Рішення

від 02.10.2024 по справі 922/2292/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024м. ХарківСправа № 922/2292/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Погореловій О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 20) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" (61068, м. Харків, вул. Василя Стуса, 15-А, оф. 505) про стягнення 605'193,66 грн за участю представників:

позивача - Перця В.А.;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 605'193,66 грн, яка складається з: заборгованості за Договором будівельного субпідряду №10-07 від 17.10.2015 у розмірі 477'600 грн; пені у розмірі 72'595,20 грн; додаткового штрафу в розмірі 33'432 грн; інфляційних втрат у розмірі 12'510,63 грн та 3% річних у розмірі 9055,83 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.07.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

07.08.2024 відповідач подав письмові пояснення (вх.№ 19888), в яких проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ТОВ "Вега-Буд" не підписувало договір будівельного субпідряду №10-07 від 17.10.2015, додаткові угоди, акти в редакції долученої до позовної заяви, у зв`язку з чим вказаний договір, додаткові угоди, акти є недійсними, нікчемними, неукладеними та такими, що не створює господарських прав та обов`язків, зокрема у вигляді обов`язку сплачувати грошові кошти, неустойку (штраф, пеню тощо). Крім того, відповідач просив застосувати позовну давність до позовних вимог.

03.09.2024 позивач подав заперечення на письмові пояснення (вх.№ 21989), в яких вказав, що доказами укладання договору і виконання своїх обов`язків з боку ТОВ "Вега-Буд" відповідно до договору №10-07 від 07.10.2015 є обставини оплати заборгованості за виконані роботи відповідно до договору, а також лист відповідача від 12.12.2023, в якому останній звертався до позивача та просив погодити виконання зобов`язання зі сплати грошових коштів за Договором у розмірі 500'000 грн до 01.12.2024.

03.09.2024 позивач подав додаткові докази (вх.№ 21999), які досліджені судом та приєднані до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 18.09.2024 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02 жовтня 2024 року о 16:15.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2024 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 02.10.2024 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив такі обставини.

07.10.2015 між Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (Субпідрядник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" (Генпідрядник, Відповідач) укладено Договір будівельного субпідряду №10-07 від 07.10.2024.

Відповідно до п. 1.1. Договору Субпідрядник зобов`язався у 2015-2017 роках виконати роботи з капітального ремонту вул. Жовтневої Революції відповідно до проектно- кошторисної документації та документації конкурсних торгів, а Замовник - Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (далі - Замовник) і Генпідрядник - прийняти ці роботи та оплатити їх.

Згідно з п. 3.1. Договору його ціна становить 22'562'751,60 грн, в тому числі ПДВ 3'760'458,60 грн. Строк дії договору до 31.12.2017.

02.01.2018 між Сторонами укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої встановлено новий термін завершення робіт: "Договір будівельного субпідряду укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2018, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором".

02.01.2019 між Сторонами укладено додаткову угоду №3 до Договору, відповідно до якої встановлено новий термін завершення робіт: "Договір будівельного субпідряду укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2019, а в частині розрахунків до повного виконання зобов`язань за цим Договором".

На підтвердження належного виконання зобов`язань між КП "Шляхрембуд" і ТОВ "Вега- Буд" за Договором було підписано:

- акт приймання виконання будівельних робіт за березень 2019 року № 1596 від 25.03.2019 на суму 139'486,80 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт за березень 2019 року № 2147 від 25.03.2019 на суму 396'982,80 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт за березень 2019 року № 2554 від 25.03.2019 на суму 2'727'133,20 грн.

Відповідно до п. 4.8. Договору розрахунки за виконані роботи здійснюється Замовником в міру надходження коштів. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Згідно з п.6.1.3.1. Договору Генпідрядник зобов`язаний по мірі надходження коштів та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання Замовником та Генпідрядником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

25.03.2019 між Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків за період 07.10.2015-15.09.2023. Відповідно до зазначеного акту звірки сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" перед Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" складає 500'000 грн.

Відповідно до листа Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від 14.12.2023 № 2417/0/66-23 на рахунок ТОВ "Вега- Буд" за договором будівельного підряду №483 від 23.09.2015 платіжними дорученнями від 29.03.2019 №944, від 29.03.2019 №945, від 29.03.2019 №946 перераховано 14'925'486 грн. Сальдо - 0,00 грн. Тому, на думку Позивача, у ТОВ "Вега-Буд" відсутні будь які підстави не виконувати свої зобов`язання відносно сплати заборгованості за договором будівельного підряду №10-07 від 07.10.2015.

Позивач зазначає, що станом на 31.05.2024 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" перед Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" складає 477'600 грн.

Відповідно до п.7.3.4. Договору за порушення строків виконання зобов`язань стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості робіт, за якими допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Враховуючи прострочення Відповідача з оплати виконаних за Договором робіт, Позивачем нараховано пеню та штраф на підставі п. 7.3.4. Договору, а також інфляційні втрати та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України, які станом на час розгляду справи залишаються несплаченими.

