212,77 грн, за червень 2023 року на суму 1212,77 грн, за липень 2023 року на суму 1212,77 грн, за серпень 2023 року на суму 1212,77 грн, за вересень 2023 року на суму 1212,77 грн, за жовтень 2023 року на суму 1212,77 грн, за листопад 2023 року на суму 1212,77 грн, за грудень 2023 року на суму 1212,77 грн;

- за січень 2024 року на суму 1212,77 грн, за лютий 2024 року на суму 1212,77 грн, за березень 2024 року на суму 1212,77 грн, за квітень 2024 року на суму 1212,77 грн.

Проте, відповідачем на виконання взятих на себе договірних зобов`язань проведено часткову оплату наданих послуг, а саме: у червні 2021 року оплачено 670,00 грн, у серпні 2021 року 665,00 грн, у вересні 2021 року - 666,00 грн, у жовтні 1331,00 грн.

Як стверджує позивач, відповідач порушив умови договору №80/16 від 11.07.2016, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг у розмірі 29 174,95 грн (на момент звернення з даним позовом до суду), про що свідчить розрахунок заборгованості.

З метою досудового врегулювання спору, 29.02.2024 позивачем направлявся відповідачу лист №078 з вимогою сплати заборгованості за договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів за №80/16 від 11.07.2016.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Норми права, які застосував суд.

Мотивована оцінка судом.

Всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши у сукупності усі докази, суд дійшов таких висновків.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Господарського кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Із змісту частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України випливає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 629 Цивільного кодексу України).

Взаємовідносини сторін виникли на підставі договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів за №80/16 від 11.07.2016, який за правовою природою є договором надання послуг.

Вказаний договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів , строк дії договору, умови надання послуг/отримання, факт виконання, загальна вартість наданих послуг, настання строку його оплати та наявність часткової чи повної оплати.

Правова природа цих зобов`язань - що виникають з надання/споживання послуг, зумовлює врахування (при вирішенні питання/спору щодо виникнення обов`язку їх оплати, розміру та вартості для їх оплати) загальних положень Закону щодо надання/споживання/підстав для оплати послуг та відповідних особливостей, що регламентовані, зокрема положеннями статей 901, 903 ЦК України

Загальні правила надання послуг визначені, зокрема, Цивільним кодексом України, статтею 901 якою передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому загальне правило статті 903 ЦК України передбачає оплатність послуги за договором про надання послуги, якщо договором передбачено надання послуг за плату, у зв`язку з чим правила та вимоги щодо оплатності послуг застосовуються у разі їх надання. Тоді як за відсутності факту та доказів надання відповідних послуг надавач послуг позбавлений права та підстав вимагати їх оплати від отримувача послуг.

Водночас положення статей 901, 903 ЦК України, що презюмують виникнення правовідносин щодо надання послуг за договором, не виключають застосування до цих правовідносин у передбачених Законом випадках положень частини третьої статті 11 ЦК України, за якими цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. До комунальних послуг належить, зокрема, вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (стаття 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Статтею 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, Законом України "Про управління відходами" та вимогами правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Встановлені обставини у даній справі, свідчать, що між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі Договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів за №80/16 від 11.07.2016, за умовами якого, Виконавець зобов`язався згідно Графіку надавати послуги з вивезення твердих побутових відходів за контейнерною схемою (для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери у кількості 2 х штук місткістю 1,1м3, що належать Споживачеві), а Споживач зобов`язався своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором. Виконавець вивозить тверді відходи за контейнерною схемою з 8:00 до 17:00 години (пункти 1-4 Договору).

Згідно Довідки-розрахунку обсягу і вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (додаток до Договору) сторонами погоджено обсяг послуг 3,40 м3 (60х0,68/12), з розрахунку загальна чисельності посадочних місць закладу бар "Зимовий сад" 60 осіб; норми відходів на одне місце в рік 0,68 м3; а вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів визначено в розмірі 225,93 грн (3,40 м3 х 66,45), урахуванням вартості 1 м3 по тарифу 66,45 грн (без ПДВ).

Згідно затверджених щорічно директором підприємства та погоджених міським головою Графіків вивозу побутових відходів від підприємств, установ, організацій та жителів багатоквартирних будинків на 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки, вивезення відходів комунальне підприємство здійснювало щовівторка з 08:00 год. до 17:45 год. та щоп`ятниці з 08:00 год. до 16:00 год.

Послуги поводження з побутовими відходами є видом житлово-комунальних послуг, що надаються фізичним та юридичним особам певної адміністративно територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується Закон України "Про відходи", який втратив чинність та регулюється діючим Законом України "Про управління відходами".

Статтею 10 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Умовами Договору, а саме пунктом 8, визначено, що обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм, затверджених органом місцевого самоврядування .

У разі зміни вартості послуги її Виконавець повідомляє не пізніше ніж за 15 днів про це Споживача із зазначенням причин і відповідних обґрунтувань (пункт 15 Договору).

Згідно пункту 19 Договору, Виконавець зобов"язався надавати своєчасну та достовірну інформацію про тарифи на надання послуг, умови оплати, графіку вивезення відходів.

Так, Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут" є юридичною особою, створеною Збаразькою міською радою на підставі рішення №1131 від 28 квітня 2005 року "Про створення міського комунального підприємства по благоустрою по наданню побутово-комунальних послуг жителям міста та обслуговування комунального господарства м.Збараж".

Підприємство діє на підставі Статуту, затвердженого рішенням Збаразької міської ради №VIII/22/21 від 26.04.2023 (в новій редакції), норм чинного законодавства України, основним видом діяльності якого є збирання безпечних відходів, що вбачається з п.2.2 Статуту, Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.05.2023.

Згідно з п.2.1 Статуту, підприємство створене з метою надання побутово-комунальних послуг, а також ведення господарської діяльності у сфері благоустрою та вуличного освітлення, забезпечення належного утримання, ефективної експлуатації та управління об`єктами житлово-комунального господарства (об`єктами благоустрою), забезпечення державної та регіональної політики щодо охорони, захисту, використання і відтворення лісів та додержання лісового та природоохоронного законодавства на землях лісового фонду, організації та здійснення заходів цивільного захисту на території Збаразької міської територіальної громади.

Відповідно до рішень №58 від 25.05.2020, №216 від 30.07.2021, №183 від 15.08.2022 та №230 від 16.08.2023 Виконавчого комітету Збаразької міської ради, за результатами проведеного конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території Збаразької міської ради, виконавцем послуг з вивезення побутових відходів по м.Збараж визначено Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут"; перезатверджено діючі середньомісячні норми утворення твердих побутових відходів в м.Збараж, що були затверджені рішенням №39 від 28.02.2014; затверджено текст договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів на території Збаразької міської ради.

Отже, на конкурсних засадах Збаразьке МКП по благоустрою "Добробут"; визначено переможцем конкурсів із визначення суб`єкта господарювання по наданню послуг із збирання та вивезення побутових відходів з території міста Збараж Тернопільської області.

Вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів по м.Збараж Тернопільської області визначено згідно затверджених рішеннями виконкому міської ради Структури тарифів на послуги по вивезенню твердих побутових відходів за 1 м. куб. з урахуванням рентабельності, прибутку, податку на додану вартість.

Згідно рішення Виконавчого комітету Збаразької міської ради №39 від 17.04.2015 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" у 2015-2018р.р. діяли тарифи на послуги з вивезення побутових відходів для споживачів м. Збараж в розмірі 66,45 грн за 1 м3;

- відповідно до рішення №101 від 26.06.2018 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" (опубліковано у місцевому щотижневику "Народне слово" №26(8337) від 29.06.2018) з 01.07.2018 встановлено тариф на послуги з вивезення побутових відходів для підприємств, установ, організацій, інших споживачів в м.Збараж у розмірі 84,10 грн за 1 м3;