Такі обставини, на думку Позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

За приписами ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (стаття 839 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Під час виконання зобов`язань між КП "Шляхрембуд" і ТОВ "Вега- Буд" за Договором було підписано:

- акт приймання виконання будівельних робіт за березень 2019 року № 1596 від 25.03.2019 на суму 139'486,80 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт за березень 2019 року № 2147 від 25.03.2019 на суму 396'982,80 грн;

- акт приймання виконання будівельних робіт за березень 2019 року № 2554 від 25.03.2019 на суму 2'727'133,20 грн.

Порядок оплати роботи замовником визначений частиною 1 статті 854 Цивільного кодексу, згідно з якою якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, достроково.

Відповідно п.6.1.3.1. Договору Генпідрядник зобов`язаний по мірі надходження коштів та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи тільки після підписання Замовником та Генпідрядником актів виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3).

Таким чином, конкретний строк оплати робіт за спірним договором сторонами не був встановлений.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

17.10.2023 Позивач направив на адресу Відповідача претензію з вимогою у термін до 30.10.2023 сплатити 480'000 грн цінним листом з описом вкладенням поштовим відправленням №6100407919692 від 17.10.2023, яке повернуто Позивачу із відміткою "Не вручено під час доставки із інших причин".

Таким чином, Відповідач мав остаточно оплатити виконані роботи до 30.10.2023 включно.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

01.12.2023 Відповідачем сплачено 2400 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 18.

Водночас борг у сумі 477'600 грн, станом на момент розгляду справи, так і не сплачено Відповідачем, у зв`язку з чим останній визнається судом таким, що з 31.10.2023 прострочив виконання зобов`язання з оплати виконаних Позивачем робіт за Договором.

Суд критично ставиться до тверджень Відповідача про те, що він не укладав спірний договір, оскільки матеріали справи містять докази виконання останнім зобов`язань зі сплати робіт за Договором (платіжні інструкції), в яких в графі: "Призначення платежу" вказано: "Сплата за виконані роботи з кап. ремонту вул. Жовтневої Революції зг. договору № 10-07 від 07.10.2015".

Крім того, в матеріалах справи містяться акт звірки взаємних розрахунків, підписаний сторонами, а також лист відповідача від 12.12.2023, в якому останній звертався до позивача та просив погодити виконання зобов`язання зі сплати грошових коштів за Договором у розмірі 500'000 грн до 01.12.2024.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про втрату печатки Відповідачем, її підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі Відповідача.

Суд зазначає, що підприємство несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах за відсутності доказів втрати печатки.

Таким чином, матеріали справи спростовують вказані вище твердження Відповідача.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків між Сторонами по стану за період з 07.10.2015 по 15.09.2023, який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 19.09.2019 у справі № 910/14566/18, від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, - однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Отже, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

У даному випадку Відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків між Сторонами по стану за період з 07.10.2015 по 15.09.2023, в якому зазначено розмір заборгованості відповідача за первісним позовом, а саме 500'000 грн. При цьому, між Сторонами іншого договору, крім спірного, укладено не було.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати Відповідачем боргу за Договором в сумі 477'600 грн, суд визнає вимогу Позивача про стягнення з Відповідача 477'600 грн заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо заяви Відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає таке.

Згідно зі ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу.

Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Стаття 258 ЦК України, встановлено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

В пункті 1 частини 2 вказаної статті передбачено, зокрема, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною першою статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже було зазначено, в претензії від 17.10.2023 Позивач вимагав сплати Відповідачем заборгованості в сумі 480'000 грн до 30.10.2023, отже прострочення Відповідача та початок перебігу позовної давності починаються з 31.10.2023.

Крім того, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку (ч. 1 ст. 264 ЦК України).

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків, підписаний Відповідачем, що свідчить про визнання останнім боргу, та є підставою для переривання перебігу позовної давності.

Отже, Позивач звернувся з даним позовом в межах як загальної (щодо вимоги про стягнення основного боргу), так і спеціальної (щодо вимог про стягнення пені та штрафу) позовної давності, а тому підстави для застосування позовної давності в даному випадку відсутні.

Щодо вимог про стягнення пені у розмірі 72'595,20 грн; штрафу в розмірі 33'432 грн; інфляційних втрат у розмірі 12'510,63 грн та 3% річних у розмірі 9055,83 грн.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п.7.3.4. Договору за порушення строків виконання зобов`язань стягується пеня в розмірі 0,1% від вартості робіт, за якими допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого Позивачем та встановлено, що під час його проведення Позивачем було допущено арифметичну помилку, у зв`язку з чим задоволенню підлягає пеня в сумі 72'205,57 грн. Водночас вимога Позивача про стягнення штрафу в сумі 33'432 грн визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та процентів річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено Позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" (61054, м.Харків, вул. Василя Стуса, 15-А, код ЄДРПОУ 31061330) на користь Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова "Шляхрембуд" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 20; код ЄДРПОУ 03359182) основний борг у сумі 477'600 грн, пеню в сумі 72'205,57 грн, штраф у розмірі 33'432 грн, інфляційні втрати в розмірі 12'510,63 грн, 3% річних у розмірі 9055,83 грн та судовий збір у сумі 7257,64 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м.Харкова "Шляхрембуд" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, 20; код ЄДРПОУ 03359182);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вега-Буд" (61054, м.Харків, вул. Василя Стуса, 15-А, код ЄДРПОУ 31061330).

Повне рішення складено "04" жовтня 2024 року.

СуддяІ.В. Трофімов