- відповідно до рішення Виконавчого комітету Збаразької міської ради №37 від 20.03.2019 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення ТПВ" (опубліковано у місцевому щотижневику "Народне слово" №12(8375) від 22.03.2019) встановлено тариф на послуги з вивезення твердих побутових відходів у м.Збаражі, що надаються Збаразьким МКП по благоустрою "Добробут", для підприємств, установ, організацій, інших споживачів в м.Збараж у розмірі 221,00 грн за 1 м3 (п.1 рішення); рішення набрало чинності через 15 днів з дня його опублікування в засобах масової інформації (п.2 рішення);

- відповідно до рішення №227 від 16.12.2019 "Про встановлення тарифів на послуги поводження з побутовими відходами" (опубліковано у місцевому щотижневику "Народне слово" №50(8413) від 20.12.2019) з 01.01.2020 встановлено тариф на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення твердих побутових відходів) у м.Збараж для підприємств, установ, організацій, інших всіх споживачів у розмірі 195,74 грн за 1 м3;

- відповідно до рішення №58 від 25.05.2020 на підставі припису Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області №01-15/1 від 12.05.2020 Виконавчим комітетом Збаразької міської ради внесено зміни до рішення №47 від 27.02.2009 та виконавцем послуг з вивезення побутових відходів по м.Збараж визначено Збаразьке МКП по благоустрою "Добробут"; перезатверджено діючі середньомісячні норми утворення твердих побутових відходів в м.Збараж, що були затверджені рішенням №39 від 28.02.2014 "Про затвердження норм утворення твердих побутових відходів", згідно з яким зокрема для підприємств громадського харчування з відбором харчових продуктів на одне місце норма утворення відходів складає 0,68 м3.

- відповідно до рішення №171 від 20.07.2022 "Про встановлення тарифу на послугу і поводження з побутовими відходами" (опубліковано у газеті "Інформаційно-рекламний часопис" №7(65) від 22.07.2022) з 01.08.2022 встановлено тариф на послугу з поводження з побутовими відходами на території Збаразької міської територіальної громади, що надається Збаразьким міським комунальним підприємством по благоустрою "Добробут", для підприємств, установ, організацій, інших споживачів у розмірі 245,00 грн (з ПДВ) за 1 м3.

- відповідно до рішення №03 від 26.01.2023 "Про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів на території Збаразької міської територіальної громади на 2023-2027 роки" затверджено нові норми надання послуг з вивезення побутових відходів для підприємств, установ, організацій та 2023-2027 роки, відповідно рішення №39 від 28.02.2014, п.2 рішення №58 від 25.05.2020, п.2 рішення №171 від 20.07.2022 визнано такими, що втратили чинність (п.п.1-5 рішення). Дане рішення набрало законної сили з дня його оприлюднення 01.02.2023.

Відповідно до норм надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених рішенням №03 від 26.01.2023, для кафе на одне місце визначено середньорічну норму відходів в об`ємі 0,99 м3 (середня на місяць 0,08 м3).

Постановою Кабінету Міністрів України "Питання надання послуг з вивезення побутових відходів" №1173 від 16 листопада 2011 року та постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження надання послуг з вивезення побутових відходів" №1070 від 10 грудня 2008 року зазначено, що усі споживачі, які проживають та/або ведуть свою господарську або будь-яку іншу діяльність в межах м.Збараж, зобов`язані укласти із позивачем договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами та своєчасно і в повному обсязі оплачувати вказані послуги. Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут" у свою чергу, зобов`язане у порядку та на умовах, передбачених такими договорами, здійснювати збір та вивезення побутових відходів у погоджених обсягах та за визначену плату.

Так, Законом України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Такі спеціальні положення Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про відходи" (який діяв на момент укладення договору) та Закону України "Про управління відходами" (є чинним на даний час) та свідчать про обов`язковість договору про поводження з побутовими відходами для споживача.

Як встановлено судом, Збаразьке міське комунальне підприємство по благоустрою "Добробут" на підставі договору №80/16 від 11.07.2016 про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів надавало послуги з вивезення (збирання, зберігання і перевезення) твердих побутових ФОП ОСОБА_1 , а саме:

- за червень 2021 року на суму 665,52 грн, за липень 2021 року на суму 665,52 грн, за серпень 2021 року на суму 665,52 грн, за вересень 2021 року на суму 665,52 грн, за жовтень 2021 року на суму 665,52 грн, за листопад 2021 року на суму 665,52 грн, за грудень 2021 року на суму 665,52 грн;

- за січень 2022 року на суму 665,52 грн, за лютий 2022 року на суму 665,52 грн, за березень 2022 року на суму 665,52 грн, за квітень 2022 року на суму 665,52 грн, за травень 2022 року на суму 665,52 грн, за червень 2022 року на суму 665,52 грн, за липень 2022 року на суму 665,52 грн, за серпень 2022 року на суму 833,02 грн, за вересень 2022 року на суму 833,02 грн, за жовтень 2022 року на суму 833,02 грн, за листопад 2022 року на суму 833,02 грн, за грудень 2022 року на суму 833,02 грн;

- за січень 2023 року на суму 833,02 грн, за лютий 2023 року на суму 1212,77 грн, за березень 2023 року на суму 1212,77 грн, за квітень 2023 року на суму 1212,77 грн, за травень 2023 року на суму 1212,77 грн, за червень 2023 року на суму 1212,77 грн, за липень 2023 року на суму 1212,77 грн, за серпень 2023 року на суму 1212,77 грн, за вересень 2023 року на суму 1212,77 грн, за жовтень 2023 року на суму 1212,77 грн, за листопад 2023 року на суму 1212,77 грн, за грудень 2023 року на суму 1212,77 грн;

- за січень 2024 року на суму 1212,77 грн, за лютий 2024 року на суму 1212,77 грн, за березень 2024 року на суму 1212,77 грн, за квітень 2024 року на суму 1212,77 грн.

У пунктах 10-12 Договору визначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 15-го числа періоду, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі 66,45 грн за 1 м.куб. ТПВ".

02.07.2018 між сторонами укладено та підписано Додаткову угоду до Договору №80/16 від 11.07.2016, якою внесли зміни до п.12 та Додатку до Договору, виклавши їх у наступній редакції:

" 12. Послуги оплачуються в безготівковій формі 84,10 грн за 1 м.куб. ТПВ" та в Довідці-розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (додаток до Договору) "обсяг послуг 3,40 м3 (60х0,68/12), з розрахунку загальна чисельності посадочних місць закладу бар "Зимовий сад" 60 осіб; норми відходів на одне місце в рік 0,68 м3; а вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів визначено в розмірі 285,94 грн (3,40 м3 х 84,10), урахуванням вартості 1м3 по тарифу 84,10 грн (без ПДВ)".

Також 08.04.2019 між сторонами укладено та підписано Додаткову угоду до Договору №80/16 від 11.07.2016, якою внесли зміни до п.12 та Додатку до Договору, виклавши їх у наступній редакції:

" 12. Послуги оплачуються в безготівковій формі 221 грн за 1 м.куб. ТПВ" та в Довідці-розрахунок обсягу і вартості послуг з вивезення твердих побутових відходів (додаток до Договору) "обсяг послуг 3,40 м3 (60х0,68/12), з розрахунку загальна чисельності посадочних місць закладу бар "Зимовий сад" 60 осіб; норми відходів на одне місце в рік 0,68 м3; а вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів визначено в розмірі 751,40 грн (3,40 м3 х 221), урахуванням вартості 1м3 по тарифу 221 грн (без ПДВ)".

За таких обставин, у відповідача виник обов"язок з проведення розрахунку за отримані послуги.

Пунктом 17 Договору, Споживач зобов"язався оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Положеннями статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої договірні зобов`язання щодо відшкодування за отримані послуги виконав частково у розмірі 3 332,00 грн, а саме: у червні 2021 року оплачено 670,00 грн, у серпні 2021 року 665,00 грн, у вересні 2021 року - 666,00 грн, у жовтні 1331,00 грн.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Так, 29.02.2024 позивачем направлявся відповідачу лист №078 з вимогою сплати заборгованість за договором про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів за №80/16 від 11.07.2016.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та без задоволення.

Отже, спір між сторонами виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, своїх договірних зобов`язань в частині несвоєчасної оплати за отримані послуги.

При цьому обов`язок Споживача оплачувати комунальні послуги випливає також з положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем становить 29 174,95 грн, зазначений позивачем у розрахунку заборгованості, наведеного у довідках про заборгованість, який здійснено з урахуванням затверджених органом місцевого самоврядування тарифів та норм утворення ТПВ.

Судом, перевірено розрахунок заборгованості та встановлено, що позивачем невірно здійснено розрахунок, зокрема:

- з серпня 2022 року по січень 2023 року розмір боргу становить 833,00 грн, виходячи 3,40 (обсяг послуг в місяць) х 245,00 грн ( вартість послуг) = 833,00 грн ( в розрахунку вказано 833,02 грн);

- з лютого 2023 року по квітень 2024 року розмір боргу становить 1212,75 грн, виходячи 4,95 (обсяг послуг в місяць) х 245,00 грн ( вартість послуг) = 1212,75 грн ( в розрахунку вказано 1212,77 грн).

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а тому позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 29 174,53 грн, який неоплачений станом на день розгляду спору, підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та неспростовані відповідачем.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення боргу у розмірі 0,42 грн, то суд вважає їх безпідставно нарахованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача щодо неправильного визначення у договорі норм надання послуги, як і твердження про ненадання позивачем послуг вчасно у заявленому періоді, зібраними доказами не підтверджуються.

Натомість надання позивачем послуг з вивезення побутових відходів за адресою здійснення відповідачем підприємницької діяльності підтверджується графіками вивозу побутових відходів. Про зміну вартості послуг (тарифів), норм утворення ТПВ усіх споживачів, в тому числі і відповідача у справі, було проінформовано шляхом оприлюднення відповідних рішень міської ради в місцевих друкованих виданнях засобів масової інформації що узгоджується з умовами договору, а саме п.п.19.7 договору №80/16 від 11.07.2016.

Судом враховується, що згідно положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" №1010 від 26 липня 2006 року тариф на комунальні послуги з послуги з поводження з побутовими відходами є регульованим тарифом, а отже, вартість послуг з поводження з побутовими відходами є не договірною, а затверджується відповідним рішенням Виконавчого комітету Збаразької міської ради, а тому не потребує укладення додаткової угоди до договору.

В заявленому позивачем періоді тариф на вивезення з червня 2021 року становив 195,74 грн за 1м3 (затверджений рішенням Виконавчого комітету Збаразької міської ради №227 від 16.12.2019); з серпня 2022 року тариф становив 245,00 грн за 1м3 (затверджений рішенням Виконкому Збаразької міської ради №171 від 20.07.2022). В свою чергу, рішенням №39 від 28.02.2014 затверджено норми надання послуг з поводження з побутовими відходами, зокрема для кафе з відбором харчових продуктів в об`ємі середньорічної норми утворення ТПВ 0,68 м3; рішенням Виконкому Збаразької міської ради №03 від 26.01.2023 затверджено норми надання послуг з вивезення побутових відходів для підприємств, установ та організацій на 2023-2027 роки, та встановлено для кафе середньорічну норму утворення ТПВ в об`ємі 0,99 м3.

Саме виходячи з тарифів і норм, встановлених органом місцевого самоврядування, і визначалася позивачем у розрахунку щомісячна плата за послуги з збирання та вивезення ТПВ, з урахуванням кількості посадочних місць у закладі, що належить підприємцю згідно наданої останнім інформації.

При цьому суд вважає, що послуги відповідачу надавалися вчасно та згідно Графіку, оскільки сторонами не складалися Акти-претензії в порядку, передбаченому п.24 договору №80/16 від 11.07.2016, відповідно до яких у випадку ненадання або надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості споживач викликає виконавця послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг та складання Акту-претензії, в якому зазначаються строки, види порушення, їх кількісних і якісних показників тощо. Представник виконавця для складення акта-претензії зобов`язаний прибути протягом 5 робочих днів.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їх підписом. У разі неприбуття представника виконавця у п`ятиденний строк або його відмови від підпису акт уважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі або виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення.

За умовами договору саме Акт-претензія, є підставою для Виконавця здійснити перерахунок розміру плати або надати споживачеві обґрунтовану письмову відмову в задоволенні претензії (п. 25 Договору).

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виклик відповідачем представника позивача для складання Акту-претензії.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом висновок викладений у низці постанов Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17, від 08.07.2021 у справі 915/1889/19, від 15.07.2021 у справі №916/2586/20.

З огляду на наведене, суд критично оцінює не підтверджені належними доказами доводи відповідача щодо невідповідності застосованих норм утворень ТПВ та тарифів на їх вивезення, а також щодо ненадання чи надання не в повній мірі позивачем послуг у справі.

Таким чином, матеріалами справи не спростовано доводи позивача про те, що послуги відповідачу надавалися в повному обсязі згідно затверджених Графіків вивезення ТПВ на виконання умов договору №80/16 від 11.07.2016, з урахуванням рішень органу місцевого самоврядування про встановлення норм утворення ТПВ та тарифів на послуги з їх вивезення.

Позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції над іншою суд і виносить власне рішення.

Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18.

При аналізі доводів сторін, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).

Всі інші доводи та заперечення сторін не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеними висновками суду.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Правова позиція, наведена у постановах Верховного суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Висновок суду.

Згідно статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права - це панування права в суспільстві, що вимагає від держави його втілення в правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема в закони, зміст яких має відповідати критеріям соціальної справедливості, рівності тощо.

Справедливість - одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права.

Принципи права - це основні ідеї, вихідні положення, які закріплені в законі, мають загальну значущість, вищу імперативність (веління) і відображають суттєві положення права.

Верховний Суд у справі № 521/17654/15-ц (постанова від 16 січня 2019 року) при вирішенні спору застосував загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керувався однією з аксіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

При цьому Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.

Отже, національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції.

Статтею 3 Цивільного кодексу України визначено, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність.

Отже, дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю й повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, згідно статті 13 Цивільного кодексу України встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Частиною 1 статті 2 ГПК України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно частин 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 4 статті 236 ГПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності. Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З огляду на викладене, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Судові витрати.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами (пункт 5 частини 1 статті 237 ГПК України).

Як передбачено пунктом 2 частини 5 статті 238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Щодо судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Факт зарахування сплаченого позивачем при зверненні до суду з даним позовом судового збору в сумі 3028,00 грн до спеціального фонду державного бюджету України підтверджується Випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, сформованою Господарським судом Тернопільської області.

Згідно частини 9 статті 129 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд, вважає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Отже, в силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір у розмірі 3028,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 7, 13, 42, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Судові витрати у складі судового збору у розмірі 3028,00 грн покласти на відповідача.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Збаразького міського комунального підприємства по благоустрою "Добробут", вул. Д. Галицького, 91, м. Збараж, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 32807813 29174,53 грн заборгованості та 3028,00 грн судового збору.

4. Видати наказ стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

5. В решті частин позовних вимог, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в порядку статті 256 -257 ГПК України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірник рішення надіслати:

- позивачу, до електронного кабінету в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному ГПК України,

- відповідачу - ФОП ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією з повідомлення про вручення поштового відправлення.

Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст рішення складено та підписано "04" жовтня 2024 року ( у зв"язку з навчанням судді ОСОБА_3 в період з 23.09.2024 по 27.09.2024 на підставі наказу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2024 за №27-н "Про участь у онлайн-підготовці") .

Суддя Я.Я. Боровець